https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/bn/issue/feed Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) 2024-04-01T12:05:15+03:00 Valentina Havii gaviyv@gmail.com Open Journal Systems <p>Науковий журнал «Наукові записки. Біологічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) – це наукове видання з біологічних наук, засноване у 2023 році Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя. Свідоцтво про реєстрацію: КВ № 25398-15338 Р від 20 січня 2023 р.</p> <p>&nbsp;</p> <p>Періодичність: 4 рази на рік.</p> <p>У науковому журналі висвітлюються актуальні питання біологічної науки.</p> <p>Редакція здійснює присвоєння кожному опублікованому матеріалу міжнародного цифрового ідентифікатора DOI.</p> <p>До друку приймаються статті докторів наук, кандидатів наук, молодих науковців (аспірантів, здобувачів), а також інших осіб, які мають вищу освіту та займаються науковою діяльністю. Редакція залишає за собою право на редагування і відхилення статей. За достовірність фактів, статистичних даних та іншої інформації відповідальність несе автор. Передрук матеріалів журналу дозволяється тільки з дозволу автора і редакції.</p> <p><strong><em>РУБРИКИ ЖУРНАЛУ</em></strong></p> <p><strong><em>СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 091 БІОЛОГІЯ ТА БІОХІМІЯ</em></strong></p> <ol> <li class="show">Ботаніка&nbsp; &nbsp; &nbsp; 2. Зоологія</li> </ol> <p>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;3.Біохімія&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;4. Фізіологія рослин</p> <ol start="5"> <li class="show">Нормальна та патологічна анатомія та фізіологія людини і тварин</li> </ol> <p>Мова публікації: українська, англійська.</p> <p>Зареєстрований Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення (рішення № 1180, протокол № 13 від 11.04.2024 р., ідентифікатор медіа R30-03790).</p> <p>Фахова реєстрація (категорія «Б»): Наказ МОН України № 582 від 24.04.2024 року (додаток 2).&nbsp;</p> https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/bn/article/view/1096 ВПЛИВ КОМПОЗИЦІЙ МЕТАБОЛІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ЖИТА ОЗИМОГО 2024-04-01T12:05:14+03:00 О. Б. Кучменко kuchmeb@yahoo.com А. О. Куриленко anton.kurylenko112@gmail.com <p>Озиме жито є однією із найпоширеніших зернових культур в більшості агрокліматичних зон Європи. Для зони Полісся України озиме жито є дуже перспективною культурою, що пов’язано з його біологічними особливостями. Метою дослідження є дослідження впливу композицій метаболічно активних сполук на проростання насіння жита озимого. Матеріалом дослідження було насіння жита озимого (Secale cereale L.) сортів Синтетик 38 і Забава та композиції метаболічно активних речовин: вітамін Е (10-8 М), параоксибензойна кислота (ПОБК) (0,001%), метіонін (0,001%), убіхінон-10 (10-8 М) і MgSO4 (0,001%). Схема досліджень передбачала 4 варіанти: 1) контроль (насіння, оброблене водою); 2) насіння, оброблене композицією речовин: вітамін Е+ПОБК+метіонін (ЕПМ); 3) насіння, оброблене композицією речовин: вітамін Е+ПОБК+метіонін+MgSO4 (ЕПММg); 4) насіння, оброблене композицією речовин: вітамін Е+убіхінон-10 (ЕQ). Насіння жита озимого для кожної композиції відбирали в кількості 40 шт. і пророщували в чашках Петрі на фільтрувальному папері, який був змочений розчинами досліджуваних речовин. Визначали енергію проростання насіння на 3-ту добу та схожіть насіння на 7-му добу. На 7-му добу вимірювали довжину стебла, кореня та кількість коренів проростків жита озимого. У роботі вперше було досліджено вплив композицій метаболічно активних речовин (ПОБК, метіоніну, MgSO4, вітаміну Е та убіхінону 10) на проростання насіння жита озимого сортів Синтетик 38 та Забава. За обробки насіння жита озимого обох сортів композиціями ЕПМ, ЕПМMg і ЕQ спостерігалось зростання енергії проростання та схожості насіння. Найбільшу ефективність продемонстрували композиції ЕПМ і EQ. Показано ефективність обробки насіння жита озимого обох сортів щодо стимуляції ростових процесів. Зокрема, спостерігалось зростання висоти стебла, довжини кореня та кількості коренів за обробки насіння композиціями метаболічно активних сполук. Найбільшу ефективність продемонстрували композиції ЕПМ і ЕQ.