ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ)

  • О. Nezhyva доктор філософських наук, доцент кафедри іноземних мов професійного спрямування Національного університету харчових технологій https://orcid.org/0000-0003-4229-6754
Ключові слова: соціальна мережа, TikTok, Instagram, блог, освітнє середовище

Анотація

У статті проаналізовано практичне використання соціальних мереж в освітньому середовищі на прикладі викладання та вивчення іноземних мов у навчальних закладах різного типу. Визначено, що діджиталізація освіти ‒ це введення у вищу освіту сучасних методів, способів та форм щодо спеціальної підготовки майбутніх фахівців. У статті підкреслено, що це вимагає створення сильної інформаційної інфраструктури у вищих закладах освіти з розвинутим інформаційним навчальним середовищем, та застосування Інтернет-техно- логій, комунікаційних мереж, електронного навчання.
Автор дослідив переваги, та можливості використання соціальних мереж, в освітньому просторі, оскільки сучасний світ насичений інформаційними, і комунікативними технологіями, та дійшов висновку, що переважну більшість з цих ресурсів можна успішно використовувати в освітньому просторі. У статті детально розглянуто використання декількох соціальних мереж в освітньому процесі, на прикладі, використання їх при вивчені іноземної мови на заняттях.
Автор наголошує, що використання викладачами соціальних мереж під час онлайн навчання, дозволяє студентам краще засвоїти матеріал, оскільки відсутнє обмеження на перегляд освітнього матеріалу, чи коментарів до нього в часі, чого неможливо досягти при стандартному очному навчанні. Цифрові ресурси оптимізують процес навчання, роблячи його мобільним, індивідуальним, та диференційованим.
У статті розглянуто використання мережі як: TikTok, Instagram, та блоги, які використовуються для вивчення іноземних мов на заняттях у навчальних закладах різного типу. Зазначено, що використання соціальних мереж в освітньому середовищі являється потужним інструментом щодо підготовки студентів до спілкування в англомовному середовищі. А викладачеві, даний інструмент допомагає вирішити низку проблем, зокрема, подолати негативний вплив міжмовної інтерференції, а також, допомагає йти в ногу із сучасними технологічними досягненнями, як усередині, так і поза авдиторією, що є немало важливим. Це перетворює вивчення англійської мови з нудного процесу, у веселий, своєрідний квест, де сам по собі основний освітній матеріал не змінюється, проте, у зв’язку із зміною подачі цього матеріалу, змінюється сприйняття студентами цього матеріалу, інтригує їх, та у підсумку, це мотивує студентів, до поглибленого вивчення освітнього матеріалу.

Посилання

References
1. Karpluk, S.O. (2019). Osoblyvosti tsyfrovizatsiyi osvitnʹoho protsesu u vyshchiy shkoli. [Features of digitization of the educational process in higher education]. Osoblyvosti tsyfrovizatsii osvitnoho protsesu u vyshchii shkoli. Informatsiino-tsyfrovyi osvitnii prostir Ukrainy: transformatsiini protsesy iperspektyvy rozvytku – Peculiarities of digitization of the educational process in higher education. Information and digital educational space of Ukraine: transformational processes and development prospects [in Ukrainian].
2. Nezhyva, O. (2022). Suchasni tsyfrovi instrumenty dlya vykladannya inozemnoyi movy [Modern digitaltools for teaching a foreign language]. Inozemna mova u profesiinii pidhotovtsi spetsialistiv: problemy ta stratehii – Foreign language in the professional training of specialists: problems and strategies. Kropyvnytskyi [in Ukrainian].
3. Azimova, Sayera. (2019). The Communicative Approach in English Language Teaching. Bulletin of science and practice. 5 (4). P. 471‒475 [in English].
4. Belmaz, Yaroslava. (2019). Criteria of efficiency of higher education teachers (us and Great Britain experience). Scientific Journal of Khortytsia National Academy. Publishing house of the Municipal Institution of Higher Education Khortytsia National Educational Rehabilitation Academy of Zaporizhzhia Regional Council. Issue 1(1). P. 74‒82 [in English].
5. Gurleen, A. & Gupta, D. (2017). «Impact of Technology-Enhanced Language Learning on the Writing Skills of Engineering Students: A Case Study». Multiculturalism and Technology-Enhanced Language Learning. DOI: 10.4018/978-1-5225-1882-2.ch003 [in English].
6. Hubbard, Philip & Levy, Mike. (2016). «Theory in computer-assisted language learning research and practice from». The Routledge Handbook of Language Learning and Technology Routledge. URL: https://espace.library.uq.edu.au/view/UQ:387389 [in English].
7. Nezhyva, O. (2017). The phenomenon of educational policy: national and international dimensions. Kyiv: Foreign Trade [in Ukrainian].
8. Nezhyva, O. (2020). Modernization of educational policy in the context of modern civilizational processes. International Scientific Journal "Universities and Leadership". Kyiv. NAPN Ukrayiny. No 1 (9). P. 78–86. DOI: 10.31874/2520-6702-2020-9-1-78-86 [in English].
9. Nezhyva, O. (2021). The Aspects of Smart Education in The World. Khazar Journal of Humanities and Social Sciences. Khazar University Press. Vol. 24, (3). P. 62‒72. DOI: 10.5782/2223-2621.2021.24.3.62 [in English].
10. Noriko, I. & Chi, Julie C. (2004). Authentic Video in the Beginning ESOL Classroom: Using a Full-Length Feature Films for Listening and Speaking Strategy Practice. English Teaching Forum. [in English].
11. Reimer, M.J. (2002). English and communication skills for the global engineer. Global Journal of Engineering Education. Vol. 6. No 1 P. 91–100 [in English].

Переглядів анотації: 47
Опубліковано
2023-12-28
Як цитувати
NezhyvaО. (2023). ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ). Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (3), 50-57. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2023-PP-3-50-57