ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО НАВЧАННЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

  • Y. Bondarenko доктор педагогічних наук, професор кафедри української літератури, методики її навчання та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
Ключові слова: оптимізація, ефективність, навчальний процес

Анотація

У статті порушено питання підвищення результативності літературного навчання, що пов’язано із застосуванням шляхів аналізу художніх творів. Так,
подієвий та композиційний можна використовувати, починаючи з 5–6 класів: учні в цей час більше тяжіють до конкретного, ніж абстрактного. Хронотопний аналіз сприяє розвитку часових і просторових уявлень школярів. Його слід пропонувати в 9–11 класах. У рамках пообразного аналізу (7–11 класи) можна розширювати уявлення про внутрішні процеси людини, щоб розкрити природу літератури як мистецтва слова, ефективно застосовувати словесно-образний аналіз (5–11 класи). Значні можливості для інтенсифікації інтелектуальних зусиль дає проблемно-тематичний аналіз. Його потенціал розкривається в 9–11 класах, коли в учнів починають цікавити важливі проблеми буття. Вищим рівнем проблемно-тематичного аналізу треба вважати ідеаційно-концептуальний та філософський (9–11 класи). Ефективність навчального процесу зростає завдяки тому, що школярі користуються категоріями світоглядного порядку. З допомогою структурно-стильового аналізу можна реалізувати один із провідних принципів – вивчення літератури на історико-генетичних засадах. Оптимальність жанрового аналізу полягає в універсальності. Його використання починається в 5–6 класах. Подієвий аналіз продуктивний для невеликих епічних творів з однією сюжетною лінією, композиційний – для текстів з авторським поділом на дії, розділи, частини, глави, хронотопний – у випадку творів, де часопросторова будова має важливе концептуальне навантаження, словесно-образний – для лірики, окремих фрагментів епосу та драми, проблемно-тематичний, ідеаційно-концептуальний, філософський – для з’ясування авторської світоглядної системи, структурно-стильовий – під час встановлення зв’язків літературного матеріалу зі стильовими процесами, жанровий – для максимально повної оцінки художнього джерела.

Посилання

1. Babanskij, Y. K. (1977). Optimizatsija protsessa obuchenija (obshchedidakticheskij aspect) [Optimization of the learning process (general didactic aspect)]. Moskva: Pedagogika [in Russian].
2. Babanskij, Y. K. & Potashnik. M. M. (1982). Optimizatsija pedagogicheskogo prostessa [Optimization of pedagogical process]. Kyiv: Radanska shkola [in Ukrainian].
3. Mhytaran, O. D. (2015). Optymizastija navchanna literatury pidlitkiv iz nyzkym rivnem uspishnosti [Optimization of teaching literature to adolescents with low success rates]. Naukovyj visnyk MNU imeni V. O. Suhomlynskogo. 4 [in Ukrainian].
4. Mhytaran, O. (2014). Pidvyshenna navchalnyh dosagnen uchniv z ukrajinskoji literatury [Improving student’ academic achievements in Ukrainian literature]. Mykolajiv: Illion [in Ukrainian].
5. Fitsula, M. M. (2006). Pedagogika [Pedagogika]. Kyiv: Akademvydav [in Ukrainian].

Переглядів анотації: 13
Опубліковано
2020-12-21
Як цитувати
Bondarenko, Y. (2020). ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО НАВЧАННЯ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ. Наукові записки. Серія "Психолого-педагогічні науки" (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), (4), 68-75. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2020-PP-4-68-75