ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ ВИМІР

  • K Shcherbakova кандидат педагогічних наук, професор, професор кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету
  • N. Shcherbakova кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки Бердянського державного педагогічного університету
  • L. Makarenko кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти Маріупольського державного університету
Ключові слова: дистанційне навчання, навчальний процес, трансформація форм і методів навчання

Анотація

Сучасна вища педагогічна наука в останні десятиріччя характеризується пошуком нових і трансформацією традиційних форм і методів навчання, які забезпечуватимуть підвищення якості професійної підготовки фахівців різних спеціальностей. Одним із напрямів цього процесу є впровадження в систему вищої освіти дистанційного навчання.
Вітчизняні та зарубіжні науковці (Н. Андрусенко, С. Водолад, М. Зайковська, Т. Ковальова, Г. Савєльєв та ін.) відзначають характерні особливості дистанційної тосвіти. Дистанційне навчання характеризується як індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності майбутніх фахівців, який відбувається завдяки опосередкованій взаємодії віддалених один від одного суб’єктів навчального процесу в спеціально організованому середовищі. Перш за все підкреслюється, що цей процес спирається на використання інноваційних комп’ютерних технологій. Дистанційне навчання є однією з форм професійної підготовки спеціалістів поряд і в єдності з традиційними формами навчання (денна, вечірня, заочна). Але ця форма навчання має специфічні характерні особливості: вона відрізняється значною гнучкістю, рентабельністю, соціальною спрямованістю, паралельністю,
модульністю, виявленням самостійності, творчості тощо. Відповідно до змісту, мети, форм організації навчального процесу, у контексті дистанційного навчання, автори цієї статті використовували різні засоби й методи онлайн-комунікацій. З їх допомогою ми мали можливість залучати студентів до роботи з інтернет-ресурсами, а також до рекомендованих нами навчально-методичних посібників. Отриманий досвід роботи в режимі дистанційного навчання свідчить про те, що студенти відпрацьовували та накопичували пізнавальну інформацію й створювали кейси, теки, портфоліо, лепбуки тощо. Саме ці засоби надавали можливість викладачеві завжди отримувати зворотній зв’язок зі студентами, що дозволяло
своєчасно контролювати та об’єктивно оцінювати їх досягнення. Під час роботи в системі дистанційного навчання ми спостерігали, що посилення
інформативності, розвиток індивідуальної творчості вносять певні корективи в систему, що диктується вимогами науково-технічного процесу. Але варто зазначити, що дистанційне навчання передбачає збільшення обсягу самостійної роботи й підвищення вимог до її якості. Це потребує переорієнтації викладачів в організації самостійної пізнавальної діяльності здобувачів вищої освіти. Важливе місце в цьому процесі належить проведенню індивідуальних, групових і колективних консультацій, які збагачують можливості постійних контактів студентів із викладачами. Висновки з нашого досвіду збігаються з думками багатьох науковців і педагогів-практиків (О. Васюк, Ю. Дідик, О. Львович, Ю. Москаль, О. Овчарук та ін.), які висвітлюють свої напрацювання в організації навчального процесу в режимі дистанційної освіти.

Посилання

1. Bystrova, N. V. & Cvetkova, K. D. Tehnologiya distancionnogo obrazovaniya [Distance education technology]. Minsk University. Retrieved from: https://www.gyrnal.rustatyiru 878/ [in Russian].
2. Vasiuk, O. (2011). Teoretyko-metodychni aspekty orhanizatsii dystantsiinoi osvity [Theoretical and methodological aspects of distance education]. Visnyk knyzhkovoi palaty Ukrainy – Bulletin of the Book Chamber of Ukraine. 2, 30–32 [in Ukrainian].
3. Didyk, Yu. S. & Lvovych, O. M. (2006). Dystantsiine navchannia [Distance education]. Kyiv: State Library of Ukraine for Youth [in Ukrainian].
4. Krutii, K. L. (2009). Suchasni zaniattia v doshkilnomu navchalnomu zakladi: tradytsii chy innovatsii? [Modern classes in preschool: traditions or innovations?]. Zaporizhzhia: Tov "LIPS" LTD [in Ukrainian].
5. Kudriavtseva, S. P., Kolos, V. V. (2005). Mizhnarodna informatsiia [International information]. Kyiv: Vydavnychyi dim "Slovo" [in Ukrainian].
6. Moskal, Yu. (2008). Svitovi tendentsii rozvytku zaochnoi ta dystantsiinoi vyschchoi osvity [World trends in the development of distance and distance higher education]. Psykholohiia I suspilstvo – Psychology and society. 3, 116–122 [in Ukrainian].
7. Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy "Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia" [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine "On approval of the Regulations on distance learning"] from April 25, 2013. № 466. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/ [in Ukrainian].
8. Ovcharuk, O. V. (2004). Dystantsiina osvita v yevropeiskykh krainakh ta SSHA u konteksti rozvytku innovatsiinykh teknolohii [Distance education in European countries and the United States in the context of the development of innovative technologies], 7, 37–40. Kompiuter u shkoli ta simi – Computer at family and school [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 42
Опубліковано
2020-07-01
Як цитувати
Shcherbakova, K., Shcherbakova, N., & Makarenko, L. (2020). ТРАНСФОРМАЦІЯ ФОРМ І МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: СУЧАСНИЙ ВИМІР. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (2), 82-87. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2020-PP-2-82-87