http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/issue/feed Література та культура Полісся 2021-11-01T09:01:28+02:00 Grygoriy Samoylenko svit.lit@ndu.edu.ua Open Journal Systems <p><strong>Збірник засновано у 1990 р. проф. Г. В. Самойленком</strong></p> <p><strong>ISSN: 2618-0022 (Online)&nbsp; &nbsp;</strong><strong>ISSN: 2520-6966 (Print)</strong></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:</strong>&nbsp;Міністерство юстиції України. Серія КВ «Література та культура Полісся» № 16215-4687 ПР.</p> <p>Висвітлення питань філології, історії та культури у тісному взаємозв’язку з загальноукраїнськими та міжнародними проблемами їх вивчення.</p> <p><strong>Галузь науки:</strong> філологія, історія, культура України.</p> <p><strong>Періодичність видань:</strong> 4 випуски на рік. З 2013 року збірник виходить двома серіями: «Філологічні науки» - 2 вип., «Історичні науки» - 2 вип., за загальною нумерацією збірника.</p> <p><strong>Статті публікуються:</strong> українською, білоруською, російською, англійською та німецькою мовами.</p> <p>Рішенням Всеукраїнської атестаційної колегії та наказом МОН України від 21 грудня 2015 р. № 1328 збірник перереєстрований і включений до переліку наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результи&nbsp;<strong>дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата філологічних наук</strong>.</p> <p>Рішенням Атестаційної колегії від 30 червня 2015 р. та наказом МОН України від 13 липня 2015 р., № 747 збірник перереєстрований і включений до переліку наукових видань, публікації яких зарахо- вуються до результатів&nbsp;<strong>дисертаційних робіт з історії</strong>.</p> http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/746 Образ князя в давньоруських літописах (на прикладі «Повісті минулих літ») 2021-10-27T14:08:40+03:00 K. O. Vostretsova katherinevostretsova@gmail.com <p>У статті розглядається художній образ князя в «Повісті минулих літ». Основний зміст статті зосереджений на ставленні літописця до князя та відображенні цього ставлення в тексті. Автор повісті будує текст за допомогою антиномій: ієрархічність та єдність, особисті та загально-державні інтереси, князь як лідер і як залежний від думки бояр та містян. Літописець балансує між протилежними судженнями, намагаючись сконструювати врівноважений та виважений князівський образ. Часто він засуджує певні князівські вчинки, а іноді ‒ схвалює те, що йде на користь державі. А по смерті князя пише некрологи ‒ похвальні слова ‒ де згадано обставини загибелі та поховання, зовнішній вигляд князя, його риси характеру, стосунки з церквою тощо. Влучними є й нечисленні уривки змалювання емоцій князя на сторінках Повісті. Літописець просто описує певну емоцію володаря, безпосередньо називаючи її, передає емоційний стан за допомогою експресивних жестів князя, показує емоційне напруження через діалогічне мовлення або ж його відсутність, бездіяльність. Такий численний арсенал способів зображення правителя у тексті говорить про те, що автор літопису ще не до кінця усвідомлював всіх складових образу князя, тобто ще не існує чіткого уявлення князівської влади. Літописець на сторінках Повісті тільки відшуковує та конструює ідеальний образ руського князя.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/747 Художній простір в ідилії М. Гоголя «Ганц Кюхельгартен» 2021-10-27T14:33:43+03:00 Y. Yakubina Yakubina@ukr.net <p>Стаття присвячена аналізу художнього простору в ідилії М. Гоголя «Ганц Кюхельгартен», яка сьогодні досліджується гоголезнавцями в органічному зв’язку з його подальшою творчістю. Розглянуто особливості розгортання просторових відносин з урахуванням жанрової своєрідності Гоголевого твору, який поєднує риси ідилії та романтичної поеми. Описані локуси художнього простору, які структурують просторовий континуум твору, визначені ключові топоси у моделюванні просторів різних типів. Топос «дім» є важливим атрибутом ідилічного простору і