Компетентність медіатора та її особливості

  • M. Z. Kuziv кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов та інформаційно-комунікаційних технологій Тернопільського національного економічного університету
Ключові слова: конфлікт, медіація, вирішення конфлікту

Анотація

У статті порушено проблему ролі медіації на шляху до вирішення конфліктів. Зокрема, зазначено, що у всіх трактуваннях поняття медіації підкреслюється участь третьої сторони – медіатора. Саме ця третя сторона контролює процес, сприяє реалістичній оцінці ситуації сторонами, прийняттю адекватного рішення, зменшує емоційну напругу тощо. Розкрито суть компетентності медіатора, зокрема з’ясовано, що вона характеризується сукупнiстю знань, умiнь i навичок, а також перш за все особистiсних, iнтелектуальних i емоцiйно-мотивацiйних особливостей.
Подано визначення поняття "медіаторська компетентність" як комплекс професiйних знань, умiнь та навичок, а також досвiд власної дiяльностi, що
дозволяють виносити об’єктивнi судження i приймати точнi рiшення для врегулювання конфлiкту. Тому, здiйснюючи пiдготовку фахівців до ролi медiатора на основi мети, завдань, принципiв медiацiї, ключовим є сформувати знання, умiння та навички здiйснювати соцiально-правововий захист осiб, що ґрунтуються на знаннях та практичних вмiннях iз дисциплiн конфлiктологiї, права, психологiї, юриспруденцiї, а також особистiсних характеристик та досвiду. Проаналізовано рівні медіаторської компетентності: високий, достатнiй, задовiльний та низький. Розглянуто специфічні блоки та характеристики медіаторської компетентності. З’ясовано, що вибiр методичного iнструментарiю для розвитку медiаторської компетентності обумовлений розвитком установок, навичок i умiнь, що забезпечують здатнiсть майбутнього працiвника в реальному конфлiктi здiйснювати дiяльнiсть, спрямовану на мiнiмiзацiю деструктивних форм конфлiкту i переведення соцiально-негативних конфлiктiв у соцiально-позитивне русло.

Посилання

1. Besemer, Kh. (2004). Mediatsiya. Posrednichestvo v konflitkakh [Mediation. Negotiation in conflicts] N.V. Malovoy (Trans.). Kaluga: Dukhovnoe poznanie [in Russian].
2. Shmyga, V. (1999). K voprosu o sushchnosti ponyatiya "gotovnost’ uchitelya k professional’noy deyatel’nosti" [To the question of the essence of the concept "teacher’s readiness for professional activity"]. Uchenye zapiski – Scientific notes. Voronezh [in Russian].
3. Levin, K. Razreshenie sotsial’nykh konfliktov [The resolution of social conflicts] / Trans (2002). Sankt-Peterburg: Publ "Rech’" [in Russian].
4. Formirovanie konfliktologicheskoy kompetentnosti budushchego spetsialistasotsial’noy sfery (2015). [Formation of conflictological competence of a future specialist in the social sphere]. URL: http://mediаtоrs.prо/ [in Russian].
5. Kozyrieva, V. & Havrylishyn, A. (2011). Mediatsiia yak alternatyvnyi sposib vyrishennia hospodarskykh sporiv [Mediation as an alternative way to resolve economic disputes]. Malyi i serednii biznes (pravo, derzhava, ekonomika) – Small and Medium Business (Law, State, Economy), 1/2. 122–128 [in Ukraine].
6. Konflikt kak ob’yekt izucheniya teorii sotsial’noy raboty (2014). [Conflict as an object of study of the theory of social work]. URL: http://www.enu.kz/repоsitоry/repоsitоry2014/kоnflikt-kаk-оbekt [in Russian].
7. Malyhina, K. (2013). Pozasudove vrehuliuvannia sporiv: ohliad isnuiuchykh alternatyv [Extrajudicial dispute resolution: review of existing alternatives]. Yurydychna hazeta – Legal newspaper, 19/20. 40–41 [in Ukraine].

Переглядів анотації: 12
Опубліковано
2019-12-02
Як цитувати
Kuziv, M. Z. (2019). Компетентність медіатора та її особливості. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (3), 38-42. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2019-PP-3-38-42