Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz <p><strong>Збірник засновано у 1996 р. проф. Є.</strong> <strong>І.</strong> <strong>Коваленко</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:</strong>&nbsp;Міністерство юстиції України. Серія КВ «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» &nbsp;№ 17181-5951Р.</p> <p><strong>Фахова реєстрація у ВАК України.</strong></p> <p><strong>Галузь науки:</strong>&nbsp;педагогіка, психологія.</p> <p><strong>Періодичність видань:</strong>&nbsp;4 випуски на рік.</p> <p><strong>Мови видання:</strong> українська, білоруська, російська, англійська, польська.</p> <p><strong>Засновник:</strong>&nbsp;Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.</p> <p>Збірник наукових праць <strong>«Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»</strong> (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)»<strong> є фаховим виданням (категорія «Б»)</strong> на підставі наказу МОН України № 157 від 09.02.2021 року (додаток № 4)<strong> з педагогічних наук (011 – Освітні, педагогічні науки)</strong>.</p> Nizhyn Mykola Gogol State University uk-UA Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) 2522-1736 ДОСЛІДЖЕННЯ СТИЛЬОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ОНЛАЙН НАВЧАННЯ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/728 <p>У статті розглядаються стильові особливості навчальної діяльності студентів в умовах вимушеного онлайн навчання. Проаналізовано поняття «стиль навчання», під яким автори розуміють певну психофізіологічну систему оволодіння знаннями та вміннями, що певною мірою визначає успішність студента як майбутнього професіонала. За результатами огляду спеціальної літератури представлена теоретична модель, що систематизує найбільш відомі класифікації стилів навчання за сферами навчальної діяльності особистості (когнітивної, емоційно-вольової, поведінкової сфер особистості). Визначено, що недостатньо розробленою залишається диференціація стилів навчання за мотиваційними особливостями особистості. За результатами дослідження мотивації навчання студентів визначено, що у більшості з них (41,1 %) превалює мотивація отримання диплому. Авторами було розроблено класифікацію стилів навчання, що ґрунтується на мотиваційній сфері особистості студента (ґрунтовний, стратегічний, поверховий та афіляційний стилі навчання). Виявлено, що серед студентства превалює стратегічний стиль навчання (41,9 %), ґрунтовний стиль представлений у 24,8 % респондентів, афіляційний – у 18,6 %, поверховий виражений найменше (14,7 %). Автори розробили рекомендації організації навчального процесу здобувачів освіти залежно від їх стильових особливостей. Для студентів із домінуванням стратегічного стилю навчання викладачу рекомендовано визначати цілі заняття, а також проєктувати перспективну мету, розраховану на увесь період вивчення дисципліни. Організацію педагогічної взаємодії зі студентами з домінуванням афіляційного стилю доцільно будувати, ґрунтуючись на їх комунікативних потребах. З метою залучення студентів із домінуванням поверхового стилю до навчальної діяльності рекомендовано надавати їм можливість проявляти ініціативу у виборі завдання, забезпечувати свободу самовираження. Універсальною рекомендацією для викладачів може стати налагодження зворотнього зв’язку і створення сприятливого навчального середовища.</p> V. Artiukhova Y. Shvedova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 8 17 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-8-17 ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЕФЕКТИВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/729 <p>Метою статті є дослідження і виділення особливостей організації ефективної педагогічної діяльності вчителя початкових класів в умовах інклюзії. Також у статті визначено особливості організації ефективної педагогічної діяльності вчителя початкових класів в умовах інклюзії, а саме: організація поєднаного загальноосвітнього та корекційно-розвивального навчального процесу, що забезпечує розвиток індивідуальних здібностей учнів; розробка та впровадження індивідуальних навчальних і корекційно-розвивальних програм на основі Держстандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами, зокрема, корекційно-розвивальної складової; упровадження у навчальний процес шкіл системи індивідуально-диференційованого підходу до навчання дітей з особливими освітніми потребами; психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами шляхом залучення шкільних фахівців і психолого-медико-педагогічної консультації. Також запропоновано корекційно-розвивальний блок, що дасть змогу подолати школярам з обмеженими можливостями здоров’я труднощі у навчанні, шкільній адаптації та соціалізації. Визначені собливості забезпечать організаційно-методичне, навчально-дидактичне та корекційно-розвивальне спрямування інклюзивної освіти в умовах закладу загальної середньої освіти. Проаналізовано методичні прийоми і засоби, які доцільно використовувати під час планування та реалізації корекційно-розвивальної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: елементи аутотренінгу, арт-терапії, казкотерапії з відпрацювання негативних переживань, психотехнічні ігри, дихальні вправи, індивідуальне консультування, вправи на розвиток пізнавальних процесів у робочих зошитах: штрихування, аналогії, виключення зайвого, узагальнююча ознака, копіювання, кодування, коректурні проби, шифровка, відновлення слова, тексту і т.