ФЕНОЛЬНІ СПОЛУКИ ВІВСА ПОСІВНОГО ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГУСЕЙ В ОНТОГЕНЕЗІ

  • O. Danchenko доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри харчових технологій та готельно-ресторанної справи Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного https://orcid.org/0000-0001-5049-3446
  • D. Maiboroda здобувач, асистент кафедри харчових технологій та готельно-ресторанної справи, Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного https://orcid.org/0000-0001-7555-6511
  • M. Danchenko кандидат технічних наук, доцент, доцент кафедри вищої математики і фізики Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного https://orcid.org/0000-0001-7555-6511
  • A. Angelovska здобувач, асистент кафедри харчових технологій та готельно-ресторанної справи Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного https://orcid.org/0000-0001-6157-521X
Ключові слова: гуси, м’язова тканина, фізіологічна напруга, овес, пероксидне окиснення, антиоксидантна активність, ліпіди, продукти окиснення

Анотація

У складі вівса посівного наявні унікальні фенольні сполуки, що володіють потужною антиоксидантною активністю. Метою дослідження було з’ясування впливу біологічно активних сполук вівса посівного на антиоксидантну активність м’язової тканини гусей під час фізіологічної напруги формування ювенального пір’я. У 35-ти добовому віці гусенят за принципом аналогів було сформовано 3 групи (контрольну і 2 дослідні) по 26 голів. Птицю контрольної групи утримували на стандартному раціоні. Гусенятам І дослідної групи додавали водний екстракт вівса, а ІІ дослідної групи – еквівалентну кількість зеленої маси вівса. Забій птиці і відбір тканин для біохімічних досліджень проводили щотижнево з 35-ої до 63-ої доби. Встановлено, що в гусенят І дослідної групи впродовж усього досліду спостерігалось достовірне зниження вмісту продуктів ліпопероксидації порівняно з контролем (на 17,4–22,1%). Для ІІ дослідної групи гусей достовірне зниження вмісту продуктів ліпопероксидації у м’язової тканині встановлено у 49-ти і 56-добовому віці. На тлі фізіологічної напруги в 49-добових гусей додавання екстракту вівса до раціону сприяло більш потужній активізації антиоксидантної системи м’язової тканини: коефіцієнт антиоксидантної активності цієї тканини гусей І дослідної групи перевищив відповідний показник контрольної на 50,0 %, а ІІ дослідної – на 25,0 %. Встановлено достовірне збільшення середнього вмісту загальних ліпідів у м’язовій тканині обох дослідних груп гусей (на 16,3 % та 18,3 %) та стабілізуючий вплив вівса на вміст загальних ліпідів. Отже, незалежно від способів додавання до раціону гусей овес посівний сприяє підвищенню антиоксидантної активності м’язової тканини гусей. Однак більш стійкий антиоксидантний вплив спостерігався при додавання до раціону гусей екстракту вівса.

Посилання

References
1. Boz H. (2015). Phenolic amides (avenanthramides) in oats – a review. Czech Journal of Food Sciences. Vol. 33, No. 5. P. 399–404. URL: https://doi.org/10.17221/696/2014-cjfs [in EU]
2. Sang, S. & Chu Y. (2017). Whole grain oats, more than just a fiber: Role of unique phytochemicals. Molecular Nutrition & Food Research. Vol. 61. No. 7. P. 1600715. URL: https://doi.org/10.1002/mnfr.201600715 [in EU].
3. I.-S. Kim et al. (2021). Multiple antioxidative and bioactive molecules of oats (avena sativa L.) in human health. Antioxidants. Vol. 10, No 9. P. 1454. URL: https://doi.org/10.3390/antiox10091454 [in EU].
4. Pretorius, C.J. & Dubery, I.A. (2023). Avenanthramides, distinctive hydroxycinna-moyl conjugates of oat, avena sativa L.: an update on the biosynthesis, chemistry, and bioactivities. Plants. Vol. 12. No 6. P. 1388. URL: https://doi.org/10.3390/plants12061388 [in EU]
5. S. Leonova et al. (2020). Diversity of avenanthramide content in wild and cultiva-ted oats. Proceedings on applied botany, genetics and breeding. Vol. 181. No 1. P. 30–47. URL: https://doi.org/10.30901/2227-8834-2020-1-30-47 [in EU]
6. E. Turrini et al. (2019). Overview of the anticancer profile of avenanthramides from oat. International Journal of Molecular Sciences. Vol. 20. No 18. P. 4536. URL: https://doi.org/10.3390/ijms20184536 [in EU]
7. Tripathi, V, Singh, A. & Ashraf, M.T. (2018). Avenanthramides of oats: Medicinal importance and future perspectives. Pharmacogn. Rev. 12. P. 66–71. DOI:10.4103/phrev.phrev_34_17 [in English].
8. Gilissen, L., van der Meer, I. & Smulders, M. (2016). Why oats are safe and healthy for celiac disease patients. Medical Sciences. Vol. 4. No 4. P. 21. URL: https://doi.org/10.3390/medsci4040021 [in English].
9. Sur R. et al. (2008). Avenanthramides, polyphenols from oats, exhibit anti-inflammatory and anti-itch activity. Archives of Dermatological Research. Vol. 300. No 10. P. 569–574. URL: https://doi.org/10.1007/s00403-008-0858-x [in English].
10. Zhang Y. et al. (2020). Consumption of avenanthramides extracted from oats reduces weight gain, oxidative stress, inflammation and regulates intestinal microflora in high fat diet induced mice. Journal of Functional Foods. Vol. 65. P. 103774. URL: https://doi.org/10.1016/j.jff.2019.103774 [in English].
11. Perrelli A. et al. (2018). Biological Activities, Health Benefits, and Therapeutic Properties of Avenanthramides: From Skin Protection to Prevention and Treatment of Cerebrovascular Diseases. Hindawi Oxidative Medicine and Cellular Longevity. Article ID 6015351. URL: https://doi.org/10.1155/2018/6015351 [in English].
12. Spencer J. et al. (2020). Chronic Vascular Effects of Oat Phenolic Acids and Avenanthramides in Pre- or Stage 1 Hypertensive Adults. Current Developments in Nutrition. Vol. 4, Supplement 2. P. 478. URL: https://doi.org/10.1093/cdn/nzaa045_111 [in English].
13. Zhouyao H. et al. (2022). The inhibition of intestinal glucose absorption by oat‐derived avenanthramides. Journal of Food Biochemistry. URL: https://doi.org/10.1111/jfbc.14324 [in English].
14. Thies F. et al. (2014). Oats and bowel disease: a systematic literature review. British Journal of Nutrition. Vol. 112. S2. P. S31–S43. URL: https://doi.org/10.1017/- s0007114514002293 [in English].
15. Xie Z. et al. (2017). Rapid quantitation of avenanthramides in oat-containing products by high-performance liquid chromatography coupled with triple quadrupole mass spectrometry (HPLC-TQMS), Food Chemistry. Vol. 224 (1). P. 280–288. DOI: 10.1016/j.foodchem.2016.12.079 [in English].
16. Soycan G. et al. (2019). Composition and content of phenolic acids and avenanthramides in commercial oat products: are oats an important polyphenol source for consumers? Food Chemistry. Vol. 3. P. 1–10. DOI: 10.1016/j.fochx.2019.100047 [in English].
17. Wouter J.C. de Bruijn et al. (2019). Mass spectrometric characterisation of avenanthramides and enhancing their production by germination of oat (Avena sativa), Food Chemistry. Vol. 277(30). P. 682–690. DOI: 10.1016/j.foodchem.2018.11.013 [in English].
18. Pridal, A.A., Böttger, W. & Ross, A.B. (2018). Analysis of avenanthramides in oat products and estimation of avenanthramide intake in humans. Food Chemistry. Vol. 253. P. 93– 100. DOI:10.1016/j.foodchem.2018.01.138 [in English].
19. Nikolaieva, Yu.V. & Danchenko, O.O. (2021). Osoblyvosti vplyvu ekstraktu vivsa posivnoho na antyoksydantnu aktyvnist pechinky husei [Peculiarities of the effect of seed oat extract on the antioxidant activity of goose liver]. Biolohiia tvaryn – Biology of animals. Vol. 23. No 2. P. 41–46. DOI:10.15407/animbiol23.02 [in Ukrainian].
20. Sheremet, D.O. & Melnyk, V.V. (2014). Rozvedennia husei u prysadybnomu hospodarstvi: vybir porody i formuvannia batkivskoho stada [Breeding geese in the homestead: selection of the breed and formation of the parent flock]. Suchasne ptakhivnytstvo – Modern poultry farming. No 6. P. 14–15 [in Ukrainian].
21. Fedorovych, Ye.I. & Zaplatynskyi, V.S. (2015). Suchasnyi stan ta perspek-tyvy rozvytku husivnytstva Ukrainy [The current state and prospects for the development of goose farming in Ukraine]. Naukovyi visnyk LNUVMB Tim. S.Z. Hzhytskoho – Scientific Bulletin of LNUVMBT named after S.Z. Gzytsky. Vol. 17. No 3(63). P. 322–329 [in Ukrainian].
22. (2005). Rekomendatsii z normuvannia hodivli silskohospodarskoi ptytsi [Recommendations on rationing of feeding of agricultural poultry]. Yu.O. Riabokin (Ed.). Birky: Instytut ptakhivnytstva UAAN [in Ukrainina].
23. Ionov, I.A. (2011). Kriterii i metody kontrolja metabolizma v organizme zhivotnyh i ptic [Criteria and methods for monitoring metabolism in the body of animals and birds]. Harkov [in Ukrainian].
24. Danchenko, O.O. et al. (2021). Effect of extract from common oat on the antioxidant activity and fatty acid composition of the muscular tissues of geese. Regulatory Mechanisms in Biosystems. Vol. 12. No 2. P. 307–314. DOI:https://doi.org/ 10.15421/022141 [in English].

Переглядів анотації: 35
Опубліковано
2024-02-09
Як цитувати
Danchenko, O., D. Maiboroda, M. Danchenko, і A. Angelovska. ФЕНОЛЬНІ СПОЛУКИ ВІВСА ПОСІВНОГО ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГУСЕЙ В ОНТОГЕНЕЗІ. Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), no 2, Feb. 2024, pp 55-63, doi:10.31654/2786-8478-2023-BN-2-55-63.