Рівні гепсидину у вагітних жінок в залежності від статусу вітаміну D
DOI:
https://doi.org/10.31654/2786-8478-2025-BN-4-62-69Ключові слова:
вітамін D, вагітність, гепсидин, анемія, залізодефіцитна анемія, еритропоезАнотація
Анемія вагітних залишається серйозною проблемою, де гепсидин виступає головним регулятором обміну заліза. Сучасні дані свідчать про потенційну здатність вітаміну D пригнічувати експресію гепсидину, що може покращити всмоктування заліза. Проте результати досліджень у вагітних є неоднозначними, що потребує уточнення ролі вітаміну D у регуляції заліза на різних термінах гестації. В дослідженні взяли участь 62 вагітні жінки, які були обстежені протягом липня-вересня 2024 року. Учасниць дослідження поділено на дві групи відповідно до статусу вітаміну D (недостаній рівень 25(OH)D < 20 нг/мл та достатній рівень 25(OH)D ˃ 30 нг/мл). У всіх групах було виміряно рівні гепсидину та заліза. Для контролю була обстежена група волонтерів (23 невагітні жінки). У групі вагітних з достатнім рівнем вітаміну D середній рівень гепсидину був нижчим ніж у групі з дефіцитом, але статистично значущої різниці не виявлено. Однак, у групах виключення (зі значно вищими показниками гепсидину) концентрації гепсидину у групі з достатнім рівнем вітаміну D були вдвічі менші порівняно з групою вагітних з недостатнім рівнем вітаміну D (U=3, р≤0,01). Не виявлено достовірної різниці в концентрації сироваткового заліза у досліджуваних групах. Зафіксовано значні індивідуальні коливання гепсидину в усіх групах (від 2 до 5668 пг/мл), що вказує на складні процеси регуляції гормона. Виявлено значний діапазон концентрацій гепсидину (2–5668 пг/мл), що підтверджує складну багатофакторну регуляцію гормона під час вагітності. У групі з достатнім рівнем вітаміну D (>30 нг/мл) зафіксовано нижчий середній рівень гепсидину порівняно з групою недостатнього рівня вітаміну D (˂ 20 нг/мл), хоча загальна статистична значущість не досягнута. У пацієнток із гіперпродукцією гепсидину («групи виключення») достатній рівень вітаміну D асоціюється з достовірним зниженням рівня гормона вдвічі (1583 проти 3369 пг/мл, p ≤ 0,01). Необхідне розширення вибірки та аналіз додаткових маркерів (sTfR, феритин) для уточнення динаміки обміну заліза по триместрах
Посилання
1. Alpakra, M., Hamed, N. F., Alfaki, A., & AlKabbani, D. M. Z. (2025). The Correlation Between Vitamin D Deficiency and Anemia: A Systematic Review. Cureus, 17(8), e89428. https://doi.org/10.7759/cureus.89428. [in English].
2. Xu, P., Liu, G., & Chen, B. (2025). Vitamin D supplementation ameliorates anemia of inflammation by reducing hepcidin levels and inactivating inflammatory signaling pathways. Revista de investigacion clinica, 77(4), 100017. https://doi.org/10.1016/j.ric.2025.100017. [in English].
3. Chambers, K., Ashraf, M. A., & Sharma, S. (2023). Physiology, Hepcidin. In StatPearls. StatPearls Publishing. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30855845/. [in English].
4. Rosson, S., & Pavord, S. (2025). Understanding hepcidin for iron management in pregnancy. Transfusion medicine (Oxford, England), 35(2), 109–115. https://doi.org/10.1111/tme.13125. [in English].
5. Kozlova, D., & Kuchmenko, O. (2024). Zv’iazok hematolohichnykh pokaznykiv z rivnem vitaminu D u zhinok v pershomu trymestri vahitnosti v riznykh vikovykh hrupakh [Correlation of hematological parameters with vitamin D levels in women in the first trimester of pregnancy in different age groups]. Naukovi zapysky. Biolohichni nauky (Nizhynskyi derzhavnyi universytet imeni Mykoly Hoholia), (3), 16-24. https://doi.org/10.31654/2786-8478-2024-BN-3- 16-24 [in Ukrainian]
6. Braithwaite, V. S., Crozier, S. R., D’Angelo, S., Prentice, A., Cooper, C., Harvey, N. C., Jones, K. S., & MAVIDOS Trial Group (2019). The Effect of Vitamin D Supplementation on Hepcidin, Iron Status, and Inflammation in Pregnant Women in the United Kingdom. Nutrients, 11(1), 190. https://doi.org/10.3390/nu11010190. [in English].
7. Greenwood, A., von Hurst, P. R., Beck, K. L., Mazahery, H., Lim, K., & Badenhorst, C. E. (2023). Relationship between vitamin D, iron, and hepcidin in premenopausal females, potentially confounded by ethnicity. European journal of nutrition, 62(8), 3361–3368. https://doi.org/10.1007/s00394-023-03240-7. [in English].
8. Moran-Lev, H., Galai, T., Yerushalmy-Feler, A., Weisman, Y., Anafy, A., Deutsch, V., Cipok, M., Lubetzky, R., & Cohen, S. (2019). Vitamin D Decreases Hepcidin and Inflammatory Markers in Newly Diagnosed Inflammatory Bowel Disease Paediatric Patients: A Prospective Study. Journal of Crohn’s & colitis, 13(10), 1287–1291. https://doi.org/10.1093/ecco-jcc/jjz056. [in English].
9. Aka, S., Kilercik, M., Arapoglu, M., & Semiz, S. (2021). The Hepcidin and 25-OHVitamin D Levels in Obese Children as a Potential Mediator of the Iron Status. Clinical laboratory, 67(5). https://doi.org/10.7754/Clin.Lab.2020.200813. [in English].
10.Kamboj, K., Yadav, A. K., Kumar, V., & Jha, V. (2023). Effect of Vitamin D Supplementation on Serum Hepcidin Levels in Non-Diabetic Chronic Kidney Disease Patients. Indian journal of nephrology, 33(6), 444–448. https://doi.org/10.4103/ijn.ijn_28_23. [in English].
11.Apple, C. G., Miller, E. S., Kannan, K. B., Stortz, J. A., Cox, M., Loftus, T. J., Parvataneni, H. K., Patrick, M., Hagen, J. E., Brakenridge, S., Efron, P. A., & Mohr, A. M. (2020). Vitamin D status is associated with hepcidin and hemoglobin concentrations in patients with severe traumatic injury. The journal of trauma and acute care surgery, 89(6), 1124–1130. https://doi.org/10.1097/TA.0000000000002895. [in English].
12.Szabo, R., Petrișor, C., & Trancă, S. (2021). Vitamin D and iron levels correlate weakly with hepcidin levels in postoperative patients with digestive neoplasms undergoing open abdominal surgery. European review for medical and pharmacological sciences, 25(9), 3530– 3535. https://doi.org/10.26355/eurrev_202105_25835. [in English].
13.Koren, Y., Lubetzky, R., Mandel, D., Ovental, A., Deutsch, V., Hadanny, A., & MoranLev, H. (2023). Anemia, Hepcidin, and Vitamin D in Healthy Preterm Infants: A Pilot Study. American journal of perinatology, 40(5), 508–512. https://doi.org/10.1055/s-0041- 1729556. [in English].
14.World Medical Association. (2008). Declaration of Helsinki "Ethical principles of medical research with the participation of a person as an object of research". Document 990_005, edition dated 10.01.2008. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005. [Accessed 21.12.2025].
15.United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (2005). General Declaration on Bioethics and Human Rights. Science and Technology Ethics Division: Social Sciences and Humanities Sector. Available from: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/001461/146180r.pdf. [Accessed 21.12.2025].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
