Герой України Євгенія Мірошниченко: харківський родовід співачки

  • V. P. Neberekutina-Semenova старший викладач кафедри сольного співу НМАУ ім. П. І. Чайковського, Київ, Україна
Ключові слова: Євгенія Семенівна Мірошниченко, харківський родовід, вокальне мистецтво

Анотація

Стаття присвячена пам’яті Євгенії Мірошниченко, багатогранний співочий талант якої став взірцем численній когорті її рідних з Харківщини, колег і студентів мистецьких закладів України, друзів, прихильників її унікального голосу як мистецького феномену на концертах в містах як Європи, так і світу. З використанням біографічного, аналітичного, музикознавчого, джерело-знавчого методів, інтерв’ювання Євгенії Семенівни та її сестри Зої Семенівни Мірошниченко-Хужко розглянуто періоди дитинства та юності зірки українського вокального мистецтва, з’ясовано набуті від батьків генетичні особливості голосу, слуху, пам’яті та представлено історично-соціальні чинники, що вплинули на творче становлення співачки. Стверджено генетично успадковане від батьків музичне обдарування усіх трьох донечок, змалечку зачарованих українською народною піснею.
Крім використання матеріалів з архівних, історичних джерел, публікацій науковців, вміщено спогади колег-співаків, педагогів, друзів, рідних співачки.
Маю за честь писати про славетну Є. С. Мірошниченко на основі власної чвертьстолітньої комунікації з нею в стінах Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського в студентські 1985–1990 рр. навчання в її класі вокалу, далі – роботі в закладі й до останніх днів життя мисткині.
Охарактеризовано праці мистецтвознавців щодо важливості творчого портрету співачки в контексті розвитку національної музичної спадщини
України. Процитовано думки критиків про незрівнянний вокальний та артистичний талант Є. Мірошниченко як оперної співачки, її особливої
краси тембр і величезний діапазон голосу з неперевершеними верхніми нотами та вміння перевтілюватися в сценічні образи героїв. Охарактеризовано в історичному контексті з використанням маловідомих фактів харківський період життя мисткині, наявність родинно-мистецької генетики у творчому зростанні виконавиці.

Посилання

1. Antonyuk, V. H. (2007) U Maloyi opery – velyka bida [The Small Opera has a large trouble]. Dzerkalo tyzhnya [Mirror of the week]. 12.06. [in Ukrainian].
2. Antonyuk, V. H. (2016] Nezdiysnenna mriya Yevheniyi Semenivny Miroshnichenko [The unrealized dream of Yevheniya Semenivna Miroshnichenko]. Chasopys NMAU imeni P. I. Tchaikovskoho [Magazine NMAU after P. I. Tchaikovsky]. № 4. [in Ukrainian].
3. Bereza R. (2019) Nezrivnyanna: Charisma soprano. [Incomparable: Charisma of the soprano] Ukraina moloda [Yong Ukraine]. [in Ukrainian].
4. Verhelis O. (2009). Yevheniya Miroshnichenko [Yevheniya Miroshnichenko]. Dzerkalo tyzhnya [Mirror of the week]. 30.04– 5.05. [in Ukrainian].
5. Verhelis O. (2007). Mala Opera v Kyyevi [«The Small» opera in Kyiv]. Dzerkalo tyzhnya [Mirror of the week]. 3.11. [in Ukrainian].
6. Vyshneva A. (2006). Yevheniya Miroshnichenko [Yevheniya Miroshnichenko]. Kultura I zhyttya [Culture and life]. 19.07. [in Ukrainian].
7. Volga L. (2006). Taki holosy narodzhuyutsya raz na 100 rokiv [Such voices are born once in 100 years]. Uryadovyi kuryer [Government Courier]. [in Ukrainian].
8. Volga L. (2001) Triumph (Tvorchui benefis Yevheniyi Miroshnichenko] [Triumph (Artistic benefit of Yevheniya Miroshnichenko]]. Uryadovyi kuryer [Government Courier].19.06. [in Ukrainian].
9. Drahomyretskyi A. (1974). Struny zhayvorona [The strings of the lark]. Molod’ Ukrayiny [The Youth of Ukraine]. 16.06. [in Ukrainian].
10. Zotsenko M. (1972). Volodarka solovyinukh char [The owner of Nightingale’s charms]. Ukraina [The Ukraine]. № 47. P. 16. [in Ukrainian].
11. Kabka H. (2006). Yevheniya Miroshnichenko. Spohady pro svoye zhyttya [Yevheniya Miroshnichenko. Memories of own life]. [Kultura. Informatsiya. Tvorchist]. Culture. Information. Creativity. № 2. [in Ukrainian].
12. Mokrenko A. (1977). Yarkiy, samobytnyi talаnt [Bright, distinctive talent]. Muzykalnaya zhyzn [Musical Life]. № 18. P. 6. [in Russian].
13. Molostova I. (1981). Nepovtornist [Uniqueness.]. Vechirniy Kyiv. [Evening Kyiv]. 21.11. [in Ukrainian].
14. Muratova V. (2002). Pevuchaya dyuzhyna Evgeniyi Miroshnichenko [The singing dozen of Evgeniya Miroshnichenko]. Sehodnya [Today]. 12.06.[in Russian].
15. Polishchuk T. (2009). Evgeniya Miroshnichenko [Evgeniya Miroshnichenko] Den [Day]. 28.04. [in Ukrainian].
16. Shvachko T. O. (2011). Evgeniya Miroshnichenko [Evgeniya Miroshnichenko]. Red. Holynska O. A. Kyiv: Mus. Ukraine. 312 p. [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 68
Опубліковано
2021-09-30
Як цитувати
Neberekutina-Semenova, V. P. Герой України Євгенія Мірошниченко: харківський родовід співачки. Література та культура Полісся, Vol 103, no 18f, Sept. 2021, pp 141-5, doi:10.31654/2520-6966-2021-18f-103-141-151.
Розділ
Історія культури