Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)

Психолого-педагогічні особливості формування пізнавальних інтересів учнів молодшого шкільного віку

Л. О. Дубровська — 2024-08-28

Стаття присвячена розкриттю проблемі формування пізнавальних інтересів та інтелектуального розвитку у молодших школярів, проблемі співвідношення навчання і розумового розвитку. Автори пропонують підхід до формування у молодших школярів пізнавальних інтересів в процесі навчальної діяльності. У статті досліджуються проблеми розумового та інтелектуального зростання учнів, що зумовлюють розвиток розумової діяльності школярів та підвищують їх інтелектуальний рівень. Зазначено, що в молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності дітей, зміцнюються їхні уміння і навички самостійно засвоювати й осмислювати навчальний матеріал. Найважливішою умовою виховання цих якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток пізнавальних інтересів та інтелектуальний розвиток молодшого школяра. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, визначено, що інтелектуальний розвиток дитини в більшості залежить від того, в якому віці починають з нею займатись і наскільки інтенсивною буде її розумова робота. Підкреслено, що розумовий розвиток включає в себе ряд психічних процесів, таких як розвиток спостережливості та сприйняття, пам’яті, мислення, уяви, уваги і кожен з цих процесів пов’язаний з іншими. Наголошено, що до початку молодшого шкільного віку сприйняття і пам’ять уже пройшли досить довгий шлях розвитку. Завдяки переходу мислення на новий, вищий щабель, відбувається перебудова всіх інших психічних процесів: пам’ять стає смисловою, а сприйняття осмисленим. Перехід мислення на новий щабель і пов’язана з цим перебудова всіх інших пізнавальних процесів складають основний зміст розумового розвитку в молодшому шкільному віці. Зауважено, що навчання та виховання ґрунтується на активній позиції школярів, їхній пізнавальній самостійності. Актуальним сьогодні є впровадження в навчаль[1]ний процес таких засобів активізації, як системи пізнавальних, інтелектуальних і творчих завдань, різні прийоми співробітництва і навчального діалогу, групової та індивідуальної роботи, що сприяють зміцненню інтересів дітей.

Особливості партнерської взаємодії учасників освітнього процесу: ЗДО, початкова школа та сім’я

Л. В. Бобро — 2024-08-28

Наyкова стаття висвітлює надзвичайно актуальну проблему сучасної освіти, яка пов’язана із партнерською взаємодією учасників освітнього процесу, зокрема заклад дошкільної освіти, початкова школа та сім’я. Обґрунтовано актуальність вище зазначеної проблеми дослідження. У процесі аналізу сучасної наукової літе ратури з’ясовано, що умови, в яких знаходяться всі соціальні інституції, характе ризуються надзвичайно швидкою мірою соціальних, освітніх, політико-економіч них змін, що значно ускладнює їхню діяльність. Постійна зайнятість батьків знижує ефективність процесу виховання їхніх дітей. Як наслідок – відбувається погіршення довірливих стосунків дітей та батьків. Саме тому необхідно знайти точки дотику у можливій взаємодопомозі та співпраці закладу дошкільної освіти, початкової школи та сім’ї. У межах розгляду досліджуваної проблеми було проаналізовано різні джерела нау кової літератури, які мають психолого-педагогічне спрямування. У результаті такого аналізу було визначено, що співпраця між дошкільним закладом та почат ковою школою виникає завдяки взаємодії педагогів та ефективному спілкуванню у процесі навчання. Ця взаємодія складається з послідовних кроків, що забезпе чують зв’язок між дошкільною та початковою освітою. Також визначено, що сьогоднішня реальність вимагає, щоб освітня діяльність у дошкільному закладі була орієнтована на підготовку дітей до школи, враховуючи їх майбутні потреби, а також здатність вчителя адаптувати навчальний процес до досягнутого рівня розвитку старших дошкільників. Отримані знання, вміння, навички та досвід, набуті в дошкільному закладі та в сім’ї, спрямовані на активне використання у навчальному процесі. Зацікавлення дошкільного закладу та початкової школи полягає у комфортному переході дитини від одного етапу освіти до іншого. Особливість педагогічної взаємодії полягає в спільному вирішенні завдань освіт нього процесу між сім’єю, дошкільним закладом та школою, враховуючи його доцільність та цілеспрямованість, оптимальні взаємовпливи та взаємозаміну всіх учасників педагогічного процесу. Ця взаємодія об’єднує педагогів, батьків і дітей, сприяючи їхньому активному взаєморозвитку.

