Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя) https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz <p><strong>Збірник засновано у 1996 р. проф. Є.</strong> <strong>І.</strong> <strong>Коваленко</strong><strong>.</strong></p> <p><strong>Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:</strong>&nbsp;Міністерство юстиції України. Серія КВ «Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» &nbsp;№ 17181-5951Р.</p> <p><strong>Фахова реєстрація у ВАК України.</strong></p> <p><strong>Галузь науки:</strong>&nbsp;педагогіка, психологія.</p> <p><strong>Періодичність видань:</strong>&nbsp;4 випуски на рік.</p> <p><strong>Мови видання:</strong> українська, білоруська, російська, англійська, польська.</p> <p><strong>Засновник:</strong>&nbsp;Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.</p> <p>Збірник наукових праць <strong>«Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки»</strong> (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)»<strong> є фаховим виданням (категорія «Б»)</strong> на підставі наказу МОН України № 157 від 09.02.2021 року (додаток № 4)<strong> з педагогічних наук (011 – Освітні, педагогічні науки)</strong>.</p> uk-UA ped.kaf.n@gmail.com (Nataliia Demchenko) biblio@ndu.edu.ua (Valentyn Slyvko) Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 OJS 3.1.1.2 http://blogs.law.harvard.edu/tech/rss 60 ОСОБЛИВОСТІ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/765 <p>У статті уточнено суть поняття «інклюзивна освіта», та наголошено, що&nbsp; основою інклюзивної освіти є позиція, згідно з якою всі діти та дорослі люди є рівними, тобто відбувається виключення будь-якої дискримінації і на основі цього створюються потрібні умови для дітей з особливими освітніми потребами. Доведено, що з інтенсивною реалізацією на практиці інклюзивна освіта створює велику кількість викликів та нових запитань, які необхідно вирішити в освітній сфері, бо в Україні освітні послуги для дітей з особливими освітніми потребами є дуже вузькими у своєму виборі. Завдання інклюзивного закладу освіти –побудувати систему, задовольнивши потребу кожної дитини в освіті, а основна проблема впровадження інклюзивної освіти полягає у тому, що шкільна система орієнтована на дітей зі стандартним розвитком, які можуть виконувати темп програми і з ким працюють типові педагогічні прийоми, тому слід приділити увагу важливому питанню, а саме формуванню змін у психологічній та ціннісній підготовці фахівців, а також розвитку їхніх професійних компетентностей, які допоможуть у майбутній роботі зі здобувачами початкової освіти з особливими освітніми потребами. Запропоновано такі способи включення в освітній процес здобувачів початкової освіти з особливими освітніми потребами: приймати дітей, котрі мають інвалідність, як будь-яких інших дітей у класі; включати дітей з особливими освітніми потребами у всі види занять, але пропонувати диференційовані завдання; включати всіх учнів у групову діяльність та залучати до групового виконання завдань; використовувати активні форми навчання – обговорення, ігри, проєкти, лабораторні та польові дослідження. Також виділено принципи, на яких базується інклюзивна освіта. Охарактеризовано безбар’єрний інклюзивний освітній простір та такі аспекти, як навчальні програми, підтримка і співпраця працівників, діагностика та оцінювання, можливості й обладнання. Запропоновано комплекс інноваційних технологій, котрі в своїй сукупності забезпечать різнобічну допомогу здобувачам початкової освіти з особливими освітніми потребами.</p> T. Hordienko, O. Filonenko, A. Bobro ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/765 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ В УМОВАХ ПЕРЕДШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/766 <p>У статті розглядаються питання, пов’язані із розкриттям головних засад передшкільної освіти як проміжної ланки дошкільної та початкової освіти. Визначено правові засади передшкільної освіти та стратегію її розбудови в контексті руху України до європейського освітнього простору. Висвітлено погляди вчених на мету та головні завдання передшкільної ланки освіти. Вказано,<br>що мета даної освітньої ланки зумовлюється необхідністю реалізації принципу неперервності освіти шляхом