Теоретичні та практичні аспекти підготовки до неперервної професійної освіти в історії вищої школи за кордоном

  • Oksana Sahach докторант Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка
Ключові слова: неперервна освіта, університет, самовдосконалення

Анотація

У представленому матеріалі подано ретроспективний аналіз теоретичної та практичної підготовки до неперервної професійної освіти в історії вищої школи. Досліджено теоретичні аспекти досвіду підготовки до неперервної освіти в умовах ВИШу, у різні періоди розвитку визначеної проблематики, починаючи від зародження і закінчуючи серединою ХХ ст. Охарактеризовано прототипи ВИШів, що виникли у Давній Греції, освіта в яких базувалася на методах розроблених давньогрецькими філософами, а саме: Сократом, Платоном, Аристотелем, Демокритом, Піфагором. Розглянуто становлення вищої освіти в країнах Західної Європи, США. Перші університети середньовічної Європи стали альтернативою середньовічній схоластиці та були орієнтовані на самовдосконалення особистості. Визначний вплив на університетську освіту епохи Відродження справили вчені-гуманісти, на думку яких особистість у процесі навчання мала набувати здатності активно мислити та самостійно пізнавати оточуючий світ. Значущими щодо неперервної освіти особистості стали педагогічні ідеї Просвітництва. Гуманістична педагогіка мала вплив на розвиток поглядів щодо завдань, методів і мети освіти у XVIІІ–ХІХ ст. На початку ХХ ст. зміст і організація освітнього процесу в університетах Європи та Америки визначались прагматичною педагогікою. На думку лідера цього  напряму Дж. Дьюї, результатом навчання мало стати формування навичок самостійного мислення та здатності до самонавчання, а отже самовдосконалення. У 60–80-х рр. ХХ ст. в США сформувалась концепція гуманістичного виховання та розвитку особистості у межах навчальної діяльності, на яку часто орієнтуються сучасні підходи щодо налаштованості до неперервної освіти, зокрема у вищій школі.

Посилання

1. Bordovskaia N. V. Pedahohyka / N. V. Bordovskaia. – SPb. : Pyter, 2001. – 304 s.
2. Dzhurynskyi A. N. Ystoryia pedahohyky : ucheb. posobye dlia stud. pedvuzov / A. N. Dzhurynskyi. – M. : Humanyt. yzd. tsentr "VLADOS", 2000. – 432 s.
3. Ystoryia pedahohyky y obrazovanyia. Ot zarozhdenyia vospytanyia v pervobytnom obshchestve do kontsa XX v. : uchebnoe posobye dlia pedahohycheskykh uchebnykh zavedenyi / pod red. A. Y. Pyskunova. – M. : TTs "Sfera", 2001. – 512 s.
4. Kodzhaspyrova H. M. Pedahohycheskaia antropolohyia : uchebnoe posobye / H. M. Kodzhaspyrova. – M. : Hardaryky, 2005. – 287 s.
5. Komenskyi Ya. A. Pedahohycheskoe nasledye / Ya. A. Komenskyi, D. Lokk, Zh.-Zh. Russo, Y. H. Pestalotstsy ; sost. V. M. Klaryn, A. N. Dzhurynskyi. – M. : Pedahohyka, 1989. – 416 s.
6. Levkivskyi M. V. Istoriia pedahohiky : navchalnyi posibnyk / M. V. Levkivskyi. – Vyd. 4-te, stereotypne / M. V. Levkivskyi. – K. : Tsentr uchbovoi literatury, 2016. – 190 c.
7. Nor K. F. Vykorystannia amerykanskoho dosvidu formuvannia komunikatyvnykh umin maibutnikh uchyteliv / K. F. Nor // Naukovi pratsi : naukovo-metodychnyi zhurnal. – T. 28. – Vyp. 15. Pedahohichni nauky. – Mykolaiv : Vyd-vo MDHU im. P.Mohyly, 2003. – S. 54–58. – Rezhym dostupu:
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv. – Nazva z ekrana.
8. Rodzhers K. Svoboda uchytsia / K. Rodzhers, D. Freiberh ; nauch. red. y avt. predysl. A. B. Orlov ; per. s anhl. A. B. Orlova, S. S. Stepanova, E. Yu. Patiaevoi. – M. :
Smysl, 2002. – 527 s.
9. Chenyshev A. N. Kurs lektsyi po drevnei fylosofyy / A. N. Chenyshev. – M. : Vysshaia shkola, 1981. – 374 s.

Переглядів анотації: 33
Опубліковано
2017-10-26
Як цитувати
Sahach, O. (2017). Теоретичні та практичні аспекти підготовки до неперервної професійної освіти в історії вищої школи за кордоном. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (3), 282-287. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2017-PP-3-282-287