«Я осуждаю себя на странствие…»: жизнь Н. В. Гоголя в трёхмерном пространстве

  • V. V. Lenska кандидат історичних наук, доцент Криворізький національний університет
Ключові слова: Гоголь, Душа, дорога

Анотація

У статті під незвичайним кутом зору розглядаються європейські мандрування М. В. Гоголя. Першою транзитною зупинкою на його шляху з рідного дому у великий світ був Петербург. Там він сповна пізнав, почім фунт лиха. Але природна цілеспрямованість, помножена на талант і силу характеру, зробила свою переможну справу: він не тільки утвердився в столиці, а й став відомою, визнаною особистістю в письменницьких колах Росії. У дослідженні наголошується, що в Петербурзі молодий Гоголь фактично сам запрограмував себе на мандрування. Тут він назавжди розпрощався зі своїм подвійним прізвищем Гоголь-Яновський. Коротка, як змах крила, частина прізвища, яку письменник трактував як «перелітний птах», стала його візитівкою. Змінене прізвище визначило всю його подальшу долю як «еру мандрування». З усіх можливих доріг М. В. Гоголь вибрав найскладнішу. Це був шлях до самого себе. Символ дороги набув у його житті гіпертрофоване значення. Аналіз художньої та епістолярної спадщини письменника, документів і мемуарів дали можливість автору висунути гіпотезу про три взаємопов’язані між собою дороги, умовно позначені як дорога вдалечінь, дорога вглиб і дорога вгору. Поєднуючись, вони визначили шлях письменника в світі живих і «мертвих» душ. «Дивне життя на колесах» було його вічною дорогою вдалину. У процесі руху по ній відбувалося духовне перетворення письменника. У статті звертається увага на те, що потужним генератором його духовного вдосконалення стали нові знання та враження. Під їх впливом він осмислено і послідовно занурювався «всередину себе». На думку автора, такий спосіб життя можна назвати дорогою вглиб. Чим глибше занурювався письменник-мандрівник в осягнення божественних істин, тим більше спрямовувалася його душа вгору. Вивчення методології перетворення духовного світогляду письменника привели автора до висновку про те, що дорога вгору асоціювалася у нього з драбиною, образ якої в християнстві має сакральне значення як «Лествиця, що зводить до небес». У контексті авторської інтерпретації життя і творчості М. В. Гоголя особливу увагу приділено його роботі «Вибрані місця з листування з друзями». Вона оцінюється як дзеркало зміненої душі письменника, в змісті якої з’єдналися всі три дороги. Резонанс, викликаний публікацією неоднозначних думок автора, вщент розбив його жертовний життєвий жбан, а осколки смертельно уразили в саме серце, значно скоротивши життя. Гоголівський прозелітизм і провіденціалізм у потоці суспільної свідомості були відкинуті його співвітчизниками-сучасниками.
Насамкінець автор робить висновок про те, що повернувшись у Російську імперію та оселившись в чужій московській стороні, М. В. Гоголь
зруйнував особисту єдність трьох доріг: вдалину, вглиб і вгору та обірвав свій земний шлях, залишивши «грізному і правдивому потомству»
духовний заповіт: «Шукайте та знайдете».

Посилання

1. Veresaev V. V. (1990). Sochineniya v chetyryoh tomah [Works in four volumes.]. Pod red. YU. Foht-Babushkina. M.: Pravda [in Russian].
2. Vinogradov I. A. (2011-2013). Gogol' v vospominaniyah, dnevnikah, perepiske sovremennikov. Polnyj sistematicheskij svod dokumental'nyh svidetel'stv. Nauchno-kriticheskoe izdanie. V 3 tomah. [Gogol in memoirs, diaries, correspondence of contemporaries. Complete systematic body of documentary evidence. Scientific and critical edition. In 3 volumes]. M.: IMLI RAN [in Russian].
3. Gogol' N. V. (1966). Sobranie sochinenij v semi tomah [Collected Works in seven volumes]. Pod obshchej red. S. I. Mashinskogo, N. L. Stepanova, M. B. Hrapchenko. M.: Hudozhestvennaya literature [in Russian].
4. Gusinskij Y. U. (1988). Stihi. Literaturnaya Rossiya [Poems. Literary Russia,], № 35 (1335) [in Russian].
5. Zolotusskij I. P. (1984). Gogol' [Gogol]. 2-e izd., ispr. i dop. M.: Molodaya gvardiya [in Russian].
6. Kyustin A. (1990). Nikolaevskaya Rossiya: Perevod s franc [Nikolaevskaya Russia: Translation from French]. M.: Politizdat [in Russian].
7. Malaya enciklopediya sovremennyh znanij (1998). [Small encyclopedia of modern knowledge] / sostavitel' Mendelev V. A. Har'kov: Torsing [in Ukraine].
8. Nabokov V. V. (1989). Priglashenie na kazn': Romany, rasskazy, kriticheskie esse, vospominaniya [Invitation to execution: Novels, stories, critical essays, memoirs]. Kishinyov: Lit. Artistike [in Moldova].
9. N. V. Gogol' v russkoj kritike. Sb. Statej (1953). [N.V. Gogol in Russian criticism. Collected articles]. M.: Gosizdat hudozhestvennoj literatury [in Russian].
10. Nikitenko A. V.(1955). Dnevnik. V tryoh tomah [Diary. In three volumes]. Pod obshchej red. N. L. Brodskogo, F. V. Gladkova, V. M. Golovenchenko, N. K. Gudziya. M.: Gosizdat hudozhestvennoj literatury [in Russian].
11. Panaev I. I. (1988). Literaturnye vospominaniya [Literary memoirs] / Vstup. st. i komm. I. G. YAmpol'skogo. M.: Pravda [in Russian].
12. Perepiska N. V. Gogolya. V 2-h tomah (1988). [Correspondence of N.V. Gogol. In 2 volumes] / Redkol.: V. Vacuro, N. Gej, G. Elizavetina i dr.; sost. i komment. A. Karpova i M. Virolajnen. M.: Hudozhestvennaya literature [in Russian].
13. Rozanov V. (2011). Gogol' [Gogol] // Tajny proshlogo. № 6 [in Russian].
14. Supronyuk O. K. (2009). N. V. Gogol' i ego okruzhenie v Nezhinskoj gimnazii. Bibliograficheskij slovar' [Gogol and his milieu in the Nizhyn gymnasium. Bibliographic Dictionary]. K.: Akademperiodika [in Ukraine].
15. Turgenev I. S. (1987). Literaturnye i zhitejskie vospominaniya [Literary and everyday memories] Prim. L. Sarbash, L. Lotman. M.: Pravda [in Russian].
16. Shevchenko T. G. (1961). Kobzar [Kobzar.]. K.: Derzhvy`dav xudozhn`oyi literatury` [in Ukraine].

Переглядів анотації: 26
Опубліковано
2021-01-20
Як цитувати
.
Розділ
До 200-річчя Ніжинської вищої школи