забезпечення цілісності процесу розвитку навчання і виховання старших дошкільників та молодших школярів, надання дітям однакових можливостей розвитку в період їхньої підготовки до навчання у школі. Коротко охарактеризовано теоретичні основи передшкільної освіти; вказано на взаємозв’язок її основних категорій, якими є: наступність, перспективність, готовність дитини до навчання у школі, неперервність освіти та їх співупорядкованість стосовно мети передшкільної освіти. Звернуто увагу на важливості забезпечення наступності в освітній роботі з музичного виховання, що визначено як процес реалізації у межах вікових можливостей дітей спільної мети: формування засад музичної культури, розвиток музичних здібностей дітей з метою становлення творчої особистості дитини. Вказано на те, що принцип наступності в опануванні музики має визначатися не в кількісному перетворенні знань, умінь та навичок, а в ускладненні способу музичного мислення. Визначенозавдання з музичного виховання, які мають спільний характер для дошкільної та початкової шкільних ланок. Проаналізовано програми з музичного виховання для закладу дошкільної освіти та першого класу Нової української школи, на основі чого встановлено невідповідності у забезпеченні наступності у музичному вихованні. Висвітлено погляди науковців стосовно необхідності більш якісного забезпечення програмових основ з музичного виховання.</p> S. Matviienko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/766 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 СОРОМ’ЯЗЛИВІСТЬ У ДОШКІЛЬНИКІВ: СУТНІСТЬ, ЧИННИКИ ВИНИКНЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВУ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/767 <p>У статті обґрунтовано актуальність проблеми сором’язливості і замкнутості – негативних поведінкових проявів з нерізко вираженим характером, які ускладнюють формування базових компетентностей у дошкільника у мовленнєвій та соціальних сферах. Автором уточнено сутність понять сором’язливості, емоції сорому, замкнутості. На основі вивчення й аналізу психолого-педагогічних досліджень виділено та охаратеризовано чинники сором’язливості і замкнутості у дітей: страх перед людьми та негативний досвід спілкування дитини з незнайомими людьми, відсутність соціальних навичок і впевненості у собі, домінуючий стиль виховання у сім’ї, недостатність нервово-психічного розвитку, переважання у дитини негативних емоцій, що пов’язані зі ставленням близьких дорослих до дитини. У статті висвітлено особливості впливу існуючих типів «неправильного виховання» на виникнення сором’язливості: несприйняття, гіперопіка, тривожно-недовірливий тип виховання, «кумир» родини (егоцентрик), що зумовлюють<br>деструкції у вихованні і розвитку дитини. У статті зазначається, що спричинити дитячу сором’язливість може також авторитарність батьків. Зазначено, що сором’язливість може привести до замкнутості, яка має в основі глибокі емоційні переживання і становить для людини серйозну проблему у стосунках. Автором охарактеризовано причини замкнутості: психологічні особливості дитини; складні стосунки в дитячому колективі, сім’ї; стримування емоцій; постійна незадоволеність спілкуванням чи діями когось із членів родини; недостатній прояв батьківської ніжності і любові, дефіцит уваги в сім’ї; відчуття незахищенності; перевтома, погане самопочуття. Встановлено, що на вияв сором’язливості людей впливають умови соціального середовища. Проаналізовані вікові особливості виникнення сором’язливості: вияв сором’язливості у дошкільників у ситуаційно-діловому, позаситуаційно-пізнавальному та позаситуаційно-особистісному спілкуванні; збільшення кількості дітей, у яких з віком зростає сором’язливість; зв’язок вказаного негативного емоційного прояву зі змістом і формами спілкування у дітей.</p> N. Pykhtina ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/767 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА ЯК КВАЛІФІКАЦЙНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/768 <p>Стаття присвячена актуальній проблемі особливостей підготовки випускного&nbsp;кваліфікаційного магістерського дослідження. Автором уточнено зміст понять «магістр», «магістерська робота», «самостійна робота» «наукове дослідження», «наукова методологія»; обґрунтовано важливість науково-дослідної діяльності під час навчання в магістратурі.