д.</p> T. Hordienko N. Bilousova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 18 26 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-18-26 ПОНЯТТЯ «ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ» У ПАРАДИГМІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/730 <p>У статті висвітлено та досліджено актуальні проблеми, пов’язані із визначенням, тлумаченням та виникненням поняття «педагогічні технології». Розглянуто трактування синонімії та антонімії (дихотомії) понять «освітня технологія» і «педагогічна технологія». Розглянуто тлумачення визначення у різні періоди та фахівцями із різних країн. Запропоновано, на нашу думку, найбільш вдале тлумачення поняття. Актуальність даного дослідження полягає в актуалізації понять педагогічної технології, оскільки останні ґрунтовні дослідження були зроблені лише у ХХ століття, а, отже, питання дослідження має бути осучаснене і приведено до реалій сьогодення. Метою статті є аналіз запропонованих тлумачень поняття «педагогічна технологія» та виокремлення найбільш прийнятного і універсального визначення. Зроблено історико-порівняльний аналіз поняття педагогічної та освітньої технології, описано періоди виникнення і впровадження у педагогічну практику визначення. У ході даного аналізу було описано та узагальнено багатогранність та варіативність тлумачення досліджуваного питання зарубіжними та вітчизняними педагогами-дослідниками. При написанні статті використано теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, пояснення. Результати досліджуваної проблеми можуть стати підґрунтям для подальшого огляду та аналізу педагогічних технологій і матимуть практичне значення для дослідження та виокремлення конкретних педагогічних технологій для навчання іншомовної компетенції педагогів різних циклів викладання задля фахового зростання у розрізі самоосвітньої діяльності та навчання впродовж життя. Описано різні погляди науковців до розуміння і трактування педагогічної технології. Зроблені висновки у статті свідчать про необхідність диференціації понять «освітня технологія» та «педагогічна технологія». Результати даної статті можуть бути застосовані науковцями під час дослідження актуальних питань педагогічної діяльності і слугувати підґрунтям подальших наукових розвідок та досліджень.</p> S. Nesterenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 27 35 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-27-35 ІНТЕГРАЦІЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА У ЗМІСТ ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/731 <p>У статті наголошено, що інтеграція є найперспективнішим напрямом розвитку<br>Нової української школи. Підкреслено, що інтегративний підхід у музично-освітній<br>діяльності вчителя початкової школи реалізується шляхом взаємопроникнення<br>елементів музичного мистецтва у зміст гуманітарних предметів. За мету<br>дослідження визначено опис різноманітних варіантів інтеграції музичного<br>мистецтва у змістову частину гуманітарних навчальних дисциплін початкової<br>школи. Методологічною основою дослідження є положення міждисциплінарного й<br>інтегративного наукового підходів. Теоретичні методи аналізу й узагальнення<br>педагогічних, методичних і дисертаційних праць та інтернет-ресурсів застосо-<br>вані з метою аналізу джерельної бази дослідження. Розглянуто особливості,<br>переваги, цілі та кінцеві результати застосування інтегрованих завдань та<br>проведення інтегрованих уроків у початкових класах. Зазначено, що впрова-<br>дження інтегрованих уроків значною мірою сприяє поглибленому усвідомленню<br>школярами навчального матеріалу, формуванню навички застосовувати знання<br>з галузі мистецтва в інших галузях, стимулює необхідність аналізувати та<br>порівнювати різноманітні процеси й явища, сприяє розвитку творчих здібностей<br>учнів. Запропоновано тематичну міжпредметну інтеграцію музичного мистецт-<br>ва в освітні галузі «Українська мова та література», «Я досліджую світ».<br>Доведено, що запропонована модель міжпредметної інтеграції музичного мис-<br>тецтва у зміст гуманітарних предметів початкової школи підвищує ефектив-<br>ність формування в учнів молодшого шкільного віку мовних, музичних, екологічних<br>знань, умінь та навичок. Зазначено, що застосування інтеграції музичного<br>мистецтва у змістову частину гуманітарних навчальних дисциплін початкової<br>школи сприяє як необхідності звернення учнями до музичного мистецтва, так і<br>загальному естетичному вихованню молодших школярів.