Психологічні аспекти (ракурси) научуваності в інклюзивній освіті. Програмоване навчання

Анотація

У статті розглядаються психологічні аспекти научуваності звичайних школярів та дітей з особливими потребами, спроби визначити той ступінь розвитку школяра, з якого можна починати застосування програмованого навчання. Вивчаючи наукові джерела, ми керувались різними теріями та підходами і дійшли висновку що, погляди Л. С. Виготського на особливості психічного, фізіологічного розвитку залишаються, на нашу думку, актуальними і сьогодні: "Будь-який дефект відіграє подвійну роль. З одного боку, дефект – це мінус, недолік, а з іншого – плюс, тому що він створює стимули до розвитку і саме в цьому криються величезні сили компенсації"; "… дефект не є лише недоліком, слабкістю, а й плюсом, джерелом сили і здібностей, у ньому є позитивне значення!"; "Дитина з дефектом не є обов’язково дефективною дитиною. Ступінь її дефективності чи нормальності залежить від наслідків компенсації". Ми зробили спробу проаналізувати можливості програмованого навчання відповідно до вимог сучасної освіти гуманістичного напрямку, беручи до уваги особливі потреби научуваних дітей. Розглянули практики вітчизняних та зарубіжних лабораторій дослідження програмованого навчання. З’ясовували різницю в поглядах та точках зору в теоретичних позиціях, що лежать в основі тих чи інших принципів програмування, у відмінностях в теоріях навчання, які покладені в основу побудови конкретних шляхів програмованого навчання. Адже процес підготовки та перевірки навчальних матеріалів зосередить нашу увагу одночасно на багатьох аспектах научіння учнів з особливими потребами та звичайних дітей, що рідко спостерігається при звичайному навчанні.