ВИВЧЕННЯ ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ ЯК НОСІЇВ ВЛАСНИХ НАЗВ ДИНАМІЧНОГО ТИПУ

  • N. Ivakhno аспірантка кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Ключові слова: власна назва, динамічний персонаж, пообразний шлях аналізу, статусна роль, соціальний статус, ціннісно-цільова програма, «зона найближ- чого розвитку»

Анотація

Статтю присвячено проблемі вивчення образів-персонажів крізь призму їхніх власних назв динамічного типу. У центрі уваги автора зміни, які відбуваються з персонажами на внутрішньому (характер, цілі, цінності) та зовнішньому (статусна роль, вік, власне найменування) рівнях. Поглиблена робота з літературно-художніми антропонімами, носіями яких є динамічні персонажі, на сьогодні не представлена в методиці навчання української літератури.
Дослідження онімів динамічного типу потребує спеціальної системи продуманих навчальних дій, у результаті виконання яких у старшокласників сформується цілісне уявлення про функціональність динамічних персонажів та роль їхніх власних найменувань у відображенні динаміки.
У статті представлено методичну модель роботи, сформовану для поглибленої характеристики образів-персонажів художніх творів, які вивчаються в старших класах, на основі поглибленого дослідження власних назв динамічного типу. Для наукового дослідження взято літературні тексти, передбачені для шкільного аналізу навчальною програмою для старших класів, зокрема комедія «Мартин Боруля», трагікомедія «Мина Мазайло», роман «Місто», кіноповість «Зачарована Десна». У статті запропоновано теми, цілі уроків із вивчення названих творів у 10–11 класах, види діяльності в межах різних варіантів пообразного шляху аналізу як найбільш оптимального для вивчення власних назв динамічного типу.
Визначено ряд спеціальних методико-літературознавчих компетентностей, якими слід оволодіти учням старших класів для ефективної науково- дослідницької діяльності. Окреслено елементи макроструктури уроку з літератури для поглибленого вивчення динамічних персонажів з урахуванням їхніх найменувань. Проаналізовано методи та прийоми для практичної демонстрації ролі власної назви як регулятора вивчення динамічних образів-персонажів.

Посилання

1. Bondarenko, Y.I. (2020). Literaturne navchannia v "zoni baiblyzhchoho rozvytku" [Literature education in the "zone of proximal development"]. Naukovi sapysky. Seriia "Psykholoho-pedahohichni nauky". № 3, P. 27–36 [in Ukrainian].
2. Karpenko Y.O. Pro literaturnu onomastyku: mirkuvanna n abazi tvoru Liny Kostenko «Korotko – jak diagnoz» URL: http://karpenko.in.ua/wp-content/uploads/2012/12/- KARPENKO_UO.pdf [in Ukrainian].
3. Janchura D. Funktzijne navantazhenna onimiv ta problema stanovlenna metamovy literaturnoji onomastyky URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?
I21DBN= LINK&P21DBN =UJRN&Z21ID =&S21REF=10&S21CNR =20&S21STN=1&S21FMT
=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=znpkhnpu_lingv_2018_47_17 [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 71
Опубліковано
2023-10-12
Як цитувати
Ivakhno, N. (2023). ВИВЧЕННЯ ОБРАЗІВ-ПЕРСОНАЖІВ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ ЯК НОСІЇВ ВЛАСНИХ НАЗВ ДИНАМІЧНОГО ТИПУ. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (2), 54-62. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-PP-2-54-62