Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz <p><strong>Збірник засновано у 1996 р. проф. Є.</strong> <strong>І.</strong> <strong>Коваленко</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:</strong>&nbsp;Міністерство юстиції України. Серія КВ «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» &nbsp;№ 17181-5951Р.</p> <p><strong>Фахова реєстрація у ВАК України.</strong></p> <p><strong>Галузь науки:</strong>&nbsp;педагогіка, психологія.</p> <p><strong>Періодичність видань:</strong>&nbsp;4 випуски на рік.</p> <p><strong>Мови видання:</strong> українська, білоруська, російська, англійська, польська.</p> <p><strong>Засновник:</strong>&nbsp;Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.</p> <p>&nbsp;Рішенням Всеукраїнської атестаційної колегії та наказом МОН України від 7 жовтня 2016 р. № 122 збірник перереєстрований і включений до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати&nbsp;<strong>дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата педагогічних наук</strong>.</p> uk-UA ped.kaf.n@gmail.com (Yuliia Novgorodska) biblio@ndu.edu.ua (Valentyn Slyvko) Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 OJS 3.1.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 Сутність і компонентна структура музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/318 <p>У статті розглянуто проблему формування музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики в процесі фортепіанної підготовки. Визначено сутність і компонентну структуру означеного феномена. Зокрема, з’ясовано, що музично-стильовими уявленнями студента мистецько-педагогічного вишу є особливі утворення в музично-естетичній свідомості особистості майбутнього фахівця, які зумовлюють виникнення певних художніх образів під впливом стильового різноманіття музичних творів і досвіду їх інтерпретації та усвідомлення. Структуру музично-стильових уявлень складають музично-ціннісний, художньо-когнітивний і діяльнісно-практичний компоненти.</p> Nataliia Ashykhmina ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/318 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Науково-педагогічне визначення етапів підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/319 <p>У статі визначено та частково розкрито етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи до музично-естетичного виховання учнів. Зосереджується увага на історії становлення культури як такої, починаючи з часів Київської Русі і закінчуючи ХХ століттям. Зазначено, що пісня є одним з початків музично-естетичного виховання нації, пісня супроводжує все життя людини, її трудову діяльність, громадське й особисте життя, відображає світогляд. Згадується про обрядовість, побутові та календарні пісні. Пам’ятки літератури, живопису, музики та інших видів мистецтва свідчать про виняткову оригінальність культури Київської Русі.</p> Volodymyr Bohdanovych ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/319 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Понятійний тезаурус проблеми формування поліхудожнього світогляду майбутнього вчителя музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/320 <p>Статтю присвячено вивченню сутності поняття поліхудожнього світогляду. Висвітлюються соціально-культурні чинники модифікації фахової діяльності<br>сучасного вчителя музики. Доведено необхідність усвідомлення змісту понять, що складають категоріально-понятійний тезаурус досліджуваної проблеми. Сутність поняття світогляду як базової категорії розглядається крізь призму сучасної освітньої парадигми. Наведено визначення поняття поліхудожнього світогляду, виділено основні аспекти процесу його формування.</p> Van Yaiuietsy ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/320 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Теоретико-методологічні основи формування досвіду ціннісного ставлення до музичного мистецтва http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/321 <p>У статті дається характеристика поняття "досвід" у філософському, психологічному та педагогічному аспектах. Розглядається специфіка досвіду<br>ціннісного ставлення до музичного мистецтва. Наголошено, що теоретико-методологічну основу формування досвіду ціннісного ставлення до музичного мистецтва складають філософські положення щодо феномену досвіду як основи пізнання дійсності, сутності мистецтва як специфічної форми суспільної свідомості; ролі естетичного ставлення до дійсності у формуванні особистості.</p> Valeriia Verhunova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/321 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Сучасний урок музичного мистецтва: проблеми та перспективи http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/322 <p>У статті зроблено спробу вказати на деякі проблеми та запропонувати шляхи розв’язання найбільш поширених помилок сучасних вчителів музичного мистецтва при підготовці та проведенні уроку; окреслено найближчі перспективи щодо змін у формі, цілеспрямованості, змісті та методичних прийомах проведення уроку музичного мистецтва.