Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz <p><strong>Збірник засновано у 1996 р. проф. Є.</strong> <strong>І.</strong> <strong>Коваленко</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:</strong>&nbsp;Міністерство юстиції України. Серія КВ «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» &nbsp;№ 17181-5951Р.</p> <p><strong>Фахова реєстрація у ВАК України.</strong></p> <p><strong>Галузь науки:</strong>&nbsp;педагогіка, психологія.</p> <p><strong>Періодичність видань:</strong>&nbsp;4 випуски на рік.</p> <p><strong>Мови видання:</strong> українська, білоруська, російська, англійська, польська.</p> <p><strong>Засновник:</strong>&nbsp;Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.</p> <p>Збірник наукових праць <strong>«Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»</strong> (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)»<strong> є фаховим виданням (категорія «Б»)</strong> на підставі наказу МОН України № 157 від 09.02.2021 року (додаток № 4)<strong> з педагогічних наук (011 – Освітні, педагогічні науки)</strong>.</p> Nizhyn Mykola Gogol State University uk-UA Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) 2522-1736 ЗНАЧЕННЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ З РОСІЄЮ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/826 <p>У статті розкривається значення волонтерської діяльності в умовах війни України з росією. Однією з найдавніших волонтерських організацій, які працюють під час війни – це організація Товариство Червоного Хреста України (ТЧХУ/ Червоний Хрест України) та Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ). У компетенціях Українського Червоного Хреста – централізоване надання гумані- тарної допомоги через органи місцевої влади, швидка допомога населенню на звільнених територіях, гуманітарна допомога у більш спокійних районах. Міжнародний фонд Карітас входить в одну з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у світі та Європі та налічує понад 30 регіональних організацій у 15 областях України, де допомагають понад 1 000 співробітників та волонтерів. Гуманітарну допомогу потребуючим надають незалежно від віросповідання, етнічного походження, статі чи віку, базуючись на християнських засадах і цінностях. Війна призвела до великої кількості українських біженців на території Євро- пейських країн та значного числа внутрішньо переміщених осіб у межах України, першою країною, яка на державному рівні допомагає ВПО була Польща. Утворені польські волонтерські організації, які займалися збором та логістикою гумані- тарної допомоги, створенням місць обігріву та тимчасового поселення у прикордонних містах, на вокзалах, психологічною допомогою, транспортуванням та проживанням на території всієї Польщі. Саме перші вантажі, які приїжджали до Ніжина, були з Польщі. Вагомий внесок у розвиток волонтерського руху в Ніжині зробили такі організації, як ГО «ЧАС ДЛЯ НАС», ГО «Ліга-клуб «Ділова жінка», ГО «Спілка самаритян Украї- ни (Чернігівське об’єднання)», Релігійні організації Ніжинської громади, новоутво- рені Міжнародні організації та волонтерські об’єднання та інші, які спрямували свою роботу на подолання викликів для українців, спричинених війною. Основними напрямками діяльності стали – гуманітарна допомога для українців, закупівлі амуніції та техніки, пошук та доставка ліків, евакуація людей з окупованих та небезпечних місць, плетіння маскувальних сіток та інші види діяльності волонтерів.</p> H. Bianca ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 8 13 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-8-13 СОЦІАЛЬНИЙ МАРКЕТИНГ ЯК ПІДХІД ЕФЕКТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/827 <p>Формування здорового способу життя молоді – одна з основних орієнтацій молодіжної політики України. Стратегія формування орієнтацій населення на здоровий спосіб життя є важливим аспектом соціальної профілактики. Запро- вадження соціального маркетингу як підходу до формування та реалізації стратегії соціальної профілактики суттєво підвищує ефективність профілак- тичних заходів. Соціальний маркетинг робить акцент на соціальному контексті прийняття рішень та використанні теоретичних надбань аналізу механізмів взаємодії в суспільному просторі. Існуючі теоретичні підходи до пояснення поведінки людей є основою для розробки стратегій, орієнтованих на формування здорового способу життя. Такі стратегії базуються на теоріях, що пояснюють зміну поведінки людей таких, як теорії обдуманої дії, планованої поведінки, теорію соціального навчання та інші. Використання соціального маркетингу передбачає аналіз соціального середови- ща та орієнтацій споживачів, аналіз аудиторії та стратегії сегментації ауди- торії, використання