Особливості показників професійних фагоцитів в осіб віком 18–21 років в умовах стресових факторів сучасності
Анотація
Одним із факторів, здатних істотно впливати на життя та здоров’я людей, є наявність постійного дестабілізуючого впливу воєнних дій, а наслідки тривалої пандемії COVID-19 лише обтяжують цю ситуацію. Надмірна інтенсивність подібних факторів стресової природи може спричинити розвиток різноманітних патологій, базовою передумовою яких вважають алостатичне навантаження.
Цей феномен потребує постійного моніторингу та аналізу. Його визнаними біомаркерами вважають показники імунної системи. У випадку населення України передбачення алостатичного навантаження ускладнюється тривалою в часі, послідовною (або й паралельною) дією таких факторів, як наслідки аварії на ЧАЕС, пандемія COVID-19, воєнний стан. Мета нашого дослідження – проаналізувати показники професійних фагоцитів, як потенційний індикатор алостатичного навантаження в осіб віком 18-21 років в умовах стресових факторів сучасності.
Показники нейтрофілів та моноцитів визначали у 22 студентів Черкаського національного університету у 2021 році, на другому році пандемії COVID-19, і, повторно, у 2023 році, в період воєнного стану. За 6-9 місяців до першого обстеження 6 осіб з 22 перехворіли на COVID-19. Встановили, що в обстежених студентів за період від 2021 до 2023 року спостерігалися варіативні зміни показників професійних фагоцитів. В осіб, котрі попередньо перехворіли на COVID-19, початкова мобілізація моноцитрної ланки (вихід за верхню межу референтних
значень відносної та абсолютної кількості моноцитів) з часом згасала, тоді як ситуація зі зміщенням формули вліво (з виходом за верхню межу норми паличко-ядерних нейтрофілів) до 2023 року посилилася. Враховуючи подібну тенденцію в осіб, котрі не хворіли на COVID-19 (показники 2021 року були нижчими, ніж в осіб з COVID-19 в анамнезі, достовірно зросли від 2021 до 2023 року і вийшли за верхню межу норми), виявлений феномен може бути наслідком стресу, викликаного воєнним станом. Особи з випадками інфікування SARS-CoV-2 були більше схильні до формування ознак алостатичного навантаження на рівні поліморфноядерних професійних фагоцитів. Для глибшого розуміння феномену необхідно проаналізувати показники фагоцитарної активності та кореляцію між професійними фагоцитами й іншими факторами природної резистентності.
Посилання
Bogic, M., Njoku, A., & Priebe, S. (2015). Long-term mental health of war-refugees: a systematic literature review. BMC International Health and Human Rights, 15, 1-41 [in English].
Borho, A., Viazminsky, A., Morawa, E., Schmitt, G. M., Georgiadou, E., & Erim, Y. (2020). The prevalence and risk factors for mental distress among Syrian refugees in Germany: a register-based follow-up study. BMC Psychiatry, 20, 1-13 [in English].
Fruehwirth, J. C., Biswas, S., & Perreira, K. M. (2021). The Covid-19 pandemic and mental health of first-year college students: Examining the effect of Covid-19 stressors using longitudinal data. PloS One, 16(3), e0247999 [in English].
Greenberg, N., Weston, D., Hall, C., Caulfield, T., Williamson, V., & Fong, K. (2021). Mental health of staff working in intensive care during COVID-19. Occupational Medicine, 71(2), 62-67 [in English].
Kobal, I., Sokolenko, V., & Sokolenko, S. (2022). Leukogram and ESR indicators in persons working in various industries during the COVID-19 pandemic. Grail of Science, (16), 122–126 [in Ukrainian].
Kurapov, A., Pavlenko, V., Drozdov, A., Bezliudna, V., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2023). Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. Journal of Loss and Trauma, 28(2), 167-174 [in English].
Logan, J. G., & Barksdale, D. J. (2008). Allostasis and allostatic load: expanding the discourse on stress and cardiovascular disease. Journal of Clinical Nursing, 17(7b), 201–208 [in English].
Alamoudi, F. A., George, T. J., Horgas, A. L., Huo, Z., & Yoon, S. L. (2023). Application of Allostatic Load Theory in Cancer Management and Treatment Outcomes. JCO Oncology Practice [in English]/
Han, Y. Z., Zheng, H. J., Du, B. X., Zhang, Y., Zhu, X. Y., Li, J., Wang, Y. X., & Liu, W. J. (2023). Role of Gut Microbiota, Immune Imbalance, and Allostatic Load in the Occurrence and Development of Diabetic Kidney Disease. Journal of Diabetes Research, 2023, 1–17 [in English].
Sokolenko, V., & Sokolenko, S. (2015). Aktyvnist radionuklidiv i realizatsiia funktsii imunnoi systemy u meshkantsiv radiatsiino zabrudnenykh terytorii [Radionuclide activity and the immune system functioning in residents of radiation contaminated areas]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Seriia Biolohiia, Medytsyna, 6(2), 93-96 [in Ukrainian].
Sokolenko V. L., Sokolenko S. V. (2019). Manifestations of allostatic load in residents of radiation contaminated areas aged 18–24 years. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 10(4), 422-431 [in English].
Garcia, J. C., & Arteaga, A. (2023). Allostatic load and physiological responses to work stress: an integrative review. Revista Brasileira de Medicina do Trabalho, 21(04), 01–09 [in English]
Igboanugo, S., & Mielke, J. (2023). The allostatic load model: a framework to understand the cumulative multi-system impact of work-related psychosocial stress exposure among firefighters. Health Psychology and Behavioral Medicine, 11(1) [in English].
Zvarych, L. M., Panchenko, V. V., Golyarnik, N. A., Belayev, O. A., & Bazyka, D. A. (2023). The influence of the war factor on age changes in the subpopulation structure of leucocytes as a component of inflammaging in the groups of military personnel and clean-up workers of the Chornobyl accident. Problems of Radiation Medicine and Radiobiology, 28, 286– 315 [in English].
Ng, A. E., Gruenewald, T., Juster, R. P., & Trudel-Fitzgerald, C. (2024). Affect regulation and allostatic load over time. Psychoneuroendocrinology, 169, 107163 [in English].
Rich, R. R., Fleisher, T. A., Schroeder Jr, H. W., Weyand, C. M., Corry, D. B., & Puck, J. M. (Eds.). (2022). Clinical Immunology E-Book: Principles and Practice. Elsevier Health Sciences. [in English].
Dymicka-Piekarska, V., Dorf, J., Milewska, A., Łukaszyk, M., Kosidło, J. W., Kamińska, J., ... & Naumnik, W. (2023). Neutrophil/lymphocyte ratio (NLR) and lymphocyte/monocyte ratio (LMR)–risk of death inflammatory biomarkers in patients with COVID-19. Journal of Inflammation Research, 2209-2222 [in English].
Sokolenko, V. L., Sokolenko, S. V., Honcharenko, V. V., Kucher, V. V., & Kobal, I. V. (2022). Indicators of the skin microbiota and the phagocytic activity in meat and egg production workers. Biotechnologia Acta, 15(4), 41-43 [in English].
Переглядів анотації: 19
Авторське право (c) 2024 Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
