Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz <p><strong>Збірник засновано у 1996 р. проф. Є.</strong> <strong>І.</strong> <strong>Коваленко</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:</strong>&nbsp;Міністерство юстиції України. Серія КВ «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» &nbsp;№ 17181-5951Р.</p> <p><strong>Фахова реєстрація у ВАК України.</strong></p> <p><strong>Галузь науки:</strong>&nbsp;педагогіка, психологія.</p> <p><strong>Періодичність видань:</strong>&nbsp;4 випуски на рік.</p> <p><strong>Мови видання:</strong> українська, білоруська, російська, англійська, польська.</p> <p><strong>Засновник:</strong>&nbsp;Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.</p> <p>Збірник наукових праць <strong>«Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»</strong> (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)»<strong> є фаховим виданням (категорія «Б»)</strong> на підставі наказу МОН України № 157 від 09.02.2021 року (додаток № 4)<strong> з педагогічних наук (011 – Освітні, педагогічні науки)</strong>.</p> Nizhyn Mykola Gogol State University uk-UA Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) 2522-1736 МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ДИСКУРСИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/860 <p>Предмет дослідження автора – репрезентація моделі дискурсивної компетент-<br>ності майбутніх учителів початкових класів. На основі вивчення широкого кола<br>літератури автор аналізує основні підходи до визначення понять «модель»,<br>«дискурсивна компетентність учителя».<br>Автор репрезентує дефініцію дискурсивної компетентності майбутніх учителів<br>початкових класів як окремого компонента в структурі комунікативної<br>компетентності, яка характеризується глибоким опануванням різних видів<br>професійного дискурсу, володінням комплексом дискурсивних умінь та навичок,<br>необхідними якостями: відкритість, толерантність, емпатія; здатністю до<br>вільного застосування мовних засобів в різних професійних ситуаціях, які<br>забезпечують управління мовною подією з урахуванням характеру спілкування<br>(настроєм учнів, їх реакцією на ті чи інші мовні дії та вчинки, безпосередніми<br>обставинами ситуації спілкування тощо).<br>З урахуванням ідей Є. Хачатрян розкрито основні підходи до структури дискур-<br>сивної компетентності; запропоновано власні компоненти дискурсивної компе-<br>тентності майбутнього учителя початкової школи, основними з яких є:<br>когнітивний, процесуально-діяльнісний та рефлексивно-мотиваційний. Критерія-<br>ми цих компонентів визначено відповідно інформаційно-мотиваційний, інтерак-<br>тивно-когнітивний та перцептивно-діяльнісний.<br>Науковою новизною роботи є те, що згідно з типами компетентностей учите-<br>лів автором обґрунтовано й розроблено модель дискурсивної компетентності<br>майбутніх учителів початкової школи, яка уміщує сукупність таких взаємо-<br>пов’язаних блоків: нормативно-цільового, теоретико-методологічного, техно-<br>логічного, діагностичного та результативного. Значну увагу автор зосереджує<br>на характеристиці трьох етапів процесу формування дискурсивної компе-<br>тентності майбутніх учителів початкової школи: орієнтувально-мотивацій-<br>ного, когнітивно-діяльнісного, рефлексивного.<br>У статті представлено характерні особливості створеної моделі дискурсивної<br>компетентності майбутніх учителів: її структурна компонентність, концеп-<br>туальність, прогностичність, відображення відкритого та керованого процесу<br>взаємодії суб’єктів освітнього процесу початкової школи.</p> I. Kyrychok ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 7 17 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-7-17 ДИТИНА-ЖЕРТВА БУЛІНГУ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/861 <p>У статті розглянуто проблему соціально-педагогічної допомоги дітям-жертвам<br>булінгу. Її метою є аналіз змісту соціально-педагогічної допомоги дітям-жертвам<br>булінгу в умовах закладу освіти. Представлено різні позиції щодо явища булінгу<br>та булінг-структури. Проаналізовано особливості та характеристики дітей-<br>жертв булінгу. Представлено портрет потенційної жертви булінгу через<br>визначення типових ознак жертви булінгу, емоційного фону та особливостей<br>поведінки жертв булінгу. Наведено характеристику типів жертв булінгу (пасив-<br>на, провокативна, хронічна), симптоматику булінгу, ознаки впливу на здоров’я<br>дітей, наслідки у майбутньому дорослому житті.<br>Визначено, що допомога дітям-жертвам булінгу є важливим напрямом соціально-<br>педагогічної роботи, має бути комплексною і різнорівневою, не обмежуючись<br>лише роботою з дитиною, яка стала жертвою шкільного булінгу. Проаналізовано<br>етапи соціально-педагогічної допомоги: діагностичний; індивідуальна допомога<br>жертвам булінгу; групова робота, яка опирається на систему взаємодії учнів,<br>класного керівника, вчителів і класу, батьків учасників булінгу. З’ясовано, що<br>соціально-педагогічна робота з жертвами булінгу має здійснюватися із викорис-<br>танням як традиційних, так і інноваційних методів роботи: бесіди, індивідуальні<br>консультації, корекційно-розвивальні заняття, групові заняття з елементами<br>тренінгу, години спілкування та ін.<br>Оскільки булінг є навмисним, груповим, усвідомленим і організованим процесом,<br>він не може бути припинений без втручання фахівців (педагогів, психологів,<br>соціальних педагогів) і батьків. Це передбачає цілеспрямовану антибулінгову ро-<br>боту, що вимагає залучення всіх наявних ресурсів закладу освіти і оточення<br>дитини.</p> O. Lisovets O Lisovets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 18 26 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-18-26 СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ «КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ МЕНЕДЖЕРА» У ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/862 <p>У статті обґрунтовано актуальність проблеми формування конкурентоспро-<br>можності у майбутніх менеджерів у процесі їх професійної підготовки. Автором<br>здійснена систематизація наукових уявлень про конкурентоспроможність<br>майбутнього фахівця. Проведено аналіз різних підходів до визначення понять<br>«конкурентоздатність», «конкурентоспроможність фахівця», визначено сут-<br>ність поняття «конкурентоспроможність менеджера сфери освіти».<br>Здійснено теоретичний аналіз основних підходів до розуміння сутності та<br>компонентного складу «конкурентоспроможності». У результаті проведеного<br>аналізу авторка узагальнює існуючі підходи і розглядає досліджуваний феномен як<br>чотирьохкомпонентне явище, складовими якого є: мотиваційно-ціннісний, когні-<br>тивний, діяльнісний та особистісно-рефлексивний компоненти. Установлено,<br>що мотивайційно-ціннісний компонент передбачає професійно спрямовану<br>орієнтацію магістрів на управлінську діяльність; наявність мотивів та ціннісних<br>установок, що спонукають їх до самоактуалізації, самоствердження, сформо-<br>ваність позитивної настанови на різні види соціально значущої активності.<br>Зазначено, що когнітивний компонент визначає, відображає знання сутності та<br>закономірностей управлінської діяльності, знання щодо самооцінки та самопіз-<br>нання свого професійного потенціалу. Діяльнісний компонент передбачає<br>сформованість умінь пізнавального, комунікативного та регулятивного харак-<br>теру, що визначають успішність конкурентоспроможної поведінки. Особистісно-<br>рефлексивний компонент визначає вміння аналізувати результати власної<br>діяльності, об’єктивно оцінювати власний рівень управлінської діяльності,<br>управляти саморозвитком та професійним зростанням.</p> Y. Novgorodska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 27 38 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-27-38 ЕКСКУРСІЇ ЯК ЗАСІБ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСАД ХУДОЖНЬОГО КРАЄЗНАВСТВА У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/863 <p>У статті розглядається проблема використання засад художнього краєзнав-<br>ства у сучасній практиці закладів дошкільної освіти. Вказано на те, що кожен із<br>регіонів України має свою історико-культурну неповторність, що має бути<br>закладеним у зміст освітньої та виховної роботи з дітьми та молоддю. Здійснено<br>аналіз, розкрито сутність та взаємозв’язок понять «краєзнавство», «народо-<br>знавство» та «художнє краєзнавство». Шляхом встановлення ієрархії даних<br>понять визначено, що художнє краєзнавство є невід’ємною складовою загального<br>краєзнавства як науки, має комплексний характер, власний об’єкт та предмет<br>дослідження. Вказується на те, що художнє краєзнавство має великі пізнавальні<br>та виховні можливості, орієнтуючи особистість у процесі її взаємодії із об’єктами<br>художньої спадщини рідного краю на активізацію внутрішніх механізмів станов-<br>лення духовних цінностей особистості.<br>Доведено, що у закладі дошкільної освіти робота з дітьми має народознавче<br>спрямування, надаючи більш узагальнені дані стосовно культури України й дещо<br>зменшуючи при цьому обсяг інформації про своєрідність культури рідного для<br>дітей краю. Проаналізовано сутність художнього краєзнавства як процесу<br>вивчення, засвоєння, збереження, розвитку та поширення цінностей художньої<br>культури рідного для людини краю. Авторами наголошується, що художньо-<br>краєзнавча робота є певною системою, для реалізації якою педагогу слід чітко<br>визначати його змістову та організаційну складові.