Розвиток просторового мислення школярів на уроках української літератури

Ю. І. Бондаренко — 2024-08-28

Українська література як мистецтво слова й навчальна дисципліна має значний потенціал, необхідний для внутрішнього розвитку учнів середньої загальноосвітньої школи. Ідеться про формування різних типів мислення, зокрема просторового, яким володіє кожна людина й використовує в повсяк денному житті, професійній діяльності. Художня картина світу, яку опанову ють школярі, наділена низкою просторових характеристик (часових і топографічних), які можуть стати основою (планом, схемою, напрямками опрацювання) в процесі аналізу літературного твору. У статті вибудувано навчальні алгоритми, які, з одного боку, сприяють осмисленню художнього матеріалу, а з іншого – активізують ті інтелектуальні процеси, які забезпе чують розвиток просторових уявлень учнів на основі відповідних картин, створених митцями. За основу взято хронотопний аналіз як базовий вид діяльності, поєднаний з іншими шляхами опрацювання літературних джерел залежно від завдань, поставлених учителем та учнями авторами шкільних програм. У контексті його застосування запропоновано комплекс видів розумової діяльності, як-от: установлення просторових рамок зображеного, визначення елементів часопростору, їх опис, усвідомлення семантичного маркування, художньої ролі в системі образної структури тексту, концеп туального спрямування написаного, жанро- та стилеутворення. Автор статті вважає, що для значної кількості літературних творів продуктив ними є дослідження, оперті на просторові лінії, прокладені письменниками з метою формування художньої картини світу. Вектори творчого мислення митців слова, на його думку, існують або в межах завершеного одиничного часопростору (більшість літературних творів, у яких зображено окремий історичний чи біографічний період), або між різними просторовими утворен нями, які необхідні, щоб установити статичні або динамічні зв’язки між змальованими історичними епохами й у такий спосіб виявити закономірності розвитку українського народу чи й усього людства. Усе це можна просте жити на матеріалі багатьох епічних та драматичних текстів, уключених до шкільної програми.

Формування культурної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти на уроках

Т. В. Борисова — 2024-08-28

Наукову розвідку присвячено вирішенню актуальної для сучасної загальної серед ньої освіти проблеми формування культурної компетентності учнів. Окреслено суспільну значущість проблеми культурного розвитку дітей і молоді, проаналізовано низку нормативних документів державного та світового рівня на предмет ролі культури у прогресивному поступі людства. Визначено провідні тенденції вітчизняної освіти щодо культурного розвитку особистості, специфіку компетентнісного підходу до формування культури учнів в умовах освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти. Здійснено аналіз наукових праць вчених різних галузей гуманітарного знання щодо сутності ключових понять: «культура», «культура особистості», «куль турна компетентність», запропоновано авторське тлумачення терміну «культурна компетентність учнів закладів загальної середньої освіти». Науково обґрунтовано педагогічну значущість мистецтва й мистецької діяльності для формування культурної компетентності учнів. Акцентується твердження щодо потенціалу інтегрованих уроків мистецтва як унікального середовища для вирішення окресленої педагогічної проблеми. Розкрито інтегративну специфіку уроків мистецтва, увиразнено механізми впливу на особистість учня різних видів мистецтв та форм мистецької діяльності. Висвітлено технологічний інструментарій формування культурної компетент ності учнів на інтегрованих уроках мистецтва. Визначено алгоритми організації процесу сприйняття мистецьких творів, аналізу-інтерпретації художньо-образ ного змісту зразків мистецтва, варіанти застосування інтегративних техно логій, технологій проблемного навчання, інтерактивних, ігрових технологій у процесі формування культурної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти. Окреслено засоби активізації пошуково-пізнавального інтересу до вивчення культури, посилення емоційного відгуку на твори мистецтва, що вивчаються на уроці, підтримки творчої ініціативи учнів у різних видах мистець кої діяльності. Визначено основні вектори педагогічної уваги вчителя для забезпечення ефек тивності процесу формування культурної компетентності учнів на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» у закладах загальної середньої освіти.