теоретичних концептів, що описують поведінкові рішення та зміни поведінкових моделей, використання різних форм дослідження ефек- тивності програм і їх попереднього тестування, аналіз каналів для розробки систем розподілу і рекламних кампаній. Соціальний маркетинг використовує такі комерційні маркетингові методи, як аналіз цільової аудиторії, визначення цілей бажаних змін поведінки, адаптація повідомлень та адаптація стратегій, таких як брендинг, для сприяння прийняттю та підтримці безпечної поведінки у сфері здоров’я. Серед основних базових принципів соціального маркетингу можна виділити усвідомлення того, що повідомлення про поведінку, безпечну для здоров’я, мають бути різні на різних етапах планування та реалізації програм, які орієнтовані на формування здорового способу життя. Соціальний маркетинг використовується для розробки та впровадження програм, що сприяють зміні поведінки на соціально корисну, особливо в сфері громадського здоров’я.</p> N. Dziuba ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 14 22 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-14-22 ВПЛИВ СІМ’Ї НА ВИХОВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/828 <p>У статті висвітлюється проблема впливу сімейного середовища на виховання самостійності дитини дошкільного віку. Метою статті є аналіз та обґрунту- вання виховного потенціалу сім’ї у вихованні самостійності дітей дошкільного віку. Поняття «самостійність» у статті розглядається у межах інтегратив- ного підходу і трактується як інтегрована якість особистості, а її роль виявля- ється в об’єднанні різних особистісних проявів, загальному спрямуванні на внутрішню мобілізацію усіх сил людини, ресурсів та засобів для здійснення обраної програми дій без сторонньої допомоги. Зазначено, що самостійність дошкільника у своєму розвиткові досягає різних стадій залежно від віку, від системи вимог, які висуваються перед дитиною дорослими, від умов виховання у дошкільному закладі та сім’ї. Вказано, що сім’я є найважливішим фактором, який впливає на виховання особистості дитини, і, зокрема, її самостійності. Наголошується на ролі батьків у розвитку самостійності дітей та проаналізовано умови виховання самостій- ності в сім’ї. Доведено, що для виховання самостійності дитини батькам варто використовувати різні поєднання методів, прийомів та засобів, які здійснюють комплексний вплив на дитину. Оскільки педагогічна культура багатьох з нинішніх батьків залишається на досить низькому рівні, важливим є налагодження тісного взаємозв’язку вихова- телів із батьками. Тому акцентовано увагу на підвищенні педагогічної компе- тентності батьків – цілеспрямованому процесі затвердження в свідомості батьків знань, способів діяльності і поведінки, оцінок, які допомагають ефектив- но вирішувати завдання виховання у дошкільників самостійності. Визначено основний зміст цієї роботи: інформування батьків про сутність, значення самостійності дитини та особливості її прояву хлопчиками та дівчатками; формування у батьків суб’єктної позиції щодо виховання самостійності дитини; сприяння набуттю батьками навичок розвивати позитивне ставлення і інтерес дитини до різних видів діяльності, стимулювати прояви самостійності дитини в поведінці, різних видах діяльності.</p> O. Lisovets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 23 29 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-23-29 ПРОСВІТА БАТЬКІВ ЯК УМОВА ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА ЕФЕКТИВНОЇ ПАРТНЕРСЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА СІМ’Ї https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/829 <p>У межах статті піднімається надзвичайно актуальна проблема для сучасності, яка пов’язана із освітою та просвітою батьків, які виховують дітей дошкільного віку. Обґрунтовано актуальність вищезазначеної проблеми дослідження. З’ясова- но, що сьогодення, яке характеризується надзвичайно швидким темпом соціальних, освітніх, наукових, економічних та політичних змін, згубно вплива- ють на соціальне середовище загалом, а висока зайнятість батьків – на процес виховання дітей дошкільного віку зокрема. Внаслідок цього погіршуються сто- сунки між дітьми та батьками, утворюється бар’єр у спілкуванні, довірі, взаєморозумінні, взаємопідтримці. Постійна зайнятість дорослих відмежовує їх від суті проблем розвитку та виховання та від можливості підвищити власний рівень педагогічних знань та умінь. Саме період дошкільного дитинства потре- бує тісного контакту та взаємозв’язку дітей із батьками. У межах розгляду проблеми батьківської просвіти було проаналізовано джерела наукової літератури психолого-педагогічного спрямування. У процесі аналізу наукової літератури було розглянуто різні підходи до