<br>Схарактеризовано екскурсію як метод і форму краєзнавчої роботи. Запро-<br>поновано класифікацію екскурсій та визначено специфіку художньо-краєзнавчих<br>екскурсій. Окреслено окремі питання стосовно становлення й розвитку екскурсії<br>як форми організації навчальної та виховної роботи у закладі освіти. Розкрито<br>внесок окремих вчених у розбудову методики проведення екскурсій з дошкіль-<br>никами у дитячому садку.<br>Визначено низку вимог щодо проведення художньо-краєзнавчих екскурсій з дітьми<br>у закладі дошкільної освіти. Вказано, якою мірою мають ураховуватися вікові<br>особливості дошкільників щодо залучення їх до екскурсійних заходів.</p> N. Okhrimenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 39 47 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-39-47 ФОРМУВАННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ ШКОЛЯРІВ ІЗ ДОПОМОГОЮ ФРЕЙМІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/864 <p>Навчальний процес завжди потребує залучення засобів, які активізують розви-<br>вальну діяльність школярів. До них належить застосування фреймів, що дозволяє<br>надати знанням і вмінням учнів системності, структурованості, а також<br>включити дітей у процеси дослідження різних видів літературного матеріалу.<br>Виникає потреба знайти «точки дотику» між традиційними в методиці вивчення<br>словесності діяльнісними механізмами та додатковими дидактичними можли-<br>востями, які надають фрейми. Тому автор статті розв’язує завдання, що<br>полягає в узгодженні процедурних компонентів уроку літератури з технологією<br>фреймів, демонструє взаємодію шляхів аналізу художніх творів із навчальними<br>моделями, що виникають у результаті застосування названого дидактичного<br>прийому. Він описує наповнення як статичної, так і динамічної частини фреймів,<br>підкреслює навчальну ефективність у випадку здійснення різних варіантів літе-<br>ратурного аналізу, встановлює зв’язки з традиційними графічними моделями<br>наочності. У статті продемонстровано, яким чином із допомогою фреймів<br>можна забезпечити дослідницьку програму школярів на рівні сюжету, хронотопу,<br>композиції, образів-персонажів, художньої мови, тематики й проблематики,<br>світоглядної стратегії письменника, жанрових та стильових особливостей<br>тексту. Окремим моментом представлено роботу з історико-літературними<br>матеріалами, зокрема із життєвим та творчим шляхом письменника, вивчення<br>якого відбувається на хронологічній або тематичній основі. В усіх випадках<br>фрейми дозволяють надати роботі школярів цілеспрямованості, а за умови<br>неодноразовою повторюваності дослідницьких дій з однотипними видами<br>навчального матеріалу вони стають ключовим моментом у закріпленні й засто-<br>суванні цілого ряду процедурних умінь.</p> Y. Bondarenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 48 60 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-48-60 СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИ РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ (І ЦИКЛУ) https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/865 <p>Стаття присвячена важливому питанню сучасного освітнього та виховного<br>процесу, а саме розвитку творчих здібностей молодших школярів (учнів І циклу).<br>У статті обґрунтована необхідність створення сприятливих умов та викорис-<br>тання різноманітних форм, методів і завдань під час навчання для того, щоб<br>вдало та гармонійно розвивати творчі здібності дітей 1–2 класу.<br>На основі дослідження, аналізу та узагальнення сучасної наукової джерельної бази,<br>у статті розкривається поняття сучасних педагогічних завдань та методів, які<br>широко розкривають творчі здібності молодших школярів. Зазначається, що<br>такі компоненти творчих здібностей учнів 1–2 класів, як творча увага та<br>мислення можна назвати основними і це припускає використання певних завдань.<br>До того ж, авторами статті наголошується, що з розвитком творчих здібнос-<br>тей в учнів все більше виникає зацікавленість у нових знаннях, підвищується<br>рівень самостійності в навчанні, і тому вчитель має зосередити увагу на<br>розкритті допитливості та цікавості в учнів, розширенні їхнього інтересу до<br>навчання, пізнавання та мислення, формуванні комунікативних умінь і т. д.