&nbsp;На основі вивчення і теоретичного аналізу сучасних наукових досліджень та&nbsp;публікацій виділено й охарактеризовано етапи виконання магістерського випускного дослідження: підготовчий, під час якого з’ясовується проблема науково-практичного дослідження, визначається або обирається тема; етап роботи над текстом або змістом магістерської роботи, який охоплює детальний розгляд&nbsp;наукової літератури і проведення науково-практичного дослідження; завершальний, що означає написання вступу і висновків до роботи, складання й оформлення<br>списку використаних джерел та додатків, редагування тексту роботи з огляду&nbsp;на зауваження наукового керівника, підготовка до захисту роботи.&nbsp;У статті розглянуто структуру і зміст магістерської роботи, зазначено, що&nbsp;магістерська робота складається з наступних частин: вступ, основна частина&nbsp;(розділи, пункти), висновки до кожного розділу, загальні висновки до роботи, список використаної літератури, додатки. Інформаційне наповнення розділів&nbsp;обов’язково має співвідноситись із метою і завданнями, зазначеними у вступі, та&nbsp;поетапно розкривати сутність роботи. Основна частина тексту магістерського дослідження має містити аналіз та узагальнення наукової літератури з&nbsp;досліджуваної проблеми, детальну характеристику використаних методів, результати опрацювання зібраних даних, головні результати.&nbsp;Висвітлено, що захист випускної роботи магістранта є завершальною стадією&nbsp;підготовки кваліфікаційного дослідження. До захисту магістерської роботи&nbsp;студент зобов’язаний підготувати виступ, в якому зазначаються головні тези&nbsp;кваліфікаційної праці, результати дослідження, та презентацію роботи у програмі PowerPoint. У статті наголошено, що важливою для магістрантів під час&nbsp;захисту є демонстрація рівня наукової кваліфікації та професійної обізнаності,<br>вміння самостійно займатись науковим пошуком, знаходити конкретні суттєві&nbsp;проблеми і володіти методологією їх вирішення.</p> T. Turchyn ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/768 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 ОСОБЛИВОСТІ УРОКУ ІНФОРМАТИКИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/769 <p>У наш час вчитель покликаний виконувати важливе завдання підготовки молоді до життя в інформаційному суспільстві. Це обумовлює потребу формування&nbsp;міцних базових знань у сфері інформатики, здатності шукати та використовувати потрібну інформацію. У статті розглядаються питання специфіки та&nbsp;особливостей уроку інформатики в початковій школі. Автор наголошує, що&nbsp;формування інформаційно-комунікаційної компетентності активно відбувається&nbsp;саме на уроках інформатики. У наш час урок залишається важливою формою&nbsp;організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (і молодших школярів у тому&nbsp;числі). Дана форма має багато позитивних аспектів, які дають змогу досягати&nbsp;результативності в опануванні ключовими компетентностями. Автори зауважують, що специфікою уроків інформатики є активне використання комп’ютерної техніки та істотний обсяг практичної роботи. Крім того, важливо правильно&nbsp;обрати тип уроку залежно від місця цього уроку в межах теми, його змісту й&nbsp;віку учнів, власного досвіду. Кожному з типів уроку відповідає структурна&nbsp;послідовність, яка сьогодні може певним чином варіюватися. труктурні елементи уроку мають свої задачі, логічно взаємопов’язані між собою і спрямовані на&nbsp;досягнення загальної мети уроку. Особливості кожного етапу уроку інформатики вимагають використання відповідних методів та прийомів, які мають бути доцільними саме для даного етапу навчального заняття. Головними методичними підходами уроку інформатики в початковій школі автор визначає: операційний, технологічний, завданнєвий та проблемний. У статті зауважується, що&nbsp;урок інформатики в початковій школі має відповідати певним вимогам: структури, змісту, процесу підготовки, організації, техніки проведення. Дотримання<br>визначених вимог забезпечує вмотивоване засвоєння молодшими школярами&nbsp;навчального матеріалу та оволодіння уміннями і навичками використання комп’ютерної техніки для вирішення різноманітних ситуацій власної життєдіяльності.</p> M. Shevchuk, N. Buhaiets ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/769 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ ВОКАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/770 <p>У статті обґрунтовано суть поняття «вокально-педагогічна діяльність» як вид&nbsp;професійної діяльності, спрямований на формування знань, умінь та навичок,&nbsp;вокальної культури та майстерності, ціннісного ставлення до вокальної діяльності. Охарактеризовано зміст поняття «вокальна підготовка» як цілісної&nbsp;системи та процесу педагогічної взаємодії, що базується на засвоєнні теорії та&nbsp;практики вокальної підготовки.&nbsp;Розглянуто процес підготовки до вокально-педагогічної діяльності як комплексну&nbsp;взаємодію методологічної організації процесу навчання та оволодіння навичками,&nbsp;що необхідні для подальшої професійної діяльності. Висвітлено значущість таких&nbsp;ознак педагога, як самовизначення та самовдосконалення, що набувають свого&nbsp;значення за наявності мотивації, яка є обов’язковою умовою професійного&nbsp;зростання.&nbsp;На основі аналізу джерельної бази виділено риси вокально-педагогічної діяльності,<br>що визначаються багатокомпонентністю структури, педагогічною спрямованістю, самовдосконаленням та поєднанням нтелектуального та емоційного.&nbsp;Взаємодія функціональних та структурних компонентів, як свідчення готовності до вокально-педагогічної діяльності, розкривається за рахунок різнома&nbsp;було виокремлено низку завдань&nbsp;вокальної підготовки, що полягають у здійсненні естетичного виховання та&nbsp;любові до вокального мистецтва, розумінні особливостей вокального процесу,&nbsp;розвитку оцінки та критеріїв співу, вокального слуху, вокально-технічних та&nbsp;артистичних навичок.&nbsp;Висвітлено поняття «вокально-педагогічна майстерність» як складова вокально-педагогічної діяльності, що передбачає здобуття знань, умінь, навичок та&nbsp;фахових компетентностей, необхідних для відтворення художнього образу і&nbsp;здійснення фахової регуляції.</p> Y. Yotka ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/770 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 «МОЗКОВИЙ ШТУРМ» НА УРОКАХ ЛІТЕРАТУРИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/771 <p>«Мозковий штурм» – один із інноваційних інтерактивних методів, який широко&nbsp;представлений у сучасній літературній дидактиці (на рівні планів-конспектів&nbsp;учителів), проте не знайшов свого теоретико-філологічного обґрунтування.&nbsp;Автор статті намагається адаптувати його особливості до специфіки саме&nbsp;літературного навчання, окреслити теоретичні закономірності застосування в<br>умовах вивчення словесності. Використовуючи загальну характеристику&nbsp;«мозкового штурму», він встановлює точки дотику з літературознавчими теоріями, які підкреслюють поліфонічність художнього матеріалу, невичерпність&nbsp;значень, закодованих у словесну тканину літературного твору. На думку автора, використання методу важливе й з огляду на особливості інтерпретаційної<br>діяльності школярів, яка часто тяжіє до продукування значної кількості пояснень&nbsp;та ідей, які виникають у процесі обговорення художніх джерел на уроках&nbsp; літератури. При цьому в статті проаналізовано способи використання «мозкового штурму» вчителями-практиками, виділено недоліки, які при цьому&nbsp;зустрічаються.&nbsp;Проте основне значення наукового матеріалу полягає в тому, що в ньому вперше&nbsp;окреслено можливі варіанти застосування методу «мозкового штурму»,&nbsp;виходячи з безпосередніх потреб, які виникають у процесі опрацювання учнями&nbsp;літературних джерел. Сюди віднесено пояснення учнями змісту та функціональної ролі окремих художніх елементів, установлення зав’язків між художніми&nbsp;елементами чи специфікою художнього мислення різних письменників, класифікація формальних сторін літературного матеріалу, цілісна оцінка феномену&nbsp;письменника чи групи митців, пошук варіантів вирішення змальованої в художньому творі проблеми, створення учнями колективного творчого продукту. В<br>усіх названих випадках, на думку автора статті, метод «мозкового штурму»&nbsp;може виконати свою продуктивну роль, дозволивши виявити змістову та&nbsp;формальну багатогранність літературного матеріалу, а кожному учневі –&nbsp;власне розуміння прочитаного.