ОЦІНКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛІВИХ ВІДДІЛІВ СЕРЦЯ ТА ГЕМОДИНАМІКИ ЗА ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАДІЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ

  • Н. Г. Ліпкан аспірантка кафедри біології Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, молодший науковий співробітник ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» https://orcid.org/0009-0008-1923-0435
  • О. Б. Кучменко доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя https://orcid.org/0000-0002-3021-8583
Ключові слова: гемодинаміка, серцева недостатність, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, ехокардіографічні показники.

Анотація

Серцево-судинні захворювання, як і раніше, залишаються основною причиною високої смертності та інвалідності населення в усьому світі. Метою дослідження є оцінка структурно-функціонального стану лівих відділів серця та гемодинаміки у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю залежно від стадії (СН) та функціонального класу (ФК). У дослідження було включено 149 пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю віком від 18 до 75 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні серцевої недостатності ДУ ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України протягом 2020- 2022 років. Стан серцево-судинної системи визначали за такими показниками як частота серцевих скорочень, артеріальний тиск систолічний та діастолічний. Всім пацієнтам з метою вивчення структурно-функціонального стану серця та уточнення діагнозу проводили ехокардіографічне дослідження в М- та В-режимах. У пацієнтів з СН ІІБ+СН ІІІ відбувається подальше збільшення частоти серцевих скорочень, а також величин показників кінцево-діастолічного розміру, кінцево-діастолічного об’єму, розмірів лівого передсердя порівняно з групою пацієнтів з СН ІІА. Звертає увагу зниження артеріального систолічного та діастолічного тиску порівняно з групою пацієнтів з СН ІІА стадією. Вказані зміни гемодинамічних параметрів в підсумку приводять до зниження толерантності пацієнтів до фізичного навантаження і до зменшення скоротливої здатності міокарду, про що свідчить зниження величини фракції викиду лівого шлуночка порівняно з групою пацієнтів з СН ІІА. Результати досліджень показників гемодинаміки у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю в залежності від ступеню важкості клінічного протікання і ФК захворювання доводять, що зі збільшенням функціонального класу від ФК ІІ до ФК ІІІ + ФК IV зміни ехокардіографічних показників структурно-функціонального стану лівих відділів серця стають більш вираженими, і відмінності між групами досягають рівня достовірності. Величина показників кінцево-діастолічного розміру, кінцево-діастолічного об’єму, лівого передсердя зростає у пацієнтів в групі ФК ІІІ + ФК IV порівняно з групою ФК ІІ. Спостерігається достовірне зниження систолічного та діастолічного артеріального тиску порівняно з групою ФК ІІ. У пацієнтів з ФК ІІІ + ФК IV відмічається подальше зниження толерантності до фізичних навантажень, про що свідчить зменшення. дистанції 6-хвилинної ходи порівняно з пацієнтами з ФК ІІ. Скоротлива здатність міокарду лівого шлуночка також є зниженою у групі пацієнтів з ФК ІІІ + ФК IV порівняно з групою ФК ІІ. Стадія розвитку хронічної серцевої недостатності, а також ФК впливають на показники гемодинаміки і лежать в основі порушень скорочувальної функції серця і формуванні характеру клінічного протікання захворювання. Зі збільшенням стадії ХСН та ФК поглиблюються зміни аналізованих показників, які включають зниження скоротливої здатності лівого шлуночка, збільшення порожнин серця, зниження толерантності до фізичних навантажень. Ключові слова: гемодинаміка, серцева недостатність, артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, ехокардіографічні показники.

