Рецензування

Рецензування є важливим засобом підготовки якісної продукції наукових видань на сучасному етапі розвитку суспільства. У процесі рецензування з’ясовується, чи відповідає запропонована стаття науковим стандартам і вимогам до сучасних досліджень. Читач повинен бути впевненим, що в статті відсутні помилки, неточності, що спостереження і висновки є науково обґрунтованими.

У процесі рецензування рукопису рецензент може вказати на певні недоліки статті, які необхідно виправити, доопрацювати досліджуваний матеріал.

Текст статті повинен бути грамотно оформленим, відповідати чинним мовним і технічним нормам. Рецензент може вказати авторові на необхідність їх виправлення, щоб зробити текст зрозумілим для читача.

У процесі рецензування рецензент повинен з’ясувати, чи наявні обов’язкові компоненти:

1) наукова цінність, наскільки праця самостійна і додає нову інформацію до вивчення вказаної проблеми; наскільки праця буде корисною для читача;

2) рецензент повинен об’єктивно висловлювати свої думки щодо рецензованої статті, проявляючи при цьому вимогливість, етичність зауважень і толерантність.

Зауваження рецензента повинні бути корисними для автора. Якщо він відхиляє статтю, не дає рекомендації до друку, то повинен допомогти авторові у визначенні проблемних питань щодо методів, аналізу, шляхів або самого викладу матеріалу. Автор статті ці рекомендації може використати в подальшій роботі.

Кваліфікація рецензента повинна бути такою, щоб можна було науково довести необхідність доопрацювання автором статті й уникнути конфлікту інтересів або перевищення особистої позитивної емоції рецензента.

У звіті про аналізовану статтю слід уникати надмірно негативних формулювань і особистих коментарів. Необхідно вказувати не тільки на недоліки статті, але і на її сильні сторони. Пропонувати конкретні шляхи вирішення проблем, які рецензент виявив у статті. Потрібно уникати надмірно коротких і прямих коментарів, бо це може додати рецензії недружній тон.

ПАМ’ЯТКА РЕЦЕНЗЕНТУ НАУКОВИХ СТАТЕЙ

У НАУКОВОМУ ЗБІРНИКУ «ЛІТЕРАТУРА ТА КУЛЬТУРА ПОЛІССЯ»,

 серії «Історичні науки», «Філологічні науки»

I.Наукові статті, які надійшли до редакції збірника, проходять через інститут рецензування.

У збірнику прийнято такі види рецензування статей:

1) рецензування головним редактором (main editor peer review) або його висновок;

2) відкрите рецензування офіційним рецензентом (open peer revie) — зовнішнім фахівцем відповідного наукового профілю, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук і не є співробітником вишу;

3) одностороннє «сліпе» рецензування одним із членів редколегії (single-blind — рецензент знає про автора, автор про рецензента — ні);

4) двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind — обидва не знають один про одного).

Для публікації статей студентів магістратури, аспірантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук окрім рецензії має бути подана рекомендація профільної кафедри або наукового керівника роботи.

IIРішення щодо обрання виду рецензування належить відповідальному (головному) редактору.

III. Рецензент повинен розглянути статтю протягом трьох робочих днів з моменту її отримання та направити головному редактору (на e-mail) згоду або мотивовану відмову від рецензування.

Терміни рецензування в кожному окремому випадку визначаються з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статті, але не можуть перевищувати двох тижнів.

IV.Рецензія має однозначно характеризувати теоретичну або прикладну значимість дослідження, співвідносити висновки автора з наявними науковими концепціями. Необхідним елементом рецензії повинна служити оцінка рецензентом особистого внеску автора статті в рішення розглянутої проблеми. Доцільно відзначити в рецензії відповідність стилю, логіки й доступності викладу наукового характеру матеріалу, а також зробити висновок про достовірність і обґрунтованість висновків автора.

Рецензія має містити такі елементи (рекомендовану редакцією форму рецензії наведено в додатку А):

  1. Назва статті.
  2. Автор.
  3. Відповідність статті тематиці збірника.
  4. Актуальність.
  5. Наукова новизна.
  6. Дотримання структури змісту наукової статті.
  7. Повнота і достатність розкриття теми в анотації.
  8. Якість оформлення матеріалів.
  9. Зауваження рецензента.
  10. Висновок рецензента.
  11. Відомості про рецензента, підпис, дата. 

V.Після отримання рецензій редколегією приймається остаточне рішення про опублікування або відмову в опублікуванні статті.

На підставі прийнятого рішення авторові (авторам) на e-mail або поштою надсилається лист, у якому повідомляється про прийняте рішення щодо публікації його статті. У разі відмови у публікації рецензенти залишаються анонімними.

VI.Редколегія має право направляти статті на додаткове зовнішнє анонімне рецензування. Головний редактор надсилає рецензенту лист із проханням про рецензування. До листа додаються стаття і рекомендована форма рецензії.

VII. Наявність позитивних рецензій не є достатньою підставою для публікації статті. Остаточне рішення про доцільність публікації приймає редакційна колегія.

VIII. Оригінали рецензій зберігаються в редакції збірника.

IX.За наявності в рецензії низки критичних зауважень рецензента і при загальній позитивній рекомендації редколегія може віднести матеріал до розряду полемічних та друкувати його в порядку наукової дискусії.

Скачати бланк link