</p> О. Pryshchepa ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 36 41 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-36-41 МУЗИЧНЕ ВИКОНАВСТВО ЯК КОМПОНЕНТ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ХОРЕОГРАФІЧНІЙ ШКОЛІ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/732 <p>У статті проаналізовано проблему організації освітнього процесу у мистецьких школах хореографічного спрямування; розглянуто феномен музичного виконавства в контексті фахової підготовки учня-хореографа та проаналізовано організацію навчального процесу на прикладі Ніжинської дитячої хореографічної школи. Обґрунтовано значущість музичного виконавства для розвитку художньо-творчих здібностей учнів. Музичне виконавство в статті визначається як важливий і необхідний компонент для виховання учня-хореографа у закладах початкової мистецької освіти.<br>Підкреслено роль музичного виховання учнів-хореографів для поглиблення їх розуміння художньо-емоційного змісту танців, наголошено на важливості інтеграції навчальних дисциплін у мистецькій школі та їх спрямуванні на формування в учнів комплексу фахових компетентностей.<br>Виокремлено педагогічні проблеми, які виникають в освітньому процесі, та визначено шляхи їх подолання у процесі навчання учнів-хореографів гри на музичному інструменті. Сформульовано педагогічні чинники, які сприятимуть комплексному розвитку особистості учня-хореографа, а саме: дотримання в освітньому процесі принципів, необхідних для організації музичного навчання; створення у класі музичного інструмента необхідного художньо-творчого середовища; різнобічна й систематична підтримка учня у процесі навчання музики. Підкреслено необхідність цілеспрямованого педагогічного керування процесом оволодіння учнем способами активності в емоційно-вольовій, музично-технологічній та моторній сферах.</p> V. Revenchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 42 48 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-42-48 ОСОБЛИВОСТІ СОНАТНИХ ЦИКЛІВ СЕРЕДНЬОГО ПЕРІОДУ ТВОРЧОСТІ Л. ВАН БЕТХОВЕНА http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/733 <p>Стаття присвячена аналізу сонатних циклів середнього періоду творчості Л. ван Бетховена. У рамках роботи детально окреслено особливості модифікацій сонатного циклу, що були створені композитором, розглянуто вплив особистих переживань та колізій життєвого шляху автора на образні характеристики його композицій. У статті проаналізовано шляхи розвитку сонатного циклу у творчості Л. ван Бетховена. Починаючи з середнього періоду творчості, композитор вже відчував скутість у рамках канонів композиції, що склалися на той у жанрі класичної сонати. У своїх творчих експериментах автор намагається спочатку відмовитись від основної ознаки жанру сонати – частини, що написана у формі сонатного allegro (сонати № 12 та № 13). Але пізніше у сонатній тріаді ор. 31 (сонати № 16–18) він, навпаки, збільшує у сонатному циклі кількість частин, що написані у формі сонатного allegro. У дослідженні продемонстровано особливості кожного з названих циклів та їх зв’язок з особистими переживаннями композитора. Під час написання цих творів Л. ван Бетховен знаходився у стані глибокої душевної кризи, що була пов’язана з усвідомленням невиліковності його хвороби. Композитор детально виклав свої відчуття та думки у листі до братів (у так званому «Гейлігенштатдському заповіті»).<br>Так, під час цієї кризи композитор був на межі самогубства, і приблизно у той самий час була написана соната № 12, у якій з’явилась частина з назвою «Траурний марш на смерть героя». А у першій частині сонати № 14 Л. ван Бетховен поєднує типовий акомпанемент «баркароли» з ритмічною формулою траурного маршу у мелодії. Це один з перших прикладів автобіографічності в інструментальній музиці. Таку модель творчості з завзяттям підхоплять композитори епохи романтизму. Також у статті окреслено шлях подальшого розвитку сонатного циклу у творчості Л. ван Бетховена. У сонаті № 18 він приходить до ідеї двочастинного циклу, що стане основним принципом формотворення сонатного циклу у його подальших композиціях.</p> I. Riabov ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 49 56 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-49-56 ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО В ПРАКТИЦІ СУЧАСНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/734 <p>У статті автором наголошено на важливому освітньому питанні сьогодення, а саме на використанні засобів театрального мистецтва в практиці сучасної початкової школи. Автором уточнено сутність понять театрального мистецтва, театралізованої діяльності, театралізованої гри в школі; наведено основні види театральної вистави; розглянуто найбільш уживані прийоми театралізації та обґрунтовано доцільність їх використання на уроках читання. На основі аналізу та систематизації наукової літератури, визначено, що використання театрального мистецтва на заняттях у початковій школі має суттєвий потенціал для гармонійного естетичного розвитку молодших школярів. Це можна пояснити, перш за все, тим, що театральне мистецтво має аналітико-синтетичний характер, що розкриває можливості впливу на емоційно-чуттєву сферу дитини, дозволяє дорівнювати театральне мистецтво до дитячої гри. Висвітлено, що під час гри здебільшого проявляється самостійне вираження особистості, а за допомогою групового характеру театральної діяльності посилюється емоційний вплив, який невідривно йде разом із натхненням, радістю, почуттям згуртованості