ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН У ДІАДІ «МАТИ-ДИТИНА» І ДИНАМІКА «ОБРАЗУ МАТЕРІ» В ПСИХО-АНАЛІТИЧНІЙ ПЕДАГОГІЦІ ДОНАЛЬДА ВІННІКОТТА

  • A. Vertel кандидат філософських наук, доцент, докторант кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка https://orcid.org/0000-0003-2247-7443
Ключові слова: психоаналітична педагогіка, виховання, первинна материнська стурбованість, холдинг, перехідний досвід, істинне «Ego»/«Я», хибне «Ego»/«Я», достатньо хороша мати, ідеальна мати, погана мати

Анотація

У статті експліковано концепцію британського психоаналітика, педіатра та педагога Дональда Віннікотта щодо особливих функцій матері в ранніх відносинах із немовлям. Разом із Анною Фройд та Мелані Кляйн він вважається найвпливовішим представником європейської психоаналітичної педагогіки. Представлено концептуальну модель найбільш раннього емоційного розвитку дитини. Показано, що на ранніх етапах після народження немовля неможливо розглядати як самостійний суб’єкт, а тільки в діаді «мати-дитина». У зв’язку з цим Д. Віннікотт вводить дуже важливі для педагогіки поняття «ідеальна» мати, «погана» мати, «достатньо хороша» мати. У перші місяці після народження дитини «достатньо хороша» мати перебуває у стані «первинної материнської стурбованості» – це стан надмірної, гіперболізованої чутливості, який створює умови для всебічного розкриття тенденцій розвитку дитини та стимулює перші емоційні спонукання.
Доведено, що «достатньо хороша» мати має не тільки захищати, задоволь- няти базові (вітальні) потреби, проявляти турботу і любов, а й дозволяти дитині відчувати дію фрустрацій (особливих емоційних станів, коли дитина, стикаючись з будь-якими перешкодами, не може досягти своїх цілей та задовольнити бажання або потреби), які є передумовою нормального дитячого розвитку. Тільки зіштовхуючись із фрустраціями, дитина пізнає реальність зовнішнього світу.
Показано, що мати не лише фізично створює тіло дитини, виношуючи її в утробі, а й фундаментально впливає на розвиток «Ego»/«Я» своєї новонародженої дитини. Процес персоналізації відбувається завдяки материнській турботі, особливій підтримці – «холдингу». На відміну від «достатньо хорошої» матері, «ідеальна» та «погана» мати формують у дитини хибну (фальшиву) структуру «Ego»/«Я». «Погана» мати не встановлює холдинг, таким чином, змушує дитину передчасно адаптуватися до реальності, до якої дитина ще не готова – їй потрібна підтримка. «Ідеальна» мати теж сприяє створенню хибного «Ego»/«Я», вона встановлює холдинг, але потім не відпускає дитину, це формує в дитини інфантилізм.
Використовуючи психоаналітичну концепцію Д. Віннікотта, нами запропоновані психолого-педагогічні рекомендації, які допоможуть налагодити стосунки з дитиною. Рекомендації будуть корисними не тільки молодим батькам і педагогам, а й лікарям-педіатрам.

Посилання

References
1. Bainbridge, A. (2015). Pedagogy of Recognition: Winnicott, Honneth and Learning in Psychosocial Spaces, Journal of Pedagogic Development. Volume 5, Issue 3, 9–20 [in English].
2. Bibby, T. (2017). The creative self. Psychoanalysis, teaching and learning in the classroom. London: Routledge [in English].
3. Britzman, D.P., & Pitt, A.J. (2004). Pedagogy and clinical knowledge: some psychoanalytic observations on losing and refinding significance. JAC. 24 (2), 353–374 [in English].
4. Crociani-Windland, L. (2022). Mothering, caring and educating: learning from experience and psychosocial pedagogy. Journal of Psychosocial Studies. Volume 15, Issue 2, 87–97 [in English].
5. Ehrlich, R. (2021). Winnicott’s idea of the false self: theory as autobiography. Journal of the American Psychoanalytic Association. Volume 69, 75–108 [in English].
6. Freud, A. (1962). The emotional and social development of young children. The Writings of Anna Freud. 5, 336–351 [in English].
7. Goldman, D. (1993). In Search of the Real: The Origins and Originality of D.W. Winnicott. London: Jason Aronson Inc. Publishers; First Edition [in English].
8. Hartmann, L. (1995). In one’s bones: the clinical genius of Winnicott. In search of the real: the origins and originality of D.W. Winnicott. American Journal of Psychiatry, 152 (3), 465– 466 [in English].
9. Klein, M. (1975). The Psycho-Analysis of Children. The Writings of Melanie Klein. Volume 2. London: Hogarth Press [in English].
10. Nuttall, J., & McEvoy J.G. (2020). Theological-relational pedagogy: Winnicott, Rahner, and the development of a theological perspective on relational pedagogy, Journal of Curriculum Studies. Volume 52, № 5, 720–731 [in English].
11. Sojot, A.N. (2018). Pedagogical possibilities of becoming and the transitional space. Policy Futures in Education. Vol. 16 (7), 893–905 [in English].
12. Winnicott, D.W. (1931a). Clinical Notes on Disorders of Childhood. London: Heinemann [in English].
13. Winnicott, D.W. (1957b). The Child and the family. London: Tavistock Publications [in English].
14. Winnicott, D.W. (1960c). Ego Distortion in terms of true and false self. The maturational processes and the facilitating environment: studies in the theory of emotional development. London: Karnac Books, London, 140–152 [in English].
15. Winnicott, D.W. (1964d). The child, the family and the outside World. London: Pelican Books [in English].
16. Winnicott, D.W. (1965e). The Family and Individual Development. London: Tavistock [in English].
17. Winnicott, D.W. (2005f). Playing and reality. London: Routledge [in English].

Переглядів анотації: 98
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
Vertel, A. (2023). ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН У ДІАДІ «МАТИ-ДИТИНА» І ДИНАМІКА «ОБРАЗУ МАТЕРІ» В ПСИХО-АНАЛІТИЧНІЙ ПЕДАГОГІЦІ ДОНАЛЬДА ВІННІКОТТА. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (3), 8-14. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-PP-3-8-14