ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКОЛИ ДІТЕЙ ШОСТОГО-СЬОМОГО РОКУ ЖИТТЯ

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано проблему підготовки дитини до школи. Здійснено детальний аналіз феномену готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі та його структурних компонентів: мотиваційного, вольового, особистісного, інтелектуального. Визначено сутність феномену та проаналізовано зміст інтелектуальної готовності дитини до школи у контексті загальної проблеми підготовки до шкільного навчання дітей шостого-сьомого року життя. Охарактеризовано зміст поняття "інтелектуальна готовність до школи" як особистісне утворення у структурі особистості дошкільника. Визначено напрями та завдання розвитку інтелектуальної готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі під час перебування у закладі дошкільної освіти. З наукового боку детально охарактеризовано основні наукові підходи до вивчення проблеми формування готовності. Згідно практичного боку розв’язання проблеми: уточнено вимоги до інтелектуального рівня розвитку дітей напередодні їх вступу до школи; встановлено необхідність застосування гри у процесі формування інтелектуальної готовності; важливість дотримання принципу наступності та перспективності. Уточнено й описано критерії та показники інтелектуальної готовності старшого дошкільника до навчання, у
відповідності до задекларованих у Базовому компоненті дошкільної освіти та чинних програмах розвитку дітей. Зроблено висновок, що зміст готовності до школи полягає в набутті дитиною системи знань і уявлень про навколишній світ, умінь та навичок взаємодії з однолітками та дорослими. Інтелектуальна готовність виявляється у сформованості світогляду малюка, у його обізнаності з явищами й об’єктами навколишньої дійсності, у розвиненості пізнавальної сфери, у вдосконаленні розумових дій старшого дошкільника.