</p> 2024-04-01T12:00:37+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/bn/article/view/1095 ОЦІНКА БІОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ БУЛЬБ КАРТОПЛІ СОРТІВ РІЗНОЇ СТИГЛОСТІ 2024-04-01T12:05:14+03:00 В. М. Гавій gaviyv@gmail.com С. О. Приплавко ngubiolog@ukr.net <p>Робота присвячена дослідженню впливу тривалого зберігання на зміни біохімічних показників бульб картоплі сортів різної стиглості. За результатами досліджень було встановлено, що за показником крохмалистості бульби картоплі середньопізніх сортів різнились між собою: від 11,9 % у Гранади до 19 % у Королеви Анни. У групі середньостиглих сортів ця різниця була меншою – від 14,9 % у сорті Повінь до 17,5 % у Адретти. Найменша різниця у показниках вмісту крохмалю у бульбах картоплі середньоранніх сортів, показники яких варіювали від 12,9 % до 13,9 %. Зберігання протягом 9 місяців обумовлювало зміни крохмалистості бульб. Так, за 9 місяців досліджень, найбільші втрати спостерігались у групі середньопізніх – Королева Анна і склали 9,7%. Найменшими втратами крохмалю після 9 місяців зберігання характеризувалися сорти Гранада та Біла роса, що дає право рекомендувати дані сорти для вирощування з метою одержання крохмалю та спирту протягом всього сезону переробки. Вміст моносахаридів у бульбах картоплі сортів різних груп стиглості у процесі зберігання зростає. Так, при зберіганні бульб за температури 2–4 ºС вміст моносахаридів у групі середньоранніх у бульбах сорту Біла роса підвищився у 1,1 рази, а в бульбах сорту Рів’єра – у 1,3 рази. У групі середньостиглих сортів картоплі спостерігається збільшення моносахаридів у 1,1 рази у бульбах сорту Адретта та у 1,2 рази у бульбах сорту Повінь. Вміст моносахаридів у бульбах сорту Гранада збільшився у 1,1 рази, а у бульбах сорту Королева Анна – у 1,4 рази. При зберіганні протягом дев’яти місяців найбільш високим вмістом моносахаридів характеризується сорт Королева Анна. Бульби сорту Біла роса та Гранада, як на початку, так і в кінці дослідження, відрізнялися найменшою кількістю моносахаридів. Таким чином, у процесі зберігання спостерігається сортова залежність зміни біохімічного складу бульб картоплі сортів різної стиглості.</p> 2024-04-01T11:51:03+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/bn/article/view/1094 КРАНІОЛОГІЯ ПОХОВАНИХ У КРИПТІ XVII СТ. РИМО-КАТОЛИЦЬКОГО БЛАГОВІЩЕНСЬКОГО КОСТЕЛУ СЕЛИЩА КЛЕВАНЬ 2024-04-01T12:05:14+03:00 Ю. В. Долженко yuriy_dolzhenko@ukr.net О. П. Войтюк djunua@ukr.net <p>У статті вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані, дається загальна характеристика чоловічим та жіночим похованням із селища Клевань Волині. На тлі суміжних етнічних груп України й Східної Європи, визначається відстань між окремими чоловічими серіями черепів ХІV–ХІХ ст. за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу; з’ясовується місце похованих у крипті в системі краніологічних типів Східної Європи та фено-географічних антропологічних зон України. Антропологічні матеріали XVII ст. представлені переважно задовільно збереженими черепами. Загалом колекція мала й складається з 16 одиниць, серед них 10 чоловічих та шість жіночих черепів із с. Клевань. Черепи вимірювалися за повною краніометричною програмою з використанням стандартної методики