Робота над текстом у процесі розвитку діалогічного мовлення учнів на уроках української мови

Анотація

У статті проаналізовано ефективність використання текстів у процесі вивчення діалогічного мовлення. На основі аналізу наукових праць лінгводидактів, вивчення досвіду вчених-словесників зроблено висновки, що робота з текстом розвиває вміння учнів використовувати теоретичні знання в практичній площині, а також є передумовою для формування мовленнєвої діяльності учнів, сприяє здійсненню лінгвістичних досліджень на основі розвитку діалогічного мовлення; зроблено висновок, що першим етапом формування навичок діалогічного мовлення є усунення труднощів, пов’язаних із розвитком фонетичних, граматичних та лексичних навичок. Розкривається поняття компетентності в діалогічному мовленні та її структури. Визначено термін "діалогічне мовлення" – як процес мовленнєвої взаємодії двох або більше учасників спілкування, що відбувається межах мовленнєвого акту. Пропонуються складники компетентності в діалогічному мовленні – знання, навички й уміння, які дають змогу реалізовувати усну мовленнєву комунікацію у діалогічній формі в життєво важливих для певного віку сферах і ситуаціях спілкування відповідно до комунікативного завдання. Аналізуються комунікативні, психологічні та мовні особливості діалогічного мовлення. Розглянуто особливості діалогічного мовлення учнів, комунікативні функції, вмотивованість, зверненість, ситуативність, емоційна забарвленість та спонтанність. Сформульовані основні показники вести діалог: уміння починати діалог, швидке реагування на репліку співрозмовника; підтримання розмови; стимулювання співрозмовника до розмови, виражаючи свою зацікавленість, продукування діалогів різних видів. На думку автора, продуктивне формування діалогічного мовлення на основі текстотворчих умінь має позитивно позначитись на результаті власної текстотворчої діяльності учнів на уроках української мови.