Вплив учнівського менеджменту на формування соціальної активності особистості

Анотація

У даній статті йдеться про вплив учнівського самоврядування на формування соціальної активності. Особлива увага звертається на авторську форму самоврядування – учнівський менеджмент, педагогічні умови та технологія його впровадження у закладах загальної середньої освіти, структуру та функції. Особливо актуально стоїть проблема соціалізації учнів сучасної школи, виховання і розвитку у них соціально значущих якостей, активної громадянської позиції особистості. Потрібен принципово новий підхід до організації всієї педагогічної роботи з учнівською молоддю, використання сучасних джерел її інформування, способів комунікації, включення школярів в учнівське самоврядування, наділене реальними повноваженнями. Найефективнішою, для формування соціальної активності особистості, моделлю самоврядування є учнівський менеджмент. Ця модель дозволяє особистості повною мірою набути управлінських знань і вмінь, сформувати лідерські якості, самореалізуватись та отримати соціальнозначущий досвід співжиття у соціумі. Проте для втілення цієї моделі у першу чергу потрібно було підготувати педагогічний колектив ЗЗСО, сформувати в учителів знання і вміння менеджменту, які вони мають передати учням. На першому місці у такій системі самоврядування стоїть людина, розвиток її особистісного потенціалу шляхом спільної діяльності дітей і дорослих. Учнівський менеджмент – це, перш за все, складна система взаємовідносин, у результаті яких розвивається здатність перетворювати неорганізований натовп на ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу через формування вмінь планування, мотивування, організації, приведення в дію та контроль учнівського колективу з метою досягнення координації наявних ресурсів, необхідних для ефективного виконання поставлених цілей, не порушуючи при цьому соціально-культурних норм відносин як всередині колективу, так і з зовнішніми системами. Учнівський менеджмент зробив процес виховання цікавішим і результативнішим, допоміг педагогічному колективу в організації та управлінні учнівським колективом. Діти стали впевненішими у собі. Розкриття їх творчого потенціалу,
управлінських здібностей, розвиток їх відчуття самостійності, прояву інтересу до життя, розвиток пізнавальної та соціальної активності – це і є головний успіх виховання.
Самоорганізація, що є основою учнівського менеджменту, дала можливість школярам органічно зрозуміти і прийняти систему взаємовідносин у суспільстві, сприяла виробленню навичок соціальної взаємодії, закріпила вміння виконувати взяті на себе зобов'язання, підпорядковуватися колективній дисципліні та в той же час відстоювати власні права, розставляти акценти між особистими інтересами і груповими або громадськими. Тож учнівський менеджмент є не спеціальною "діяльністю з управління", а способом організації спільної і самостійної діяльності, що забезпечує динаміку демократичних відносин в освітньому середовищі і визначає можливості самоактуалізації, громадянського самовизначення та соціальної активності учнів.