<br>У статті підкреслюється, що багато уваги слід приділяти використанню<br>творчих завдань у навчальному та виховному процесі. Виділено та охаракте-<br>ризовано три рівня складності творчих завдань у сучасній школі: початковий,<br>середній та високий, а також зауважується, що потрібно враховувати дані рівні<br>складності в процесі розвитку творчих здібностей дітей.<br>Авторами проаналізовано та визначено найбільш вдалі та активні методи<br>навчання та розвитку творчих здібностей учнів І циклу, а саме: бесіда, дидак-<br>тична гра, інтерактивні методи, метод мозкового штурму, метод комбіна-<br>торних дій, метод «Думай про інше», проектний метод, метод «Створення<br>ситуації успіху». Висвітлена їхня доцільність та переваги використання, запро-<br>поновані певні завдання. Також автори вважають, що в процесі розвитку творчих<br>здібностей учнів вчитель має дотримуватися таких принципів, як, наприклад,<br>підтримка учнів, віра у їх силу, інформативність та важливість матеріалу для<br>учнів, активність у використанні сучасних форм та методів і т. д. Ствер-<br>джується, що впровадження в навчальний процес зазначених видів роботи<br>слугуватиме успішному та ефективному розвитку творчих здібностей дітей.</p> L. Dubrovska V. Dubrovskyi S. Butenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 61 68 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-61-68 Вікові зміни навчально-пізнавальних інтересів учнів ІХ–ХІ класів https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/866 <p>У статті розглядається актуальна проблема динаміки розвитку навчально-<br>пізнавальних інтересів учнів протягом трьох останніх років навчання в школі.<br>Автором наголошено, що інтереси виступають дієвими мотивами поведінки і<br>діяльності людини. Вони стимулюють дії людини, направлені на подолання тих<br>чи інших життєвих труднощів, виступають важливою запорукою досягнення<br>поставлених цілей. Серед різноманітності інтересів важлива роль належить<br>навчально-пізнавальним інтересам людини. Вивчення закономірностей та умов<br>формування і розвитку даних інтересів є особливо важливим та актуальним для<br>сучасної психології. Формування та розвиток навчально-пізнавальних інтересів в<br>учнів передбачає не тільки максимальне врахування можливостей навчальних<br>дисциплін, реалізацію методичних вимог до їх викладання, а й психологічно<br>правильну побудову навчального процесу у відповідності з можливостями учнів<br>та вчителя (інтелектуальними, вольовими, та емоціональними). На основі<br>аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що науковцями не<br>завжди належна роль відводиться висвітленню динаміки розвитку навчально-<br>пізнавальних інтересів учнів протягом трьох останніх років навчання в школі. В<br>результаті цього отримується дещо одностороння (статична) картина<br>розвитку навчально-пізнавальних інтересів учнів. У статті зазначено, що за<br>допомогою проведеного дослідження навчально-пізнавальних інтересів учнів ІХ-ХІ<br>класів у Ніжинській ЗОШ № 7 було встановлено, що навчально-пізнавальні інте-<br>реси особливо помітно виявляються у учнів лише випускних класів. Підкреслено,<br>що з віком учнів навчально-пізнавальні інтереси стають більш усвідомлюваними.<br>Це виражається (в порівнянні з дев’ятикласниками) у певному «раціоналізмі»<br>вибору майбутньої професії, покращується диференціація навчально-пізнаваль-<br>них інтересів. Одночасно посилюється загальне позитивне ставлення до нав-<br>чально-пізнавальної діяльності.</p> V. Коrоl ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-21 2022-12-21 2 69 74 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-69-74 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ 4–5 РОКІВ ЗАСОБАМИ МАЛЮВАННЯ В УМОВАХ ЗДО https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/867 <p>У статті розглядається проблема формування у дітей дошкільного віку (4–<br>5 років) основ художньої творчості засобами малювання. Наголошується, що<br>означена проблема є складовою актуального на сьогодні завдання дошкільної<br>освіти – художнього розвитку та виховання дітей дошкільного віку. У статті<br>автори вказують на основні компоненти, критерії та показники розвиненості<br>художньої творчості дітей чотирьох-п’яти років, у відповідності з якими було<br>розроблено емпіричну методику. Крім того, акцентується увага на загальних<br>показниках художньої творчості дітей 4–5 років, на які звертається увага у<br>дослідженні: захопленість образотворчою діяльністю, оригінальність у ство-<br>ренні художніх образів у малюванні.