розглядається як суто побутове помешкання; прихисток на схилі життя; у широкому&nbsp; сенсі – антитеза світові, що поза межами локусу. З топосом «дорога» пов’язане не лише географічне маркування художнього простору поеми, а й символічне розімкнення героєм твору локусу ідилічного світу та відкриття простору романтичної мрії. Виявлено формотворчу роль і з’ясовано міфопоетичну семантику образу «вікно» в системі просторових відносин ідилії «Ганц Кюхельгартен». В образі Ганца Кюхельгартена втілено тип героя, що переміщується у ідилічному просторі та просторі романтичної мрії, його шлях асоціюється з біблейською притчею про блудного сина, визначається як скитальство і є духовними мандрами в пошуках самого себе.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/748 Багатогранна палітра творчості поета 2021-10-27T15:22:45+03:00 Н. V. Samoilenko HVSamoi@ukr.net <p>У статті вперше в систематизованому вигляді розкрито творчість відомого українського письменника і журналіста Анатолія Шкуліпи, який проживає у Ніжині і протягом майже п’ятдесяти років активно працює як поет, прозаїк, драматург, публіцист, демонструючи свою майстерність у прозових і віршованих романах, віршах, баладах, елегіях, поемах, ліриці, драмах, комедіях, статтях, репортажах, кореспонденціях, гуморесках, нарисах тощо. Творчість письменника вражає не лише жанровою різноманітністю, а й тематичним багатством, актуальною проблематикою. Його збірники творів «Звернення до радості», «Право на взаємність», «Зірки над хрестами», «Релігія кохання», «Навскрізь», «Отава», романи «Будемо живі», «Берест», а також остання збірка «Навпроти» хвилюють читачів, бо в цих книгах вони знаходять близьке і трепетне слово поета, яке змушує згадувати минуле й аналізувати сучасне, думати про майбутнє. Мова творів А. Шкуліпи демонструє багатство рідної української і допомагає читачам збагачувати, покращувати своє мовлення, а разом з цим і вирішувати актуальні проблеми сьогодення.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/749 Внесок викладачів Ніжинської вищої школи у вітчизняну методику навчання зарубіжної літератури Ч. І. Методична діяльність професора Григорія Васильовича Самойленка 2021-10-28T11:07:17+03:00 L. М. Ostapenko Ostapenko@ukr.net <p>Стаття присвячена внеску викладачів Ніжинської вищої школи у вітчизняну методику навчання зарубіжної літератури. У статті здійснений огляд методичної діяльності відомого вченого, дослідника і представника Ніжинської вищої школи, доктора філологічних наук, професора Григорія<br>Васильовича Самойленка. У статті простежений педагогічний шлях Г. В. Самойленка та його основні етапи у Згурівській школі-інтернаті і Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя. Окреслені провідні напрями і результати методичної діяльності Г. В. Самойленка: викладання курсу методики навчання російської і зарубіжної літератури; керівництво педагогічною практикою студентів і магістрантів та активна співпраця зі школою; написання методичних посібників для вчителів; створення програми з методики викладання російської літератури для вишів України; обговорення актуальних проблем методики викладання російської літератури в Україні у фахових виданнях; наукове наставництво та опонування дисертаційних досліджень з методики навчання зарубіжної літератури у школі; участь в експертних радах із затвердження шкільних підручників; підготовка програми з підвищення кваліфікації вчителів зарубіжної літератури. Розглянуто плідний методичний доробок Г.В.Самойленка та його зв’язок із науковими зацікавленнями вченого: гоголезнавством та краєзнавством. Проаналізовано методичні посібники і статті Г.В.Самойленка, присвячені творчості О. Герцена, О. Фадєєва, М. Гоголя, Л. Толстого та ін. Визначено актуальність та інноваційність методичних надбань Г. В. Самойленка, формування вченим засадничих принципів сучасної методики викладання зарубіжної літератури у школі, таких як: науковість, мультикультурність, принцип краєзнавчого підходу до навчання літератури, діалогічність, емоційність, принцип взаємозв’язку у вивченні зарубіжної та української літератур, застосування компаративного аналізу літературних творів. У своїх методичних дослідженнях професор Г.