заради спільної справи. Зазначено, що театральне мистецтво слугує засобом формування важливих життєвих цінностей у молодших школярів, дає можливість не тільки для естетичного сприймання, оцінки прекрасного, але, перш за все, активної естетичної діяльності, яка створює творця, енергійну, старанну особистість, сповнену оптимізму та натхнення. Обґрунтовано, що засоби театру доцільно використовувати як при вивченні навчальних предметів, так і в позакласній роботі з ними. Застосування елементів драматизації допомагає учителю відійти від імперативно-авторитарних форм спілкування, сприяє встановленню взаємин співтворчості, справжньої педагогіки співробітництва з учнями. Використання театралізованих засобів дає можливість активізувати емоційну сферу дітей, стимулювати розвиток їхніх здібностей, розширити знання окремих тем, принесе дітям почуття натхнення, завзяття особливо для тих із них, яким теоретичний шлях осягнення певного предмета, теми є певною мірою складним.</p> T. Turchyn ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 57 63 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-57-63 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ВИКЛАДАННЯ ГРИ НА ФОРТЕПІАНО http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/735 <p>У статті розглядаються основні методичні питання процесу навчання гри у класі фортепіано. Висвітлюється сутність освітніх засад та аналізуються<br>можливості їх подолання. Обґрунтовуються визначальні напрями, зміст та форми організації навчання у класі фортепіано. Теоретично окреслюється стан музично-інструментальної підготовки крізь призму синтезу та взаємозв’язку практичних занять, мети, завдань та власного педагогічного досвіду викладача. Представлено визначальні аспекти інструментально-виконавської підготовки, що вимагають окремої уваги та методичного аналізу проблем, притаманних навчальній роботі у класі фортепіано. Висвітлено основні моменти даної проблематики, що потребують подальшого вивчення. Представлено особливості визначальних етапів роботи у класі музичного інструменту. Пропонуються можливі методичні варіанти й підходи здійснення освітніх завдань, що включають широке коло різноманітних форм та методів навчання. Виокремлюються питання якісного підходу щодо проведення занять з основного інструмента (фортепіано). Автор констатує, що загально освітній та музичний розвиток особистості<br>залежить від стабільної, систематичної навчально-педагогічної роботи, розвитку самостійності, удосконалення та підвищення рівня кваліфікації викладацького складу того навчального закладу, у якому він навчається. Автор наполягає, що результат наполегливої праці викладача буде плідним тільки за умови регулярної роботи та відповідального ставлення учня до предмета, фортепіано зокрема. Синтез усіх напрямів навчальної діяльності надасть відповідні результати у досягненні поставлених завдань у класі фортепіано.</p> T. Lyashenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 64 68 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-64-68 РОЗВИТОК ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ НАВИЧОК У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗА ДОПОМОГОЮ СПЕЦІАЛЬНИХ ІГОР ТА ВПРАВ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/736 <p>У системі музичного виховання підростаючого покоління особливе місце займає хоровий спів як живий і творчий процес відтворення музично-художніх образів. Тому мистецтво хорового співу потребує опанування технічними і художньо-виразними засобами виконання, які необхідні для передачі почуттів, думок, ідейного змісту творів. До таких засобів відноситься вокально-хорова техніка, яка включає систему співочих навичок, до яких входять співоча установка, дихання, дикція, звукоутворення, ансамбль. Значна робота приділяється формуванню вокально-хорових навичок під час розспівування молодших школярів на уроках музичного мистецтва. Використання вчителем різноманітних вокально-хорових вправ та ігор допомагають зміцненню співочих навичок та готують дитячі голоси до вокальної роботи. Комплексність розспівування сприяє відпрацюванню не лише певної навички, але й усього комплексу вокально-хорових навичок. Чим досконаліша вокально-хорова техніка, тим повніше буде втілено<br>задум твору. Навчання дітей співу – одне з найважливіших, але в той же час і найскладніших завдань музичного розвитку. Незважаючи на те, що в початковій школі накопичено певний позитивний досвід з даної проблеми, вокально-хорова діяльність з учнями на уроках музичного мистецтва здебільшого зводиться до розучування пісень і роботі над чистотою інтонування мелодії. Це пояснюється відсутністю системи спеціальних ігор та вправ для розвитку вокально-хорових навичок молодших школярів. Для реалізації завдань нами були використані різні форми педагогічної роботи:<br>уроки музичного мистецтва, свята, індивідуальні заняття, конкурси, концерти. Спираючись на сучасні методики й рекомендації відомих педагогів, нами був підібраний адаптований і систематизований практичний матеріал для формування вокально-хорових навичок учнів початкової школи. До вокально-хорових навичок відносяться: співацька постава, дихання, звукоутворення, дикція, чистота інтонування, стрій, ансамбль. Всі згадані навички прищеплюються не послідовно, а паралельно.