Організація, аналіз та оцінка результатів дослідно-експериментальної перевірки формування готовності до самопрезентаційної діяльності майбутніх керівників загальноосвітніх навчальних закладів
Анотація
Предмет дослідження авторів статті – аналіз і оцінка результатів дослідно-експериментальної перевірки готовності до самопрезентаційної діяльності майбутніх керівників загальноосвітніх навчальних закладів під час навчання в магістратурі. На констатувальному етапі дослідження визначено критерії та показники стану готовності студентів до самопрезентаційної діяльності. Як критерії сформованості готовності до самопрезентаційної діяльності виступили компоненти готовності до даного виду діяльності: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, діяльнісно-поведінковий. На основі отриманих результатів анкетування "Мій досвід самопрезентації", методик самомоніторингу М.Снайдера, методики експертної оцінки ефективності самопрезентації, шкали виміру тактик самопрезентації С. Лі, Б. Куіглі, авторської методики "Здатність до
самопрезентації", опитувальника здатності до управління самопред’явленням у спілкуванні (Н. В. Амяга), спостереження, співбесіди у респондентів визначався той чи інший рівень готовності з урахуванням шкали бальності. Установлено, що проведене на кафедрі педагогіки НДУ імені Миколи Гоголя дослідження щодо формування розвитку готовності до самопрезентації майбутніх фахівців у галузі управління виявило недостатній стан готовності до самопрезентації студентів, оскільки в опитаних найбільш сформований когнітивний компонент готовності до самопрезентаційної діяльності. Результати проведення констатувального етапу експерименту показали, що найнижчими виявилися показники діяльнісно-поведінкового компонента готовності до самопрезентаційної діяльності майбутніх управлінців, оскільки лише у 20,2 % респондентів експериментальної групи виявлено високий рівень готовності до самопрезентаційної діяльності. Автори статті переконливо доводять, що студентам потрібна спеціальна підготовка до самопрезентаційної діяльності, оскільки недостатній рівень усвідомлення особистісного ресурсу, який пов’язаний з успішною самопрезентацією, породжує комунікативні та смислові бар’єри, які стають перешкодою у професійній діяльності управлінця.
Посилання
ped. nauk : spets. 13.00.08 "Teoryia y metodyka professyonalnoho obrazovanyia" /Karaseva Saiad Akyf Kyzy. – Makhachkala, 2013. – 24 s.
2. Mykhailova E. V. Samoprezentatsyia: teoryy, yssledovanyia, trenynh / E. V. Mykhailova. – SPb. : Rech, 2007. – 224 s.
3. Pykulёva O. A. Trenynh effektyvnoi samoprezentatsyy / O. A. Pykulёva // 18 prohramm trenynhov : rukovodstvo dlia professyonalov / pod red. V. A. Chyker. – SPb. : Rech, 2007. – S. 88–102.
4. Podbereznaia V. V. Effektyvnye styly samoprezentatsyonnoho povedenyia upravlencheskykh kadrov / V. V. Podbereznaia // Sbornyk nauchnykh trudov Akademyy posledyplomnoho obrazovanyia / pod red. A. Y. Tovhen. – Mynsk : APO, 2010. – Vyp. 7. – S. 192–203.
5. Semёnova L. N. Tekhnolohyia samoprezentatsyy : ucheb.-metod. kompleks / L. M. Semёnova ; pod red. K. V. Kyuru. – Cheliabynsk : Yzd-voIuUrHU, 2005. – 54 s.
Переглядів анотації: 122
Авторське право (c) 2018 Наукові записки. Серія "Психологопедагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.