БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ КРОВІ НА ФОНІ ХРОНІЧНОГО ПІЄЛОНЕФРИТУ
Анотація
Медико-біологічними дослідженнями доведено, що до 40-річного віку у людини нирки зазвичай вже втрачають близько 40 % своїх функціональних можливостей. Це означає значну втрату здатності організму “фільтрувати” токсини і виводити їх з організму. Захворювання нирок – це захворювання, пов’язані з патологічними змінами в органах сечостатевої системи. Частіше зустрічаються: запальні захворювання нирок (пієлонефрит, піонефроз, туберкульоз нирки), сечового міхура (цистит), сечовипускального каналу (уретрит). Хвороби нирок часто мають безсимптомний перебіг патологічного процесу. Тому більшість людей звертають увагу, коли вже з’являються симптоми патології, що розвивається, і процес переходить в хронічний. Пієлонефрит і сечокам’яна хвороба складають до 70 % всієї урологічної патології. Ці захворювання з різною частотою зустрічаються у всіх вікових групах. Жінки 30-40 років страждають пієлонефритами в 4–5 разів частіше, ніж чоловіки, що обумовлене анатомічними особливостями будови і розташування жіночої уретри. За даними патологоанатомічної статистики, пієлонефрити виявляються до 20 % всіх розтинів, хоча за життя цей діагноз був встановлений не більше ніж в 1/4 частини хворих. 25 % людей, що перенесли гострий пієлонефрит, через 2–2,5 роки встановлюють хронічну форму захворювання. Метою нашого дослідження є вивчення біохімічних та клінічних показників крові на фоні хронічного пієлонефриту у жінок 22–35 років. На тлі хронічного пієлонефриту у жінок спостерігається достовірне підвищення вмісту загального білірубіну, креатиніну, сечовини та показника тимолової проби, що вказує на наявність запального процесу та порушення функціонування нирок. В периферійній крові спостерігається лейкоцитоз за рахунок збільшення нейтрофілів та моноцитів, що також вказує на запальний процес. Особливу увагу слід звернути, що майже всі показники периферійної крові жінок, які страждають на хронічний пієлонефрит, значно перебільшують такі показники практично здорових жінок, але при цьому вони знаходяться на верхній межі клінічних референтних показників.
Посилання
1. Ataman, A.V. (2017). Patologichna fiziologij v zapitannjh i vidpovidjh [Pathological physiology in questions and answers]. Vinnica: Nova kniga [Ukrainian].
2. (2008). Gelsinska dtklaracij Vsesvitnoi medichnoi asociacii «Etichni principi medichnih doslidgen za uchastj lydini u ykosti obekta doslidgen» ["Ethical principles of medical research involving a person as a research object"]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005 [in Ukrainian].
3. Zagalna deklaracij pro bioetiku ta prava lydini (2005). [General Declaration onBioethics and Human Rights]. Organizaciy Obednanih Nacii z pitan osviti, nauki I kulturi: viddil etiki nauki I tehnologii: stktor socialnih i gumanitarnih nauk. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0014/- 001461/146180r.pdf [in Ukrainian].
4. Lapovec, L.E., Lebed, G.B. & Jstremska, O.O. (2021). Klinichna laboratorna dignostica [Clinical laboratory diagnostics]. Kyiv: Medicina [in Ukrainian].
5. Sorokin, I., Gichka, C. & Davidenko, K. (2019). Osnovi patologii za Robinzonom [The basics of pathology according to Robinson]. Kyiv: Medicina [in Ukrainian].
6. Badnar, J.J., Voloshin, V.D., Romanyk, A.M. & Gargina, V.V. (2021). Patomorfologij. Specialnaj patomorfologsj [Pathomorphology. Special pathomorphology]. Vinnica: Nova kniga [Ukrainian].
7. Regeda, M.S., Boichuk, T.M., Bondarenko, Y.I. & Regeda M.M. (2013). Zapalennj – tipovoi patologichnii process [Inflammation is a typical pathological process]. Lviv [Ukrainian].
8. Filimonov, V.I. & Marakushin, D.I. (2022). Klinichna fiziologij [Clinical physiology]. Kyiv: Medicina [in Ukrainian].
Переглядів анотації: 72
Авторське право (c) 2024 Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.