Р. Мартіна, згідно з якою вказувалася нумерація ознак. Комп’ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б. О. та О. Г. Козінцеви 1991 р. В основу дослідження покладено принцип об’єктивності, було використано загальнонаукові (аналіз і синтез), антропологічні та статистичні методи. Відповідно до середніх значень краніометричних ознак чоловічу частину серії з крипти можна віднести до широколицього європеоїдного варіанту. В групі домінує брахікранний широколиций морфологічний варіант. Загалом чоловіча група належить до великої європеоїдної раси з ознаками певної мінімальної метисації, яка проявилася в брахікранному покажчику черепної коробки. За середніми квадратичними відхиленнями краніологічних ознак та їхніх індексів серія неоднорідна. За багатовимірним канонічним аналізом виявлено морфологічну та статистичну подібність досліджуваної чоловічої збірної групи XVII ст. з селища Клевань до міської серії з Ужгорода, сільської з Ратнева на Волині, а також з такими серіями як Леймані (Leimaņi) та Костел св. Марії Магдалени у Вроцлаві (Kościół Św. Magdaleny).</p> 2024-04-01T11:41:40+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/bn/article/view/1093 ВПЛИВ ГЕОХНОКЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ НА СТАН НЕЙРОДИНАМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ 2024-04-01T12:05:14+03:00 В. І. Шейко interliycin@ukr.net С. П. Весельський spvesel@ukr.net <p>Поява доступних швидкісних транспортних засобів (літаки, швидкісні потяги) дозволяють людини за достатньо короткий час долати великі відстані тим самим транзитно проходити декілька часових та кліматичних поясів. Досить швидка зміна часових поясів, кліматичних зон та географічної широти та довготи і створює комплексний вплив екзогенних та ендогенних факторів які формують адаптаційні зміни в фізіологічних системах людського організму. Проблема реалізації адаптаційних механізмів та реакцій живих систем в тому числі людського організму є досить актуальною для сучасної медико-біологічної галузі знань. Є незначна кількість публікацій, в яких містяться дані про вплив геохронокліматичних факторів на системного імунітету, а саме порушуються захисні функції неспецифічної ланки системного імунітету, в клітинній ланці системного імунітету спостерігалось зменшення лімфоцитарних клітин, гуморальна ланка системного імунітету характеризувалась зменшенням абсолютної кількості В-лімфоцитів та збільшенням концентрації IgG та IgА. Метою нашого дослідження стало вивчення стану показників нейродинамічних функцій під впливом гехронокліматичних факторів. В дослідженні прийняло участь 50 волонтерів, які було розподіллено на дві групи. Всі волонтери були практично здорові люди віком від 25 років до 45 років, які дали письмову згоду на участь в досліджені. Учасники дослідної групи подолали 6500 км за 8 годин та 40 хвилин, вилетівши літаком з міжнародного аеропорту «Бориспіль» Україна i прилетіли до міжнародного аеропорту «Шоуду» м. Пекін Китайська Народна Республіка. Тривалість подорожі становила 14–15 годин, з урахуванням перетину часових поясів. Пекін розташований в мусонно-субтропічному поясі та в 8-му часовому поясі, а Київ розташований в помірно-континентальному кліматичному поясі та в 2-му часовому поясі. Різниця в часі між Києвом та Пекіном становить +6 годин. Для отримання інформації про нейродинамічні властивості ми використовували методику М. В. Макаренка. Робота виконувалась у відповідності до біоетичних норм. Отримані нами результати вказують на погіршення показників які характеризують стан нейродинамічних функцій під впливом геохронокліматичних факторів. Так збільшення латентних періодів ПЗРМ та РВ2-3 вказують на збільшення часу обробки подразників. Також виявлено погіршення стану функціональної рухливості нервових процесів про що свідчить збільшення часу який витрачався на проходження тесту.</p> 2024-04-01T11:22:36+03:00 ##submission.copyrightStatement## https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/bn/article/view/1092 ОЦІНКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛІВИХ ВІДДІЛІВ СЕРЦЯ ТА ГЕМОДИНАМІКИ ЗА ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАДІЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ 2024-04-01T12:05:14+03:00 Н. Г. Ліпкан lipkannaira@ukr.net О. Б. Кучменко kuchmeb@yahoo.com <p>Серцево-судинні захворювання, як і раніше, залишаються основною причиною високої смертності та інвалідності населення в усьому світі. Метою дослідження є оцінка структурно-функціонального стану лівих відділів серця та гемодинаміки у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю залежно від стадії (СН) та функціонального класу (ФК). У дослідження було включено 149 пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю віком від 18 до 75 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні серцевої недостатності ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України протягом 2020- 2022 років. Стан серцево-судинної системи визначали за такими показниками як частота серцевих скорочень, артеріальний тиск систолічний та діастолічний. Всім пацієнтам з метою вивчення структурно-функціонального стану серця та уточнення діагнозу проводили ехокардіографічне дослідження в М- та В-режимах. У пацієнтів з СН ІІБ+СН ІІІ відбувається подальше збільшення частоти серцевих скорочень, а також величин показників кінцево-діастолічного розміру, кінцево-діастолічного об’єму, розмірів лівого передсердя порівняно з групою пацієнтів з СН ІІА. Звертає увагу зниження артеріального систолічного та діастолічного тиску порівняно з групою пацієнтів з СН ІІА стадією. Вказані зміни гемодинамічних параметрів в підсумку приводять до зниження толерантності пацієнтів до фізичного навантаження і до зменшення скоротливої здатності міокарду, про що свідчить зниження величини фракції викиду лівого шлуночка порівняно з групою пацієнтів з СН ІІА. Результати досліджень показників гемодинаміки у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю в залежності від ступеню важкості клінічного протікання і ФК захворювання доводять, що зі збільшенням функціонального класу від ФК ІІ до ФК ІІІ + ФК IV зміни ехокардіографічних показників структурно-функціонального стану лівих відділів серця стають більш вираженими, і відмінності між групами досягають рівня достовірності. Величина показників кінцево-діастолічного розміру, кінцево-діастолічного об’єму, лівого передсердя зростає у пацієнтів в групі ФК ІІІ + ФК IV порівняно з групою ФК ІІ. Спостерігається достовірне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску порівняно з групою ФК ІІ. У пацієнтів з ФК ІІІ + ФК IV відмічається подальше зниження толерантності до фізичних навантажень, про що свідчить зменшення. дистанції 6-хвилинної ходи порівняно з пацієнтами з ФК ІІ. Скоротлива здатність міокарду лівого шлуночка також є зниженою у групі пацієнтів з ФК ІІІ + ФК IV порівняно з групою ФК ІІ. Стадія розвитку хронічної серцевої недостатності, а також ФК впливають на показники гемодинаміки і лежать в основі порушень скорочувальної функції серця і формуванні характеру клінічного протікання захворювання. Зі збільшенням стадії ХСН та ФК поглиблюються зміни аналізованих показників, які включають зниження скоротливої здатності лівого шлуночка, збільшення порожнин серця, зниження толерантності до фізичних навантажень. Ключові слова: гемодинаміка, серцева недостатність, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, ехокардіографічні показники.</p> 2024-04-01T11:12:42+03:00 ##submission.copyrightStatement##