В.Самойленко наголошує на врахуванні специфіки вивчення зарубіжної, у тому числі російської, літератури в українському культурному просторі; на виявленні міжкультурних зв’язків та їхньої присутності у літературних творах зарубіжних і українських письменників; на залученні краєзнавчого матеріалу до навчання літератури, визначенні ролі українського культурного спадку у творчості багатьох зарубіжних письменників, зокрема Миколи Гоголя. Здійснений огляд методичної діяльності професора Г. В. Самойленка свідчить про нього, як про одного з фундаторів вітчизняної методики навчання зарубіжної літератури. Методичні надбання професора Григорія Васильовича Самойленка складають вагому частину наукового спадку<br>Ніжинської вищої школи і вітчизняної методики навчання зарубіжної літератури.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/750 Найменування птахів у поетичних творах Олександра Олеся 2021-10-28T11:21:25+03:00 А. М. Kaidash Kaidash@ukr.net V. І. Khomych Khomych@ukr.net <p>У статті проаналізовано лексичну мікросистему української мови на позначення птахів. Дослідження здійснено на матеріалі поетичних творів Олександра Олеся. У публікації визначено кількісні показники орнітосфери мовної картини світу митця, пояснено семантичні особливості окресленого лексичного поля, прокоментовано лінгвостилістичне навантаження відповідних словообразів. З’ясовано, що досліджуваний лексичний пласт становить один із ключових векторів пейзажної та інтимної лірики Олександра Олеся. У пейзажах словообрази на позначення птахів є невід’ємними атрибутами певних пір року. Любовні вірші представляють найменування птахів у розрізі насамперед символістської тенденції. У них яскраво визначаємо стилістичну настанову, реалізовану через персоніфікацію та перифрази. Лінгвостилістичне наповнення орнітосфери в мовному світі Олександра Олеся різноманітне й багатогранне. Часто номінації на позначення птахів виступають символами. Цей напрямок лінгвостилістичної площини пов’язаний з етнокультурною наповнюваністю, оскільки словообрази апелюють до традиційних концептів народної духовної культури українців. Крім того, можемо визначити полярні модуси стилістичного колориту. Одні мікрообрази позначені позитивною тональністю, інші – негативною. Дослідження підтверджує одну з основних особливостей лірики Олександра Олеся – зв’язок світу природи та світу людини. Ця кореляція на вербальному рівні забезпечується персоніфікацією, порівняннями, перифразами. Виразніше окреслити аналізоване мікрополе дозволяють атрибутиви, які часто становлять постійні епітети. Мовну яскравість забезпечують також метафоричні образи.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/751 Графодеривація в українських рекламних текстах 2021-10-28T14:27:24+03:00 V. M. Boyko Boyko@ukr.net <p>Реалізація комунікативно-прагматичної мети рекламних повідомлень досягається використанням різноманітних мовних засобів, з-поміж яких помітне місце займають оказіональні лексеми, утворені як узуальними, так і нетиповими способами словотворення. Одним із продуктивних неузуальних способів творення оказіональних лексем в українських рекламних текстах є графодеривація, тобто використання нетипових графічних засобів у процесах оказіональної деривації, на якій закцентована увага у нашій статті. Доведено, що графодеривація – своєрідна «мовна гра» на графічному рівні – один із багатьох елементів маніпулятивного впливу реклами на реципієнта. Графодеривація в аналізованих рекламних текстах репрезентована низкою різновидів, з-поміж яких найпродуктивнішими виявились капіталізація, графогібридизація, поліграфіксація. З’ясовано також функції та призначення графодериватів у рекламних текстах.