визначення понять «освіта дорослих», «педагогічна освіта та просвіта батьків», та уточнено зміст понят- тя «педагогічна культура батьків». Також було визначено основні завдання психолого-педагогічної освіти та просвіти батьків, які виховують дітей дошкіль- ного віку. З’ясовано, що існує багато об’єктивних причин, які визначають необхідність активізації педагогічної освіти та навчання батьків. Виокремлено одну із найголовніших причин, яка полягає у необхідності передачі батькам ефек- тивного практичного досвіду розвитку, виховання і навчання дітей-дошкільників. На основі вивчення психолого-педагогічної літератури було визначено, що освіта дорослих та просвіта батьків є основною умовою підвищення їх педагогічної культури та ефективності партнерської взаємодії закладу дошкільної освіти та сім’ї. З’ясовано, що процес педагогічної просвіти сприяє збагаченню знань батьків про особливості розвитку дітей дошкільного віку, їх базові потреби та потенційні можливості, а також практичних умінь та навичок щодо організації процесу розвитку, виховання та навчання особистості дитини зазначеного віку.</p> L. Bobro ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 30 35 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-30-35 ЛАНДАМАТИКА У ФОРМУВАННІ ЛІТЕРАТУРНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/830 <p>Ландаматика – напрямок розвитку психології, пов’язаний із дослідженням алго- ритмів мислення, а також із забезпеченням алгоритмічної структури людської діяльності, зокрема й тієї, що стосується організації навчального процесу в школі. Проте кожна освітня дисципліна має свої фахові закономірності розвитку учнів, а тому алгоритми поведінки вчителя та дітей є не схожими під час про- ведення різних уроків. У поданій статті автор вирішує проблему застосування ландаматики в процесі розвитку літературно-дослідницьких умінь школярів. Він розмірковує над тим, як адаптувати закономірності, вироблені в межах названого напрямку психології, до вирішення суто предметних завдань, одне з яких – формування здатності учнів виконувати самостійну роботу (спостереження, аналіз, узагальнення) на мате- ріалі художніх творів. Для цього в статті враховані загальні вимоги, запропо- новані представниками ландаматики, а також особливості літературно-дослід- ницької діяльності, зокрема застосування відомих у шкільній практиці шляхів аналізу літературних джерел. До першого аспекту належать: встановлення етапів (послідовних кроків) виконуваних дій (розумових операцій), зрозумілість кожного етапу для школярів, їх неодноразова повторюваність на уроках і в домашніх умовах, використання відповідних схем (пам’яток), а також відносно однотипних матеріалів, для опрацювання яких використовується той самий алгоритм дослідження. Проте важливим є й другий аспект, який полягає в тому, щоб закони ландаматики були адаптовані до особливостей застосування подіє- вого, композиційного, хронотопного, пообразного, словесно-образного, проблем- но-тематичного, філософського, ідеаційно-концептуального, структурно- стильового та жанрового шляхів аналізу літературних творів. Названі моменти і є основним предметом розгляду в науковій статті.</p> Y. Bondarenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 36 45 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-36-45 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИХОВАННЯ ГІПЕРАКТИВНИХ ДІТЕЙ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/831 <p>Стаття присвячена актуальній проблемі виховання гіперактивних дітей у початковій школі. Автори переконують у тому, що ця проблема є однією з актуальних і вимагає нагального розв’язання. Гіперактивність ‒ це поведінковий розлад, що виявляється в дітей дошкільного або молодшого шкільного віку. Такий розлад частіше діагностується в учнів початкової школи. Він значною мірою впливає на навчально-пізнавальну діяльність учнів. Такі діти не можуть повноцін- но опановувати навчальну програму через непосидючість, розгальмування, незібраність. Важливим при цьому є врахування того, що вони також впливають на поведінку всього класу, що часто ускладнює організацію освітнього процесу. У статті на основі аналізу теоретичних та прикладних досліджень авторами запропоновано здійснювати організацію успішного виховного впливу на гіперак- тивних учнів шляхом створення в освітньому процесі початкової школи відпо- відних педагогічних умов, а саме: забезпечення адаптації дитини до умов закладу загальної середньої освіти, створення освітнього середовища, в якому гіперак- тивні діти почуватимуться комфортно, спиратися на педагогіку партнерства, забезпечувати підвищення мотивації, самооцінки та зацікавленості учнів у навчанні, сприяти тісному взаємозв’язку вчителя та батьків учнів. Це дозво- лятиме позитивно впливати на гіперактивних школярів, організовувати їх діяльність, поступово включати дітей до ефективної взаємодії з дорослими й однолітками, вчитиме стримувати емоції, забезпечуватиме почуття власної гідності, впевненості в собі тощо. Авторами статті запропоновано конкретні навчально-методичні матеріали, які допоможуть педагогам-практикам правильно організовувати робочий простір учнів, підвищувати їх інтерес до навчання, усвідомлювати свої сильні сторони, позитивно ставитись до шкільного життя. Включення дітей в ігрову діяльність забезпечуватиме поступове формування в них уміння усвідомлювати й розуміти власну поведінку. Авторами доведено, що особливого значення в роботі з гіперактивними учнями набуває проблема взаємодії з батьками. Лише спільна діяльність вчителя й батьків дозволить отримати позитивні результати в роботі з гіперактивними дітьми.</p> O. Golub A. Lesyk N. Scherbakova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 46 53 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-46-53 ПРОБЛЕМНІСТЬ У НАВЧАННІ ЯК ВАЖЛИВА УМОВА РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ З ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/832 <p>У статті обґрунтовано актуальність питання проблемності в навчанні в процесі розвитку творчого мислення на уроках з органічної хімії у школі. На основі ґрунтовного аналізу та систематизації психолого-педагогічної та методичної літератури уточнено сутність понять «узагальнення», «система- тизація», «проблемне навчання», охарактеризовано функції теоретичних знань, їхнє значення у розкритті діалектики пізнання. Доведено, що проблемне навчан- ня, в основі якого лежить принцип пошукової навчально-пізнавальної діяльності, забезпечує засвоєння учнями хімічних знань на конструктивному та творчому рівнях складності, тобто узагальнення матеріалу стає процесом перетворення наукових знань на особистий здобуток учнів. На прикладі вивчення вуглеводнів у курсі органічної хімії окреслено ланцюг проблемних ситуацій, що за умови поступового аналізу, порівняння та узагаль- нення навчального матеріалу та використання творчого підходу під час розв’язання цих ситуацій, дає учням можливість засвоювати світоглядні ідеї залежності властивостей органічних сполук від будови і взаємного впливу атомів у молекулах, принципи взаємоперетворення органічних речовин у природі, їхню різноманітність та генетичний зв’язок, розкривати роль органічної хімії в розвитку господарства й значення в розв’язанні практичних проблем сьогодення. Автором проаналізовано шляхи посилення на сучасному етапі теоретичних основ органічної хімії в старшій школі, зокрема й впровадження курсу за вибором «Органічні речовини», який орієнтує на новий підхід до узагальнення знань про органічні сполуки з позиції електронних ефектів у молекулах, які зумовлюють реакційну здатність речовин і цілеспрямований перебіг властивих їм хімічних реакцій. Слід додати, що цей підхід також спрямований на вдосконалення природничо-наукових та хімічних предметних компетенцій.</p> N. Lukashova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 54 60 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-54-60 ШКІЛЬНА МЕДІАЦІЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТІВ У ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/833 <p>У статті автор аналізує проблему розв’язання конфліктів у закладах освіти. Зокрема, автор подає аналіз та характеристику однієї з технологій соціально- педагогічної роботи в закладах освіти – медіація. В статті проаналізовано особливості технології медіація як певного підходу до розв’язання конфлікту в умовах закладу освіти серед підлітків. Автор статті зосередив свою увагу на характеристиці існуючих класифікацій стадій та етапів даної технології. Так, зокрема, автор підтримує думку Н. Білик щодо структури медіативного процесу, поділяючи його на етапи: перший етап – вступ (підготовчий) етап; другий етап – розповіді опонентів; третій етап – це висвітлення причин конфліктної ситуації, усіх учасників; четвертий етап – безпосереднє прийняття рішень; п’ятий етап – безпосереднє підписання угоди, в якій чітко прописано, яким чином, коли і ким будуть втілені прийняті рішення. Важливим елементом у роботі є аналіз алгоритму соціально-педагогічної технології медіаторства у вирішенні конфліктів між підлітками у закладах освіти (діагностування, прийняття відпо- відних рішень, обрання конкретних технологій, постановки мети та завдань, упровадження технології, оцінювання рішень проблеми). Цінним серед проаналізованого є висновки щодо переваг, які має медіація щодо профілактики конфліктів серед підлітків, оскільки конфлікти виникають не тільки в школі, але й за її межами, зокрема, в закладах позашкільної освіти.