До питання про подолання виконавсько­психологічного бар’єру в магістрантів у процесі їх підготовки до вокально­фахової діяльності

Анотація

У статті розглядаються питання підготовки майбутніх викладачів вокалу до виконавської діяльності. У центрі уваги − проблема психологічної готовності до
прилюдного виконавства, яке суб’єктивно сприймається як стресова ситуація, що потребує психологічного, емоційного напруження, максимальної концентрації
уваги й вольових зусиль. Зазначено особливо значущу роль психологічного стану для співака, зумовлену його відбиттям на фонаційно-співочих проявах, ступені емоційної яскравості, художній досконалості у створенні музичних образів. Проаналізовано чинники незадовільного психологічного стану виконавців, схарактеризовано особливості продуктивно-творчого й надмірного непродуктивного хвилювання, а також фактори їх прояву. Розглянуто три групи детермінант особистісно-психологічного стану майбутнього фахівця: функціональну; мотиваційно-характерологічну; операціональну. Приділено увагу різновидам виконавської діяльності майбутнього викладача вокалу, які охоплюють виступи у звітно-академічних, конкурсних, концертно-просвітницьких, педагогічно-ілюстративних, студентсько-дозвіллєвих формах, участь в яких суттєво відрізняється за мірою відповідальності за якість здійсненого виступу та за його можливими наслідками. Визначено значущість відповідності обраного для виступу репертуару актуальним можливостям співака, роль аутотренінгів, створення ситуацій успішності, ділових ігор та вокально-імпровізаційних діалогів для вдосконалення у студентів виконавсько-психологічного стану.