</p> Olena Hrysiuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/322 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Теоретична концептуалізація процесу формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/323 <p>У статті розкриваються поняття та механізми управління, що необхідні для розуміння процесу формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до інструментально-виконавської діяльності. Аналізуються попередні наукові дослідження, які стосуються даної проблематики. Обґрунтовуються зміст готовності до інструментально-виконавської діяльності, її компонентна структура (мотиваційно-вольовий, когнітивно-аналітичний, креативний, ціннісно-орієнтаційний та операційний компоненти). Визначені критерії та показники сформованості досліджуваного феномену: наявність спонукальних мотивів навчально-виконавської діяльності, ступінь теоретичної підготовки, міра творчої спрямованості особистості, сформованість естетичних ціннісних орієнтацій, рівень технічної майстерності. Детермінуються концептуальні положення, що покладені в основу процесу формування готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Пропонується дидактична модель формування готовності майбутніх учителів музики до інструментально-виконавської діяльності, яка складається з мети, основи, змісту, спеціальної методики формування та контролю за сформованістю готовності студентів. Підкреслюється, що рівень готовності залежить від ступеня інтеграції всіх структурних компонентів, розуміння важливості й необхідності майбутньої професійної, а саме інструментально-виконавської діяльності. Результативності формування готовності значною мірою сприятиме активізація творчих сил студентів, створення відповідного мотиваційного середовища та необхідних педагогічних умов: цілеспрямованого розвитку мотиваційної сфери та вольових якостей майбутніх учителів музичного мистецтва; формування виконавської культури як основи готовності до інструментально-виконавської діяльності; опори на метод виконавської активності.</p> Larysa Huseinova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/323 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Формування ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музичного мистецтва як психолого-педагогічна проблема http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/324 <p>У статті шляхом теоретичного аналізу результатів вивчення проблеми дослідження в науковій літературі, узагальнення передового педагогічного<br>досвіду відображено різноманітні підходи стосовно психолого-педагогічних принципів формування ціннісних орієнтацій молодших школярів засобами музичного мистецтва. Проаналізовано значення і функції ціннісних орієнтацій в освітньому процесі; представлено вимоги до формування ціннісних орієнтацій на уроках музичного мистецтва. Автор розглядає ціннісні орієнтації в контексті виховання духовних потреб та інтересів молодших школярів. У статті висвітлено значення цінностей національного виховання, яке зумовлює розвиток світогляду і життєдіяльності молодших школярів та особливості адаптації їх до школи і до навколишньої дійсності. Система цінностей українського виховання надає ієрархію абсолютних вічних цінностей – цінностей національних, громадянських, сімейних і особистих. Зазначено, що процеси формування ціннісних орієнтацій молодших школярів зумовлені ціннісною значущістю природи, яка з’являється як джерело формування світогляду й оволодіння дітьми навколишньою дійсністю.</p> Olha Morozova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/324 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Методологічні засади формування художніх орієнтацій старшокласників в умовах позашкільної освіти http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/325 <p>У статті актуалізується проблема формування художніх орієнтацій старшокласників. Розглянуто особливості мистецького навчання учнів старшого<br>шкільного віку в умовах позашкільної освіти. Визначено сутність категорії "художні орієнтації". Окреслено методологічні підходи до формування художніх орієнтацій учнів у процесі їх позашкільної діяльності. Забезпечення зорієнтованості учнів у духовному просторі розглядається як пріоритетне завдання вчителя.</p> Liudmyla Pankiv ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/325 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Системно-холістичний контекст методичної підготовки майбутнього вчителя музики на засадах праксеологічного підходу http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/326 <p>У межах статті на основі аналізу, систематизації, узагальнення наукових джерел представлено методологічні підходи до дослідження методичної підготовки майбутнього вчителя музики. Системно-холістичний контекст дозволяє розглядати особистість студента у процесі методичної підготовки як вищу форму цілісності, розвиток якої відбувається з урахуванням принципів гармонійного поєднання розумового розвитку з емоційним, творчим, духовним, взаємоповаги. Урахування особистісного і діяльнісного підходів дозволяє розглядати методичну підготовку майбутніх учителів музики як процес залучення учасників праксеологічної діяльності до вокально-діалогової взаємодії на основі суб’єкт-суб’єктних відносин. Системний підхід дає змогу розглядати цей процес у єдності нормативно-цільового, теоретико-методологічного, процесуально-змістового, аналітико-результативного блоків. Відповідно до компетентнісного підходу формування методичної підготовленості пропонується розглядати у процесі вивчення музично-методичних дисциплін, під час педагогічної практики. З урахуванням аксіологічного, праксеологічного підходів відбувається виховання загальнолюдських і культурних цінностей успішної особистості. Ключові слова: майбутній учитель музики, методологічні підходи, системно-холістичний контекст, системний підхід, компететнісний підхід, особистісно зорієнтований підхід, гносеологічний підхід, аксіологічний підхід, праксеологічний підхід.