Особливості інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес початкової школи

Т. В. Гордієнко — 2024-08-28

В статті розглянуто основні аспекти використання інформаційно-комунікацій них технологій у початковій школі, а саме: визначено поняття «інформаційно – комунікаційні технології», розглянуто характеристики ІКТ в освітньому процесі у вітчизняній науково-методичній літературі, вивчено особливості інтеграції ІКТ в освітній процес початкової школи, досліджено підходи та методи використан ня ІКТ на уроках початкової школи. У світлі аналізу поняття та основних характеристик інформаційно-комунікацій них технологій в освітньому процесі можна стверджувати, що сучасні технології відіграють ключову роль у формуванні навчальних підходів. Їхня оперативність, мультимедійність та інтерактивність роблять навчання більш адаптивним, динамічним та особистісно-орієнтованим. Застосування інформаційно-комуніка ційних технологій забезпечує якісне покращення освітнього процесу, дозволяючи глибше залучати учнів та розширювати їхні можливості до навчання. Важливість врахування всіх вищевказаних особливостей для ефективного впровадження сучасних технологій в освітній процес початкової школи, стає фундаментом для подальшого розвитку особистості молодших школярів, коли використання інформаційно-комунікаційних технологій у цьому процесі може значною мірою сприяти їх гармонійному розвитку, розширенню горизонтів та підвищенню мотивації до навчання. Водночас ключовим моментом являються компетентності педагогічних працівників загальноосвітніх закладів, які зможуть ефективно та творчо інтегрувати інформаційно-комунікаційні технології у освітній процес, використовуючи ресурси, які надаються сучасною теоретичною та практичною базою. Тільки такий комплексний підхід забезпечить оптимальні умови для всебічного розвитку та відкриття широких можливостей сучасного освітнього простору.

Інклюзивні підходи до організації тьюторського супроводу студентів з особливими освітніми потребами

Т. В. Качалова — 2024-08-28

Стаття присвячена актуальній проблемі організації тьюторського супроводу здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами, зокрема молоді з інвалідністю. У науковій статті було констатовано актуальність обраної проблематики досліджень. Подано аналіз труднощів та переваг тьюторства на сьогодні у сфері інклюзивної освіти. З’ясовано, що проблематика тьюторингу на даний час не розглядається з позицій соціальної роботи в умовах закладу вищої освіти і науково-обґрунтованих понять наразі є малодослідженим. Проаналізо вано зміст проблем, що виникають у студентів з особливими потребами під час навчання. Було виділено основні принципи організації і реалізації тьюторського супроводу здобувачів вищої освіти з особливими потребами; функції, які визна чаються в залежності від форми індивідуальної підтримки тьюторантів (соці ального спрямування, консультаційна, координаційна, консультування щодо користування технічними засобами навчання, орієнтуюча, соціальна). Авторами було запропоновано розгляд означеної дефініцію спираючись на соціально-педагогічні та інклюзивні аспекти тьюторингу як способу організації освітнього процесу в закладі вищої освіти. Автори, спираючись на інклюзивні підхід, визначили сутність і особливості тью торського супроводу здобувачів вищої освіти з інвалідністю. Значну увагу приділено питанням організації студентського тьюторського супроводу: визначено його актуальність, особливості та функціональні можливості. Також в статті подано аналіз різновидів тьюторства у закладах вищої освіти.

Ефективність практичної значимості знань для формування пізнавальних інтересів школярів

В. С. Король — 2024-08-28

У статті розглядається актуальна проблема ефективності практичної значимості знань для формування пізнавальних інтересів школярів на уроках біології. Автором досліджена природа та структура пізнавального інтересу, виділені фактори формування інтересу до навчання. почуття людини, як відображення об’єктивної дійсності, є основою, серцевиною інтересу. Впливаючи на розум і волю, вони надають розумовим і вольовим актам зацікавленість чи навпаки, гальмують їх інтерес як вибіркове емоційне ставлення особистості до предметів та явищ навколишньої дійсності виникає на основі потреб та у зв’язку з ними. Формування в учнів пізнавальних інтересів взаємопов’язане з їхньою професійною орієнтацією, оскільки усвідомлення ними своєї майбутньої професійної спрямованості викличе посилений інтерес до навчальних предметів, які необхідні для успішного оволодіння обраною професією. Всебічний і комплексний аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, вивчення педагогічного досвіду дає можливість виділити такі фактори, що впливають на розвиток пізнавального інтересу: зміст навчального матеріалу; організація та характер перебігу пізнавальної діяльності учнів; відносини між учасниками освітнього процесу. Досліджено педагогічну ефективність практичної значущості знань у формуванні пізнавальних інтересів до теми «Будова нервової системи. Центральна і периферична нервова система людини». Доведено, що важливе значення для стимулювання позитивного ставлення учнів до вивчення анатомії має послідовне та доказове розкриття наукових засад застосування анатомо-фізіологічних знань до практичної діяльності учнів у праці, навчанні, побуті, заняттях спортом. В цих умовах учні усвідомлюють потребу у оволодінні як теоретичними поняттями, і науковими фактами, а також даними прикладного характеру. Інтерес до предмета зростає. Матеріал уроку, де приділяється увага практичній спрямованості знань, особливо захоплює невстигаючих учнів, знання їх стають більш міцними, усвідомленими. Матеріали дослідження мають практичне значення та використовуються вчителями біології та студентами під час педагогічної практики.