</p> Y. Bondarenko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/771 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ ДОШКІЛЬНИКА У ВЗАЄМОДІЇ З ОДНОЛІТКАМИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/772 <p>У статті обґрунтовано актуальність проблеми становлення і розвитку моральної позиції дітей 5–7 років у взаєминах з однолітками. Зафіксовано фактичну&nbsp;відсутність у дослідженнях, присвячених формуванню моральності в ранньому&nbsp;онтогенезі, поняття «позиція» як інтегративного утворення. Розкрито зміст і&nbsp;структуру моральної позиції як системи ціннісних ставлень дитини старшого&nbsp; дошкільного віку до себе, однолітків та спільної з ними діяльності. Визначено роль&nbsp;ціннісного ставлення дошкільника до партнера й самого себе у процесі&nbsp;конструктивної взаємодії. Схарактеризовано групову взаємодію дітей старшого&nbsp;дошкільного віку за особливостями їхнього ставлення до соціальних регламентів, самопокладання відповідальності, взаємин з однолітками, самооцінки<br>результатів та власного внеску в них. Визначено критерії оцінки міри сформованості у досліджуваних моральної позиції, якими слугували: власна гідність,&nbsp;повага до партнера по діяльності та відповідальне ставлення до процесу й&nbsp;результатів спільних дій. Обґрунтовано й описано авторську типологію&nbsp;моральної позиції досліджуваних 5–7 років, яка включає: свідомо-рефлексивний,<br>соціально-орієнтований, деструктивно-демонстративний та споглядально-ухильний типи. Програма оптимізації освітнього процесу спрямована на організацію ціннісно орієнтованої взаємодії дошкільників з однолітками в умовах ЗДО&nbsp;</p> O. Kononko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/772 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 СИТУАТИВНІ ВПРАВИ НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/773 <p>Статтю присвячено актуальним питанням навчально-виховних завдань занять&nbsp;з української мови для студентів вишів. Питання становлення громадянської&nbsp;самосвідомості та високої духовності особистості є вкрай актуальним. Неабияке значення для реалізації професійної діяльності, для вирішення організаційних&nbsp;питань має загальнокультурна компетенція, яка базується на&nbsp; агальнолюдських&nbsp;цінностях. Ця компетенція формується на заняттях з освітніх компонент&nbsp;гуманітарного спрямування, серед яких провідна роль належить мовним дисциплінам. Значення рідної мови важко переоцінити, вона є унікальним засобом виховання людини, формування її ціннісних орієнтацій. Ефективним засобом розвитку&nbsp;мовлення та мислення здобувачів вищої освіти може стати використання&nbsp;ситуативних вправ. Мета статті – висвітлити основні питання використання&nbsp;ситуативних вправ як засобу формування ціннісних орієнтацій особистості&nbsp;здобувача вищої освіти на заняттях з української мови за професійним&nbsp;спрямуванням. У статті порушено питання про використання ситуативних&nbsp;вправ на заняттях з української мови за професійним спрямуванням. З’ясовано&nbsp;роль ситуативних вправ у формуванні мовно-комунікативної компетентності&nbsp;особистості здобувача освіти та формування її ціннісних орієнтацій. Розглянуто&nbsp;поняття «мовленнєва ситуація», «ситуативна вправа». Схарактеризовано методику, функціональні особливості та наведено приклади використання ситуативних вправ на заняттях. Результати дослідження показали, що заняття з<br>використанням ситуативних вправ сприяють формуванню особистості студента, її ціннісних орієнтирів, покращенню омунікативних якостей мовлення,&nbsp;підвищенню загальної культури, формуванню моральних чинників, небайдужості&nbsp;до історії та мови рідного народу. Визначено наукову новизну та практичну&nbsp;значущість дослідження: науково обґрунтовано методичні засади використання<br>ситуативних вправ на заняттях з української мови за професійним спрямуванням; розроблено й перевірено методику використання таких вправ під час&nbsp;роботи над мовним матеріалом, проведено перевірку пропонованої методики,&nbsp;яка сприяє свідомому засвоєнню студентами навчального матеріалу, може бути&nbsp;впроваджена в навчально-виховний процес, використана для вдосконалення програм і підручників. Також окреслено перспективи подальших досліджень в означеній&nbsp;галузі.</p> O. Hordiienko ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/773 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 БІНАРНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ МУЗИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ХОРЕОГРАФА https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/774 <p>У статті розкривається досвід застосування бінарного підходу у процесі фахової&nbsp;підготовки майбутніх хореографів у Бердянському державному педагогічному&nbsp; університеті. Авторами визначено та розкрито ключові поняття досліджуваної&nbsp;проблематики: бінарний підхід і музична компетентність. Бінарний підхід фахової&nbsp;підготовки майбутніх хореографів розглядається як взаємодія учасників освітнього процесу задля досягнення програмних результатів навчання через інтеграцію і міжпредметні зв’язки освітніх&nbsp; компонентів обов’язкового циклу дисциплін&nbsp;тієї чи іншої освітньо-професійної програми (педагогічний або мистецький&nbsp;напрям). Музична компетентність хореографа (учителя, керівника танцювального гуртка, артиста балету, балетмейстера) визначається як взаємозв’язок&nbsp;музично-теоретичної і практичної підготовки, який передбачає гнучке використання набутих знань, умінь і навичок під час виконання професійних завдань у&nbsp;різних видах хореографічної діяльності. У змісті статті уточнено, що має включати музична компетентність, якими знаннями, уміннями і навичками має&nbsp;володіти майбутній хореограф.&nbsp;Акцент у статті зроблено на наведенні прикладів бінарної взаємодії (викладач-викладач, викладач – концертмейстер, викладач – роботодавець, викладач –<br>фахівець – практик та ін.) задля формування музичної компетентності фахівців&nbsp;хореографічного профілю (педагогічного, мистецького) під час вивчення різних&nbsp;освітніх компонентів.&nbsp;Доведено, що застосування бінарного підходу під час організації різноманітних&nbsp;форм освітнього процесу (лекції, практичні, лабораторні заняття), пошук різноманітних засобів бінарної взаємодії із залученням викладачів фахових дисциплін,&nbsp;концертмейстерів, фахівців-практиків та ін., застосування нестандартних&nbsp;професійно орієнтованих завдань в умовах, наближених до виробничих, із залученням роботодавців, упровадження партнерських стосунків між здобувачами&nbsp;вищої освіти і науково-педагогічними працівниками сприятиме підвищенню&nbsp;якості фахової підготовки майбутніх хореографів, однією з важливих складових&nbsp;якої є музична компетентність.</p> O. Martinenko, O. Emelyanova ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/774 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 ФОРМУВАННЯ ЛІНГВІСТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/775 <p>Статтю присвячено актуальній проблемі формування лінгвістичної компетенції&nbsp;майбутніх фахівців дошкільної освіти під час вивчення англійської мови. Метою&nbsp;дослідження є наукове обґрунтування лінгвістичної іншомовної компетенції,&nbsp;визначення особливостей, принципів та методів її формування, розробка та&nbsp;впровадження у навчальний процес комплексу вправ для формування граматичного компонента у майбутніх фахівців дошкільної освіти під час вивчення навчальної дисципліни «Іноземна мова» (англійська). Формування лінгвістичної&nbsp;компетенції є одним із пріоритетів вивчення англійської мови, адже неможливо<br>вивчити іноземну мову без знань лексики, граматики, фонетики та орфографії.&nbsp;Тому проблема формування лінгвістичної ншомовної компетенції є однією з&nbsp;найактуальніших у вищій школі, зокрема у підготовці майбутніх фахівців&nbsp;дошкільної освіти.&nbsp;Відповідно до визначених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалась комплексна система методів дослідження:&nbsp; еоретичних, емпіричних, статистичних на засадах особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів.&nbsp;Науковою новизною дослідження є розробка і впровадження в освітній процес&nbsp;комплексу навчальних завдань, які ефективно впливають на підвищення рівня&nbsp;лінгвістичної компетенції майбутніх фахівців дошкільної освіти.