ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНОГО КОНТЕКСТУ НА РОЗВИТОК МОЛОДІ
Анотація
Формування молодіжної політики в Україні орієнтоване на формування комфортних умов для молоді, можливості для самореалізації, задоволення її потреб. За умови застосування більш активних підходів у сфері молодіжної роботи потенціал молоді може бути розкритий більш ефективно. З огляду на це, досвід західних країн Європи та Сполучених Штатів Америки щодо наукового обґрунтування факторів позитивного впливу на поведінку молодих людей, може бути корисним для формування обґрунтованої молодіжної політики в Україні. В США та в країнах Європи накопичений значний теоретичний досвід аналізу та оцінки молодіжної роботи в межах теорії позитивного розвитку молоді. Актуальним для України є такий напрямок, як дослідження зміни соціального контексту та позитивного впливу змін на молоду особу. Причому, розглядаючи соціальний контекст молодої особи як впливовий елемент розвитку, громада є соціальним середовищем, а молодь – самі агенти власного розвитку. Вплив соціального контексту на молоду особу складається з двох припущень: по-перше, такі контексти можуть бути навмисно змінені, щоб підвищити успіх у розвитку молоді та розширенні її можливостей; по-друге, зміни в цих контекстах змінюють людину. Так, практики задля позитивного розвитку молоді дозволяють їм розвивати свідоме саморегулювання та безліч позитивних досвідів. Саме вони, в свою чергу, захищають від ризикованої поведінки, зокрема, вживання наркотиків та насильства або, точніше, компенсують ці практики. Теорія зміни соціального контексту та спільноти зосереджується на процесах, стратегіях і тактиках, які можуть прямо чи опосередковано змінювати соціальний контекст та спільноту. Існує безліч доказів того, що соціальні контексти можуть бути змінені для сприяння позитивному розвитку молоді, а також безліч даних про те, чому такі підходи мають позитивні наслідки.
Посилання
2. Kzhaklevska, E. & Viliamson, H. (2013). Molodizhna polityka v Ukraini. Vysnovky Komandy mizhnarodnykh ohliadachiv Rady Yevropy [Youth policy in Ukraine. Conclusions of the Council of Europe International Observer Team]. Strasburh: Vydavnytstvo Rady Yevropy. 9. 192 [in English].
3. Piesha, I. V. (2019). Napriamy ta zavdannia molodizhnoi polityky na rivni terytorialnoi hromady [Directions and tasks of youth policy at the level of the territorial community]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia – Public administration and local self-government. № 3 (42). 98–103 [in English].
4. Catalano, R. F., Berglund, M. L., Ryan, J. A., Lonczak, H. S., & Hawkins, J. D. (2002). Positive youth development in the United States: Research findings on evaluations of positive youth development programs. Prevention & Treatment. 5 (1). 15a [in English].
5. Benson, P. L., Scales, P. C., & Mannes, M. (2003). Developmental strengths and their sources: Implications for the study and practice of community building. Handbook of applied developmental science. 1. 369–406 [in English].
6. Benson, P. L., & Saito, R. N. (2001). The scientific foundations of youth development. In Trends in youth development (pp. 135–154). Springer, Boston, MA [in English].
7. Benson, P. L., Scales, P. C., Hamilton, S. F., & Sesma Jr, A. (2007). Positive youth development: Theory, research, and applications. Handbook of child psychology. 1 [in English].
8. Benson, P. L., & Pittman, K. J. (2001). Moving the youth development message: Turning a vague idea into a moral imperative. Trends in youth development: Visions, realities, and challenges. 3–50 [in English].
9. Catalano, R. F., Berglund, M. L., Ryan, J. A., Lonczak, H. S., & Hawkins, J. D. (2002). Positive youth development in the United States: Research findings on evaluations of positive youth development programs. Prevention & Treatment. 5 (1). 15a [in English].
10. Hamilton, S. F., Hamilton, M. A., & Pittman, K. (2004). Principles for youth development. The youth development handbook: Coming of age in American communities. 2. 3–22 [in English].
11. Roth, J., Brooks-Gunn, J., Murray, L., & Foster, W. (1998). Promoting healthy adolescents: Synthesis of youth development program evaluations. Journal of research on Adolescence. 8(4). 423–459 [in English].
12. Granger, R. C. (2002). Creating the conditions linked to positive youth development. New Directions for Youth Development. (95). 149–164 [in English].
13. Scales, P. C., Benson, P. L., Roehlkepartain, E. C., Hintz, N. R., Sullivan, T. K., & Mannes, M. (2001). The role of neighborhood and community in building developmental assets for children and youth: A national study of social norms among American adults. Journal of Community Psychology. 29 (6). 703–727 [in English].
14. Durlak, J. A. (1998). Common risk and protective factors in successful prevention programs. American journal of orthopsychiatry. 68 (4). 512–520 [in English].
15. Luthar, S. S., Cicchetti, D., & Becker, B. (2000). The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child development. 71 (3). 543–562.
16. Durlak, J. A., & Wells, A. M. (1997). Primary prevention mental health programs for children and adolescents: A meta‐analytic review. American journal of community psychology. 25 (2). 115–152 [in English].
Переглядів анотації: 128
Авторське право (c) 2020 Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.