</p> Yevheniia Provorova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/326 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Художньо-творча синестезійність особистості в контексті інтеграції мистецтв http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/327 <p>Стаття присвячена темі актуалізації інтегрованих уроків музичного мистецтва в теорії і художній практиці педагогічної освіти. У статті розглядаються<br>основні складові частини поняття феномену інтеграції дисциплін художньо-естетичного циклу. Зокрема, увагу сконцентровано на характерних особли-<br>востях художньо-творчої синестезійності як полімодального явища, що проявляється в художній культурі, насамперед, як тенденція синтезу та<br>інтеграції різних видів мистецтва, прояву в мистецтві нових синтетичних форм, що призводить до становлення принципово нового типу культури.</p> Oksana Rakhmanova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/327 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Розвиток загальної музичної освіти: наступність і спадкоємність http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/328 <p><strong></strong>Метою статті є дослідження основних віх розвитку загальної музичної освіти, зокрема фактів спадкоємності й наступності у розвитку методичних аспектів музичного навчання та ґенези музично-педагогічного новаторства, що має вплив на сучасні тенденції розвитку загальної музичної освіти.<br>Обґрунтовано необхідність збагачення певними новими надбаннями вже існуючих методик, коли поступове введення "нового" відбувається на тлі кращогта доцільного "старого". З’ясовано, що наступність і спадкоємність повинні бути логічно пов’язаними на всіх рівнях педагогічного процесу в системі загальної естетичної освіти.</p> Oleksandr Rudenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/328 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Мелодичний слух як базова здібність у процесі формування музично-інтонаційного мислення http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/329 <p>У статті розкривається проблема значущості такої базової здібності, як мелодичний слух, у процесі формування музично-інтонаційного мислення.<br>Проаналізовані різні теоретико-методологічні підходи до розвитку мелодичного слуху. Наголошується, що наявність його відіграє важливу роль у музично- творчій діяльності. Доводиться, що розвинутість мелодичного слуху прямо залежить від наявності внутрішнього слуху, а саме здібності передчувати звучання, оперувати музично-слуховими уявленнями. Завдяки внутрішньому слуху музиканти подумки уявляють звучання твору до його виконання, а також під час виконання, що дозволяє контролювати реальне звучання.</p> Olena Spilioti ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/329 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Забезпечення вчителем особистісно орієнтованого мистецького навчання і виховання учнів http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/330 <p>Стаття присвячена проблемі підготовки вчителя до гуманізації навчально-виховного процесу в системі загальної мистецької освіти. Розглядаються<br>педагогічні умови забезпечення особистісно орієнтованого музичного навчання і виховання учнів: наявність мотивації, використання досвіду спілкування з творами музичного мистецтва, набутих знань, умінь і навичок; здатність учителя до креативних дій, створення особистісно зорієнтованих ситуацій, фасилітаційних відносин між учителем і учнями.</p> Serhii Horbenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/330 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Формування асоціативного мислення майбутніх учителів музики в процесі диригентсько-хорової підготовки http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/331 <p>У статті уточнено сутність поняття "асоціативне мислення", розкрито особливості формування диригентського жесту та зміст підготовки студентів у класі хорового диригування, визначено методи ефективного формування асоціативного мислення майбутнього вчителя музики в процесі диригентсько-хорової підготовки.</p> Oksana Horozhankina, Nadiia Ryzhenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/331 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Специфіка і зміст підготовки студентів до керівництва ансамблевим музикуванням школярів http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/332 <p>У статті розглядаються питання організації шкільних музичних ансамблів. Розглянуто завдання, які постають перед майбутнім керівником самодіяльного<br>музичного ансамблю, які полягають: в організації творчого колективу на засадах визначення далеких та близьких цілей сумісної музично-навчальної й<br>концертної діяльності, налагодження творчих міжособистісних стосунків між учасниками ансамблю; зацікавленні учнів музикуванням, можливістю їх<br>самореалізації, переживанням задоволення від сумісної музично-виконавської діяльності; виховання відповідального ставлення учасників ансамблю до свого<br>внеску в процес колективного музикування, збагачення досвіду сприйняття творів різних стилів і напрямів; формування оцінно-смакового ставлення до<br>різних феноменів сучасного музичного буття. Увага приділяється проблемам розширення соціально-культурних зв’язків між школою та закладами музично-естетичного виховання, родиною і оточенням школярів. Визначено структуру підготовки студентів до керівництва ансамблевим музикуванням школярів в єдності мотиваційно-аксіологічного, методико-когнітивного, комунікативно-діяльнісного, менеджерсько-креативного, інноваційно-технологічного компонентів.<br>Схарактеризовано педагогічні умови, за яких уможливлюється досягнення майбутніми керівниками шкільних ансамблів фахового універсалізму: посилення<br>міждисциплінарних зв’язків між предметами виконавського, музично-теоретичного та методичного циклів; оволодіння студентів узагальненими способами<br>самоосвіти й самовдосконалення; розширення змісту фахової підготовки студентів у галузі менеджменту творчого колективу та застосування сучасних інноваційних технологій задля організації діяльності шкільних музичних ансамблів.</p> Wang Zhong ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/332 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Специфіка й структура виконавського артистизму майбутніх викладачів вокалу та педагогічні принципи його вдосконалення http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/333 <p>У статті розглядаються питання вдосконалення артистизму магістрантів – майбутніх викладачів вокалу. Аналізується специфіка вокально-виконавського артистизму. Її особливості витікають із специфіки музично-художньої образності, сутності вокального виконавства, його відмінність від прояву артистизму в інструментально-виконавській діяльності. Відзначено значущість єдності інтуїтивного та логічного, емоційного й абстрагованого компонентів художнього мислення й творчості, роль асоціативних уявлень. Обґрунтовано педагогічні принципи підвищення рівня ефективності виконавського артистизму, у числі яких: принцип активізації асоціативних художніх уявлень і почуттів у процесі інтерпретації та виконавського втілення художнього образу; єдності підсвідомого й усвідомленого, імпульсивно-емоційного та структуровано-контрольованого втілення початків у динаміці втілення художньо-образного замислу співаком; забезпечення компенсаторно-синергійної взаємодії складників виконавського артистизму, який дозволяє певною мірою компенсувати менш яскраві властивості за рахунок більш розвинених компонентів; творчої змагальності як стимулу до вокально- виконавського самовдосконалення, самореалізації співака; сполуки аналітично-когнітивного та інтуїтивно-емоційного способів усвідомлення й вживання в художньо-образну сферу вокального твору, їх творчо-варіативної інтерпретації, здатності до сценічно-виконавської імпровізації; забезпечення артистичних проявів міцною вокально-технологічною базою та здатністю до її варіативного застосовування відповідно до художньої мети вокального твору; діалектичної єдності довіри до власної інтуїції та здатності до самоспостереження й емоційно-вольової саморегуляції, принцип музично-персонажного вживання, принцип типологічної індивідуалізації з урахуванням психолого-<br>соціальної спрямованості особистості вокаліста. Схарактеризовано педагогічні умови, спрямовані на збагачення в магістрантів мистецької ерудованості, вокально-творчих здібностей, технологічної бази співочої діяльності, психологічних властивостей, важливих для досягнення натхнення, імпровізаційності, вживання в музично-персонажні стани, сценічного артистизму.</p> Wong Chain ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/333 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Педагогічні умови розвитку творчих здібностей учнів шкіл мистецтв засобами електронного музичного інструментарію http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/334 <p>У статті визначено та обґрунтовано комплекс педагогічних умов, що впливають на ефективність та успішність розвитку творчих здібностей учнів шкіл<br>мистецтв засобами електронного музичного інструментарію. Детально розглянуто та охарактеризовано кожну педагогічну умову згідно зі специфікою<br>навчального процесу шкіл мистецтв із використанням електронного музичного інструментарію.</p> Vasyl Martsyniv ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/334 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Аспекти зростання музично-естетичної компетентності учасників хорового колективу в школах мистецтв http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/335 <p>Розкрито зміст педагогічно-дослідницького експерименту щодо поліпшення ефективності роботи з хором школи мистецтв підліткового віку відносно<br>формування музично-естетичної компетентності дітей. Запропонована інноваційна система становлення музично-естетичної компетентності<br>підлітків. У ціннісно-мотиваційному аспекті вона спрямована на покращення музичного смаку в учнів. У когнітивному плані методика має сприяти розширенню музичних знань вихованців. Практично-виконавський аспект є запорукою утвердження досконалих навичок та умінь музикувати. Експериментально доведено, що тільки комплексне втілення даних трьох методичних аспектів приводить до позитивних результатів.</p> Anna Mashchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/335 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Теоретичне обґрунтування змісту та методики формування музично-педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів і музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/336 <p>У статті теоретично обґрунтувано зміст і методику формування музично-педагогічної культури майбутнього вчителя початкових класів і музики. В<br>основу формуючої дослiдно-експериментальної роботи було покладено методику, розроблену на основi дидактичної моделi процесу формування музично-педагогiчної культури вчителя. Необхiднiсть удосконалення дидактичної моделi викликана недостатньою ефективнiстю усталеного навчального процесу, який не ставить завдання формування саме музично-педагогiчної культури як цiлiсного явища.</p> Valentyna Mishedchenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/336 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Методичне забезпечення балетмейстерської підготовки майбутніх учителів хореографії http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/338 <p>У статті розглянуто методичне забезпечення, яке є суттєвими для балетмейстерської підготовки майбутніх учителів хореографії у процесі професійної<br>підготовки.</p> Oleksandr Parkhomenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/338 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Вплив ціннісних орієнтацій на формування професійних переконань майбутніх учителів хореографії http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/337 <p>У статті розглядається проблема формування професійних переконань майбутнього учителя хореографії через призму ціннісних орієнтацій його особистості. Висвітлюється суть поняття "ціннісні орієнтації" та аналізується процес становлення майбутніх фахівців із чіткою педагогічною спрямованістю, яка визначається сталим інтересом до педагогічної діяльності.</p> Yuliia Rostovska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/337 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Музично-драматична діяльність як засіб формування творчої індивідуальності http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/339 <p>У статті висвітлено сутність музично-драматичної діяльності. Окреслено&nbsp; проблему взаємозв’язку різних видів мистецтва. Визначено виховний потенціал дитячої опери (мюзиклу, музичного спектаклю). Проаналізовано результати використання даної форми роботи на практиці. Обґрунтовано необхідність упровадження музично-театралізованих форм роботи в навчальний процес.</p> Yana Khmeliuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/339 Thu, 29 Jun 2017 00:00:00 +0300 Структурні компоненти формування мотивації до музично-педагогічної діяльності в студентів педагогічних коледжів http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/340 <p>У статті висвітлено зміст структурних компонентів мотивації до музично-педагогічної діяльності студентів педагогічних коледжів. Зокрема, увагу сконцентровано на таких структурних компонентах: когнітивний, емоційно-ціннісний та практико-діяльнісний. Виокремлюється їх значення як базових для ефективної підготовки майбутніх учителів музики у закладах освіти І–ІІ рівня акредитації. Розроблено критерії та показники даних структурних компонентів. Визначено основоположні питання успішного формування мотивації до музично-педагогічної діяльності студентів педагогічних коледжів.</p> Leonid Khomenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/340 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Професійна підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах інформатизації освітнього простору http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/341 <p>Стаття присвячена розгляду питань фахової підготовки студентів мистецьких факультетів. Зазначається, що в умовах інформатизації суспільства актуалізувалися численні проблеми, серед яких виокремлюються такі, як необхідність набуття майбутніми вчителями музичного мистецтва вмінь активного застосування комп’ютерних технологій у музично-творчій і навчальній діяльності. Вказується на необхідність подальших досліджень, що стосуються питань теорії і практики комп’ютерної освіти, організації і модернізації навчально-виховного процесу з використанням інформаційних технологій. Висвітлюються питання впливу науково-технічного прогресу на сучасне освітнє середовище. Наголошується на необхідності формування інформаційної культури вчителя. Розкривається роль комп’ютерних технологій як засобу формування його професійних якостей. Йдеться про те, що майбутній вчитель має навчитися користуватися інформаційними технологіями та навчатися з допомогою цих технологій. Серед основних напрямків використання цих технологій розглядаються такі, як навчання технологіям, що передбачають використання комп’ютера; навчання спеціалізованим технологіям; вивчення інформатики як науки; використання комп’ютера як технічного засобу при вивченні основ наук у школі та фахових дисциплін у вищих навчальних закладах. У якості самостійної проблеми актуалізується питання оволодіння спеціальними вміннями спілкування і діяльності в сучасному освітньо-інформаційному середовищі. Визначаються навчальні предмети, при вивченні яких, застосування інформаційних технологій може підвищити ефективність підготовки фахівців.</p> Yurii Dvornyk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/341 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Принцип адаптації у формуванні готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до професійної самореалізації http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/342 <p>У статті розкрито зміст поняття "адаптація", його сутність, особливості професійної адаптації майбутнього вчителя музичного мистецтва; представлено авторське визначення терміну "професійна адаптація майбутнього вчителя музичного мистецтва"; обґрунтовано принцип адаптації у формуванні готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до професійної самореалізації; визначено організаційно-методичні умови реалізації принципу адаптації. Зроблений висновок про те, що професійна адаптація є завершальним етапом професійного самовизначення особистості і робить професійну діяльність можливою, а тому принцип адаптації є важливим у формуванні готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до професійної самореалізації.</p> Tetiana Doroshenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/342 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Взаємодія навчальних дисциплін у професійній підготовці майбутніх учителів музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/343 <p>Стаття присвячена дослідженню проблеми інтегрування навчальних дисциплін у підготовці майбутніх учителів музики. Обґрунтовано необхідність удосконалення змісту та форм роботи в цьому напрямку. Підкреслено, що в умовах підготовки студентів до хормейстерської практики, інтегрування навчальних дисциплін диригентсько-хорового та вокального циклу набуває особливої значущості. Інтегративні процеси сприяють становленню системного мислення на основі усвідомленого засвоєння, осмислення системних знань і блокового збереження знань. Виокремлено та описано етапи та форми реалізації інтегрування навчальних дисциплін у процесі навчальної діяльності студентів.</p> Liudmyla Kostenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/343 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Реалізація базових компетентностей у фаховій діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/344 <p>У статті проаналізовано базові компетенції, які реалізуються у фаховій діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва. Відповідно до нормативних документів, які регламентують освітньо-кваліфікаційні характеристики спеціаліста, конкретизуються соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, загальнопрофесійні та спеціалізовано-професійні компетенції. На думку автора, вони формуються в процесі діяльності спеціаліста музичного мистецтва й реалізуються в уміннях і здатностях фахівця. Визначено, що кожному завданню відповідає компетенція, яка формується системою професійних умінь. Фахова підготовка музиканта визначається метою і змістом музично-освітньої діяльності в школі (сприйманням й естетичним ставленням до музики, засвоєнням музичних знань, формуванням виконавських умінь). Наголошено, що спеціальність "Музичне мистецтво" охоплює завдання інструментально-виконавської, диригентсько-хорової, вокальної, музично-теоретичної та методичної<br>підготовки в різних умовах діяльності (загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад, музична школа, школа естетичного циклу, ансамблі, інструментальні колективи). Обґрунтовано, що вчитель музичного мистецтва повинен засвоїти завдання професійної діяльності відповідно до базових компетенцій спеціальності.</p> Maryna Mykhaskova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/344 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Компонентна структура рефлексивних умінь майбутніх учителів музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/345 <p>Стаття присвячена обґрунтуванню компонентної структури рефлексивних умінь майбутніх учителів музики. Визначено сутність рефлексивних умінь<br>майбутнього вчителя музики як складного особистісно-професійного метаутворення. Зміст структурних компонентів і перелік рефлексивних умінь<br>обумовлено змістом фортепіанної підготовки в педагогічних вищих навчальних закладах. Розглянуто зміст фортепіанної підготовки майбутнього вчителя музики, особливість якої полягає в поєднання музично-виконавського та художньо-просвітницького елементів.</p> Shaowei Min ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/345 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Ефективна організація самостійної роботи студентів – важлива умова формування професійної компетентності майбутніх учителів музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/346 <p>У статті розглядається питання ефективної організації самостійної роботи студентів, її роль та місце у процесі формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами диригентсько-хорових дисциплін. На основі здійсненого аналізу наукових досліджень автором дано різносторонню характеристику самостійної роботи студентів, визначено характерні її ознаки: високу активність пізнавальної діяльності; чітку вмотивованість студентів; побудову цілей та самостійний підбір методів досягнення поставленої мети; мінімальне втручання викладача у її процес; спрямованість на виявлення особистісних якостей студентів. Самостійна робота автором трактується як навчально-пізнавальна діяльність, за якої студент на основі власних мотивів і потреб самостійно та результативно виконує поставлені викладачем завдання. Дане питання розглядається в кількох проекціях: як форма організації навчального процесу; як засіб формування навичок самоконтролю, самоорганізації та самокорекції; як засіб творчого, особистісного та професійного розвитку особистості. Автором проаналізована самостійна робота студентів спеціальності "Музичне<br>мистецтво" відносно специфіки музичної діяльності, розкрито особливості взаємодії викладача і студента в організації самостійної роботи на групових заняттях диригентсько-хорових дисциплін та на індивідуальних заняттях з хорового диригування, визначені умови успішної самостійної роботи майбутніх вчителів музики.</p> Taras Pukhalskyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/346 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Фортепіанна підготовка як складова професійного становлення майбутнього вчителя музики http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/347 <p>У статті аналізується проблема інтеграційних зв’язків між інструментально-виконавськими дисциплінами у процесі фахової підготовки майбутнього вчителя музики. Обґрунтовується необхідність педагогічної проекції знань та умінь, отриманих у процесі навчання у класі фортепіано.</p> Valentyna Revenchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/347 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Мотивація музично-виконавської діяльності як характеристика спрямованості особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/348 <p>У статті висвітлено особливості мотивації музично-виконавської діяльності, яка розглядається як найбільш істотний чинник, що характеризує спрямованість особистості майбутнього вчителя музики. Зроблено висновок, що формування художньо-пізнавальних та процесуально-змістовних мотивів музично-виконавської діяльності сприятиме як ефективнішим результатам цього процесу, так і розвитку особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва, її прагненні до самоактуалізації.</p> Iryna Rostovska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/348 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Формування методичної компетентності майбутніх учителів музики через емоційне сприйняття творів хорового мистецтва http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/349 <p>Мета сучасної музичної освіти полягає в підготовці висококомпетентних учителів музики, які здатні навчати школярів емоційно сприймати і розуміти<br>хорову музику. Тому основним завданням викладачів музичних дисциплін у вищих музично-педагогічних навчальних закладах є розвиток емоційної сфери студентів, їх естетичний і духовний розвиток. Систематичне емоційне сприйняття студентами хорових творів різних жанрів і стилів сприяє поглибленню їх емоційних переживань від почутої музики, розвитку естетичного смаку, художнього мислення і творчої активності майбутніх учителів музики. Стаття розглядає нові методи, форми і засоби навчання студентів емоційного сприйняття хорової музики. Для мотивації майбутніх учителів музики на заняттях з хорового диригування запропоновано використання інформаційно-комп’ютерних технологій і музичних комп’ютерних програм.</p> Larysa Teriaieva ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/349 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Формування естетичної компетентності у фаховій підготовці майбутніх соціальних працівників http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/350 <p>У статті актуалізовано проблеми естетичних засад процесу підготовки соціальних працівників в умовах навчання у вищому навчальному закладі. З<br>метою розкрити зміст і завдання естетичної підготовки майбутніх фахівців соціальної сфери для використання художньо-творчих технологій у вирішенні професійних завдань у соціальному обслуговуванні населення в роботі обґрунтовано актуальність проблеми та стан її розробленості в науковій літературі. Визначено соціально-педагогічні завдання технологій соціальної роботи з клієнтами, вирішення яких здійснюється в різних формах художньо-естетичної діяльності. Окреслено вимоги до формування естетичної компетентності майбутнього фахівця соціальної сфери, мистецьких знань та навичок художньої творчості у їхній підготовці.</p> Svitlana Khliebik ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/350 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Проблеми вокально-технічного розвитку майбутніх вчителів музики та шляхи їх подолання http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/351 <p>У статті висвітлюються проблеми вокально-технічного розвитку вчителів музики, їх роль в опануванні майбутнього фахівця майстерністю художнього виконання вокального репертуару. Розглянуто принципово важливі особливості вокально-технічної підготовки співаків італійської вокальної школи bel canto, їх розуміння видатними майстрами вокального мистецтва і педагогіки цієї доби щодо вокальної техніки і способів її вироблення. Визначена роль психофізіологічних досліджень, впроваджених у ХХ столітті, у становленні сучасної вокально-педагогічної науки, зокрема – положення теорії біомеханіки будови рухів М. Бернштейна. Формування вокально-технічних навичок розглядається як складний процес,<br>який будується на основі координації всіх компонентів співочого-фонаційної системи: всієї статури, дихання, артикуляційного та резонаторного<br>компонентів звукоутворення. Сформована навичка має набути не тільки координованості й автоматизації, а й певної гнучкості, перетворюючись на<br>уміння варіативно застосовувати її у різноманітних музичних контекстах. Аналізуються особливості формування віртуозної техніки співака, обґрунтовані ефективні методи вдосконалення їх вокальної рухливості в роботі над вокальними пасажами. Описані типові проблеми, які супроводжують процес формування техніки віртуозного співу, рекомендовані методи їх подолання, що стосуються як фонаційних проблем, так і виховання метро-ритмових. слухових уявлень співака, його здатності до емоційно-вольової саморегуляції. Усвідомлення особливостей технології формування і автоматизації вокальних навичок студентами має сприяти підвищенню ефективності навчального процесу, досягненню ним більш якісних результатів за менш тривалий час. Це особливо важливо для постановки голосу студентів музично-педагогічних закладів, як одного з найважливіших складників їх підготовки до багатофункціональної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва</p> Tetiana Shafarchuk, Yang Meng ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/351 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Основні напрямки репертуару навчальних оркестрів народних інструментів (на матеріалі оркестру НДУ імені Миколи Гоголя) http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/352 <p>Стаття присвячена розгляду особливостей складу навчального оркестру народних інструментів НДУ ім. М. Гоголя та аналізу його репертуарного плану. В науковій літературі висвітлено результати досліджень різних аспектів народно-інструментального музикування. Однак аналіз наукових праць показав, що не було приділено достатньої уваги розгляду складу навчальних народно- інструментальних колективів та аналізу особливостей їх репертуару. Навчальні колективи народно-інструментального виконавства відрізняються різноманітністю інструментальних складів, що обумовлено можливостями учбового закладу і тими завданнями, які стоять перед ними. Історія становлення оркестру народних інструментів НДУ ім. М. Гоголя тісно пов’язана з вдосконаленням та реконструкцією народного інструментарію взагалі, а також з розширенням його інструментального складу за рахунок залучення струнно-смичкових, дерев’яних та мідних духових інструментів. Існуючий традиційний кобзово-балалаєчний з баянами склад оркестру розширено першими та другими скрипками і духовими інструментами (саксофон, труба, тромбон). Це надало змогу покращити темброві художньо-виражальні можливості оркестру. Особливого національного колориту надає звучанню оркестра включення до його складу групи бандур, сопілок та цимбал. Аналіз особливостей складу народно- інструментального оркестру НДУ ім. М. Гоголя показав, що його репертуарний план в значній мірі залежить від складу колективу. Основними напрямками репертуару на сучасному етапі є: фольклорний – обробки, фантазії, варіації, концертні п’єси на народні теми; академічний – оригінальні композиції (концерти, сюїти, фантазії, рапсодії) та перекладення (аранжування) української та світової класики; естрадно-джазовий – оригінальні твори та перекладення.