Теоретичні засади та практика аксіологічного прочитання поезії в старшій школі

Анотація

У статті аналізуються й розглядаються теоретичні засади аксіологічного аспекту вивчення лірики в старших класах. Подано приклад аналізу програмової поезії та поезії позакласного читання, де увагу акцентовано на формуванні в старшокласників ціннісних орієнтирів. Показано тенденції розвитку ціннісних орієнтацій учня під час вивчення ліричних творів. Завдання вчителя-словесника на уроках української літератури показати ціннісні орієнтири суспільства крізь призму художніх творів, біографій письменників, напрямів і течій літератури. Світ цінностей різноманітний. Він охоплює матеріальні й духовні, соціальні й політичні, естетичні та етичні цінності. Аксіологія – в літературознавстві й мистецтвознавстві – учення про художні цінності. Р. Гром’як зазначає, що в основі розуміння природи художніх цінностей літературознавці розробляють теорію літературної критики, сприймання та інтерпретації творів літератури, їх функціонування серед різних читацьких кіл. Лірика, яка виражає думки й почуття людини, містить значний педагогічний потенціал для емоційного сприймання читачем художньо виражених цінностей, їх аналізу та індивідуальної інтеріоризації.
Ураховуючи реформи в галузі освіти, вагомого значення набуває виховання учня на цінностях, зокрема морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) тощо. Тому в даній статті порушено актуальну проблему формування аксіологічного
складника літературної компетентності під час вивчення української лірики в старших класах.