Зміст поняття "художньо-творчий досвід" педагога-хореографа в контексті інтеграції мистецтва
Анотація
У статті на основі узагальнення наукових джерел розкривається проблема інтеграції мистецтва як важливого засобу формування художньо-творчого досвіду педагога-хореографа. Розглянуті особливості формування художньо- творчого потенціалу в сучасній педагогічній і психологічній науці, а також вплив різних видів мистецтва на становлення студента-хореографа як професіонала. Підкреслюється важливість інтегративного використання мистецтва у системі фахової підготовки майбутніх педагогів-хореографів. Відповідно художньо-творчий досвід представлений у дослідженні як особистісне фахове утворення, котре формується під час хореографічного навчання і власного саморозвитку студентів. Він пов’язаний з тривалим накопиченням корисних для хореографічної діяльності знань та умінь, а також аналітичного мислення, які розвиваються завдяки індивідуальної свідомості та бажання удосконалити свою професійну діяльність. Автором доводиться, що на сучасному етапі свого розвитку танець став складним видом мистецтва, який інтегрує в собі: художній рух (міміку й пантоміміку); музику (вокальний та інструментальний; мелодичний і ритмічний супровід); елементи образотворчого мистецтва (композиція, орнаментальний малюнок танцю, костюми, маски, декорації) та театралізації (розподіл танцювальних партій; сюжетна лінія й драматургія тощо). У зв’язку з цим зазначається, що мистецтво у сукупності його різновидів виступає важливим засобом формування художньо-творчого досвіду майбутнього педагога-хореографа. Тому в процесі фахової підготовки важливо формувати у студентів хореографічну культуру, яка повинна шліфуватися вправами на розвиток фантазії й уяви, а також на виявлення нових виразних засобів у галузі хореографічного мистецтва.
Посилання
2. Vasylenko, K. Yu. (1996). Leksyka ukrayinsʹkoho narodno-stsenichnoho tantsyu [Vocabulary of Ukrainian folk-dance]. (3d ed.). Kyiv [in Ukrainian].
3. Vorobey, Yu. D. (1984). Dialektyka khudozhnʹoyi tvorchosti [The dialectic of artistic creativity]. Moscow: Publishing House [in Russian].
4. Vyhotskiy, L. S. (1987). Psykholohiya mystetstva [Psychology of Art] M. Yaroshevsʹkoho (Ed.). Moscow: Pedagogy [in Russian].
5. Doroshenko, V. F. (2014). Rolʹ k horeohrafa-postanovnyka P. P. Virsʹkoho v protsesi vynyknennya i rozvytku narodno-stsenichnoho khoreohrafichnoho mystetstva Ukrayiny [The role of choreographer P. P. Virsky in the process of the emergence and development of folk scenic choreographic art of Ukraine]. Vesnik of Slavic cultures – Bulletin of Slavic cultures, 2 (32). 171–179 [in Ukrainian].
6. Kahan, M. S. (1974) Chelovecheskaya deyatelʹnostʹ: opyt systemnoho analyza [Human activities: the experience of systems analysis]. Moscow: Political Publishing House [in Russian].
7. Lykhachev, B. T. (1985). Teoryia еstetycheskoho vospytanyia shkolnykov [The theory of aesthetic education of schoolchildren]. Moscow: Education [in Russian].
8. Nemensʹkyy, B. M. (1987). Mudrost krasotу: o problemakh еstetycheskoho vospytanyia [Wisdom of beauty: about the problems of aesthetic education]. Moscow: Education [in Russian].
9. Orhanova, O. N. (1975) Spetsyfyka еstetycheskoho vospryyatyya [The specifics of aesthetic perception]. Moscow: Higher school, 223 [in Russian].
10. Turkevych, V. D. (1999). Khoreohrafichne mystetstvo u personaliiakh [Choreographic art in personalities]. Biographical Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv [in Ukrainian].
11. Rappoport, S. (1968). Yskusstvo y еmotsyy [Art and Emotion]. Moscow: Music [in Russian].
12. Serdyuk, T. (2009). Formuvannya khudozhnʹo-estetychnoho dosvidu maybutnikh uchyteliv khoreohrafiyi [Form of artistic and aesthetic study Maybuth teachers choreography]. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv [in Ukrainian].
13. Sukhomlynsʹkyy, V. O. (1976). Vybirni tvory [Vibirnі create]. Kyiv: Glad. School [in Ukrainian].
Переглядів анотації: 108
Авторське право (c) 2019 Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