&nbsp;У статті обґрунтовано теоретичні засади процесу формування лінгвістичної&nbsp;компетенції під час вивчення англійської мови майбутніми фахівцями дошкільної&nbsp;освіти. Визначено компоненти, принципи та методи формування лінгвістичної&nbsp;компетенції під час вивчення англійської мови. Здобуті результати засвідчили<br>правомірність вихідних положень дослідження, а реалізація мети і завдань стали&nbsp;підставою для відповідних висновків.&nbsp; Сформований рівень граматичного компонента лінгвістичної компетенції майбутніх фахівців дошкільної освіти у процесі виконання ними навчальних завдань є&nbsp;підтвердженням рівня лінгвокомпетентності. Крім того, результати дослідження надають підстави зазначити, що виконання комплексу завдань спонукають&nbsp;студентів бути більш активними на заняттях, стимулюють навчально-пізнавальну діяльність, допомагають забезпечити позитивну мотивацію та сприяють кращому засвоєнню знань, критичному мисленню, формуванню навичок&nbsp;самостійної роботи.</p> O. Mykhailenko, O. Mamchych ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/775 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 ОСВІТА ДОРОСЛИХ У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ (ІІ ПОЛ. ХІХ – 20-ТІ РР. ХХ СТ.) https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/776 <p>У статті розкривається важлива проблема – розвиток позашкільної освіти на&nbsp;тлі самореалізації української соціальної спільноти у ІІ пол. ХІХ – 20-х рр. ХХ ст.&nbsp;Цей період в історії освіти є визначним, оскільки відбувалось відкриття ліцеїв,&nbsp;гімназій, університетів, формувались наукові товариства, з’являлись публічні&nbsp;бібліотеки, що сприяло збагаченню освітніх ресурсів, збільшенню кількості освітніх можливостей, а також підвищенню інтересу суспільства до освіти.&nbsp;Автором уточнено, що провідним напрямом освіти орослих того періоду було&nbsp;прагнення знайти співвідношення між змістом підтримуючого та інноваційного&nbsp;навчання. У статті охарактеризовано зв’язок різних аспектів зі змістом&nbsp;тогочасної позашкільної освіти, таких як принципи державотворення,&nbsp; суспільно-політичне, національне, моральне, духовно-релігійне життя України.&nbsp;На основі вивчення й аналізу архівних джерел, документів, наукової літератури і&nbsp;періодики з’ясовується пріоритетність тенденцій освіти дорослих, поетапна&nbsp;детермінованість їх характеру і спрямованості соціокультурними умовами,&nbsp;філософією освіти як характеристиками самореалізації соціуму, особливості<br>організаційно-педагогічного забезпечення проблеми.&nbsp;Досліджується історія освіти дорослих, її сприяння вирішенню педагогічних,<br>психологічних, соціальних, культурологічних, історичних проблем сучасності,&nbsp;проєктуванню науково-теоретичного пошуку і забезпеченню розбудови освіти.&nbsp;Акцентується, що генезис проблеми розкриває демократичні, гуманістичні&nbsp;показники освітніх основ українського менталітету. Виокремлюється гуманістичний аспект проблеми, який посилюється у зв’язку з вивченням досвіду, спрямованого на визначення людини як найвищої цінності.&nbsp;Визначається, що зміст, принципи та структура неперервної освіти мають&nbsp;орієнтуватися на сучасний стан соціуму, його національно-культурні особливості. Важливим напрямом освітнього процесу дорослих має бути врахування&nbsp;тенденцій вітчизняної освіти замість переймання зарубіжних ідей, оскільки під&nbsp;час навчання це допоможе взяти до уваги певні риси в рамках нашого менталітету.</p> L. Vovk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/776 Thu, 02 Dec 2021 15:53:17 +0200 ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ПРОФЕСОРА О. Я. РОСТОВСЬКОГО https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/777 <p>У статті висвітлюється життєвий шлях та наукові здобутки професора&nbsp;О. Ростовського, значення яких є важливими у контексті дослідження історії<br>освіти і становлення музичної педагогіки України часів її незалежності.&nbsp;Метою нашого дослідження є привернення уваги до постаті О. Ростовського у<br>контексті становлення музичної педагогіки незалежної України та забезпечення&nbsp;належного місця доробку вченого серед науковців, що працювали за даною&nbsp;тематикою.