ТЕОРЕТИКО-ПЕДАГОГІЧНА СКЛАДОВА В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦЯ ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН
Анотація
Стратегія оновлення вищої освіти визначає вивільнення від ідеології догматизму, розширенням діапазону пізнання, умінням зберігати спадщину і відкидати застарілі концепції поки вони не перетворилися в окови на шляху розвитку. Із врахуванням європейського досвіду в Україні, на сучасному етапі, відбувається процес творення відповідної наукової парадигми щодо національної освіти через особливе бачення соціокультурних змін, які відбуваються в нашій країні. З цієї точки зору фаховий розвиток майбутнього викладача – це процес якісних змін, які покликані створити умови для переходу від формально-теоретичного знання до практичних умінь і навичок, від уявлень про реалії художньо-педагогічної діяльності до творчого професійного мислення, основою якого є акмеологічне зростання рівня педагогічної культури та вмотивована потреба у професійному самовдосконаленні викладачів історико-мистецьких дисциплін. Вирішення проблеми ефективної підготовки майбутніх викладачів-істориків культури до продуктивної діяльності щільно пов’язано з мірою розвитку їх професіоналізму та ефективності виконання практичної діяльності на шляху до пошуків власної майстерності. Адже майстерність – це категорія, що характеризує властивість особистості, набуту з досвідом, вищий рівень професійних знань, умінь та навичок, постійного прагнення до акме вершин. Теоретико-методологічною основою даної статті становлять теорії наукового пізнання, філософські положення про сутність історії мистецтв і мистецтва в цілому, як специфічної форми суспільної свідомості та художнього пізнання дійсності; єдність теорії і практики, загальнопедагогічні принципи та підходи в умовах гуманітаризації освіти, системно-цілісний, діяльнісний, аксіологічний та особистісно-орієнтовний, теоретичні і методичні положення мистецької освіти.
Посилання
1. Nagorna, L.P. (2014). Istorychna kultura: kontsept. Informatsiinyi resurs, refleksyvnyi potentsial [Historical culture: concept. Informational resource, reflective potential]. Kyiv: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
2. Kuchmenko, E.M. (2023). Dukhovna spadshchyna yak bahatohaluzeva systema istoryko-kulturolohichnoi nauky [Spiritual heritage as a multi-disciplinary system of historical and cultural science]. Nizhyn: NDU imeni Mykoly Hoholia [in Ukrainian].
3. Zyazyun, I.A. & Sagach, H.M. (1997). Krasa pedahohichnoi dii [The beauty of pedagogical activity]. Kyiv: Ukrainsko-finskyi in-t menedzhmentu i biznesu [in Ukrainian].
4. Padalka, H.M. (2008). Pedahohika mystetstva: teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin [Art pedagogy: theory and teaching methods of art disciplines]. Kyiv: Osvita Ukrainy [in Ukrainian].
5. Kondratska, L. (2005). Suchasni tekhnolohii pidhotovky maibutnikh vchyteliv mystetstva [Modern technologies for training future art teachers]. Mystetstvo ta osvita – Art and education. No 2. P. 7–11 [in Ukrainian].
Переглядів анотації: 36
Авторське право (c) 2024 Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.