</p> R. Novhorodskyi D. Pylypenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-21 2022-11-21 1 61 68 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-61-68 ОСОБЛИВОСТІ ВИХОВАННЯ ГУМАННИХ ПОЧУТТІВ ДІТЕЙ 5–6 РОКІВ У ГРІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/834 <p>У статті розглядається проблема виховання у дітей старшого дошкільного віку гуманних почуттів в ігровій діяльності. Наголошується, що означена проблема є складовою актуального на сьогодні завдання дошкільної освіти морального розвитку та виховання дітей дошкільного віку. У статті автори вказують на основні компоненти, критерії та показники вихованості гуманних почуттів дітей п’яти-шести років, у відповідності з якими було розроблено емпіричну методику. Крім того, акцентується увага на загальних показниках гуманних почуттів дітей 5-6 років, які у своєму дослідженні: модальність, сила та стійкість проявів гуманності у стосунках між дітьми в ігровій діяльності. У емпіричному дослідженні авторами зафіксовано, що переважна більшість (50 %) старших дошкільників характеризується низьким рівнем розвиненості гуманних почуттів, які проявляються у взаємодії з однолітками та дорослими, 30 % дітей п’яти-шести років властиві лише посередні прояви гуманності та гуманних почуттів у ставленні до дітей і дорослих, які їх оточують. Найменше виявлено старших дошкільників (17 %), які мають високий рівень сформованості гуманних почуттів у ігровій діяльності. Вивчаючи виховні впливи дорослих з’ясовано, що вихователі добре розуміють суть гуманних почуттів, орієнтуються у методах, які є більш доцільними у їх формуванні, проте відчувають ускладнення у використанні засобів ігрової діяльності у плеканні гуманності дітей п’яти-шести років, оскільки вони більшою мірою зорієнтовані на засоби етнопедагогіки. Натомість батьки вихованців слабо орієнтуються у питаннях, пов’язаних з вихованням гуманного ставлення, не розуміють які методи й засоби є більш доцільними для його формування у дітей, а тому використовують їх більше на підсвідомому рівні. Також вони значно більше зорієнтовані на виховання у дітей п’яти-шести років гуманного ставлення до дорослих, ніж на виховання гуманних почуттів до ровесників. За результатами проведеного дослідження зроблено висновок про необхідність оптимізації процесу виховання гуманних почуттів дітей п’яти-шести років.</p> O. Pisotskyi L. Pisotska ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 69 75 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-69-75 ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МУЗИЧНО-КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ХОРОВЕ АРАНЖУВАННЯ» https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/835 <p>Модернізація системи освіти України передбачає зміну змісту процесу навчання майбутніх професіоналів в області комп’ютерної музики. Враховучи специфіку підготовки викладачів-музикантів, перетворюється і підхід у виборі сучасного освітнього інструментарію. Це дозволяє підкреслити особливості професійної музичної освіти в Україні. Актуальність даної теми зумовлена широким використанням комп’ютера у сучасній музично-педагогічній практиці, значним обсягом наукових праць у сфері теорії комп’ютерних технологій і недостатнім його використанням у навчально- творчому процесі студентами ЗВО. Метою даної статті є розкриття та аналіз сучасних підходів до використання та застосування музично-комп’ютерних технологій при вивченні курсу з хоро- вого аранжування та їх важливий вплив на якість підготовки майбутніх викла- дачів-музикантів. У статті описані етапи навчання, які відбуваються при вивченні дисципліни «Хорове аранжування» та зосереджено увагу на необхідності впровадження в навчальний процес інноваційних підходів, методів, форм і засобів навчання з вико- ристанням різних видів технічних засобів, а саме: комп’ютер, синтезатор, електронні підручники, інтернет-технології та сучасні музично-комп’ютерні програми. Значне місце в аналітичному огляді літератури зайняли опубліковані матеріали про застосування комп’ютерних технологій у музичній освіті. Здійснений аналіз основних досліджень і публікацій з даної проблеми, а також власні спостереження авторів привели до висновку, що використання сучасних музично-комп’ютерних технологій є вкрай необхідними на заняттях з хорового аранжування. Активі- зація самостійної роботи студентів при виконанні творчих завдань з хорового аранжування за допомогою комп’ютерних програм «Нотний редактор» та комп’ютерних музичних програм для запису, обробки та аранжування хорових творів сприяє активізації навчання та зацікавленості студентів майбутньою професією. Комп’ютеризація навчального процесу визначає самостійну роботу студентів як більш незалежну та творчу; дає студентам можливість працю- вати з різними джерелами інформації, записувати, обробляти хорові твори і власну створену музику із застосуванням сучасних музично-комп’ютерних прог- рам та ефективно використовувати їх у подальшій музичній діяльності.