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/752 Семантичні параметри концепту «любов» в ідіолекті Григора Тютюнника 2021-10-28T15:05:37+03:00 N. I. Boiko BoikoN@ukr.net V. L. Samboryn Samboryn@ukr.net <p>У статті виявлено та схарактеризовано індивідуально-авторський, специфічний набір семантичних параметрів, когнітивних ознак-класифікаторів концепту ЛЮБОВ, що експлікуються в художніх текстах Григора Тютюнника шляхом вербалізації різних емоційних зон аналізованого концепту: радості, захоплення, прихильності, задоволення, усвідомлення, спокою, хвилювання, прагнення, бажання, смутку, суму, туги, горя тощо; з’ясовано, що об’єктивація та функціонування семантичних параметрів концепту ЛЮБОВ у мовотворчості Григора Тютюнника експліковані на рівні лексико-семантичного й метафоричного, образного складників. Семантичні параметри концепту крізь призму компонентів лексико-семантичного складника безпосередньо вказують на вияви психоемоційних станів, а образно-метафоричного – об’єктивують образні уявлення про почуттєві домінанти автора (персонажа) й визначають специфіку індивідуального світовідчуття в етнокультурному контексті.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/753 «Стихи не пишутся – случаются» (авторские новообразования в идиостиле А. Вознесенского) 2021-11-01T09:01:28+02:00 V. A. Sydorenko sidorenko_2007@ukr.net А. А. Yaroshev sidorenko_2007@ukr.net <p>Інтерес до авторських новоутворень виникає одночасно з їх появою. Вони були предметом дослідження впродовж минулого століття. У цей час з’явилися роботи, у яких найшли обґрунтування теоретичні засади вивчення цих одиниць: їх ознаки, відмінність оказіональних слів від потенційних, їх структурно-семантична характеристика, функціонування в текстах різних жанрів. Однак, слід зауважити, що в останні два десятиліття цікавість до таких новоутворень не згасає. У дослідженнях сучасних мовознавців проаналізовані такі типи оказіоналізмів, про які раніше не йшлося: наприклад, фонетичні, оказіональні фразеологізми, «незвичні» поєднання слів (синтаксичний рівень категорії оказіональності). Об’єктом цього дослідження стали авторські новоутворення, характерні для ідіостилю Андрія Вознесенського. Аналіз цих одиниць базувався на підходах, запропонованих Н. Г. Бабенко.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/754 Явище однорідності в ідіолекті Івана Багряного 2021-10-29T10:27:43+03:00 H. М. Vakulenko Vakulenko@ukr.net N. І. Klypa Klypa@ukr.net <p>У статті аналізується явище однорідності в художньому мовленні Івана Багряного, розкриваються формально-граматичні та семантико-стилістичні особливості використання однорідних підметів як вагомих елементів для створення портретів, змалювання пейзажів, дій, станів душі героїв. Установлено, що в ідіолекті письменника одними з найбільш продуктивних є ряди однорідних членів речення, виражених іменниками. Окреслено основні функціонально-стильові особливості речень з однорідними компонентами, зокрема, з’ясовано специфіку градації та метафоризації однорідних підметів, використання метонімічних переносів. Досліджено способи поєднання однорідних членів речення як важливих засобів художньої інтерпретації ідіолекту Івана Багряного; встановлено продуктивність сполучникового сурядного зв’язку, зокрема, сполучника і (й), що<br>є репрезентантом єднальних змістових відношень. Виявлено інші семантико-синтаксичні відношення між однорідними компонентами, кількісні характеристики рядів однорідних підметів. Доведено, що конструкції з однорідними членами речення в художньому мовленні Івана Багряного підпорядковані естетичним настановам письменника, актуалізують інформацію, увиразнюють напружену, високохудожню оповідь, надають їй ознак оригінальності.