</p> V. Mіshedchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 69 75 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-69-75 МОТИВАЦІЙНО-АДАПТАЦІЙНИЙ ЕТАП ОСОБИСТІСНО-КРЕАТИВНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МУЗИКИ В КОНТЕКСТІ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/737 <p>У статті проаналізовано погляди науковців на освіту як вирішальний засіб подолання цивілізаційних кризових явищ. Автором проведено систематизацію та узагальнення наукових досліджень щодо інтеграції змісту освіти, а також висвітлено власний досвід особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики на мотиваційно-адаптаційному етапі дослідження у контексті інтегративного підходу. Креативність розглядається як один з найпотужніших факторів розвитку особистості. Розвиток креативності молодших школярів у процесі навчання музики варто характеризувати як складову їхнього особистісного розвитку. Актуалізовано значення музичного мистецтва у загальному психічному, фізіологічному, інтелектуальному розвитку дітей. Особистісно-креативний розвиток молодших школярів у процесі навчання музики розглянуто як вагому складову мистецької освіти і становлення громадянина, здатного до майбутньої творчої діяльності. Актуалізовано роль інтеграції предметів художньо-естетичного циклу в особистісно-креативному розвитку молодших школярів, що сприяє формуванню художньо-образного, асоціативного, креативного мислення. Підкреслено значення мотиваційно-адаптаційного етапу у ході особистісно-креативного розвитку молодших школярів.<br>Доведено ефективність упровадження на мотиваційно-адаптаційному етапі особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики ігрового методу (дидактичні та сюжетно-рольові ігри, ігри-фантазування, ігри-імпровізації, ігри-драматизації, інтелектуальні та народні рухливі ігри), методів візуалізації та вербалізації емоційних відгуків на твори мистецтва, методів театралізації, творчих завдань. Продемонстровано застосування означених методів у експериментальній роботі та наведено приклади використаних художніх творів.</p> Yimei Hou L. Stepanova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 76 81 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-76-81 КРИТЕРІЇ ТА РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ТЕХНОЛОГІЧНОМУ НАВЧАННІ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/738 <p>У статті звертається увага на актуальність питання формування естетичних почуттів учнів молодшого шкільного віку. Вирішення даної проблеми може відбуватися й у технологічному навчанні, оскільки воно побудовано на традиціях українського декоративно-ужиткового мистецтва. Для ефективного здійснення процесу формування естетичних почуттів молодших школярів автор визначає і характеризує структурні компоненти процесу формування естетичних почуттів учнів початкових класів, а саме: ціннісно-мотиваційний, емоційно-чуттєвий, операційно-діяльнісний та оцінювально-регулятивний. Представлені елементи у своїй діалектичній єдності визначають перспективи успішного формування естетичних почуттів учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти у технологічному навчанні. Відповідно описаних елементів для здійснення<br>експериментальної роботи у статті визначено критерії та показники формування естетичних почуттів молодших школярів у трудовій діяльності. На думку автора, ці критерії є вихідними для виявлення рівнів сформованості естетичних почуттів учнів молодшого шкільного віку у технологічному навчанні, оскільки критерії містять найсуттєвіші ознаки досліджуваного явища і відображають динаміку вимірюваної якості у просторі та часі, а показники, входячи до складу критеріїв, є їх конкретними стійкими вимірниками, які дають змогу проводити спостереження та облік. У визначенні критеріїв формування естетичних почуттів молодших школярів у технологічному навчанні автор послуговувався вимогами об’єктивності, валідності, якісного опису, нейтральності. Такими критеріями визначено: сформованість ціннісно-естетичного ставлення до об’єктів та явищ оточуючого світу; вияв естетичних переживань до творів мистецтва та об’єктів навколишньої дійсності; здатність адекватно відображати естетичні знання, почуття у власній трудовій діяльності та поведінці; здійснення аналітично-оцінювальної діяльності предметів та явищ в естетичному аспекті. На основі визначених критеріїв та їх показників розроблено гіпотетичну модель рівнів сформованості естетичних почуттів учнів молодшого шкільного віку у трудовій діяльності: рівень елементарної сформованості (низький), рівень базової сформованості (середній), рівень досконалої сформованості (високий). Автор вважає, що визначені критерії, показники та рівні дадуть змогу діагностувати сформованість естетичних почуттів учнів молодшого шкільного віку в трудовій діяльності і в подальшому розробити програму удосконалення даного процесу з метою підвищення його ефективності.