&nbsp;Для цього нами було проаналізовано відомі факти біографії та науковий доробок&nbsp;О. Ростовського, що складається з програм з музики для початкової та середньої школи (створені групою авторів на чолі з О. Ростовським) та поурочних&nbsp;методичних розробок; підручника з музики для 1 класу (у співавторстві); навчально-методичних посібників з теорії та методики музичної освіти для студентів-майбутніх вчителів музики, а також серією дисертацій на здобуття наукового&nbsp;ступеня кандидата педагогічних наук, захищених під його керівництвом (всього&nbsp;12 дисертацій). Наявність кола учнів та наукових однодумців дає змогу говорити&nbsp;про існування наукової школи під керівництвом О. Ростовського, яка пропагувала&nbsp;споріднені педагогічні ідеї та мала спільність досліджуваних тем.&nbsp;Вивчивши описану тему, ми дійшли висновку, що наукова спадщина професора О. Ростовського є однією з фундаментально важливих віх розвитку музичної&nbsp;педагогіки України часів становлення її незалежності та державності. Саме&nbsp;завдяки підходу науковця до навчання дітей музики, що засновувався на використанні національної культури у поєднанні з педагогічною концепцією Д. Кабалевського відбувалося закладення підвалин національної самоідентифікації школярів,&nbsp;що мало критичне значення в умовах здійснення бурхливих державотворчих&nbsp;процесів, а завдяки науковому керуванню уможливлювалось поширення застосування методики музичного навчання дітей.&nbsp;Наукова новизна даного дослідження полягає у систематизації доробку професора О. Ростовського, а практична значимість становить собою інформативний базис для проведення подальших більш ґрунтовних досліджень.</p> V. Yotka ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/777 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200 МИСТЕЦЬКО-ПЕДАГОГІЧНІ ІННОВАЦІЇ ПРОФЕСОРА О. Я. РОСТОВСЬКОГО https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/778 <p>Стаття присвячена висвітленню мистецько-педагогічних інновацій професора&nbsp;О. Я. Ростовського та розкриття їх значення в контексті розвитку вітчизняної&nbsp;мистецької освіти. Авторами здійснено короткий аналіз досягнень музиканта-педагога, який дає підстави говорити про їх беззаперечну цінність.&nbsp;Наголошується, що сьогодні важко переоцінити внесок вченого у шкільну&nbsp;мистецьку освіту, методику викладання уроків в закладах&nbsp; агальної середньої&nbsp;освіти, систему підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва тощо.&nbsp;З точки зору сьогодення такі праці, як «Методика викладання музики в початковій школі», «Методика викладання музики в основній школі», «Лекції з історії&nbsp;західноєвропейської музичної&nbsp; педагогіки», «Педагогіка музичного сприймання»,&nbsp;«Теорія і методика музичної освіти» не лише не втрачають своєї актуальності,&nbsp;а навпаки знаходять все нових і нових прихильників.&nbsp;Особливої ваги результати музично-педагогічної діяльності вченого набували в&nbsp;умовах становлення молодої держави та розбудови національної системи освіти,&nbsp;який був глибоко переконаний у важливості професії вчителя музичного&nbsp;мистецтва, еобхідності досягнення ним високого рівня педагогічної майстерності. Ним обґрунтовані нові концептуальні підходи до поліпшення якості шкільної мистецької освіти, необхідності оновлення програм з музики, змісту уроків,&nbsp;переосмислення їх мети й завдань, вивчення й узагальнення передового вітчизняного та європейського досвіду, широкого впровадження в освітню практику&nbsp;інноваційних розробок.&nbsp;Одним з важливих напрямків діяльності вченого було наукове керівництво дисертаційними дослідженнями в галузі музичної педагогіки. В статті підкреслюється,&nbsp;що наукова школа професора О. Я. Ростовського відзначається інноваційністю&nbsp;підходів до вирішення актуальних проблем митецької педагогіки, а результати<br>проведених досліджень новизною та вагомістю висновків.&nbsp;Авторами статті відстоюється думка щодо необхідності подальшого вивчення&nbsp;здобутків ученого, оскільки переконані в їх новизні та беззаперечній цінності для&nbsp;сучасної теорії та практики мистецької освіти.</p> O. Koval, Y. Dvornyk ##submission.copyrightStatement## http://creativecommons.org/licenses/by/4.0 https://lkp.ndu.edu.ua/index.php/nz/article/view/778 Wed, 10 Nov 2021 00:00:00 +0200