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/755 Будні та свята чехословацьких добровольців у Пирятині 2021-10-29T13:29:57+03:00 H. I. Holovko hlebholovko2901@bigmir.net M. G. Rudnieva marina.rudneva@gmail.com <p>У статті висвітлюється повсякденне життя в невеличкому повітовому місті Пирятин Полтавської губернії військовослужбовців Чехословацького<br>армійського корпусу. Архівні документи, історичні нариси, фотоілюстрації представлено в контексті служби, умов побуту солдат 6-го стрілецького<br>Ганацького полку Другої дивізії. Деталізація та конкретизація фактів, подій, персоніфікація командного складу військ Чехословацького армійського<br>корпусу допомогла створити реальну картину побуту, соціального оточення, форм служби армійців, умов, у яких їм доводилося проходити службу<br>із серпня 1917 до березня 1918 р. Значна увага приділяється їх взаємовідносинам з місцевими жителями, урядовцями та представниками радянської влади, щоб повернути солдат братніх чеського та словацького народів часів Першої світової війни на сторінки історії Пирятина. Їх повсякдення – свята і будні, – записане полковими літописцями, сьогодні допомагає нам краще зрозуміти самих себе, знайти своє місце в спільному європейському домі. Зібрані ж ними джерела в перспективі можуть допомогти в реставрації містечкової історії не тільки Пирятина, але й Яготина, Гребінки, Борисполя, Баришівки, Києва і багатьох інших українських міст, містечок та сіл, де зароджувався бойовий шлях чехословацьких легіонів.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/756 Синергетика та вокальний змiст теорiї Б. Л. Яворського 2021-10-29T13:53:18+03:00 V. G. Antonуuk GAntonyukV@gmail.com <p>Теорiя синергетики в наш час пропонує оригiнальний свiтогляд, свої шляхи виходу з кризи наукової рацiональностi та новi стандарти науковостi<br>знання, намiчаючи риси постмодернiстського способу наукового мислення i вносячи суттєвi корективи в загальнонаукову картину свiту. У зв’язку з<br>цим особливо зростає всебiчне осмислення багатовимiрного феномену синергетичної особистостi Б. Л. Яворського, котрий iстотно вплинув своєю дiяльнiстю на формування вокальної парадигми музичної освiти.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/757 Сучасна проблематика традиційного народнопісенного виконавства: етнокультурологічний аспект 2021-10-29T14:07:33+03:00 R. I. Synytsya synyysya@ukr.net <p>У статті висвітлено проблематику сучасного традиційного українського народного пісенного виконавства в етнонаціональному та регіональному<br>вимірах. Виокремлено спектр проблемних ситуацій, котрі привели до суттєвої нівеляції українських національних традицій. Доведено значення<br>професійних культурних осередків України для подальшого збереження та популяризації фольклорної музичної спадщини. В контексті теми<br>охарактеризовано сутність та значення поняття «музично-естетичний цикл» як однієї з варіативних систем народнопісенної творчості України в<br>майбутньому. Охарактеризовано праці науковців-музикознавців, фольклористів щодо впливу європейського академічного мистецтва на хорову<br>культуру України, збагачення звукової палітри народнопісенних хорів внаслідок застосування академічних методик та практик, їх впливу з позицій позитиву й негативу щодо збереження та збагачення традиційної системи мелодійно-звукових ідеалів українського народу. Крізь призму навчальної та концертно-виконавської діяльності в сфері народнопісенного виконавства проаналізовано провідну проблематику професійних закладів культури та музичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації, визначено їх диференціацію, різноспрямованість виконавчих практик, регіональні манери виконання. Досліджено навчальну та творчу роботу закладів культури І–ІІ рівнів акредитації в сфері народнопісенного виконавства професійних музичних навчальних. Представлено складові векторів народнопісенного виконавства в аматорському самодіяльному мистецтві. В контексті внутрішньокультурної проблематики висвітлено трансмісійні процеси народного пісенного мистецтва на сучасному етапі. Проаналізовано пріоритетні напрямки для збереження і популяризації регіональних фольклорних традицій зі збереженням сценічних варіантів репрезентації фольклору: творчі звіти, фестивалі, конкурси, ярмарки, народні гуляння, різноманітні концертні заходи. Виокремлено визначальними в навчанні постановки народного голосу як загальноприйняті вокальні методики-рекомендації, так і специфічні.