</p> M. Shevchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 82 88 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-82-88 КОМПОНЕНТНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ «ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО ДОСВІДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ХОРЕОГРАФІЧНОГО МИСТЕЦТВА» http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/739 <p>Актуалізація формування художньо-творчого досвіду майбутніх учителів хореографії розглядається у контексті цілісної професійної підготовки студентів як цілеспрямований процес включення майбутніх педагогів у творчу, художньо-освітню та хореографічно-виконавську діяльність. У дослідженні принципового значення набули особистісні прояви педагога-хореографа, котрі характеризують його фахову підготовку як інтегральну властивість. Для майбутнього вчителя хореографічного мистецтва важливими є знання в галузі педагогіки і мистецтва. Митець-хореограф повинен бути творчим, активним, креативним, здатним самостійно робити вибір, сприймати прекрасне, цінувати його, формувати власний погляд, реалізовувати поставлені цілі, усвідомлено оцінювати результати власної творчої діяльності для подальшої самореалізації в царині хореографічного мистецтва. У статті виокремлено ключові компоненти формування художньо-творчого досвіду майбутніх учителів хореографії в процесі фахової підготовки, а саме мотиваційного, когнітивного, аксіологічного та рефлексивного, які тісно взаємозв’язані між собою і утворюють цілісну структуру з метою подальшої розробки змісту критеріїв та показників, а також необхідних для її формування методичних засад, зумовлених творчою сутністю хореографічного мистецтва. Здобутий досвід, у процесі фахової підготовки студентів-хореографів, сприяє успішній адаптації до суспільних змін та надає впевненості у професійній діяльності. Зазначено, що формування художньо-творчого досвіду відбувається як під час створення мистецького твору, так і в процесі його сприймання. Тому, важливою складовою навчання майбутнього вчителя хореографічного мистецтва є формування художньо-творчого досвіду в процесі фахової підготовки.</p> V. Maksymenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 89 96 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-89-96 ДО ПРОБЛЕМИ СТВОРЕННЯ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ПРОЄКТУ В ПРОЦЕСІ БАЛЕТМЕЙСТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/740 <p>У статті висвітлюється процес балетмейстерської діяльності студентів другого магістерського рівня, з позиції створення навчально-творчого хореографічного проєкту. Здатність застосовувати знання, вміння та навички під час розв’язання означених проблем, схильність до аналізу та самостійного узагальнення творчого матеріалу, теми проєкту, готовність до виконання фахових завдань у сфері балетмейстерського мистецтва.<br>Означено мету хореографічного проєкту, аргументовано теоретико-методичну підготовку студентів-магістрів, а також застосування їх під час вирішення конкретних художніх, наукових, організаційних та виконавських завдань від творчого задуму до сценічного втілення, спираючись на теоретичний та емпіричний досвід. Хореографічний проєкт зорієнтований на комплекс загальних та фахових компетентностей студентів-магістрів у процесі реалізації творчої роботи; формування балетмейстерських умінь; самостійність визначення теми та етапів створення хореографічного проєкту, обґрунтованість системи заходів, обов’язкових для рішення теоретичних та практичних завдань; проведення всебічної підготовки творчого проєкту й практичного втілення задуму. Перцепція хореографічного проєкту потребує від майбутнього балетмейстера блискучої художньо-образної будови та правильного відчуття, природності, стильових особливостей і специфіки виконання рухів, національної характеристики балетмейстерського твору, який він задумав і відобразив мовою пластики. У формуванні балетмейстерських умінь студентів-магістрантів важлива роль належить компонентам освітньої програми, які створюють фундаментальну базу для самостійної діяльності студентів. Вона дозволяє оволодіти інструментарієм для подальшого застосування у сфері хореографічного виконавства, мистецької педагогіки та науково-дослідницької діяльності в галузі хореографії.</p> O. Parkhomenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 97 101 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-97-101 ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ BAPNE У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ ВИКЛАДАЧА ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/741 <p>У статті зосереджується увага на важливості впровадження в сучасний освітній процес інноваційних методів та прийомів, що сприятимуть підвищенню рівня фахової підготовки майбутніх викладачів музичного мистецтва. Як ресурсний у вирішенні багатьох проблем у навчально-виконавській діяльності пропонується застосування методу BAPNE, метою якого є розвиток інтелекту. Результати наукового пошуку показали, що метод BAPNE стимулює вкрай важливі процеси, що відбуваються під час навчання. При цьому задіються головні його блоки: психологічний (розвиток міжоособистісного та внутрішньоосо-бистісного інтелекту, робота в