<br>У емпіричному дослідженні авторами зафіксовано, що переважна більшість (30 %)<br>дошкільників характеризується низьким рівнем розвиненості художньої твор-<br>чості, які проявляються у їх образотворчій діяльності, 53 % дітей чотирьох-<br>п’яти років властивий середній рівень художньої творчості. Найменше виявлено<br>дошкільників чотирьох-п’яти років (17 %), які мають високий рівень сформова-<br>ності художньої творчості. Загалом 83 % дітей середньої групи ЗДО характе-<br>ризуються недостатньою мірою сформованості художньої творчості у<br>малюванні.<br>Вивчаючи виховні впливи педагогів на формування художньої творчості з’ясо-<br>вано, що вихователі недостатньо оцінюють потенціал малювання у розвиткові<br>дитячої творчості, використовують обмежений арсенал засобів в освітньому<br>процесі. Переважна більшість педагогів у ЗДО лише епізодично допомагають<br>опануванню дітьми чотирьох-п’яти років найбільш вагомими засобами малю-<br>вання, формуючи художні вміння дошкільників і зовсім мало вихователі співпрацю-<br>ють у цьому плані з батьками дітей. Лише невелика кількість педагогів взаємо-<br>діють з даної проблеми з батьками вихованців середньої групи. Також не всі<br>вихователі вірно розуміють саме явище дитячої творчості, хоча й підкреслюють<br>її спрямованість на пізнання світу, але не достатньо усвідомлюють як її потрібно<br>підтримувати<br>Виховний вплив батьків на художню творчість дітей 4–5 років не можна назвати<br>системним. Переважна більшість дорослих не цікавиться розвитком образо-<br>творчості дітей у малюванні, лише біля половини батьків виявляють зацікавле-<br>ність у розширенні засобів малювання. Водночас невелика частина батьків дітей<br>налаштована на співпрацю з педагогами ЗДО у цьому контексті освітнього<br>процесу.<br>За результатами проведеного дослідження зроблено висновок щодо необхід-<br>ності оптимізації процесу формування художньої творчості дітей чотирьох-<br>п’яти років у малюванні.</p> L. Pisotska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 75 81 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-75-81 ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ 5–6 РОКІВ У КОНТЕКСТІ РОЗУМОВОГО ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/868 <p>У статті розглядається проблема формування у дітей дошкільного віку (5–<br>6 років) пізнавальних здібностей. Наголошується, що означене питання є складо-<br>вим актуального на сьогодні завдання дошкільної освіти – розумового розвитку<br>та виховання дітей дошкільного віку. У статті автори вказують на основні<br>компоненти, критерії та показники сформованості пізнавальних здібностей<br>дітей п’яти-шести років, у відповідності з якими було розроблено емпіричну<br>методику. Також акцентується увага на загальних показниках пізнавальних<br>здібностей дітей 5–6 років, на які звертається увага у дослідженні: зацікавле-<br>ність дошкільників пізнавальною діяльністю, задоволеність дітей досягнутими<br>результатами у пізнанні.<br>У емпіричному дослідженні авторами зафіксовано, що значна кількість (30 %)<br>старших дошкільників характеризується низьким рівнем розвиненості пізнаваль-<br>ної діяльності, 50 % дітей п’яти-шести років властивий середній рівень пізна-<br>вальних здібностей. Найменше виявлено дошкільників чотирьох-п’яти років<br>(20 %), які мають високий рівень сформованості пізнавальних здібностей.<br>Загалом 80 % дітей старшої групи ЗДО характеризуються недостатньою<br>мірою сформованості пізнавальних здібностей.<br>Вивчаючи виховні впливи педагогів на формування пізнавальних здібностей<br>з’ясовано, що вони недостатньо оцінюють потенціал здатностей старших<br>дошкільників до здійснення пізнавальних дій у розумовому вихованні, використо-<br>вуючи при цьому обмежений арсенал засобів в освітньому процесі. Переважна<br>більшість педагогів лише зрідка допомагають опануванню дітьми п’яти-шести<br>років найбільш вагомими розумовими діями, операціями. Зовсім мало вихователів<br>співпрацює у цьому плані з батьками дітей. Також не всі вихователі вірно розу-<br>міють саму суть явища дитячих пізнавальних здібностей, хоча й підкреслюють<br>їх спрямованість на пізнання світу, але не достатньо усвідомлюють як саме<br>потрібно підтримувати їх розвиток.<br>Виховний вплив батьків на пізнавальні здібності дітей 5–6 років не можна назвати<br>системним. Переважна більшість дорослих не цікавиться їх розвитком у власних<br>дітей, проте половина батьків виявляють зацікавленість у збагаченні пізнаваль-<br>ного досвіду дошкільників та формування у них цього роду загальних здібностей.<br>Разом з тим, невелика частина батьків старших дошкільників зорієнтована на<br>співпрацю з вихователями в освітньому процесі.<br>За результатами проведеного дослідження зроблено висновок щодо необхідності<br>оптимізації процесу формування пізнавальних здібностей старших дошкільників.</p> O. Pisotskyi ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 82 88 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-82-88 ПРОЕКТИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІНФОМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/869 <p>У статті розглядаються питання формування інформаційно-комунікаційної<br>компетентності молодших школярів на уроках інформатики в початковій школі<br>засобами проєктної діяльності. Автор наголошує, що призначення закладів<br>освіти у наш час (і початкової школи у тому числі) полягає у формуванні в здобу-<br>вачів освіти компетентностей, які сьогодні виступають запорукою успішного<br>професійного та особистісного життя людини. Також в умовах стрімкого<br>розвитку комп’ютерної техніки та інформаційних технологій, пріоритетом<br>розвитку освіти визначається впровадження в освіті сучасних інформаційно-<br>комунікаційних технологій, що забезпечують удосконалення освітнього процесу,<br>доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до<br>життєдіяльності в інформаційному суспільстві. А найефективнішим засобом<br>вирішення поставлених завдань виступають проєкти як діяльність з розв’язання<br>різноманітних проблем. Проєкти мають певні особливості і значно підвищують<br>мотивацію школярів до навчання, оскільки утворюють розумний баланс між<br>академічними знаннями і прагматичними вміннями. Застосування проєктної<br>діяльності в освітньому процесі дає змогу комплексно вирішувати завдання<br>навчання, виховання та розвитку школи. Виконання проєктів молодшими школя-<br>рами сприяє формуванню особистість, яка краще адаптується до змінних умов<br>та обставин, орієнтується у різноманітних ситуаціях, успішно інтегрується в<br>суспільство, визначає і втілює свою життєву стратегію, здатна до самоорга-<br>нізації, самореалізації, розкриття творчого потенціалу. Важливу роль у<br>розв’язанні проєктних проблем грають інформаційні технології, знайомство і<br>засвоєння яких відбувається на уроках інформатики в початковій школі. Застосу-<br>вання інформаційно-комунікаційних технологій у проєктній діяльності дає змогу<br>оволодівати новими способами роботи з альтернативними джерелами знань,<br>встановлювати нові контакти для розширення сфери спілкування. Позитивні<br>емоції, які учні отримують у проєктній діяльності з використанням інформаційно-<br>комунікаційних технологій зміцнюють в них впевненість у собі, сприяють<br>розвитку їх пізнавальної активності, підвищенню мотивації до вивчення шкільних<br>предметів. У такому разі виконання проєктів з використанням інформаційно-<br>комунікаційних технологій має бути невід’ємним структурним елементом<br>освітнього процесу початкової школи.</p> M. Shevchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 89 95 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-89-95 ОСНОВИ ТРЕНІНГУ ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/870 <p>В останні роки в роботах науковців багато уваги приділяється впровадженню<br>активних форм навчання при підготовці майбутніх фахівців, серед яких особливо<br>виділяють навчальний тренінг, який стає невід’ємною частиною освітнього<br>процесу у закладі вищої освіти. Тренінг нині є універсальним методом для бага-<br>тьох наукових сфер, оскільки дає можливість вченим-практикам швидко знахо-<br>дити розв’язання великої кількості проблем, актуальних для сьогодення. Його<br>важливість полягає в ефективності розв’язання завдань, пов’язаних з тренуван-<br>ням навичок спілкування, умінням контролювати свої емоції, пізнання та сприй-<br>няття свого внутрішнього світу, особистісного та професійного зростання.<br>Доведено, що на сьогодні в психолого-педагогічній літературі тренінг виступає<br>як одна з групових форм роботи над розвитком особистості, тому саме понят-<br>тя «тренінг» поєднує в собі чимало методик, побудованих на різних теоретичних<br>підґрунтях. На сьогодні поняття тренінгу не має єдиного універсального визна-<br>чення.<br>У статті проаналізовано суть поняття тренінг, уточнено поняття навчальний<br>тренінг, який визначаємо як це спеціально організовану форму навчального<br>процесу та відповідний спосіб розвитку здібностей особистості до навчального<br>процесу, в ході якого відбувається оволодіння нею різними видами діяльності,<br>зокрема і професійною.<br>Тлумачення поняття тренінг проводилось через декілька парадигм, а саме:<br>тренінг як своєрідна форма «дресури»; тренінг як процес тренування, результа-<br>том якого є формування умінь і навичок ефективної поведінки особистості;<br>тренінг як форма активного навчання індивіда, метою якого виступає передача<br>психолого-педагогічних знань, а також розвиток деяких умінь і навичок; тренінг<br>як метод створення умов для саморозкриття учасників і самостійного пошуку<br>ними способів вирішення власних психологічних проблем.<br>Визначено та деталізовано ознаки тренінгу: групова робота на ряді принципів;<br>націленість на соціально-психологічну допомогу учасникам групи в саморозвитку;<br>наявність сталої, постійної групи учасників, котрі періодично збираються на<br>зустрічі; певна просторово-часова організація; в груповій роботі акцент зосере-<br>джений на взаєминах між учасниками групи, які розвиваються та аналізуються в&nbsp;ситуації «тут і тепер»; використання активних методів групової роботи;<br>об’єктивація суб’єктивних почуттів і емоцій учасників групи відносно один одного<br>відбувається в групі, вербалізована рефлексія; атмосфера розкутості і свободи<br>спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки; реалістичність<br>використовуваного матеріалу в роботі з групою під час занять; персоніфікація;<br>зворотний зв’язок; корекція розуміння учасниками матеріалу під час роботи в<br>групі; відсутність соціального тиску; конфіденційність; рівні умови для всіх<br>учасників тренінгу.</p> T. Hordienko O. Filonenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 96 104 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-96-104 ВПЛИВ НАВЧАЛЬНИХ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ІНТЕРЕСІВ НА СВІДОМИЙ ВИБІР НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ 014 СЕРЕДНЯ ОСВІТА ТА 053 ПСИХОЛОГІЯ У НІЖИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ МИКОЛИ ГОГОЛЯ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/871 <p>У статті розглядається актуальна проблема дослідження навчальних та<br>професійних інтересів студентів-першокурсників, їх намірів та планів на<br>найближче майбутнє, впевненості у свідомому і обдуманому виборі професії.<br>Автором наголошено, що до цього часу не розроблено єдиного підходу до змісту<br>професійного самовизначення психологів та майбутніх вчителів закладів<br>середньої освіти, формування їх профорієнтаційної компетентності. На основі<br>аналізу психолого-педагогічної літератури встановлено, що вивчення навчаль-<br>них та професійних інтересів здобувачів вищої освіти першого року навчання<br>дозволить з’ясувати мотиви їх вступу на навчання, визначити «вузькі місця» у<br>профорієнтаційній роботі і профвідборі майбутніх психологів та вчителів,<br>допоможе краще побачити перспективи такої роботи, її ще нереалізовані резер-<br>ви, здійснити необхідні корективи у їх підготовку. За допомогою проведеного<br>дослідження встановлено, що позитивне емоціональне ставлення до професії<br>психолога не доповнюється знанням про реалії особливостей та складності<br>цього виду діяльності, ті проблеми, з якими постійно стикається практичний<br>психолог. Інтерес, готовність до роботи з людьми далеко не завжди доповню-<br>ється хоч би елементарним досвідом такої роботи, це швидше позначення<br>потенцій, ніж реалій діяльності. Значна частина студентів зв’язує свою майбут-<br>ню професію із власними особистими проблемами, які не можуть бути сильним і<br>дієвим мотивом у тривалому ставленні до професії психолога. На основі<br>встановлених особливостей навчальних та професійних інтересів розроблено<br>рекомендації щодо їх врахування в навчальному процесі у вищій школі. Підкреслено<br>важливість появи в школах факультативних навчальних дисциплін педагогіки та<br>психології, на яких учні мали б можливість ознайомитися з навичками практичної<br>роботи з людьми, розвивати в себе комунікативні уміння, та постійної взаємодії<br>закладів середньої і вищої освіти, наступності і послідовності у цій роботі.</p> V. Коrоl ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 105 110 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-105-110 ПОСТАТЬ СПРАВЖНЬОГО КОМАНДИРА-ЛІДЕРА https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/872 <p>Російсько-українська війна активізувала питання лідерства серед офіцерів,<br>командирів, спонукала прояву ними своїх найкращих якостей і показу високого<br>рівня професійної підготовленості на полі бою. У статті окреслено портрет<br>справжнього командира-лідера, з’ясовано його основні властивості та вміння, що<br>забезпечують ефективне виконання військово-професійних завдань та керів-<br>ництво підлеглим особовим складом, зокрема в бойових умовах. Справжній коман-<br>дир-лідер, здатний вести за собою особовий склад, приймати складні рішення й<br>ефективно діяти в умовах викликів і загроз, спонукати підлеглих до цілеспрямо-<br>ваних дій та здійснення героїчних вчинків, на сьогодні є символом віри, довіри й<br>перемоги.<br>Справжнього командира-лідера охарактеризовано як воїна, який завжди поруч зі<br>своїми бійцями в бою, проходить випробування боєм, уміє долати страх і невдачі<br>підлеглих, зміцнює їх психічну стійкість, вселяє в них віру в перемогу, цілеспря-<br>мовано рухається до успіху, досягаючи з командою тактичних та стратегічних<br>цілей. Виокремлено вміння командира-лідера працювати в умовах невизначеності<br>й з новими викликами, зокрема під час бойових дій, володіння беззаперечними<br>лідерськими якостями, ораторським мистецтвом.<br>З’ясовано, що справжній командир-лідер здатен підготувати нових лідерів, він<br>знає та розуміє, що успіх бойового завдання є не лише результатом його<br>командування підрозділом, а й роботи всієї команди. Доведено, що командир-лідер<br>несе цілковиту відповідальність і приймає ефективні рішення, користується<br>значною повагою серед підлеглих та повноцінно віддається своїй діяльності.<br>У статті наведено приклади справжніх командирів-лідерів, які сьогодні успішно<br>керують особовим складом на полі бою й крок за кроком ведуть Україну до<br>перемоги. Наголошено, що володіння командиром зазначеними якостями та<br>вміннями дають змогу офіцеру бути ефективним керівником і лідером у<br>військовому підрозділі, формувати команду, яка на чолі з ним забезпечує успішне<br>виконання бойових завдань, зокрема в умовах прямої загрози життю та здоров’ю<br>військовослужбовців.</p> O. Krasnytska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 111 120 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-111-120 ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ SOFT SKILLS В СИСТЕМІ ФАХОВОЇ БАКАЛАВРСЬКОЇ ПІДГОТОВКИ ХОРОВИХ ДИРИГЕНТІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/873 <p>У статті досліджуються технології розвитку soft skills в системі фахової<br>бакалаврської підготовки хорових диригентів, які являються важливим чинником<br>забезпечення майбутньої успішної професійної діяльності. Здійснено трактуван-<br>ня сутності категорії «soft skills» та досліджено головні характерні ознаки soft<br>skills. Зʼясовано, що наявні три категорії soft skills: когнітивні (критичне мислення,<br>новаторське мислення, навички вирішення проблем, таймменеджмент тощо),<br>соціально-комунікативні (комунікативні навички, етика спілкування, навички<br>групової роботи, міжособистісні навички, трудова етика тощо), атрибути<br>особистості і складові емоційного інтелекту (емоційний інтелект, гнучкість,<br>оптимізм, креативність, чесність, мотивація, емпатія тощо). Проведено аналіз<br>Стандарту вищої освіти зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво» для<br>першого (бакалаврського рівня) вищої освіти, що визначає весь спектр спеціаль-<br>них фахових компетентностей та результатів навчання майбутніх хорових<br>диригентів. Проведено аналіз процесу формування та розвитку soft skills у<br>майбутніх хорових диригентів через аналіз освітнього стандарту їх спеціаль-<br>ності. Проведено загальний огляд навчальних компонентів для профілізації<br>«Диригентсько-хорове мистецтво» з позиції забезпечення формування та<br>розвитку soft skills. Здійснено аналіз навчальних дисциплін профілізації «Дири-<br>гентсько-хорове мистецтво», які скеровані на формування та розвиток дифе-<br>ренційованих soft skills у майбутніх хорових диригентів. Проаналізовано дисцип-<br>ліну «Фахова музично-виконавська підготовка» в ракурсі її можливостей безпо-<br>середньо формувати soft skills майбутнього хорового диригента, яка сприяє<br>формуванню комунікативних компетенцій. Визначено, що найбільш значущими в<br>формуванні комунікативних компетенцій виступають особистісні показники в<br>декількох планах: творчо-виконавському, соціально-психологічному, комунікатив-<br>ному, індивідуально-особистісному, морально-політичному. Зʼясовано, що кому-<br>нікативна культура хорових диригентів в ході вивчення навчальної дисципліни<br>«Фахова музично-виконавська підготовка» як інтегративне особистісне<br>утворення виокремлює наступні показники: за диригентсько-виконавським кри-<br>терієм, за емоційно-ціннісним критерієм, за когнітивним критерієм, за поведін-<br>ковим критерієм. Визначено, що після завершення бакалаврської підготовки<br>майбутні хорові диригенти на засадах компетентнісного підходу повинні розви-<br>нути soft skills.</p> L. Shumska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-12-22 2022-12-22 2 121 130 10.31654/2663-4902-2022-PP-2-121-130