Самойленко Григорій Васильович

Завідувач кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу, доктор філологічних наук, професор

Народився в селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області. Служив на Північному Флоті. Закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка (1963). Працював у Згурівській школі-інтернаті. З 1970 р. викладає  в Ніжинській вищій школі. 1971 р. захистив кандидатську дисертацію  «Стихотворная сатира и юмор периода Великой Отечественной войны». 1988 р. захистив докторську дисертацію «Литературно-критическая деятельность А.А. Фадеева и развитие советской критической мысли 20-50-х годов» (по специальности 10.01.02 — радянська багатонаціональна література).  Доктор філологічних наук (1988), професор (1989). Декан філологічного (історико-філологічного) факультету (1972-1974, 1988-2004), зав. кафедри російської та зарубіжної літератури (1974-1988), історії культури (1991-2003), російської і зарубіжної літератури та історії культури (з 2003 р.).

Г.В. Самойленко – висококваліфікований педагог вищої школи, вмілий організатор навчального процесу та науково-дослідної роботи, відомий вчений-літературознавець. Він автор біля 600 наукових праць, в тому числі 58 монографій та навчальних посібників, засновник і відповідальний редактор наукового збірника «Література та культура Полісся» (з 1990 р. вийшло 81 випуск) та редактор «Наукових записок НДУ імені М. Гоголя. Філологічні науки» (з 1997 р.).

Основним спрямуванням наукових досліджень вченого є вивчення проблем російської та української літератури ХІХ-ХХ ст., що засвідчено його дисертаційними дослідженнями, а також монографіями, «Віршована сатира та гумор періоду Великої Вітчизняної війни» (1977), «Олександр Фадєєв і Україна» (1980), «О. Фадєєв і література народів СРСР» (1985), «Пилип Морачевський – поет, драматург, перекладач» (1999, 2006), «Л. Глібов у колі сучасників» (2011), «Т. Шевченко і Ніжинська вища школа» (2013), збірників про творчість В. Забіли, П. Куліша, М. Коцюбинського, Ю. Збанацького та ін.

Професор Самойленко Г.В. є одним із фундаторів українського гоголезнавства, починаючи з 1979 р. з його ініціативи і під його науковим керівництвом в університеті проведено 10 міжнародних наукових конференцій, присвячених творчості М. Гоголя, видано 14 наукових збірників про письменника, опубліковано 12 одноосібних монографій та бібліографічних посібників, серед них «М.В. Гоголь і літератури народів СРСР» (1984), «Микола Гоголь і Ніжин» (2008), «Творча спадщина Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь у ХХ ст.» (2009), «Хроніка написання ІІ тому «Мертвих душ» М. Гоголя» (2012), «Ніжинський список другого тому «Мертвих душ» М. Гоголя» (2012) (остання відзначена державною літературно-мистецькою премією імені М. Гоголя) та ін. Завдячуючи цьому, та напрацюванню колег у 1996 в Ніжині було відкрито єдиний в світі Гоголезнавчий центр, який здобув визнання в широких колах наукової громадськості України та зарубіжних країн.

Частина наукового доробку Г.В. Самойленка присвячена методиці вивчення літератури в школі та виші, про що свідчать праці: «Изучение творчества А.И. Герцена» (1978), «Использование краеведческих материалов в системе учебно-воспитательной работы по русской литературе» (1982), «Изучение творчества А.А. Фадеева в школе» (1986), «Изучение пьесы Николая Гоголя «Ревизор» в школе» (1987), «Изучение творчества Н.В. Гоголя в школе» (1988), «Школьный курс русской литературы и методика ее преподавания» (1991), «Нежинская филологическая школа. 1820-1990» (1993) та цикл статей про вивчення життя і творчості письменників та їх творів в школі і виші.

Проф. Самойленко Г.В. сформував новий в освітній і науковій діяльності вищої школи напрямок – літературно-мистецьке краєзнавство, створив на базі Ніжинського університету науково-методичний центр «Регіональне вивчення культури Полісся». Ним опубліковано з  цієї проблематики 32 монографії, деякі томи у співавторстві, зокрема «Нариси культури Ніжина ХVІІ-ХХ ст.»: у 5 т. (1995-1998), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ-ХХ ст.» (2003, 2011), «Культура Чернігівщини ХІ - першої пол. ХVІІ ст.» (2004), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у другій пол. ХVІІ-ХVІІІ ст.» (2007), «Ніжинський драматичний театр ім. М. Коцюбинського» (1996), «Громадсько-культурне та літературне життя Чернігова кінця ХІХ - поч. ХХ ст.» (1999), «Марія Заньковецька і Поліський край» (2004), «Театри і актори Північного Лівобережжя» (2010), «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ – поч. ХХ ст.» (2015), (монографія відзначена премією ім. Л. Глібова, 2016) та ін., які використовуються в освітньому процесі вищих навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл, в науковій та просвітницькій діяльності.

У творчому доробку професора Самойленка Г.В. 8 монографій, присвячених історії освіти та науки України, зокрема Ніжинської вищої школи: «Вчені-філологи Ніжинської вищої школи» (1993), «Ніжинський педагогічний інститут ім. М.В. Гоголя» (1995, 1999, 2000), «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005), «Вища педагогічна освіта і наука України: історія, сьогодення та перспективи. Чернігівська область» (6 розділів, 2012), «Ніжинська вища школа у спогадах випускників та викладачів» (2015).

Він заслужений діяч науки і техніки України (2006), лауреат державної літературно-мистецької премії ім. М. Гоголя (2013), лауреат обласної літературної премії ім. М. Коцюбинського (1999), премії в галузі науки і вищої освіти ім. Г. Вороного (2011), літературно-мистецької премії ім. Л. Глібова (2016), член Національної спілки краєзнавців України (2010), почесний громадянин м. Ніжина (1999), нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня (2012) і медалями.