Духовно-моральний розвиток здобувачів вищої освіти на заняттях хорового диригування засобами сакрального музичного мистецтва

О. С. Аліксійчук — 2024-08-28

Стаття присвячена дослідженню та висвітленню проблеми духовно-морального розвитку здобувачів вищої освіти на заняттях хорового диригування засобами сакрального музичного мистецтва. Підсумовуючи результати науково-методичних досліджень з окресленої проблематики, розглянуто поняття: «сакральне мистецтво», «духовність», «моральні якості». Конкретизовано сутність дефініції «Духовно-моральний розвиток» як активність особистості щодо осмислення вищих людських цінностей, історичного досвіду та їх прояву в сучасних соціально-економічних умовах. Спроектовано шляхи духовно-морального розвитку здобувачів вищої освіти на заняттях хорового диригування, зокрема: етап підбору хорового репертуару (творів з яскраво вираженою духовно-ціннісною виховною ідеєю та змістом); акцентуація на систематичне емоційно-ціннісне сприймання творів сакрального хорового мистецтва; детальний аналіз хорових творів сакрального мистецтва; усвідомлення характеру твору, його художніх образів та ідейного змісту, детальне вивчення використаних засобів музичної виразності; реалізація творчої ініціативи студентів, зокрема створення власних інтерпретацій та імпровізацій хорових творів тощо. Висвітлено суть та потенціал методу «уявного проникнення у часовий простір» головних героїв та методу проектів у процесі вивчення хорових творів сакрального мистецтва, для кращого розуміння їх музично-духовної образності. Визначено висновок, що систематичне усвідомлено-ціннісне сприйняття хорових творів сакрального музичного мистецтва сприяє: набуттю естетичного досвіду, духовно-моральному становленню майбутніх учителів музичного мистецтва, поглибленню їх емоційних почуттів, збагаченню тезауруса, внутрішнього світу, розвитку аналітичного мислення, фантазії, загальної культури, ціннісно-особистісного розвитку. Окреслено перспективу даної проблематики у ракурсі дослідження резонансної функції, яка реалізується у процесі сприйняття творів сакрального мистецтва

Студент мистецького профілю у спектрі гуманізації освіти

С. С. Горбенко — 2024-08-28

Стаття присвячена проблемі підготовки педагога мистецького спрямування до гуманізації освітнього процесу. Обґрунтовується необхідність надання студентам можливості навчатися і розвиватися у відповідності до їх інтересів, потреб, здібностей і бажань. Розкриваються особливості міжособистісних стосунків та форм спілкування викладача і студента основою якого є діалог; організації освітнього процесу на гуманістичних засадах на відміну від авторитарних. Проводиться паралель між авторитарним і особистісно орієнтованим навчанням, зміст якого спостерігається у зміні ставлення педагога до студента (учня), індивідуальному підході, взаємоповазі, врахуванні його інтересів, допомозі в реалізації намірів, стимулюванні та підтримці самоцінної мистецької діяльності своїх учнів на шляху до формування людини культури тощо. Зосереджується увага на створенні особливого культурно-педагогічного середовища, побудованого на взаємній довірі, повазі, свободі вибору напрямків діяльності педагога спрямованих на набуття відповідних компетентностей майбутнім фахівцем, вимог до себе, що базуються на основі саморефлексії, саморегуляції власної діяльності. Висвітлюються принципи застосування і постійного функціонування в умовах навчання за особистісно орієнтованою мистецько-освітньою парадигмою. Пропонуються форми та методи засвоєння гуманістичних освітніх цінностей, комплекс дій викладачів ЗВО для стимулювання студентів до постійного саморозвитку, набуття навичок особистісно-зорієнтованого навчання і виховання майбутніх учнів, формування особистості здатної до творчості, самореалізації своїх здібностей і намірів, ціннісного ставлення до навколишнього світу і самого себе, постійного саморозвитку, віри у свої можливості тощо. Характеризується професійна модель педагога мистецького профілю гуманістичної спрямованості.