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/758 Герой України Євгенія Мірошниченко: харківський родовід співачки 2021-10-29T14:24:31+03:00 V. P. Neberekutina-Semenova semval26@gmail.com <p>Стаття присвячена пам’яті Євгенії Мірошниченко, багатогранний співочий талант якої став взірцем численній когорті її рідних з Харківщини, колег і студентів мистецьких закладів України, друзів, прихильників її унікального голосу як мистецького феномену на концертах в містах як Європи, так і світу. З використанням біографічного, аналітичного, музикознавчого, джерело-знавчого методів, інтерв’ювання Євгенії Семенівни та її сестри Зої Семенівни Мірошниченко-Хужко розглянуто періоди дитинства та юності зірки українського вокального мистецтва, з’ясовано набуті від батьків генетичні особливості голосу, слуху, пам’яті та представлено історично-соціальні чинники, що вплинули на творче становлення співачки. Стверджено генетично успадковане від батьків музичне обдарування усіх трьох донечок, змалечку зачарованих українською народною піснею.<br>Крім використання матеріалів з архівних, історичних джерел, публікацій науковців, вміщено спогади колег-співаків, педагогів, друзів, рідних співачки.<br>Маю за честь писати про славетну Є. С. Мірошниченко на основі власної чвертьстолітньої комунікації з нею в стінах Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського в студентські 1985–1990 рр. навчання в її класі вокалу, далі – роботі в закладі й до останніх днів життя мисткині.<br>Охарактеризовано праці мистецтвознавців щодо важливості творчого портрету співачки в контексті розвитку національної музичної спадщини<br>України. Процитовано думки критиків про незрівнянний вокальний та артистичний талант Є. Мірошниченко як оперної співачки, її особливої<br>краси тембр і величезний діапазон голосу з неперевершеними верхніми нотами та вміння перевтілюватися в сценічні образи героїв. Охарактеризовано в історичному контексті з використанням маловідомих фактів харківський період життя мисткині, наявність родинно-мистецької генетики у творчому зростанні виконавиці.</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/759 Напоминание соотечественникам. (Рецензія на книгу Г. В. Самойленка «Микола Гоголь і Україна: енциклопедія». Ніжин: НДУ ім. М. В. Гоголя, 2020. 696 с.) 2021-10-31T09:05:32+02:00 V. Y. Zvinyatskovskiy Zvinyatskovskiy@ukr.net <p>-</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/760 Основа координації подальших досліджень (Рецензія на книгу Г. В. Самойленка «Микола Гоголь і Україна: енциклопедія». Ніжин: НДУ ім. М. В. Гоголя, 2020. 696 с.) 2021-10-30T15:20:42+03:00 Yu.V. Julai Julai@ukr.net <p>-</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/761 Мозаїчне панно Гоголевої України. (Рецензія на книгу Г. В. Самойленка «Микола Гоголь і Україна: енциклопедія». Ніжин: НДУ ім. М. В. Гоголя, 2020. 696 с.) 2021-10-30T15:28:42+03:00 N. M. Skvira Skvira@ukr.net <p>-</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/762 Відгук на книгу Григорія Самойленка «Микола Гоголь і Україна: енциклопедія» 2021-10-30T15:36:40+03:00 O. O. Fedoruk Fedoruk@ukr.net <p>-</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/763 Відгук про книгу Г. В. Самойленка «Гоголь і Україна: енциклопедія» 2021-10-30T15:47:06+03:00 Y. V. Yakubina Yakubina@ukr.net <p>-</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement## http://lkp.ndu.edu.ua/index.php/polissia/article/view/764 Енциклопедія Григорія Самойленка «Микола Гоголь і Україна»: мистецтвознавчий контекст. 2021-10-30T15:54:02+03:00 K. I. Stanislavska Stanislavska@ukr.net <p>-</p> 2021-09-30T00:00:00+03:00 ##submission.copyrightStatement##