Обставина як структурно-семантичний компонент речення: практичний аспект

Анотація

У статті розглянуто теоретико-практичні аспекти синтаксичної категорії другорядних членів речення. Наголошено на тому, що принципи класифікації другорядних членів речення є одним із актуальних завдань сучасної граматичної науки. Пов’язано це з тим, що існують різні підходи до вивчення другорядних членів речення, враховуються різноманітні ознаки речення як багатоаспектної синтаксичної конструкції, що сприяє водночас чіткішому осмисленню формально-граматичної й функціональної природи категорії членів речення. У статті схарактеризовано основні чинники теоретичного тлумачення другорядних членів речення: структурно-семантичний і формально-граматичний напрями аналізу синтаксичних одиниць; категорійний статус членів речення; багатоаспектність; структурні й семантичні ознаки; врахування значення відношень члена речення з іншими і його власного лексико-граматичного значення; встановлення типологічних питань класифікації членів речення; констатація явищ перехідності. З’ясовано коло проблем, що становлять труднощі в практиці синтаксичного аналізу простого речення в шкільному курсі української мови, зокрема у
визначенні обставин як другорядних членів речення, характеристики їх різновидів, засобів вираження, розмежуванні неузгоджених означень і обставин, додатків та обставин. Звернено увагу на інфінітив у ролі обставин. Запропоновано вправи та завдання в процесі вивчення обставин у шкільному курсі української мови, зокрема виокремлено аналітичні, конструктивні й творчі вправи, що спрямовані на формування в учнів комунікативних умінь і навичок.