Дидактична роль SWOT-аналізу у професійній взаємодії вчителів початкової та базової школи

Н. М. Демченко — 2024-08-28

У статті на основі чинних нормативних документів доведено актуальність пошуку нових форм професійної взаємодії педагогічних працівників закладу загальної середньої освіти, що обумовлено вимогами сертифікації та атестації вчителів згідно з сучасним законодавством. Розкрито мету дослідження, яка полягає в тому, щоб описати основні етапи практичної реалізації та розкрити дидактичну роль SWOT-аналізу як сучасної форми професійної взаємодії вчителів початкової та базової школи, що передбачає формування науково-дослідницьких компетентностей педагогічних працівників та дослідницьких компетентностей учнів. Відображено забезпечення наступності в умовах Нової української школи при викладанні інтегрованих курсів «Я досліджую світ» у 3–4-х класах та «Пізнаємо природу» у 5–6-х класах. Визначено напрямки групової взаємодії педагогічних працівників під SWOT-аналізу для спільного визначення сильних, слабких сторін, можливостей та загроз у досягненні кінцевого запланованого результату в системі «вчитель-група вчителів». Розкрито можливості використання інтерактивних аркушів wiser.me, Liveworksheets для індивідуального розв’язання учнями, у тому числі з особливими освітніми потребами, початкової та базової школи математичних задач різних рівнів складності інтегративних за своїм змістом з метою закріплення знань, одержаних за підсумками проведеного ними дослідження. На основі проведеного діагностування подано результати щодо рівнів сформованості дослідницьких компетентностей вчителів: елементарних проєктно-технологічних, інформаційних, інформатичних умінь учнів початкової школи та базових проєктно-технологічних, інформаційних, інформатичних умінь учнів базової школи, які є відображенням складових науково-дослідницьких компетентностей вчителів, серед яких предметно-методичний, STEM-інтегративний, технологічно-цифровий, проєктивний компоненти. За підсумками аналізу одержаних результатів обґрунтовано доцільність використання SWOT-аналізу у професійній взаємодії вчителів початкової та базової школи для забезпечення наступності у викладанні інтегрованих курсів «Я досліджую світ» та «Пізнаємо природу» відповідно до вимог Нової української школи.

Інтеграція креативних підходів до виконавсько- сценічної майстерності магістрів-хореографів у процесі фахової підготовки: теоретичний аспект

О. М. Пархоменко — 2024-08-28

На межі XX–XXI століття хореографічна освіта в Україні перебуває на етапі інтенсивного розвитку та трансформацій, вимагаючи зростання кваліфікованих спеціалістів. Це відображається у створенні нових підходів до професійної підготовки фахівців у сфері виконавської, балетмейстерської та викладацької діяльності в галузі хореографічного мистецтва. В результаті впровадження нового стандарту для напряму підготовки спеціальності 024 «Хореографія» на другому (магістерському) рівні вищої освіти визначається важливість магістра хореографії у сучасному суспільстві. Це призвело до активного удосконалення навчальних програм, спрямованих на формування висококваліфікованих фахівців з глибоким розумінням теоретичних засад та широким спектром творчих та практичних навичок. На фоні глобалізації та культурного обміну, заклади вищої мистецької освіти акцентують свою увагу на розвиток міжнародних партнерств, залучаючи здобувачів з інших країн. Це сприяє збагаченню хореографічного досвіду та взаємному впливу різних хореографічних традицій та виконавсько-сценічної майстерності. Стаття розглядає теоретичний аспект інтеграції креативних підходів у виконавсько-сценічній майстерності магістрів-хореографів у процесі фахової підготовки вищих мистецьких закладів освіти. Автор структурує концепції креативності та досліджує її роль у хореографічному мистецтві, детально аналізуючи значущість інтеграції традиційних та інноваційних методів для досягнення оптимального балансу в процесі формування фахових вмінь. Наголошено на ключові теоретичні принципи, що підтримують процес інтеграції та розкривають його потенціал у контексті сучасних викликів у галузі хореографічної освіти. Дослідження зосереджене на теоретичних основах впровадження креативності в освітній процес, визначаючи стратегії та методи, що сприяють успішній реалізації цього підходу. Наводяться приклади ефективної імплементації означених теоретичних концепцій у практику викладання, сприяючи розвитку вищого рівня виконавськосценічної майстерності здобувачів другого магістерського рівня зі спеціальності 024 «Хореографія»

