СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН

  • А. Kozyr доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії та методики музичної освіти, хорового співу і диригування Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова
  • Е. Kuchmenko доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя https://orcid.org/0000-0003-1311-4181
Ключові слова: методика навчання мистецьких дисциплін, синергетичний підхід, професійна підготовка викладачів мистецьких дисциплін, музичне мистецтво

Анотація

В статті авторами поставлено завдання з точки зору синергетичного підходу дослідити рівень професійної підготовки майбутніх викладачів мистецьких дисциплін. Професійну діяльність викладача мистецьких дисциплін, можна трактувати як процес, результатом якого є народження чогось нового, що і є результатом творчої діяльності. Такий підхід дає змогу структурувати систему поглядів на цілісне вивчення цієї діяльності в руслі наукових поглядів учених (Б. Ломов, О. Рудницька, Г. Падалка, О. Реброва, О. Щолокова та ін.). У цьому процесі важлива роль належить мистецькій освіті: осягненню художнього смислу поряд із засвоєнням об’єктивної інформації про мистецтво; образному мисленню у взаємозв’язку з логічним; підсвідомим процесам «осяяння», які супроводжують усвідомлення образного змісту мистецького твору; задоволенню духовних потреб, а не прагматичному споживанню мистецтва. Вирішення цих завдань можливе за умови гуманізації освіти, що передбачає синергетичний підхід до організації освітньої справи, завдяки якому підготовка майбутніх фахівців має забезпечувати створення максимально сприятливих умов для розкриття й розвитку здібностей особистості, її самовизначення; орієнтацію на забезпечення повноцінного життя на кожному з вікових етапів. Зазначимо, що синергетичний підхід дозволяє розкрити значення особистісних цінностей викладача мистецьких дисциплін, як стрижня його особи, яка забезпечує можливість орієнтації на її успішне становлення (О. Асмолов, С. Гончаренко, І. Зязюн, Д. Леонтьєв, О. Олексюк, І. Підласий, С. Гончаренко та ін.). Синергетичний підхід дозволяє розглянути творчу діяльність особистості у динаміці, у постійно змінному русі, якій притаманні нелінійність розвитку, хаотичність та відкритість. Синергетичний підхід зосереджується на траєкторіях творчого руху учасників. У цьому процесі увага спрямовується на синтезуючий принцип, який поєднує індивідуальні та генералізуючі можливості майбутнього викладача мистецьких дисциплін. Синергетичний підхід дозволяє звернути увагу та такі важливі якості особистості, як уміння керувати нестійкими станами і процесами. Синергетичний підхід дає розуміння зв’язку між ступенем відкритості зовнішнім впливам і продуктивним використанням фрактальної аналогії, тобто він передбачає декілька етапів становлення складної системи, де умовно виділяють період хаотичності, період загострення, критичного стану і безпосередньо конструктивний період. Відповідно цих позицій, критичним станом мозку майбутнього викладача мистецьких дисциплін у творчій діяльності можна вважати роботу диригента над партитурою музичного твору. М.Канерштейн відмічає, що глибоке проникнення в характер образів твору та їх розвиток, усвідомлення загальної драматургічної лінії твору допомагають виконавцю зрозуміти задуми автора, осягнути зміст музики і знайти потрібні засоби для його вираження.

Посилання

Avdiievskyi, A.T. (1996). Formuvannia osobystosti na grunti natsionalno-kulturnoho vidrodzhennia [The formation of personality on the basis of national and cultural revival].

Mystetstvo u shkoli – Art in school, I, 80–83. I.M. Hadalova (Eds.). Kyiv: UDPU [in Ukrainian].

Honcharenko, S.U. (2011). Ukrainskyi pedahohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Ukrainian pedagogical encyclopedic dictionary]. Rivne: Volynski berehy [in Ukrainian].

Hordiichuk, M.M. (1984). Khor i maistry khorovoho spivu [Choir and masters of choral singing]. Muzyka i chas – Music and time. Kyiv: Muz. Ukraina [in Ukrainian].

Huzii, N.V. (2004). Pedahohichnyi profesionalizm: istoryko-metodolohichni ta teoretychni aspekty [Pedagogical professionalism: historical, methodological and theoretical aspects]. Kyiv: NPU imeni M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

Ziaziun, I.A. (2003). Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity: rezultaty doslidzhen i perspektyvy [Pedagogy and psychology of professional education: research results and perspectives]. Kyiv: KPEK [in Ukrainian].

Evyn, Y.A. (2004). Yskusstvo y synerhetyka [Art and synergy]. Moskva: Edytoryal URSS [in Russian].

Kanershtein, M. (1972). Voprosy dyryzhyrovanyia [Conducting questions]. Moskva: Muzyka [in Russian].

Kozyr, A.V. & Fedoryshyn, V.I. (2012). Vstup do akmeolohii mystetskoi osvity [Introduction to acmeology of art education]. Kyiv: Vyd-vo NPU un-t imeni M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

Kuchmenko, E.M. (2019). Khudozhnia osvita – holovna meta humanistychno zoriientovanoi paradyhmy [Art education is the main goal of the humanistically oriented paradigm]. Suchasna mystetska osvita: mizhnarodni naukovo-praktychni chytannia pamiati A.

Avdiievskoho – Modern art education: international scientific and practical readings in memory of A. Avdievskyi. Kyiv: RPU im. M. P. Drahomanova [in Ukrainian].

Padalka, H.M. (2008). Pedahohika mystetstva [Art pedagogy]. Teoriia i metodyka vykladannia mystetskykh dystsyplin – Theory and teaching methods of artistic disciplines. Kyiv: Osvita Ukraina [in Ukrainian].

Lomov, B.F. (1981). Problema obshchenyia v psykholohyy [The problem of communication in psychology]. Moskva [in Russian].

Maltsev, S. (1991). O psykholohyy muzekalnoi ymprovyzatsyy [On the psychology of musical improvisation]. Moskva: Muzeka [in Russian].

Rudnytska, O.P. (2002). Pedahohika: zahalna ta mystetska [Pedagogy: general and artistic]. Kyiv [in Ukrainian].


Переглядів анотації: 49
Опубліковано
2023-04-12
Як цитувати
KozyrА., & KuchmenkoЕ. (2023). СИНЕРГЕТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МИСТЕЦЬКИХ ДИСЦИПЛІН. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (3), 74-80. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2022-PP-3-74-80