ВПЛИВ КОМПОЗИЦІЙ МЕТАБОЛІЧНО АКТИВНИХ СПОЛУК НА ПРОРОСТАННЯ НАСІННЯ ЖИТА ОЗИМОГО
Анотація
Озиме жито є однією із найпоширеніших зернових культур в більшості агрокліматичних зон Європи. Для зони Полісся України озиме жито є дуже перспективною культурою, що пов’язано з його біологічними особливостями. Метою дослідження є дослідження впливу композицій метаболічно активних сполук на проростання насіння жита озимого. Матеріалом дослідження було насіння жита озимого (Secale cereale L.) сортів Синтетик 38 і Забава та композиції метаболічно активних речовин: вітамін Е (10-8 М), параоксибензойна кислота (ПОБК) (0,001%), метіонін (0,001%), убіхінон-10 (10-8 М) і MgSO4 (0,001%). Схема досліджень передбачала 4 варіанти: 1) контроль (насіння, оброблене водою); 2) насіння, оброблене композицією речовин: вітамін Е+ПОБК+метіонін (ЕПМ); 3) насіння, оброблене композицією речовин: вітамін Е+ПОБК+метіонін+MgSO4 (ЕПММg); 4) насіння, оброблене композицією речовин: вітамін Е+убіхінон-10 (ЕQ). Насіння жита озимого для кожної композиції відбирали в кількості 40 шт. і пророщували в чашках Петрі на фільтрувальному папері, який був змочений розчинами досліджуваних речовин. Визначали енергію проростання насіння на 3-ту добу та схожіть насіння на 7-му добу. На 7-му добу вимірювали довжину стебла, кореня та кількість коренів проростків жита озимого. У роботі вперше було досліджено вплив композицій метаболічно активних речовин (ПОБК, метіоніну, MgSO4, вітаміну Е та убіхінону 10) на проростання насіння жита озимого сортів Синтетик 38 та Забава. За обробки насіння жита озимого обох сортів композиціями ЕПМ, ЕПМMg і ЕQ спостерігалось зростання енергії проростання та схожості насіння. Найбільшу ефективність продемонстрували композиції ЕПМ і EQ. Показано ефективність обробки насіння жита озимого обох сортів щодо стимуляції ростових процесів. Зокрема, спостерігалось зростання висоти стебла, довжини кореня та кількості коренів за обробки насіння композиціями метаболічно активних сполук. Найбільшу ефективність продемонстрували композиції ЕПМ і ЕQ.
Посилання
1. Kunah, O. M., Pakhomov, O. Y., Zymaroieva, А. А., Demchuk, N. I., Skupskyi, R. (2018) Agroeconomic and agroecological aspects of spatial variation of rye (Secale cereale) yields within Polesia and the Forest-Steppe zone of Ukraine: The usage of geographically weighted principal components analysis. Biosystems Diversity, 26 (4), 276–285 [in English].
2. Kuchmenko, O. B. (2012) Biokhimiia vitaminiv [Biochemistry of vitamins]. Кyiv: Universytet «Ukraina». 528 [in Ukrainian].
3. Korzun, V. N. (2006) Vymohy do yakosti kharchuvannia naselennia v umovakh ekolohichnoho neblahopoluchchia [Requirements for the quality of nutrition of the population in conditions of ecological disadvantage]. Ekolohichnyi visnyk – Environmental Herald, 6 (40), 10– 14 [in Ukrainian].
4. Jiang, K., Asami, T. (2018) Chemical regulators of plant hormones and their applications in basic research and agriculture. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry, 82 (8), 1265–1300 [in English].
5. Horobets, M., Chaika, T., Krykunova, V. (2021) Influence of growth stimulants on the ontogenesis of spring barley (Hordeum Vulgare L.). Colloquium-journal, 7 (94), 41–42 [in English].
6. Sharma, K., Singh, U., Sharma, P., Kumar, A., Sharma, L. (2015) Seed treatments for sustainable agriculture – a review. Journal of Applied and Natural Science, 7 (1), 521–539 [in English].
7. Yakhin, O. I., Lubyanov, A. A., Yakhin, I. A., Brown, P. H. (2017) Biostimulants in plant science: A global perspective. Frontiers in Plant Science, 7, 1–32 [in English].
8. Ieshchenko, V. O., Kopytko, P. H., Kostohryz, P. V., Opryshko, V. P. (2014) Osnovy naukovykh doslidzhen v ahronomii [Basics of scientific research in agronomy]. Vinnytsia: Edelveis i K. 332 [in Ukrainian].
9. Mène-Saffrané, L. (2018) Vitamin E biosynthesis and its regulation in plants. Antioxidants, 7 (1), 2 [in English].
10. Mokrosnop, V. M. (2014) Functions of tocopherols in the cells of plants and other photosynthetic organisms. Ukr. Biochem. J, 86 (5), 26–36 [in English].
11. Cho, J. Y., Moon, J. H., Seong, K. Y., Park, K. H. (1998) Antimicrobial Activity of 4- Hydroxybenzoic Acid and trans 4-Hydroxycinnamic Acid Isolated and Identified from Rice Hull. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry, 62 (11), 2273–2276 [in English].
12. Barkosky, R. R., Einhellig, F. A. (2003) Allelopathic interference of plant-water relationships by para-hydroxybenzoic acid. Bot. Bull. Acad. Sin, 44, 53–58 [in English].
13. Guo, W., Chen, S., Hussain, N., Cong, Y., Liang, Z., Chen, K. (2015) Magnesium stress signaling in plant: just a beginning. Plant Signal Behav, 10 (3), e992287 [in English].
14. Hildebrandt, T. M., Nunes Nesi, A., Araújo, W. L., Braun, H. P. (2015) Amino Acid Catabolism in Plants. Mol Plant, 8 (11), 1563–1579 [in English].
15. Miret, J. A., Munné-Bosch, S. (2015) Redox signaling and stress tolerance in plants: a focus on vitamin E. Ann N Y Acad Sci, 1340, 29–38 [in English].
16. Liu, M., Lu, S. (2016) Plastoquinone and Ubiquinone in Plants: Biosynthesis, Physiological Function and Metabolic Engineering. Front Plant Sci, 7, 1898 [in English].
Переглядів анотації: 19
Авторське право (c) 2024 Наукові записки. Біологічні науки (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