Структура готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку

Цянь Лун — 2024-08-28

У статті в результаті аналізу сутності художньої взаємодії суб’єктів освітнього процесу на уроках музичного мистецтва, врахування особливостей розвитку учнів підліткового віку та підходів учених до висвітлення важливих аспектів проблеми готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності, визначено основні структурні компоненти готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з підлітками. Мета статті – визначити та обґрунтувати сутність, зміст та компонентну структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку. У статті використано теоретичні методи: аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, дисертаційних робіт, авторефератів з метою визначення стану та перспектив досліджуваної проблеми; абстрагування, синтез; узагальнення й порівняння позицій учених щодо сутності основних дефініцій та вирішення проблеми готовності майбутніх учителів до взаємодії з учасниками освітнього процесу. Визначено та обґрунтовано сутність, зміст та компонентну структуру готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку, уточнено сутність основних дефініцій дослідження. На основі системного аналізу наукової літератури з проблеми дослідження сутності художньої взаємодії учасників музично-освітнього процесу, урахування вікових особливостей учнів підліткового віку та підходів учених до проблеми готовності майбутніх фахівців до професійної діяльності розкрито сутність і зміст готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку. З урахуванням наукових праць учених, авторського визначення готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку структуру зазначеної готовності розглянуто як інтегративну цілісність взаємопов’язаних та взаємозалежних компонентів: ціннісно-мотиваційного, пізнавально-оцінного, комунікативно-експресивного, творчо-активізаційного, рефлексивно-коригувального, що містять сукупність індивідуально-особистісних, комунікативних, творчих якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва. З’ясування сутності та компонентної структури готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку сприятиме визначенню педагогічних умов і методів формування в майбутніх учителів зазначеної готовності.

Фахова підготовка майбутніх учителів мистецтва до виконавсько-педагогічної роботи засобами української народної музичної творчості

С. В. Чабан-Чайка — 2024-08-28

Наукову розвідку присвячено дослідженню фахової підготовки майбутніх учителів мистецтва до виконавсько-педагогічної роботи засобами української народної музичної творчості. У статті деталізується змістовно-сутнісна характеристика української народної музичної творчості, інтерпретації та виконавства. Розглянуто актуальні питання оптимізації фахової підготовки майбутніх учителів музики шляхом впровадження кращих зразків української народної музичної творчості у навчальний процес. Здійснено аналіз наукових праць щодо сутності понять: «українська народна музична творчість», «виконавські навички», «національна свідомість». У відповідності до концепції середньої загальноосвітньої та національної школи України споконвічність, первинність культурно-історичних традицій народу, діалектична єдність їх із загальнолюдською культурою є вихідним принципом при конструюванні змісту освіти. Створення національної системи освіти в умовах розбудови незалежної української держави потребує адекватного спрямування виховання. Національне виховання передбачає принцип народності виховання, що зумовлює потребу у формуванні національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу. Один із шляхів духовного відродження України – прилучення молоді до української народної музичної творчості. Проаналізовано естетично-педагогічне значення української народної музичної творчості. Розглянуто творчий пошук як систему осмисленої музично-професійної діяльності студентiв, яка характеризується їх позитивним ставленням до опанування широкого дiапазону жанрів української народної музичної творчості та вмінням реалізувати спецiальнi музичнi знання на практиці. Засвоюючи і використовуючи найкращі зразки попереднього досвіду, нові покоління збагачують та удосконалюють його, роблять свій внесок у розвиток педагогічної науки. Окреслено перспективу фахової підготовки майбутніх учителів мистецтва до виконавсько-педагогічної роботи засобами українського народного музичного мистецтва.

Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги як інноваційна спеціалізована соціальна служба

О. В. Лісовець — 2024-08-28

У статті розглянуто проблему впровадження інноваційних підходів у практику соціальної роботи на прикладі мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Метою статті є вивчення практики впровадження та функціонування цього інноваційного сервісу у сфері соціальної роботи України. Охарактеризовано мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги як спеціалізовану соціальну службу підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Визначено, що ця служба утворюється для надання під час виїздів соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, зокрема соціальних послуг з: консультування; кризового та екстреного втручання; соціальної профілактики відповідно до їхніх потреб. Основними формами і методами її роботи визначено: виявлення осіб, які постраждали від насильства; складання плану безпеки для постраждалої особи; дистанційне консультування та дистанційний супровід; ведення випадку; індивідуальна і групова робота; організація перенаправлення для отримання допомоги до інших надавачів послуг. З’ясовано, що ідея створення МБСПД реалізується в Україні з 2015 р. і є відповіддю на збройний конфлікт на сході України та збільшення кількості випадків насильства. На сьогодні в Україні діє більше 300 служб державного підпорядкування і більше 100, які створені за підтримки UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення. Проаналізовано основні переваги служби та проблеми і перешкоди, які стоять на шляху розвитку мобільних бригад соціально-психологічної допомоги в Україні.

Педагогічний потенціал вокального мистецтва у патріотичному вихованні молодших учнів у КНР

О. А. Бухнієва — 2024-08-28

У статті проаналізовано досвід національно-патріотичного виховання у КНР. Наведено сучасний стан проблеми патріотичного виховання засобами вокального мистецтва в КНР на основі аналізу праць китайських педагогів, які досліджують особливості педагогічного потенціалу вокального виконання у вирішенні завдання патріотичного виховання сучасної молоді, зокрема молодших школярів в загальноосвітніх закладах. Доповнюються розробки вітчизняних вчених про роль вокального мистецтва у вихованні учнів нового тисячоліття патріотами. Визначено, що китайські і українські вчені сьогодні досліджують різні аспекти патріотичного виховання молодших школярів, але проблема потребує подальших розробок в цьому напрямі. У статті акцентовано, що нинішнє патріотичне виховання в китайських загальноосвітніх школах засноване на традиційній моделі очного навчання. Цифрова трансформація загальної освіти відкриває більше можливостей для учнів та вчителів, але також створює певні проблеми у патріотичному вихованні. Підкреслюється, що значну роль у вихованні патріотів засобами вокального мистецтва грає керівник хору, який зобовʼязаний не тільки професійно поєднувати різні методичні прийоми у навчанні дітей вокалу, а й захоплювати кожну дитину музикою так, щоб вона викликала в ньому емоції та спонукала роздумувати. Це можливе лише в тому випадку, якщо у дітей сформована потреба у спілкуванні з вокальною музикою. Для цього необхідно створювати та підтримувати особливу живу та радісну атмосферу під час занять, щоб кожна дитина відчула радість від власних досягнень та відчула свою значну роль у загальному успіху колективу, який виконує дуже важливу місію у спільній справі патріотичного згуртування нації силою мистецтва. Визначено, що включення творів видатних діячів минулого до плану музичних занять не тільки допоможе збагатити знання учнів про історію становлення співочої культури країни, а й викликатиме прагнення дбайливо зберігати та розвивати традиції, що у результаті служить справі виховання високого почуття любові до батьківщини, поваги до її минулого, відповідальності за її сьогодення та майбутнє.

Освітні ризики в інноваційній діяльності та управління ними

Ю. Г. Новгородська — 2024-08-28

У статті досліджується новий напрям управлінської практики та досліджень у сфері освіти в Україні – ризик-менеджмент. Висвітлено важливість впровадження ризик-орієнтованого підходу при впровадженні системи управління якістю в закладах освіти. Встановлено, що ризик є необхідною та об’єктивною складовою будь-якого управлінського рішення через те, що невизначеність є неодмінною характеристикою умов управління. Узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння сутності та проявів ризиків у сфері освіти. Виявлено та проаналізовано головні різновиди освітніх ризиків, які можуть виникати у процесі функціонування закладів освіти. Виокремлено та схарактеризовано фактори, які впливають на виникнення ризиків в закладах освіти. Автором проведено аналіз зовнішніх ризиків, які мають вплив на функціонування та розвиток закладів освіти в Україні. Також виконана систематизація та структурування внутрішніх ризиків, що виникають під час операційних процесів у діяльності цих закладів. Розглянуті управлінські процеси освітніх організацій як основні джерела формування ризиків. Підкреслено, що виникнення внутрішніх ризиків обумовлюється іміджем закладу освіти, його фінансовою стабільністю, організаційною структурою, кадровим потенціалом та професійними ризиками викладачів. Встановлено, що управління ризиками в освітньому закладі включає в себе вибір стратегії поведінки менеджера освіти в умовах невизначеності. Також відзначено, що цей процес передбачає ідентифікацію ризиків, якісну та кількісну їх оцінку, визначення критичних ризиків та розробку плану реагування на них. Тобто, основне завдання менеджера полягає не в уникненні ризику загалом, а в обдуманому виборі рішень, пов’язаних з ризиком, на підставі об’єктивних критеріїв. Управління ризиком має бути спрямоване не лише на поточні завдання та тактичні вирішення, але й на створення надійної основи для ефективної діяльності закладу освіти у майбутньому.

