Про питоме і запозичене в українській граматичній термінології

  • I. А. Yaroshevych кандидат філологічних наук, доцент кафедри бізнес-лінгвістики ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Ключові слова: граматика, морфологія, синтаксис

Анотація

У статті акцентовано увагу на ідеї неперервності розвитку термінологічної діяльності українських граматистів, починаючи від найдавнішого
періоду ХІV–ХVІІ ст. до сьогодення. Простежено взаємодію церковнослов’янських граматичних термінів, створених у давній період розвитку
граматичної думки в Україні переважно в результаті перекладу й калькування відповідних термінів греко-латинських граматик, і новостворених
на питомо українській національній основі термінів періоду середини ХІХ – початку ХХ ст. Детально схарактеризовано концептуальні засади створення й уведення до наукового обігу питомо українських граматичних термінів. Звернено особливу увагу на особливості функціонування
терміноодиниць-синонімів у згаданий період. Визначено роль запозичених термінів-інтернаціоналізмів у розвиткові граматичної системи української мови в цілому. Обґрунтовано твердження, що запозичення термінів в основному відбувається за рахунок уведення до наукового обігу наукових понять, що з’явилися у зарубіжній мовознавчій літературі, поява яких у певній терміносистемі завжди випереджає лінгвістичні можливості мови-реципієнта, що є свідченням розвитку останньої. Поєднання в українській граматичній термінології свого, питомого, національного, і запозиченого, інтернаціонального, дає змогу вітчизняній науці, зберігаючи національну основу, виходити на міжнародний рівень. У статті зазначено, що без таких термінів, що мають інтернаціональну основу, як граматика, морфологія, синтаксис, дериватологія, морфема, афікс, префікс, суфікс,
флексія, грамема, парадигма, вокатив, інфінітив, предикатив, компаратив, валентність, аспектуальність, адвербіалізація та багатьох інших, не можна уявити сучасне наукове дослідження з граматики української мови. При цьому зосереджено увагу на тому, що активні наукові контакти українських і зарубіжних учених у певних галузях знань сприяють випрацюванню спільних принципів і традицій в унормуванні співвідношення в національних терміносистемах питомого і запозиченого на користь національного.

Посилання

1. Akulenko V. Internatsionalnyie elementyi v leksike i terminologii. HarkIv: Vischa shk., 1980. 206 s.
2. Akulenko V. V. Osnovnyie etapyi internatsionalizatsii slovarnogo sostava slavyanskih yazyikov // Slov’yanske movoznavstvo. DopovIdI H MIzhnarodnogo
z’Yizdu slavIstIv. K.: Nauk. dumka, 1988. S. 148–167.
3. Vihovanets I. R. MorfologIya // UkraYinska mova. EntsiklopedIya. K.: Vid- vo "Ukr. entsiklopedIya" Im. M. P. Bazhana, 2007. S. 395–396.
4. Zhovtobryuh M. A. SistemnIst shIdnoslov’yanskoYi lIngvIstichnoYi termInologIYi u "Slovniku slov’yanskoYi lIngvIstichnoYi termInologIYi" // Slavyanskaya lingvisticheskaya terminologiya. K.: Nauk. dumka, 1984. S. 77–87.
5. NImchuk V. V. Movoznavstvo na UkraYinI v ХIV-ХVII st. – K.: Nauk. dumka, 1985. 222 s.
6. SelIgey P. O. Suchasne termInotvorennya: simptomi ta sindromi. Movoznavstvo 2007,№ 3, s. 10-12.
7. Sootnoshenie internatsionalnogo i natsionalnogo v obschestvenno-politicheskoy terminologii vostochnoslavyanskih yazyikov / Otv. red. T. I. Panko. Lvov: Vischa shk., 1984. – 201 s.
8. Tkachenko O. B. InternatsIonalIzm// UkraYinska mova. EntsiklopedIya. K.: Vid-vo "Ukr. entsiklopedIya" Im. M. P. Bazhana, 2004. – S. 225.
9. Shevelov Yu. (Shereh Yu.) NevIddIlna spadschina (kIlka slIv pro ukraYinskI tserkovnoslov’yanIzmi) // Edinimi ustami. LvIv, 1998. № 2. S. 3.
10. Yaroshevich I. MorfologIchnI termIni v ukraYinskih gramatikah pochatku ХХ st. // Naukoviy vIsnik ChernIvetskogo unIversitetu. 2006. Vip. 276–277. Slov’yanska fIlologIya. S. 453-456.

Переглядів анотації: 161
Опубліковано
2018-11-26
Як цитувати
YaroshevychI. А. Про питоме і запозичене в українській граматичній термінології. Література та культура Полісся, Vol 93, no 11f, Nov. 2018, pp 68-77, doi:10.31654/2520-6966-2018-11f-93-68-77.