</p> Nataliia Bila, Mykola Shumskyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/352 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Програми з музики кінця ХХ – початку ХХІ ст. у контексті розвитку музичних здібностей: сучасний вимір http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/353 <p>У статті здійснено аналіз програм з музики. Розкриваються їх структура, зміст, загальна освітня мета. Визначається спрямованість на реалізацію поставлених завдань, розглядаються особливості побудови та можливості їх ефективного використання у загальноосвітніх школах.</p> Olena Koval ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/353 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Традиції та інновації в системі музично-інструментальної підготовки http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/354 <p>Публікація присвячена висвітленню основних виконавських проблем у процесі навчання студентів музичного факультету та обґрунтуванню методичних<br>засад щодо їх подолання. Аналізуються основні ступені, напрями та форми організації навчання у класі з основного інструменту. У статті розглядається<br>музично-інструментальна підготовка крізь призму синтезу та взаємозв’язку практичних завдань, цілей та високого професіоналізму педагога. Автор наголошує, що реалізація усіх аспектів інструментально-виконавської діяльності вимагає активізації уваги до аналізу проблем, притаманних навчально-методичній роботі у класі з основного інструменту. Окреслені завдання публікації полягають у подальшому вивченні даної проблематики, висвітленні основних етапів роботи у класі музичного інструменту. На думку автора, ефективне здійснення освітніх завдань, що включають широке коло різноманітних форм та методів навчання, підпорядковується якісному підходу щодо проведення занять з основного інструменту (фортепіано). Автор наполягає, що загально-освітній та музичний розвиток студентства залежить від стабільної, систематичної музично-педагогічної діяльності викладацького складу того навчального закладу, у якому він навчається. Автор констатує, що результат титанічної праці викладача буде плідним тільки за умови регулярної роботи та відповідального ставлення студента до предмету, в даному випадку музичного інструменту фортепіано. Об’єднання декількох аспектів музично-освітньої діяльності можуть дати яскраві результати у досягненні вершин музичного виконавства.</p> Tetiana Liashenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/354 Thu, 11 Jul 2019 00:00:00 +0300 Культурно-освітні передумови підготовки майбутніх учителів музики в Україні у другій половині ХХ ст http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/355 <p>У статті висвітлено культурно-освітні передумови підготовки майбутніх учителів музики у другій половині ХХ ст. Проаналізовано процес розвитку системи загальної музичної освіти й виховання. Розглянуто проблеми розвитку вищої музичної педагогічної освіти майбутніх педагогів-музикантів в Україні в<br>досліджуваний період. Особливу увагу автор приділяє періоду відкриття перших музично-педагогічних факультетів педагогічних інститутів України, поява яких<br>призвела до нових перетворень у структурі та змісті підготовки майбутніх фахівців музичної галузі. Проводиться аналіз освітніх реформ загальноосвітньої школи 1958 та 1984 рр. Реформаторські зміни у школі ставило нові вимоги до освітньої системи, зокрема музично-педагогічної, в аспекті забезпечення загальноосвітніх шкіл педагогічними кадрами, підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців. У статті також розкрито основні положення<br>новаторської музично-педагогічної концепції та програми "Музика" Д. Кабалевського, які було впроваджено у практику загальноосвітньої школи, а їх мета<br>полягала у вирішенні завдань загального музично-естетичного та морального виховання школярів та формуванню їх музичної культури.</p> Nataliia Ostapenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/355 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300 Реалізація концепції особистісно орієнтованої музичної освіти школярів України на межі тисячоліть http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/356 <p>Стаття присвячена характеристиці концепції особистісно орієнтованої музичної освіти школярів України на межі тисячоліть. Розкрито суть тлумачення категорії "концепція". Визначено стратегічні компоненти даної концепції. До таких компонентів автор відносить: змістовно-процесуальний; мотиваційний та позиційний. Ці компоненти, в свою чергу, вміщують специфічні форми та методи нової парадигми, застосування та впровадження яких, у контексті особистісно орієнтованої освіти, буде успішно впливати на реалізацію даної концепції в теперішньому музичному навчально-виховному просторі.</p> Tetiana Rastruba ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/356 Thu, 30 Mar 2017 00:00:00 +0300