Створення ефективного мотиваційного середовища закладу освіти

О. В. Самойленко — 2024-08-28

У статті обґрунтовано актуальність проблеми створення ефективного мотиваційного середовища закладу освіти. Конкретизовано основні елементи мотиваційного механізму та узагальнено теоретичні засади регуляторного забезпечення мотиваційного механізму розвитку організації. На основі теоретичного аналізу визначено особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти в системі мотивації педагогічних працівників. Обґрунтовано доцільність моніторингу мотивації професійної діяльності, що спрямовує діяльність керівника на вивчення потреб працівників, які постійно змінюються, інтересів, ціннісних орієнтацій, мотивів їхньої трудової діяльності, мотиваційного потенціалу і міри його використання в професійній діяльності, на виявлення змін у структурі мотивів і прогнозування їх розвитку та впливу на результати діяльності. Доведено, що для керівника закладу освіти важливо визначити власний стиль керівництва; сформувати основні управлінські завдання з використання мотивації персоналу; вміти застосовувати основні принципи мотивації для втілення своїх рішень на практиці в конкретних справах; використовувати систему методів управління мотивацією, спрямовану на створення мотиваційного середовища. У науковому дослідженні встановлено, що поєднання різних механізмів та стратегій визначає відповідну модель мотивації. А певний набір елементів, комплекс стимулів і факторів складають механізм створення мотиваційного середовища закладу освіти. З’ясовано, що створення мотиваційного середовища в закладі освіти є процесом, який потребує постійних зусиль та уваги з боку керівництва, а його ефективність сприяє розвитку фахової діяльності педагогічних працівників та досягненню стратегічних цілей управління в закладах освіти.

Вплив традиційних ідей давньокитайської філософії на художньо-естетичне виховання сучасної молоді КНР

Ж. Е. Сироткіна — 2024-08-28

У статті представлено теоретичні передумови становлення сучасної педагогічної науки, що дозволяють уявити цілісну картину щодо стану та перспективи розвитку художньо-естетичного виховання в системі загальної музичної освіти КНР. Автором опрацьовано значну кількість досліджень, присвячених загальним проблемам художньо-естетичного виховання у КНР. На підставі зробленого аналізу розкривається важлива роль національних культурних традицій у вирішенні завдань художньо-естетичного виховання молоді, які історично посідають у Китаї особливе місце. Акцентовано увагу на тому, що ще з часів великого Конфуція музика дозволяє побачити і зрозуміти красу навколишнього світу, сприяє духовному та моральному вдосконаленню людини, благотворно впливає на суспільні завдання та соціальні відносини. Доведено, що розуміння ролі художньо-естетичного виховання молоді є актуальним, простежується в нормативних державних документах, що лежать в основі організації системи музичної освіти КНР. Охарактеризовано історичні, культурологічні, національні фактори і традиційні ідеї давньокитайської філософії, зокрема гармонії, як магістрального напряму існування культури людства, що впливають на особливості художньоестетичного виховання сучасної молоді у парадигмі китайської музичної культури. Доведено значення впливу традиційних національних культурних традицій на розвиток музичної освіти у КНР з поступовим впровадженням сучасних світових тенденцій науково-педагогічного простору. Зазначено, що вирішення масштабних завдань неможливе без наукового осмислення концептуальних ідей та багатого досвіду художньо-естетичного виховання, накопиченого на сьогодні в Китайській Народній Республіці. Підкреслено, що у освітньому процесі широко використовуються новітні методи і форми художньо-естетичного виховання, які засновані на давньокитайських традиціях і одночасно враховують сучасні тенденції розвитку музично-педагогічної освіти. Представлено гармонійне поєднання унікальних національних особливостей художньо-естетичного виховання та прогресивних європейських методик.