команді, поліпшення мотивації, передача цінностей, терапевтичний та реабілітаційний ефект), неврологічний (розвиток пам’яті, моторного програмування, заведення механізму руху тіла, стимулювання виконавської функції), координаційний (аудіо-ручна, аудіо-дисоціативна, окуломотивна, вікомоторна координації, розвиток вестибулярного апарату) та музичний (спрямовується на: музичну форму, тембр, метро-ритм, динаміку, агогіку, пульсацію, інтонацію, імпровізацію, ансамбль, музичний аналіз, нотацію,<br>міждисциплінарні зв’язки, знання музичної культури інших народів, контроль сценічного страху, перкусію тіла на естетичному рівні, розвиток поліритмії, врахуванні критеріїв музичного оцінювання під час виконання, знання ритмічної послідовності, навчання музичних концепцій). Доведено, що особливо важливим використання даного методу є для циклу вокально-хорових та інструментальних дисциплін, оскільки вони передбачають активізацію: вестибулярної системи, координації; керування кінцівками, тілом; командної роботи, міжособистісного інтелекту, підвищення мотивації; розвиток уваги, пам’яті; знань ритмічної побудови різних музичних культур. Акцентовано увагу на філософії підбору технічних вправ-bapne, які поділяються на три категорії: пасивні (без рухів), середні (певне переміщення у просторі та часі) та активні (постійні просторово-часові рухи).</p> O. Pavlenko T. Rastruba ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 102 108 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-102-108 ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВСЬКОЇ НАДІЙНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/742 <p>У статті висвітлено теоретичні основи формування виконавської надійності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі фахової інструментально-виконавської підготовки. Розглянуто ідеї творчо-продуктивної позиції виконавства в індивідуальному художньому акті; музикознавчі знання щодо специфіки сценічної інструментально-виконавської діяльності; положення загальної і мистецької психології щодо ролі особистісного ставлення суб’єкта до мети, змісту, способів здійснення та результатів власної діяльності. На основі здійсненого контент-аналізу феномен «виконавська надійність» розглядається автором як відносно стійке особистісне новоутворення, що встановлюється через засвоєння музично-теоретичних знань, оволодіння музично-виконавськими, інтерпретаційними вміннями та сценічно-артистичними навичками. Обґрунтовано передумови формування виконавської надійності майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі фахової інструментально-виконавської підготовки. Підкреслено необхідність цілеспрямованого педагогічного керування цим процесом, важливість якісної підготовки музичного матеріалу; вміння корегування студентом у разі необхідності власного психоемоційного стану; усвідомлення власних виконавських дій задля втілення художньої інтерпретації музичного твору. Зроблено висновок, що надання пріоритетності особисто значущим вищим смислоутворюючим мотивам, як-от прагнення людини до самореалізації та самовдосконалення, усвідомлення важливості значення такого особистісного новоутворення, як виконавська надійність, що є необхідною складовою професійної компетентності майбутнього музиканта-педагога, сприятиме стимулюванню студента до розширення власних інструментально-виконавських можливостей, до самовдосконалення особистісних вольових та професійних якостей.</p> I. Rostovska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 109 114 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-109-114 ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ПЕРЕКОНАНЬ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ХОРЕОГРАФІЇ У ПРОЦЕСІ ОВОЛОДІННЯ МЕТОДИКОЮ РОБОТИ З ХОРЕОГРАФІЧНИМ КОЛЕКТИВОМ http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/743 <p>У зв’язку із системними перетвореннями у шкільній та позашкільній освіті,&nbsp;пошуками нових освітніх технологій значно підвищилися вимоги до професійної підготовки майбутніх педагогів-хореографів, покликаної забезпечити усвідомлення молодими фахівцями ролі хореографічного мистецтва у системі художнього і духовного розвитку особистості, засвоєння теоретичних засад хореографічної освіти, оволодіння методикою хореографічної діяльності. Чільне місце у професійному становленні майбутніх викладачів хореографії посідає вивчення курсу «Методика роботи з хореографічним колективом», який інтегрує психолого-педагогічні та фахові знання і уміння, необхідні для педагогічної діяльності, переводить їх у практичну площину. У процесі становлення особистості молодого викладача хореографічних дисциплін вагоме місце посідає формування професійних переконань, які, будучи важливим структурним компонентом світогляду, визначають його ставлення до педагогічної діяльності.