Проблема вивчення мовленнєвих жанрів на уроках української мови в старшій школі
Анотація
У статті обґрунтовано основні проблеми вивчення мовленнєвих жанрів на уроках української мови. Описано етапи використання комунікативних ситуацій у вивченні мовленнєвих жанрів. Проаналізовано наявні класифікації мовленнєвих жанрів. Визначено умови щодо формування жанрової компетентності учнів старших класів, стимулювання зовнішньої та внутрішньої мотивації. Розкрито природу мовленнєвого жанру як категорії системної організації мовлення. Комунікативну компетентність автор розглядає як здатність учнів ефективно використовувати мовні знання, сформовані вміння, навички та власний досвід із метою гармонізації всіх видів спілкування, досягнення комунікативної мети, набуття досвіду мовленнєвої діяльності, усвідомлення значення мови як цінності. Поняття "мовленнєвий жанр" розглядаємо як мовленнєвознавчу категорію, що характеризується конкретністю й дозволяє наблизити навчання до безпосередніх потреб мовленнєвої практики. У лінгводидактиці під жанром розуміють "визнаний мовленнєвою ситуацією різновид текстів, що існує в межах функціонального стилю й має відносно стійку спільність змістово-композиційних, лінгвостилістичних та в деяких випадках – техніко-реалізаційних особливостей; динамічна структурна модель створення таких текстів відповідно до особливих норм їх породження. Доведено, що основою формування жанрової компетентності учнів стають такі чинники: удосконалення знань про мовленнєву ситуацію, змістово-композиційні, лінгвістичні особливості жанрів. З’ясовано, що на основі розроблення комплексних вправ і завдань, добір яких має здійснюватися за такими критеріями: тематично-змістовим, психологічним, адаптованості, – буде реалізовано відповідну методику з урахуванням зазначених аспектів роботи. На основі аналізу наукової літератури автор доходить висновку про актуальність упровадження і вивчення мовленнєвих жанрів на уроках української мови.
Посилання
2. Bakhtin M. M. Sobranie sochinenij: v 7t. Moskva: Russkie slovari, 1996. T. 5: Problema rechevykh zhanrov. S. 159–206.
3. Bacevych F. S. Osnovy komunikatyvnoyi lingvistyky: pidruch. F. S. Bacevych. Kyiv: Vydav. Centr "Akademiya", 2004. 344 s.
4. Bacevych F. Lingvistychna genologiya: problemy i perspektyvy: monografiya. Lviv: PAIS, 2005. 264 c.
5. Vezhbitskaya А. Semanticheskie primitivy pod. red. YU.S. Stepanova. Semiotika. Moskva: Raduga, 1983. S. 225–252.
6. Dement'ev V. V. Nepryamaya komunikatsiya i ee zhanry. Saratov: Izd-vo Sarat. Un-ta, 2000. 248 s.
7. Sedov K. F. Struktury ustnogo diskursa i stanovlenie yazykovoj lichnosti: grammaticheskij i pragmaticheskij aspekty. Saratov: Izd-vo Saratovsk. Ped. in-ta, 1998. 112 s.
8. Fedosyuk M. YU. Nereshennye voprosy rechevykh zhanrov. Voprosy yazykoznaniya. 1997. № 5. S. 29–34.
9. Shmeleva T. V. Rechevoj zhanr: opyt obshhefilologicheskogo osmysleniya. Kollegium. 1995. № 1–2. S. 57–71.
Переглядів анотації: 257
Авторське право (c) 2018 Наукові записки. Серія "Психологопедагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.