Гоголь: поетична концептуалізація особистого імені у складі компаративного тропа

  • S. B. Kurash кандидат філологічних наук, доцент кафедри білоруської та російської філології Мозирського державного педагогічного університету імені І. П. Шамякіна
Ключові слова: Гоголь, оним, троп

Анотація

Ім’я Миколи Васильовича Гоголя належить до прецедентних імен світової культури, воно набуло різноманітного досвіду концептуалізації в різних видах дискурсивних практик – від літературного анекдоту до контекстів, пронизаних пафосом патріотизму, високої художності, культурно-історичної значущості вищого порядку. У статті аналізується функціонування онима "Гоголь" у текстах російських поетів ХХ–ХХІ ст. (від представників Срібного століття до сучасної мережевої поезії), в яких даний оним функціонує як опорний елемент компаративних тропів (образних порівнянь, метафоричних конструкцій та їх комбінацій з іншими видами тропів), що веде до набуття ним статусу лінгвокультурного концепту. Більшість зібраних прикладів ілюструють тропеїчну структуризацію лінгвокультурного концепту Гоголь як метафорико-символічного втілення великого класика, який створив галерею безсмертних образів, тонкого викривача людських вад, однією з найбільш загадкових постатей свого часу, актуалізують насамперед енциклопедичний фонд знань про Гоголя. При цьому оним "Гоголь" функціонує як "лівий елемент" ("сфера-мішень"), так і "правий елемент" ("сфера-джерело") компаративних тропеїчних конструкцій; використовується цілою низкою поетів для створення автометафори (Я – Гоголь); ономастичної метафори типу "новий Гоголь", "місцевий Гоголь" і т. д. Все це свідчить про знаковість та актуальність даного особистого імені для вітчизняної і світової культури, про його убудованість в концептуальну і мовну картини світу освіченої людини крізь призму поетичної метафорики, про функціонування як одного з аксіологічних маркерів індивідуальної і колективної інтелектуально-творчої мовної свідомості.

Посилання

1. Kurash, S. B., Kuz’mich V. V. (2005). YAzykovaya lichnost’ N. V. Gogolya: ispytanie intertekstom [The linguistic personality of N. V. Gogol: intertext testing]. Russkij yazyk i literatura – Russian language and literature. № 8. 55–59.
2. Larina, T. I. (2012). Semantika, struktura i funkcionirovanie onomasticheskih tropov v russko-, pol’sko- i angloyazychnoj publicistike [The semantics, structure and functioning of onomastic tropes in Russian, Polish and English-language journalism] Abstract of candidate’s science thesis. Minsk: BSU [in Russian].
3. Sherstyukova, E. V. (2011). Apellyativaciya imen sobstvennyh lichnyh kak sposob vtorichnoj nominacii [Appeal of personal names as a way of secondary nomination]. Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki – Philology. Questions of theory and practice. № 3 (10). 169–171.
4. Ratnikova, I. E. (2003). Imya sobstvennoe: ot kul’turnoj semantiki k yazykovoj [Proper name: from cultural semantics to language]. Minsk: BGU.

Переглядів анотації: 120
Опубліковано
2019-07-26
Як цитувати
Kurash, S. B. Гоголь: поетична концептуалізація особистого імені у складі компаративного тропа. Література та культура Полісся, Vol 95, no 12f, July 2019, pp 41-49, doi:10.31654/2520-6966-2019-12f-95-41-49.
Розділ
До 210-ї річниці від дня народження Миколи Гоголя