</p> T. Rastruba K. Kushnir ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 76 83 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-76-83 ОСОБЛИВОСТІ ОПАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ РОБОТИ З МУЛЬТИМЕДІЙНИМИ ЗАСОБАМИ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/836 <p>Стаття присвячена проблемі опанування молодшими школярами технологій роботи з мультимедійними засобами на уроках інформатики. Автор наголошує, що сьогодні інформаційно-комунікаційні технології стали невід’ємною частиною нашої життєдіяльності. Величезний діапазон можливостей вони відкривають для збагачення освітнього процесу в сучасній школі. Одним з таких інформаційно- технологічних засобів є мультимедіа і опанування технологій роботи з мульти- медійними засобами на уроках інформатики (і в початковій школі у тому числі) стає все більш актуальним. Мультимедіа забезпечує систему комплексної взаємодії візуальних та аудіоефектів під управлінням інтерактивного програм- ного забезпечення з використанням сучасних технічних і програмних засобів в одному цифровому відтворенні. Особливе місце серед них посідає мультимедійна презентація, яка має значні переваги в освітньому процесі: дає змогу упорядко- вувати та зберігати інформацію, спрощує роботу під час демонстрації наочного матеріалу, уможливлює його деталізацію, варіювання, підвищує інтерес до навчання тощо. За допомогою мультимедійної презентації можна забезпечити успішне сприйняття та засвоєння учнями інформації шляхом поєднання повідом- лення навчального матеріалу з його унаочненням. Оволодіння технологіями роботи з мультимедійною презентацією треба починати вже у молодшому шкільному віці. Про це свідчать відповідні освітні державні документи (Державний стандарт початкової освіти, Типові програми початкової школи). Вчитель має розв’язати декілька завдань: дати молодшим школярам певні теоретичні основи щодо сутності мультимедійної презентації, познайомити їх з програмою ство- рення та редагування презентацій, навчити створювати та демонструвати слайдові презентації. Опанування мультимедійної презентації на уроках інформа- тики в початковій школі полегшує учням молодшого шкільного віку засвоєння закономірностей, розвиває вміння оперувати образами – узагальнювати, порівнювати, перетворювати та трансформувати їх.</p> M. Shevchuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 84 90 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-84-90 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРЕВАГИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/837 <p>В основі соціально-економічного розвитку суспільства лежить не матеріальне<br>виробництво, а виробництво інформації та знань. Придбання нових знань і нави-<br>чок, практично корисних і застосовуваних у роботі в епоху інформаційного<br>суспільства значно розширює можливості самореалізації і сприяє кар’єрному<br>росту. Особливо важливу роль інформаційні ресурси відіграють в умовах<br>організації дистанційних форм навчання. За таких умов ведеться постійний<br>пошук більш досконалих форм організації навчального процесу. Реалізувати<br>технології дистанційного навчання можливо шляхом розробки моделі викорис-<br>тання віртуально-навчальних середовищ та платформ дистаційного навчання:<br>Zoom, Microsoft Teams, Webex, Google Classroom, ClassDojo, Padlet тощо. Завдяки<br>цьому студентам стали доступні нетрадиційні джерела інформації, підвищилась<br>ефективність самостійної роботи. Вони здобули можливість навчатися у<br>зручний для них час, у звичному оточенні та у відносно автономному темпі. У<br>студентів з’явилися можливості для творчого самовираження, знаходження та<br>закріплення різних професійних навичок.<br>Викладачі перейшли на інший формат подачі навчального матеріалу, намага-<br>ються формувати більш інтерактивні та цікаві заняття для студентів, реалі-<br>зовувати нові форми і методи навчання, мають змогу в електронних журналах<br>виставляти оцінки та залишати коментарі до кожної надісланої роботи.</p> S. Kovalenko V. Gaviy S. Pryplavko L. Loban ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 91 96 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-91-96 СТРУКТУРНО-КОМПОНЕНТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ФОРМУВАННЯ ПІДПРИЄМЛИВОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/838 <p>Метою статті є представлення наукових підходів щодо структурування під-<br>приємництва, підприємницької діяльності, підприємницької компетентності май-<br>бутніх фахівців, з урахуванням яких визначено структурні компоненти готов-<br>ності майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших школярів.