Специфіка й структура виконавського артистизму майбутніх викладачів вокалу та педагогічні принципи його вдосконалення

Анотація

У статті розглядаються питання вдосконалення артистизму магістрантів – майбутніх викладачів вокалу. Аналізується специфіка вокально-виконавського артистизму. Її особливості витікають із специфіки музично-художньої образності, сутності вокального виконавства, його відмінність від прояву артистизму в інструментально-виконавській діяльності. Відзначено значущість єдності інтуїтивного та логічного, емоційного й абстрагованого компонентів художнього мислення й творчості, роль асоціативних уявлень. Обґрунтовано педагогічні принципи підвищення рівня ефективності виконавського артистизму, у числі яких: принцип активізації асоціативних художніх уявлень і почуттів у процесі інтерпретації та виконавського втілення художнього образу; єдності підсвідомого й усвідомленого, імпульсивно-емоційного та структуровано-контрольованого втілення початків у динаміці втілення художньо-образного замислу співаком; забезпечення компенсаторно-синергійної взаємодії складників виконавського артистизму, який дозволяє певною мірою компенсувати менш яскраві властивості за рахунок більш розвинених компонентів; творчої змагальності як стимулу до вокально- виконавського самовдосконалення, самореалізації співака; сполуки аналітично-когнітивного та інтуїтивно-емоційного способів усвідомлення й вживання в художньо-образну сферу вокального твору, їх творчо-варіативної інтерпретації, здатності до сценічно-виконавської імпровізації; забезпечення артистичних проявів міцною вокально-технологічною базою та здатністю до її варіативного застосовування відповідно до художньої мети вокального твору; діалектичної єдності довіри до власної інтуїції та здатності до самоспостереження й емоційно-вольової саморегуляції, принцип музично-персонажного вживання, принцип типологічної індивідуалізації з урахуванням психолого-
соціальної спрямованості особистості вокаліста. Схарактеризовано педагогічні умови, спрямовані на збагачення в магістрантів мистецької ерудованості, вокально-творчих здібностей, технологічної бази співочої діяльності, психологічних властивостей, важливих для досягнення натхнення, імпровізаційності, вживання в музично-персонажні стани, сценічного артистизму.