Посилання

References
1. McDonagh, T. A., Metra M., Adamo M. et al. (2021) ESC Scientific Document Group. 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. Eur Heart J, 42 (36), 3599–3726 [in English].
2. Hollenberg, S. M., Warner Stevenson, L., Ahmad, T. (2019) 2019 ACC Expert Consensus Decision Pathway on Risk Assessment, Management, and Clinical Trajectory of Patients Hospitalized With Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee. J Am Coll Cardiol, 74 (15), 1966–2011 [in English].
3. Kovalenko, V. M. (2009) Nastanova z kardiolohii [Guide to cardiology]. Кyiv: Morion. 1202–1295 [in Ukrainian].
4. Mosterd, A., Hoes, A. W. (2007) Clinical epidemiology of heart failure. Heart, 93 (9), 1137–1146 [in English].
5. Lloyd-Jones, D., Adams, R. J., Brown, T. M. et all. (2010) American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Executive summary: heart disease and stroke statistics--2010 update: a report from the American Heart Association. Circulation, 121 (7), 948–954 [in English].
6. Bui, A. L., Horwich, T. B., Fonarow, G. C. (2011) Epidemiology and risk profile of heart failure. Nat Rev Cardiol, 8 (1), 30–41 [in English].
7. Packer, M. (1993) How should physicians view heart failure? The philosophical and physiological evolution of three conceptual models of the disease. Am J Cardiol, 71 (9), 3C–11C [in English].
8. Voronkov, L. H. (2004) Khronichna sertseva nedostatnist [Chronic heart failure]. Кyiv: Chetverta khvylia. 198 [in Ukrainian].
9. Malaia. L. T., Horb. Yu. H. (2002) Khronycheskaia serdechnaia nedostatochnost: dostyzhenyia, problemy, perspektyvy [Chronic heart failure: achievements, problems, prospects]. Kharkiv: Torsynh. 768 [in Russian].
10.Rekomendatsii Asotsiatsii kardiolohiv Ukrainy z diahnostyky ta likuvannia khronichnoi sertsevoi nedostatnosti [Recommendations of the Association of Cardiologists of Ukraine on diagnosis and treatment of chronic heart failure] (2017). Кyiv. 65 [in Ukrainian].
11.Declaration of Helsinki of the World Medical Association "Ethical principles of medical research with the participation of a person as an object of research" (2008). Document 990_005, edition dated 10.01.2008. [online]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005. [Accessed 15.10.2021] [in English].
12.General Declaration on Bioethics and Human Rights. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization: Science and Technology Ethics Division: Social Sciences and Humanities Sector. [online] (2005). URL: http://unesdoc.unesco.org/- images/0014/001461/146180r.pdf. [Accessed 15.10.2021] [in English].
13.Funktsionalna diahnostyka [Functional diagnostics] (2021). Кyiv: Chetverta khvylia. 784 [in Ukrainian].
14.Katz, A. M. (2000) Heart Failure. Patоphysiology, Molecular Biology and Clinical Management. Lippincott Williams and Wilkins, Philadelphia [in English]
15.Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D. et al. (2016) 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 37 (27), 2129–2200 [in English].
16.ATS statement: guidelines for the six-minute walk test (2002). Am J Respir Crit Care Med, 2002. 166 (1), 11–17 [in English].
17.De Angelis, E., Pecoraro, M., Rusciano, M. R., Ciccarelli, M., Popolo, A. (2019) Cross Talk between Neurohormonal Pathways and the Immune System in Heart Failure: A Review of the Literature. Int J Mol Sci, 20 (7), 1698 [in English].
18.Halade, G. V., Lee, D. H. (2022) Inflammation and resolution signaling in cardiac repair and heart failure. EBioMedicine, 79, 103992 [in English].
19.Lipkan, N. H., Kuchmenko, O. B. (2023) Osoblyvosti vmistu prozapalnykh tsytokiniv za khronichnoi sertsevoi nedostatnosti [Features of the content of proinflammatory cytokines in chronic heart failure]. Notatky suchasnoi biolohii. – Notes of modern biology, 1 (5), 82–88 [in Ukrainian].
20.Dutka, M., Bobiński, R., Ulman-Włodarz, I., Hajduga, M., Bujok, J., Pająk, C., Ćwiertnia, M. (2020) Various aspects of inflammation in heart failure. Heart Fail Rev, 25 (3), 537– 548 [in English].
21.Zhang, Y., Bauersachs, J., Langer, H. F. (2017) Immune mechanisms in heart failure. Eur J Heart Fail, 19 (11), 1379–1389 [in English].

Переглядів анотації: 41
Опубліковано
2024-04-01
Як цитувати
Ліпкан, Н., і О. Кучменко. ОЦІНКА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ЛІВИХ ВІДДІЛІВ СЕРЦЯ ТА ГЕМОДИНАМІКИ ЗА ХРОНІЧНОЇ СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАДІЇ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО КЛАСУ. Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), no 3-4, Apr. 2024, pp 41-48, doi:10.31654/2786-8478-2023-BN-3-4-41-48.
Розділ
НОРМАЛЬНА І ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН