Застосування медіації для врегулювання конфліктів
Анотація
У статті йде мова про роль медіації на шляху до вирішення конфлікту. Проаналізовано доцільність і можливості застосування медіації в Україні. Звертається
увага на те, що медiаторство має два позитивнi аспекти впливу на процес врегулювання конфлiкту. По-перше, присутнiсть на переговорах третьої сторони сама собою має позитивний ефект, оскiльки знижує мiру деструктивностi у взаємодiї сторiн. По-друге, медiаторство, спрямоване на органiзацiю ефективної комунiкацiї, дiалогу мiж сторонами конфлiкту, робить їх активними учасниками процесу розв’язання конфлiкту. Крім того, розглянуто завдання медіації, її принципи (такі як неупередженiсть, конфiденцiйнiсть, добровiльнiсть). У статті також описано критерії оцінки медіаторської діяльності (зокрема, об’єктивнi
критерiї, якi дозволяють розглядати втручання медiатора як успiшне; суб’єктивнi показники, які вiдображають ступiнь задоволеностi учасникiв конфлiкту
посередницькою дiяльнiстю; оцiнка самого медiатора i зовнiшнiх спостерігачів). Обґрунтовано вiдмiннiсть медiацiї вiд iнших способiв вирiшення конфлiкту.
Наприклад, якщо говорити про юристiв, то їм найчастiше доводиться мати справу з позицiями, а не з iнтересами сторiн. Вони працюють з фактами, якi мали мiсце в минулому, в той час як зусилля медiаторiв спрямованi на те, щоб вирiшити проблему зараз i на майбутнє. Медiатори не висловлюють експертних думок i не дають порад з приводу оптимального вирiшення питання. Розглянуто етапи медiаторства (знайомство з конфлiктом та його сторонами, робота зi сторонами конфлiкту, а також ведення переговорiв).
Посилання
http://w1.s1.rada.gov.ua.
2. Hryshyna N. V. Psykholohyia konflykta. 2e yzdanye. SanktPeterburh: Pyter, 2009. 538 s.
3. Pel M. Pryhlashenye k medyatsyy. Praktycheskoe rukovodstvo o tom, kak effektyvno predlozhyt razreshenye konflykta posredstvom medyatsyy. Moskva:
Mezhrehyonalnyi tsentr upravlencheskoho y polytycheskoho konsultyrovanyia, 2009. 400 s.
4. Fysher R., Yury U. Put k sohlasyiu, yly Perehovorы bez porazhenyia / per. s anhl. Moskva: Nauka, 1992. 158 s.
5. Abolonyn V. O. Try podkhoda k ponymanyiu medyatsyy. Arbytrazhnyi y hrazhdanskyi protsess. 2011. № 10. S. 37–42.
6. Prybutko P. S, Mykhailenko R. V., Dubchak L. M. ta in. Konfliktolohiia: navch. posib. Kyiv: KNT, 2010. 136 s.
7. Vozniuk N. Alternatyvni sposoby vyrishennia hospodarskopravovykh sporiv. Yurydychna Ukraina. 2013. № 10. S. 80–83.
8. Razreshenye konflyktov v sotsyalnoi rabote: aktualnye problemy, dyskussyy y tendentsyy. URL: http://studme.org/.
9. Kurochkyn S. A. Treteiskoe razbyratelstvo hrazhdanskykh del v Rossyiskoi Federatsyy: teoryia y praktyka. Moskva: Volters Kluver, 2007. 272 c.
10. Mykolaienko Ya. Yu. Mediatsiia yak efektyvnyi zasib vyrishennia mizhnarodnykh konfliktiv. Nashe pravo. 2015. № 3. S. 184–188.
11. Rakytyna L. N., Lvova O. A. Medyatsyia (posrednychestvo): kak urehulyro vat spor, ne obrashchaias v sud. Moskva: Eksmo, 2008. 144 c.
Переглядів анотації: 100
Авторське право (c) 2018 Наукові записки. Серія "Психологопедагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.