Варіабельність серцевого ритму при градуйованій пасивній ортопробі у чоловіків

  • С. О. Коваленко доктор біологічних наук, професор, професор кафедри спортивних дисциплін Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0002-4631-0464
  • Р. А. Циганник аспірант кафедри анатомії, фізіології та фізичної реабілітації Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького https://orcid.org/0000-0001-7955-7343
Ключові слова: варіабельність серцевого ритму, пасивна ортопроба, вегетативний тонус, атлети, адаптація

Анотація

Проведення пасивної ортопроби ускладнює роботу гемодинаміки за умов виключення впливу скорочень м’язів нижніх кінцівок для забезпечення повернення крові до серця. Важливою частиною пристосувальних зрушень при цьому можуть бути зміни часових характеристик варіабельності серцевого ритму (ВСР). Мета. З’ясувати зміни часових показників ВСР у здорових молодих чоловіків при пасивній градуальній ортопробі та у період відновлення після неї, їх залежність від вихідного рівня вегетативного тонусу та від рівня рухової активності. Вимірювання здійснювали на 76 чоловіках віком 18-25 років з дотриманням основних біоетичних положень. Після відпочинку в положенні лежачи горизонтально на ортостатичному столі упродовж 5-10 хвилин вимірювали показники варіабельності серцевого ритму. Вимірювання повторювали на 5-й хвилині після нахилу на 15°, 30°, 45°, 60° та на 20-й хвилині при нахилі 60°, через 5 хвилин після повернення у горизонтальне положення. Варіабельність серцевого ритму реєстрували за допомогою кардіодатчика Polar W.I.N.D. Link у програмі Polar Protrainer 5.0 (Polar ElectroOY, Finland). Оцінювали наступні показники часового аналізу ВСР: SDDNN, rMSSD, pNN50, cV, а також інтегральний індекс напруження (ІН). При пасивній ортопробі починаючи з рівня 30° відбувалось вірогідне зменшення SDNN, rMSSD, pNN50, пропорційне кутові нахилу, а з навантаження 45° – збільшення ІН. Максимум реактивності був досягнутий для SDNN, rMSSD, pNN50 вже на 5-й хвилині в положенні 60° та залишався сталим упродовж перебування в ньому 20 хвилин. Це може бути свідченням пригнічення парасимпатичних та посилення симпатичних впливів на ритмогенез серця. Після завершення проби і переході в вихідне горизонтальне положення спостерігали феномен зверхвідновлення для всіх часових показників варіабельності серцевого ритму. Виконання градуальної пасивної ортопроби приводило до зменшення варіабельності серцевого ритму більш вираженому у парасимпатотоніків і за рахунок в більшому ступені пригнічення тонусу парасимпатичної ланки автономної нервової системи. Регулярні фізичні навантаження в основному впливають на рівень функціонального стану осіб при пасивній градуальній ортопробіпробі, а не не особливості варіабельності серцевого ритму. Перспективи подальших досліджень вбачаються в детальному аналізі хвильової структури серцевого ритму при пасивній градуальній ортопробі.

Посилання

1. Kovalenko, SO. (2017) Kharakterystyka ta teoretychni osnovy metodiv analizu variabelnosti sertsevoho rytmu [Characteristics and theoretical foundations of methods for analyzing heart rate variability]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu. № 2. С. 223– 233. doi: 10.26693/jmbs02.02.223
2. Cheshire, W. J., Goldstein, D. (2019) Autonomic uprising: the tilt table test in autonomic medicine. Clin Auton Res. № 29 (2). Р. 215–230. doi: 10.1007/s10286-019-00598-9
3. Yukhymenko, L., Makarchuk, M., Imas, Y., Shcherbashyn, Y., Korobeynikova, L., Korobeynikov, G., Dutchak, M. (2020) Link between brain circulation and nervous mobility of athletes and non-athletes during the orthostatic test (2020) Journal of Physical Education and Sport, 20 (6), art. no. 493, pp. 3660-3670. Cited 3 times. doi: 10.7752/jpes.2020.06493
4. Feeley, MA , Ito, G.A , Tsubota, S.B , Sawai, T. B , Nakata, H.A , Otsuki, S.A., Miyamoto, T. (2024) Impact of Orthostatic Stress on Cardiorespiratory Response in Volleyball Player: Insights from Lower Body Negative Pressure Load Test (2024) Advanced Biomedical Engineering, 13, pp. 35-42 doi:10.14326/abe.13.35
5. Androshchuk, O.I., Kudii, L.I., Rybalko, A.V., Chernenko, N.P. Khvylova struktura sertsevoho rytmu pry ortoprobi u osib z riznym rivnem vehetatyvnoho tonusu [Wave structure of heart rhythm during orthotest in individuals with different levels of autonomic tone]. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: Biolohichni nauky, 2021 (1), 4-11. DOI: 10.31651/2076-5835- 2018-1-2021-1-4-11
6. Aponte-Becerra, L., Novak, P. (2021) Tilt Test: A Review. J Clin Neurophysiol. № 38 (4). Р. 279–286. doi: 10.1097/WNP.0000000000000625
7. Sutton, R., Fedorowski, A., Olshansky, B., Gert van Dijk, J., Abe, H., Brignole, M., de Lange, F., Kenny, R., Lim, P., Moya, A., Rosen, S., Russo, V., Stewart, J., Thijs, R., Benditt, D. (2021) Tilt testing remains a valuable asset. Eur Heart J. № 42 (17). Р. 1654–1660. doi: 10.1093/eurheartj/ehab084
8. White, L., Jones, H., Davies, A. (2021) What is a tilt table test and why is it performed during the investigation of syncope? Br J Hosp Med (Lond). № 82 (10). Р. 1–7. doi: 10.12968/hmed.2020.0462
9. Jelavić, M., Babić, Z., Hećimović, H., Erceg, V., Pintarić, H. (2015) The role of tilt-table test in differenteal diagnosis of unexplained syncope. Acta Clin Croat. № 54 (4). Р. 417–423.
10. Heart Rate Variability Standards of Measurement, Physiological Interpretation, and Clinical Use.(1996) Eur Heart J, 17(3),354-81.
11. Androshchuk, О. I., & Zavhorodnia, V. A. (2018). Correlation of vegatative tone indicator with Kerdo index and heart rate variability. Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia: Biolohichni nauky, (1), 3-6. doi: 10.31651/2076-5835-2018-1-1-3-6

Переглядів анотації: 18
Опубліковано
2024-10-02
Як цитувати
Коваленко, С., і Р. Циганник. Варіабельність серцевого ритму при градуйованій пасивній ортопробі у чоловіків. Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), no 1-2, Oct. 2024, pp 86-93, doi:10.31654/2786-8478-2024-BN-1-2-86-93.
Розділ
НОРМАЛЬНА І ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН