Комплексне дослідження психофізіологічних показників учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану

Т. Є. Комісова; А. В. Мамотенко; Л. П. Коваленко; І. О. Федяй; М. І. Осинський

doi:10.31654/2786-8478-2024-BN-1-2-94-102

Т. Є. Комісова кандидат біологічних наук, професор, завідувачка кафедри анатомії і фізіології людини імені Я. Р. Синельникова ХНПУ імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0003-3959-8575
А. В. Мамотенко кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри анатомії і фізіології людини імені Я. Р. Синельникова ХНПУ імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0001-6101-9723
Л. П. Коваленко старший викладач кафедри анатомії і фізіології людини імені Я. Р. Синельникова ХНПУ імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0003-4980-7887
І. О. Федяй доктор філософії PHD з біології, доцент кафедри медико-біологічних основ спорту та фізичної культури ХДАФК https://orcid.org/0000-0002-7171-1622
М. І. Осинський аспірант кафедри анатомії та фізіології людини імені професора Я. Р. Синельникова ХНПУ імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0000-0002-2865-1951

DOI: https://doi.org/10.31654/2786-8478-2024-BN-1-2-94-102

Ключові слова: адаптаційний потенціал, реактивна тривожність, психофізіологічний стан.

Анотація

Реалії повсякденного життя кожного українця та українки в умовах війни потребують неабиякої уваги до їх фізичного, емоційного та духовного станів. Тому актуальної проблемою суспільства є, та буде залишатись ще довго після завершення війни, питання пов’язане із збереженням та зміцненням психофункціонального стану. Метою дослідження постало оцінити психофізіологічні показники учасників освітнього процесу закладів загальної середньої освіти, вищих навчальних закладів (здобувачів педагогічного університету, курсантів вищих воєнних закладів) під час їх адаптації до навчання в умовах воєнного стану. Порівняльне комплексне дослідження психофізіологічних показників проведено у 92 учасників освітнього процесу: учнів 10-11 класів, віком 16-17 років, студентів педагогічного університету, віком 18-20 років та курсантів Національної академії Національної гвардії України, віком 19-20 років. Психофізіологічний стан оцінювався за показниками сили нервової системи (СНС), функціональними пробами кардіореспіраторної системи (Руф’є, Штанге і Генчі), величиною адаптаційного потенціалу та рівнем реактивної тривожності. У ході дослідження з’ясовано, що для учнів 10-11-их класів є характерним зниження процесів адаптації, напруження регуляторних механізмів на тлі високого рівня реактивної тривожності. Психофізіологічний стан студентів відзначався зниженням адаптаційних і регуляторних механізмів на тлі помірного рівня реактивної тривожності. Курсанти виявилися більш стресостійкими, їх функціональний стан й регуляторні механізми відповідають фізіологічній нормі і у більшості реактивна тривожність є низькою.

Посилання

1. Fiziolohiia vyshchoi nervovoi diialnosti (VND): navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. do lab. zaniat z kursu «Fiziolohiia VND» [Physiology of higher nervous activity (HNA): textbook for students of higher educational institutions for laboratory classes in the course "Physiology of HNA"]. Kharkiv: FOP Petrov V. V. 2017.-143 p. [in Ukrainian].
2. Fiziolohiia kardiorespiratornoi systemy: metod. rek. dlia stud. vyshch. navch. zakl. do lab. zaniat z kursu «Fiziolohiia liudyny». Ch. 4. Fiziolohiia kardiorespiratornoi systemy [Physiology of the cardiorespiratory system: methodological recommendations for students of higher educational institutions for laboratory classes in the course "Human Physiology". Part 4. Physiology of the cardiorespiratory system]. Kharkiv: ChP Petrov V. V., 2017. – 66 p. [in Ukrainian].
3. Shkala tryvohy Spilberhera (STAI) [Spielberger State-Trait Anxiety Inventory (STAI)] URL: https://mozok.ua/depressiya/testy/item/2703-shkala-trivogi-splbergera-STAI [Accessed 25.05.2022] [in Ukrainian].
4. Akbulut-Yuksel, M. (2014). Children of war: The long-run effects of large-scale physical destruction and warfare on children. Journal of Human resources, 49 (3), 634-662. [in English].
5. Bogic, M., Njoku, A., & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC international health and human rights, 15, 1-41. [in English].
6. Bürgin D, Anagnostopoulos D; Board and Policy Division of ESCAP; Vitiello B, Sukale T, Schmid M, Fegert JM. Impact of war and forced displacement on children’s mental health multilevel, needs-oriented, and trauma-informed approaches. Eur Child Adolesc Psychiatry. 2022 Jun;31(6):845-853. doi: 10.1007/s00787-022-01974-z. PMID: 35286450; PMCID: PMC9209349. [in English].
7. Declaration of Helsinki of the World Medical Association "Ethical principles of medical research with the participation of a person as an object of research" (2008). Document 990_005, edition dated 10.01.2008. [online]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005. [Accessed 15.10.2021] [in English].
8. Harb GC, Schultz JH. The nature of posttraumatic nightmares and school functioning in war-affected youth. PLoS One. 2020 Nov 25;15(11):e0242414. doi: 10.1371/journal.pone.0242414. PMID: 33237929; PMCID: PMC7688112. [in English].
9. Osokina O, Silwal S, Bohdanova T, Hodes M, Sourander A, Skokauskas N. Impact of the Russian Invasion on Mental Health of Adolescents in Ukraine. J Am Acad Child Adolesc Psychiatry. 2023 Mar;62(3):335-343. doi: 10.1016/j.jaac.2022.07.845. Epub 2022 Oct 29. PMID: 36441074. [in English].
10. Powszechna Deklaracja w sprawie Bioetyki i Praw Człowieka [online] (2006). URL:https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000146180_pol?posInSet=4&queryId=9a25ec5 6-7cd1-4e58-bea5-b6aebefcc385 [Accessed 15.10.2021] [in Polish].
11. Riad A, Drobov A, Krobot M, Antalová N, Alkasaby MA, Peřina A, Koščík M. Mental Health Burden of the Russian-Ukrainian War 2022 (RUW-22): Anxiety and Depression Levels among Young Adults in Central Europe. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jul 9;19(14):8418. doi: 10.3390/ijerph19148418. PMID: 35886269; PMCID: PMC9318466. [in English].