Найменування птахів у поетичних творах Олександра Олеся

Анотація

У статті проаналізовано лексичну мікросистему української мови на позначення птахів. Дослідження здійснено на матеріалі поетичних творів Олександра Олеся. У публікації визначено кількісні показники орнітосфери мовної картини світу митця, пояснено семантичні особливості окресленого лексичного поля, прокоментовано лінгвостилістичне навантаження відповідних словообразів. З’ясовано, що досліджуваний лексичний пласт становить один із ключових векторів пейзажної та інтимної лірики Олександра Олеся. У пейзажах словообрази на позначення птахів є невід’ємними атрибутами певних пір року. Любовні вірші представляють найменування птахів у розрізі насамперед символістської тенденції. У них яскраво визначаємо стилістичну настанову, реалізовану через персоніфікацію та перифрази. Лінгвостилістичне наповнення орнітосфери в мовному світі Олександра Олеся різноманітне й багатогранне. Часто номінації на позначення птахів виступають символами. Цей напрямок лінгвостилістичної площини пов’язаний з етнокультурною наповнюваністю, оскільки словообрази апелюють до традиційних концептів народної духовної культури українців. Крім того, можемо визначити полярні модуси стилістичного колориту. Одні мікрообрази позначені позитивною тональністю, інші – негативною. Дослідження підтверджує одну з основних особливостей лірики Олександра Олеся – зв’язок світу природи та світу людини. Ця кореляція на вербальному рівні забезпечується персоніфікацією, порівняннями, перифразами. Виразніше окреслити аналізоване мікрополе дозволяють атрибутиви, які часто становлять постійні епітети. Мовну яскравість забезпечують також метафоричні образи.