TY - JOUR AU - V. V. Kuzyk PY - 2021/08/18 Y2 - 2024/03/29 TI - Роль братів Дмитра та Левка Ревуцьких в утворенні та діяльності Музичного товариства імені Леонтовича (лютий 1921– лютий 1928) JF - Література та культура Полісся JA - Lit. kult. Polissia VL - 102 IS - 17f SE - Історія культури DO - 10.31654/2520-6966-2021-17f-102-186-213 UR - https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/722 AB - Майже 100-річчя чекала Україна на повернення історичної правди щодо реалій її життя у часи проголошення вперше її незалежної державності.Та доба виявилася тісно пов’язаною з політикою жорстокого більшовистського «червоного» терору, що приніс багато жертв, з-поміж яких івбивство 23 січня 1921 р. композитора Миколи Леонтовича. Коли звістка про цю трагічну подію долетіла до Києва, то 1-го лютого 1921 р. значнагрупа діячів культури, професори і студентство зібралися в Київському музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка, щоб утворити Комітет пам’яті М. Леонтовича, який пізніше мав другу назву Всеукраїнськмй комітет пам’яти Миколи Леонтовича, а останню третю – Музичне товариство імени Леонтовича. Це мистецьке об’єднання пропрацювало 7 років (лютий 1921 – лютий 1928) у струмені Українського відродження ХХ століття і стало яскравим втіленням прогресивного поступу української культури в загальносвітовий простір. Активну участь на різних етапах історії Музичного товариства ім. Леонтовича брали видатні діячі національної культури, брати Дмитро та Левко Ревуцькі. Зокрема, Дмитро Миколайович був одним із 50 засновників Комітету / Товариства; вів роботу з поширення українського вокального репертуару та народних пісень і дум, займався видавничою справою. Він почав розробляти новий на той час напрямок – поетичний переклад вокальних творів європейської та російської музики: пісні, романси, оперні лібретто. Це була справа великої ваги, бо українська культура декларувалась як частка світової культури. Участь Левка Миколайовича розпочалася з діяльності у Прилуцькій філії Товариства як композитора і концертуючого піаніста (1920–1924, утворення філії 1923). Тоді були створені такі показові твори, як кантата «Хустина» на вірші Т. Шевченка, хори «Серце музики» на слова М. Вороного, «Гукайте їх» на слова М. Філянського, «На ріках круг Вавилона» переспів Т. Шевченка за Псалмами Давидовими, низка солоспівів тощо. Від літа 1924 р. Л. Ревуцький діяв у складі київської філії товариства, входив до Президії, з групою композиторів-новаторів утворив Асоціацію сучасної музики (АСМ, 1926). У цей період було написано значну кількість творів, з-поміж яких особливо вирізнялися вокальні цикли на основі фольклорних джерел «Сонечко» (для дітей) і «Галицькі пісні», що визнані шедеврами жанру, Симфонія № 2 (посіла І місце в загальноукраїнському конкурсі творів), розпочато компонування Концерту для фортепіано з оркестром F-dur, завершення якого відбулося вже після ліквідації товариства. Творчій спадщині обох братів Ревуцьких випала непроста доля: науковий та етнографічний доробок Дмитра Ревуцького було наказано знищити, симфонічні партитури найбільш вагомих творів Левка Ревуцького згоріли у полум’ї. Однак пошуки останніх десятиліть дозволили повернути до життя втрачене та зробити їх надбанням культури нації. ER -