РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОЇ СПРИЙНЯТЛИВОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПЛАСТИЧНОГО ІНТОНУВАННЯ НА УРОКАХ МИСТЕЦТВА

Анотація

Стаття присвячена дослідженню та висвітленню проблеми розвитку емоційної сприйнятливості молодших школярів засобами пластичного інтонування на уроках мистецтва. Підсумовуючи результати науково-методичних досліджень з окресленої проблематики, розглянуто поняття: «емоційне сприйняття» – процес, який триває упродовж вивчення та пізнання творів музичного мистецтва; «емоційна сприйнятливість» – специфічна індивідуальна властивість кожного окремого індивіда. Конкретизовано сутність дефініції «емоційна сприйнятливість» як індивідуальну здатність особистості молодшого школяра до емоційної реакції на музику, відчуття характеру та настрою твору мистецтва, здатність до співпереживання, а також до емоційно-образної уяви тощо. Визначено поетапність впровадження пластичного інтонування: етап ознайомлення та формування уявлень учнів про особливості пластичного самовираження під музику; етап набуття досвіду та навичок «пластичного» інтонування; творчо-діяльнісний етап готовності учнів до самостійного створення авторських імпровізаційних пластичних етюдів. Описується комплекс технологій та методів впровадження пластичного інтонування на уроках музичного мистецтва, зокрема, методика В. Коен – «методика дзеркала», «метод музичних дзеркал», суть якої полягає у віддзеркаленні рухів вчителя учнями класу (педагог, наче у дзеркалі, відображає зміст музичного матеріалу, емоційно-пластично відтворюючи музичні образи). Висвітлено потенціал методу пластичного інтонування, який покликаний: активізувати та розвивати пізнавальний процес учнів, процес музичного сприйняття; скеровувати у потрібному емоційному ключі природну рухову активність учнів у вигляді оптимізації емоційно-моторного комплексу. Окреслено перспективу використання пластичного інтонування на уроках мистецтва у закладах загальної середньої освіти.