Вокально-орфоепічна культура та діагностика рівнів її сформованості в іноземних магістрантів

  • Lou Yanhua аспірантка Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського
Ключові слова: іноземні студенти магістратури, вокально-орфоепічна культура, викладання вокалу

Анотація

У статті розглядаються проблеми формування в іноземних студентів вокально-орфоепічної культури. Розкривається сутність поняття даного феномену, під яким мається на увазі цілісна інтегративна властивість вокаліста, яка дозволяє йому стилістично-достовірно інтерпретувати й відтворювати художній сенс музичного твору на засадах досконалої вимови та осмисленого інтонування тексту, втілення вокально-поетичного образу в динаміці його розвитку. Враховуючи інтерес китайського суспільства до європейського вокального мистецтва, репертуар студентів охоплює твори італійських, німецьких, українських, російських композиторів. Опанування вокально-орфоепічної культури їх виконання визнається невід’ємним складником якісного інтонування мелодії, втілення її образної змістовності.
Узагальнено дані наукової літератури в галузі психології та музикознавства щодо сприйняття вокальних творів та втілення їх художньо-образного змісту,
акустики і фізіології з метою уточнення механізмів формування навичок вокальної артикуляції. Акцентовану увагу на значущості сплаву поетичного і
музичного текстів як основи художніх образів, їх ролі у вербальній та виконавській інтерпретації твору у стилістично, художньо-змістовій та інтонаційно довершеній формі виконання.
Обґрунтовано структуру вокально-орфоепічної культури майбутнього викладача вокалу, яка складається з виконавсько-семантичнного, фонаційно-комунікативного, компетентнісно-методичного компонентів. Визначено критерії оцінювання зазначених компонентів: інтерпретаційно-стильовий; технологічно-творчий, методично-компетентнісний.
Схарактеризовано чотири рівні сформованості вокально-орфоепічної культури. Наведено дані за результатами діагностики, які засвідчили недостатній рівень
її сформованості на початковому етапі експерименту та суттєве зростання за результатами прикінцевого діагностичного зрізу.

Посилання

1. Asafʹev, B. V. (1965). Rechevaya yntonatsyya [Speech intonation]. Moskva – Lenynhrad. Muzyka [in Ukrainian].
2. Asafev, B. V. (1971). Muzykalʹnaya forma kak protsess [Musical form as a process]. (Kn. 1–2). Lenynhrad: Muzyka, Lenynhradskoye otdelenye [in Russian].
3. Ivanov, V. F. (2009). Dukhovne buttya muzychnoho zvuku [Spiritual being of musical sound]. (1–5). Mykolayiv: TOV "Firma "Ilion" [in Ukrainian].
4. Ylynov, Yu. (2007). Fonetycheskye kharakterystyky vokalnoy rechy [Phonetic characteristics of vocal speech]. Volhohrad [in Russian].
5. Yarustovskiy, B. M. (Eds.). (1963). Yntonatsyya y muzykalnyy obraz: staty y yssledovanyya [Intonation and musical image: articles and research]. Moskva: Muzyka [in
Ukrainian].
6. Turyansʹkyy, P. (2002). Slovo – osnova vyraznosti u vokalʹnomu vykonavstvi [The word is the basis of expressiveness in vocal performances]. Molod i rynok – Youth and the
market. 1 (84). 103–105 [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 74
Опубліковано
2019-05-31
Як цитувати
Yanhua, L. (2019). Вокально-орфоепічна культура та діагностика рівнів її сформованості в іноземних магістрантів. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (1), 28-34. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2019-PP-1-28-34