Формування професійних переконань вимагає створення таких умов, які б забезпечували глибокий науковий рівень, логічну аргументацію педагогічної ідеї. Молодий фахівець має не тільки оволодіти необхідними знаннями й уміннями, а й усвідомити шлях їх набуття, оволодіти принципами та методами пізнання теорії та практики своєї педагогічної діяльності. Важливою умовою формування професійних переконань майбутніх викладачів хореографії є використання у навчальному процесі освітніх технологій доведення і спростування, аргументації та критики методичних положень, які мають спрямовуватися на забезпечення професійної компетенції майбутнього педагога-хореографа; на оновлення змісту хореографічно-педагогічної освіти, коли на чільне місце мають вийти глибина і системність фахових знань, умінь та навичок, їх мобільність, гнучкість і достатність для викладання хореографії. Переорієнтація навчального процесу на пріоритетний розвиток особистості майбутнього педагога-хореографа дозволить виявити і сформувати творчу особистість молодого фахівця, який володіє неповторною «технологією» педагогічної діяльності і здатен плідно працювати у реформованих освітніх закладах.</p> J. Rostovska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 115 122 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-115-122 СПОГАДИ В. В. ДАНИЛОВА ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНЕ ДЖЕРЕЛО http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/744 <p>У статті порушується важливе питання – виявлення та аналіз педагогічних проблем у спогадах відомого та талановитого літературознавця і фольклориста, педагога та методиста Володимира Валер’яновича Данилова. Авторами розглянуто спогади В. В. Данилова, які складаються з двох частин: «Нежинская гимназия в конце прошлого века. Ч. І. Преподаватели» (1958 р.) та «Воспоминания о Нежинской гимназии конца ХІХ столетия. Ч. ІІ» (1964 р.). Зазначено, що ці праці педагога не були досліджені вченими в якості історико-педагогічного джерела. У результаті теоретичного опрацювання наукової літератури виявлено, що В. В. Данилов у своїх методичних посібниках з мови та літератури – «Методика російської мови», «Література як предмет викладання» (1917) – відходив від звичних методів і прийомів, від повчальності і зубріння. Уточнено, що методист вважав за необхідне розвивати в учнів образне мислення, що має спонукати їх до активності та самостійності. З’ясовано, що В. В. Данилов, розглядаючи методику навчання літератури, пропонував аналізувати твір за логікою розвитку художнього образу, а не сюжетної лінії. Допомогти у комплексному аналізі сюжету твору, на думку педагога, має розгалужена система запитань. Висвітлено, що ці проблеми педагогічної творчості В. В. Данилова можуть зацікавити сучасних дослідників-методистів. Авторами зауважено, що у своїх працях-спогадах Володимир Валер’янович зосередився на дослідженні особистостей учителів, виділив деяких визначних, на його думку, педагогів, а також виокремив і охарактеризував три типи викладачів<br>гімназії – гарні, нейтральні і «педагогічні деспоти». У працях В. В. Даниловим описуються деякі випадки із його учнівського життя. Зазначено, що спогади Володимира Валер’яновича можуть слугувати цінним джерелом для педагогів, оскільки вони спонукають майбутніх вчителів на пошук<br>нових більш досконалих та дієвих методів, технологій та прийомів для роботи з учнями. У цих працях подається зріла думка освіченої людини, яка мала багатий досвід роботи з дітьми, і тому спогади є важливим матеріалом для виявлення і вирішення сучасних педагогічних проблем.</p> O. Samoilenko N. Demchenko O. Filonenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 123 133 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-123-133 БАГАТОГРАННІ МОЖЛИВОСТІ БАНДУРНОГО ВИКОНАВСТВА http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/745 <p>У статті проаналізовано багатогранні можливості бандурного виконавства, які сприяють використанню українського національного інструмента не лише як&nbsp;сольного та акомпонуючого, але і в ансамблях однорідного, мішаного складів та&nbsp;у різноманітних складах оркестрів, де бандура представлена у ролі сольного&nbsp;інструмента.&nbsp; Сучасний етап розвитку бандурної творчості та виконавства базується на&nbsp;прадавніх традиціях, адже бандурне&nbsp; истецтво нерозривно пов’язане із кобзарством, цією живою фольклорною енциклопедією історії України з усіма плачами та радощами, з лицарями її славними. Зазначимо, що кобза-бандура стала уособленням героїко-патріотичного духу українців, а постать кобзаря-бандуриста, яка знайшла яскраве відображення в українській літературі, музиці, поезії, живописі, театрі та, найважливіше, – у народній творчості, є втіленням слави та величі українського народу. Сучасний етап розвитку бандурного мистецтва базується на прадавніх традиціях і разом з тим позначений новими тенденціями, зокрема удосконаленням самого інструменту, збагаченням методики гри, розширенням репертуару, зростанням кількості бандурних шкіл в Україні та за кордоном. Тому зростає кількість музикознавчих напрацювань з кобзарського мистецтва як в науковій вітчизняній літературі, так і в літературі з діаспори. Однак історія кобзарства та виконавства на бандурі і надалі вимагає поглибленого розгляду із використанням компаративістського та узагальнюючого підходів.</p> S. Chaban-Chayka ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2021-07-07 2021-07-07 2 134 140 10.31654/2663-4902-2021-PP-2-134-140