Исследования Е. Ф. Карского о языке восточных славян

  • H. Vakulenko кандидат филологических наук, доцент кафедры украинского языка и методики его преподавания Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя
  • N. Klypa кандидат филологических наук, доцент, директор учебно-научного института филологии, перевода и журналистики Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя
Ключові слова: східні слов’яни, концептуальна картина світу, мовна картина світу

Анотація

У статті аналізуються погляди Карського на походження східних слов’ян, зокрема білорусів, та їхньої мови; розглядається поняття мовної картини світу, її відмінність від концептуальної картини, зв’язок природних умов існування східних слов’ян із розвитком мови; відображення в лексичній системі східнослов’янських мов, зокрема білоруської, особливостей ментальності та матеріальної культури слов’ян, а також їх взаємовідношень із близькими і далекими сусідніми племенами. Розглядаються матеріали, що ввійшли у трьохтомне дослідження вченого «Білоруси», у якому видатний філолог-славіст, етнограф, палеограф, засновник білоруського мовознавства і літературознавства, детально аналізує кордони розповсюдження білоруського племені, особливості становлення і розвитку білоруської нації та її мови. Автори звертаються до поняття мовної картини світу, що являє собою інформацію про середовище і людину, перероблену і зафіксовану в мові. Зазначається, що в мові східних слов’ян, і білорусів зокрема, відображається вплив природних умов їхнього проживання на утворення топонімів, гідронімів, які детально розглядаються в книзі «Білоруси».
Є. Ф. Карський також звертається до аналізу особливостей місця проживання і відповідного їм найменування слов’янських племен, які зафіксовані у
«Повісті минулих літ» і ввійшли до складу білоруської території. На думку вченого, особливості природи стали також причиною збереження у східних слов’ян вірувань у чортів, якими народ заселяє болота, у русалок, які мешкають у річках та інших водоймах, що знайшло своє відображення в прислів’ях, фразеологізмах і різноманітних народних повір’ях. У третьому томі книги «Білоруси» Є. Ф. Карський досліджує лінгвістичну сторону білоруського фольклору як репрезентацію мовної картини світу східних слов’ян, зазначаючи, що «витвори білоруської народної творчості природно мають родинні паралелі». Білоруська народність успадкувала той запас знань і взагалі культурний рівень, який розвинувсь у всіх слов’ян під час їхнього спільного життя, а також сприйняла культурні надбання часу спільного життя східних («руських») слов’ян. Особливо цінні для мовного дослідження, на думку вченого, найдавніші твори усної народної творчості, які відображають первісні народні вірування, світогляд і взагалі культурний стан народу.

Посилання

1. Belaya A. S. (2000). Evfimii Fedorovich Karskii (arkhivnye materialy g. Nezhin). [Evfimii Fedorovich Karskii] [in Russian].
2. Belaya A. S. (2005). Lingvokulturologicheskie komponenty v issledovaniyakh E. F. Karskogo. E. F. Karskii i sovremennoe yazykoznanie: materialy Kh Mezhdunarodnykh Karskikh chtenii, 16-17 maya 2005 g., Grodno: v
2 ch. Ch.1. – Grodno: GrGU, 308 s. [Linguistic and cultural components in the studies of E.F. Karsky] [in Russian].
3. Goncharova N. N. Yazykovaya kartina mira kak obekt lingvisticheskogo opisaniya Elektronnyi resurs. Rezhim dostupa: https://cyberleninka.ru/article/n/yazykovaya-kartina-mira-kak-obekt-lingvisticheskogo-opisaniya [Linguistic picture of the world as an object of linguistic description] [in Russian].
4. Morkovkin V.V., Morkovkina A.V. (1996). Russkie agnonimy. M. [in Russian].
5. Karskі, Yauhіm (2001). Belarusy. Uklad. і kament. S. Garanіka і L. Lyaushun; Navuk. red. A. Mal'dzіs; Pradm. YA YAnushkevіcha і K. Cvіrkі. Mn.: «Belaruskі knіgazbor» [in Belorussian].

Переглядів анотації: 48
Опубліковано
2021-01-20
Як цитувати
.
Розділ
Літературознавство