<br>Для досягнення поставленої мети використано такі методи дослідження: аналіз<br>наукової літератури з проблеми дослідження; інтерпретаційно-аналітичний<br>метод, синтез, систематизація, узагальнення. Сфокусовано увагу на наукових<br>розвідках, де презентовано сучасні підходи щодо структурування підприєм-<br>ництва, підприємницької компетентності майбутніх фахівців, готовності до<br>підприємницької діяльності, що є значущими у площині порушеної проблеми.<br>Підготовка майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших<br>учнів розглядається нами як системний процес, під час якого відбувається<br>засвоєння студентами теоретичних знань, умінь та практичних навичок,<br>способів мислення, підприємницьких якостей, морально-етичних цінностей,<br>необхідних для професійної діяльності вчителя щодо формування підприєм-<br>ливості молодших школярів.<br>При структуруванні поняття «готовність майбутнього вчителя до форму-<br>вання підприємливості молодших школярів» виходимо з розуміння його як стійкої<br>особистісно-професійної характеристики, що ґрунтується на усвідомленій<br>підприємницькій активності студентів та є результатом підготовки. З таких<br>позицій крізь призму проведеного аналізу науково-педагогічної літератури<br>виокремлюємо та схарактеризовано такі компоненти готовності майбутнього<br>вчителя до формування підприємливості молодших школярів: ціле-мотиваційний<br>(віддзеркалює ціннісне ставлення майбутнього вчителя до підприємництва,<br>відображає міру його мотиваційних настанов щодо набуття підприємницької<br>компетентності), змістовно-знаннєвий (акумулює сукупність знань підприєм-<br>ницько-методичного спрямування), діяльнісно-рефлексивний (охоплює сформо-<br>вані здатності майбутнього вчителя щодо успішної професійної підприємницької<br>активності).<br>Виокремлені компоненти слугуватимуть підґрунтям визначення критеріїв го-<br>товності майбутнього вчителя до формування підприємливості молодших<br>школярів, проведенні моніторингових досліджень з порушеної проблеми.</p> O. Makaruk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 97 102 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-97-102 ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ У ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОМУ РОЗВИТКУ ПЕДАГОГА https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/839 <p>Стаття присвячена важливій та актуальній проблемі сучасної освіти, а саме особливостям використання цифрових технологій або інтернет-ресурсів у процесі викладання різноманітних навчальних дисциплін. На основі вивчення, теоретичного аналізу та узагальнення сучасних науково-педагогічних дослі- джень автором було розкрито зміст цифрових технологій у професійно- педагогічному розвитку педагога. Головним із ефективних рішень питання цифрових технологій на занятті вважається застосування електронних видань навчальних комплексів та навчально-методичних матеріалів. Стверджується, що високий потенціал щодо оптимізації професійного розвитку педагога мають хмарні технології, які спричинили справжню революцію в освіті, спонукаючи педагогів до самовдоскона- лення. Хмарні технології визначаються як технології, які надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програм- ного забезпечення як онлайн-сервіса. Стосовно педагогічної спрямованості, хмарні технології трактуються, як система обробки і зберігання навчальної інформації, яка сприяє її засвоєнню учасниками педагогічної діяльності. Доведено, що зазначені технології цінні тим, що вони надають вільний доступ до інформаційних, навчальних матеріалів, сприяють використанню в навчальному процесі відео-, аудіо файлів. Існує практика активного використання он-лайн уроків, вебінарів, інтегрованих практичних занять, лабораторних робіт. Відкри- ваються нові можливості для наукової роботи, зокрема, групових, колективних досліджень, інтерактивної проектної діяльності, а також проведення тренінгів, он-лайн комунікації з вчителями-колегами та ін. Автором статті було визначено, що можливість працювати над спільними навчальними, науковими завданнями забезпечує суб’єкт-суб’єктну взаємодію в освітніх цілях, дає змогу вчителю розкрити шляхи використання інформаційно- комунікаційних технологій в навчанні, застосовуючи різноманітні пристрої, такі, як смартфони, планшети і т.д. Отже, всі учасники навчального процесу мають змогу спільно працювати над завданнями та різноманітними проєктами в реальному часі.</p> T. Potapchuk I. Pukas ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 103 110 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-103-110 МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ЯК НЕВІД’ЄМНОГО СКЛАДНИКА СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/840 <p>Враховуючи необхідність розв’язання нових соціально-педагогічних завдань вищої школи, визначається потреба в удосконаленні процесу професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, що сприяє соціальному замовленню нації, держави на виховання самодостатньої особистості, здатної діяти на основі усвідомленої позиції. У статті здійснено аналіз підходів сучасних науковців щодо поліпшення та удосконалення практичної підготовки здобувачів вищої освіти, які можуть суттєво підвищити конкурентоспроможність випускників у сучасних ринкових умовах. Сьогодні висуваються високі вимоги до рівня знань, умінь та навичок випускника закладу вищої освіти та його здатності виконувати професійні функції, які значною мірою формуються у процесі практичної підго- товки. Досліджено, що науковцями пропонується розробка та впровадження інформаційної системи для прогнозування і планування ринку праці, вивчення потреби у фахівцях певного напряму підготовки, щоб заклади вищої освіти орієнтувалися, які кадри необхідно готувати. Зазначено, що системна співпраця з роботодавцями під час проходження студентами практики забезпечує ефективний взаємозв’язок вищої школи з роботодавцями. Зроблено висновок про те, що модернізація практичної підготовки як невід’ємного складника системи підготовки майбутнього педагога потребує змін як на рівні держави, так і на рівні закладу вищої освіти. Актуальними є такі позиції, як створення системи ранньої адаптації здобувачів до умов майбутньої професії, забезпечення перманентного включення студента в різноманітні види діяльності, забезпечення спостережен- ня за професійним зростанням конкретного майбутнього педагога протягом усього терміну навчання у вищій школі, створення центрів практичної підготов- ки майбутніх педагогів, що сприяють організації практичного навчання, органі- зація співпраці між викладачами-керівниками практики від кафедр та керівниками практики від базових закладів щодо підготовки наскрізних програм практики.</p> O. Filonenko N. Demchenko O. Samoilenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 111 115 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-111-115 ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА НАВЧАЛЬНОЇ КНИГИ В НІМЕЧЧИНІ У VII–XVIIІ СТ. https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/841 <p>У статті розглядаються основні етапи становлення шкільної освіти у Німеччині у VII–XVIIІ ст. Висвітлено історичні аспекти, що формували тенденції її роз- витку та лягли в основу сучасної системи освіти. Проаналізовано внесок пред- ставників німецької філософської думки та вплив їхніх ідей на процес виховання й навчання особистості. Розкрито роль суспільно-політичних та економічних чинників, що формували систему німецької шкільної освіти в певний історичний період. Охарактеризовано типи навчальних закладів, що сформувались протя- гом століть, ознайомлено з навчальними планами, обсягами та змістом освіт- ньої роботи цих закладів. Розглянуто розвиток друкарської справи та книговидання у Німеччині, зокрема створення навчальних книг, посібників, підручників. Здійснена спроба з’ясувати, як у VII–XVIIІ ст. під впливом об’єктивних обставин складалися уявлення про призначення та зовнішній вигляд шкільних підручників. Відомо, що система освіти є важливим фактором національного розвитку кожної країни. Вона формується століттями під впливом багатьох чинників. Цікавим, на нашу думку, є становлення освіти у Німеччині, де розвиток відбувався під впливом традицій, релігійних та гуманістичних ідей. Ці чинники і стали підґрунтям для розвитку сучасних тенденцій в освіті. Слід зазначити, що Німеччина сьогодення – децентралізована демократична держава, яка об’єднує 16 земель і має сформовану розгалужену систему освіти. В кожній землі питаннями освіти відає своє Міністерство культів. Нова освітня політика акцентує увагу на отриманні якісної освіти методами стимулювання самостійної роботи, доборі учбового матеріалу, вибіркового підходу до засвоєння знань, що сприяє розвитку логічного мислення, інтелектуальних здібностей та освіченості особистості в цілому. Утворилася розгалужена система закладів освіти, яка враховує всі потреби особистості та являє собою єдину структуру від дошкільних закладів до освіти дорослих. Її особливості формувались упродовж віків.</p> O. Martyniuk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 2022-11-22 2022-11-22 1 116 122 10.31654/2663-4902-2022-PP-1-116-122