Подання

Для того, щоб мати можливість подавати статті до журналу та перевіряти поточний статус своїх матеріалів необхідно увійти на сайт як зареєстрований користувач.

Вимоги до подання

Під час подання рукопису до журналу автори повинні підтвердити його відповідність всім встановленим вимогам, вказаним нижче. В разі виявлення невідповідності поданої роботи пунктам цих вимог редакція повертатиме авторам матеріали на доопрацювання.
  • Це подання раніше не було опубліковане і не надсилалося на розгляд до редакцій інших журналів (або вкажіть пояснення у коментарях для редактора).
  • Файл подання є документом у форматі Microsoft Word, OpenOffice, RTF або WordPerfect.
  • Веб-посилання у тексті супроводжуються повними коректними адресами URL.
  • Текст набраний 14-м розміром кеглю з полуторним міжрядковим інтервалом; авторські акценти виділені курсивом, а не підкресленням (всюди, крім адрес URL); всі ілюстрації, графіки та таблиці розміщені безпосередньо у тексті, там, де вони повинні бути за змістом (а не у кінці документу).
  • Текст відповідає вимогам щодо стилістики та бібліографії, викладеним у Керівництві для авторів розділу "Про журнал".

Керівництво для авторів

Правила оформлення статей до збірника «ЛІТЕРАТУРА ТА КУЛЬТУРА ПОЛІССЯ»

До друку приймаємо лише наукові статті, які мають такі необхідні елемен­ти: поста­нов­­ка проб­леми та її зв’язки із важли­ви­­ми науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх опублікованих до­слі­­­джень, у яких започат­ко­вано розв’язання цієї проблеми і які є актуальними для автора; виокремлення не вирішених раніше частин загальної проб­леми, яким присвя­чена означена стаття; форму­лю­ван­ня мети статті та завдань; виклад основного матеріалу дослідження з глибоким і пов­ним обґрун­туванням отри­маних науко­вих ре­зу­л­ь­­татів; висновки та перспективи подальших досліджень в аспекті порушеної проблеми.

Редакція збірника приймає до друку оригінальні науково-теоретичні статті з проблем філології, культурології, мистецтвознавства, краєзнавства, які ра­ні­ше не були опубліко­вані; рецензії та огляди, а також матеріали, присвя­чені видатним особистостям, що працювали в зазначених царинах, ювілеям, науковим форумам тощо.

Стаття повинна бути відредагована, вичитана  і відповідати зазначеним правилам оформлення.

У статті необхідно зазначити індекс УДК, інформацію про автора (прі­зви­­ще, ім’я, по бать­кові, науко­вий ступінь, учене звання, посада, місце робо­ти, контактний телефон, е-mail, ідентифікатор orcid, електронна адреса), представлені українською та англій­ською мовами.

Текст статті – Microsoft Word (розширення *. doc, *. docx). Гарнітура – Times New Roman, кегль – 14 pt. Усі поля – 2 см. Міжрядковий інтервал – 1,5. Абзацний відступ – 1 см.

Якщо у статті використано нестандартні шрифти, то необхідно обов’язково їх додати.

Структура статті:

  1. Індекс УДК – зверху ліворуч, ініціали та прізвище автора – напівжир­ним шриф­том під УДК, назва статті напівжирним шрифтом, вирівнювання по центру.
  2. Анотації та ключові слова – українською та англійською мовами. Українською мовою: анотація (до 500 знаків) із ключовими словами (до 80 знаків) без загальних слів, методичних деталей, абревіатур та покликань по­винна обов’язково містити конкрети­за­цію авторського внеску (що дослі­дже­но, актуалізовано, запропоновано, обґрунтова­но, простежено, визна­чено, виявлено, впроваджено і т. п.). Анотація англійською – не менше 1800 знаків.
  3. Покликання на наукову літературу оформляти у квадратних дужках із зазначенням позиції у списку літератури та сторінки – [7, с. 52]; покликання на джерела ілюстративного матеріалу, зокрема тексти різних стилів, слов­ни­ки то­що, необхідно подавати в круглих дужках відповідно до позиції у списку ви­ко­ристаних джерел. Ілюстративний матеріал необ­хідно подавати курси­вом, а важливі виділення – напівжирним курсивом. Підкрес­лення не використовує­мо.
  4. Нерозривний пропуск (Ctrl+Shift+пропуск) ставити обов’язково: між ініціалами та прізвищем (Г. В. Самойленко), після географічних скорочень (м. Ніжин), між знаками номера (№) та параграфа та числами; у покликаннях на літературу та джерела ілюстра­тивного матеріалу [15, с. 45], (7, с. 22), між числами й одиницями виміру (20 кг), а також датами (ХХ ст., 2002 р.) тощо.
  5. Схеми та малюнки у статті потрібно пронумерувати. Нумерація – курси­вом, назва – напівжирним курсивом. Слово «Таблиця» – напівжир­ним шрифтом по правому краю, назва таблиці – по центру напівжирним курсивом.
  6. Списки умовних скорочень та літератури мають складатися з двох блоків: Умовні скорочення та Література. Список умовних скорочень подати за алфавітом наприкінці статті. Список літератури подати за алфавітом після списку умовних скорочень. Літе­ратура – джерела мовою оригіналу необхідно оформити відповідно до ДСТУ 8302:2015 р. (див. http://library.nlu.edu.ua/Biblioteka/sait/DSTU_8302-2015.pdf) та зазначити індекс DOI у статтях, які його мають. Обов’язково зазначити: для багатотом­них видань – скільки всього томів має це видання, рік публікації першого та останнього тому; для статей – початкову та кінцеву сторінки в джерелі.
  7. Список літератури повинен бути транслітерований латиницею (REFEREN­CES за стандартом АРА).
  8. Обсяг тексту статті разом зі списками літератури та анотаціями – від 10 стандартних сторінок. За достовірність положень, фактів, цитат, власних іме­н, географічних назв та інших відомостей відповідають автори публіка­цій.

У РАЗІ НЕДОТРИМАННЯ АВТОРАМИ ВСІХ ЗАЗНАЧЕНИХ ВИМОГ РЕДАКЦІЯ МАЄ ПРАВО ПОВЕРНУТИ СТАТТЮ НА ДООПРАЦЮВАННЯ ЧИ ВІДХИЛИТИ ЇЇ

 Матеріали надсилати на адресу: svit.lit@ndu.edu

 Головний редактор та упорядник – Бойко Надія Іванівна

 Про долю статті можна дізнатися за тел.:  (068) 469-49-77 (Іван Іванович)

 

Положення про конфіденційність

Політика конфіденційності

Політика приватності, конфіденційності та згоди на обробку персональних даних

Автори та рецензенти

Рукописи повинні бути рецензовані з належною повагою до конфіденційності авторів. Подаючи свої рукописи до розгляду, автори довіряють редакції  результати своєї наукової роботи  та творчих зусиль, від  яких може залежати їх репутація та кар'єра. Права авторів можуть бути порушені в разі розкриття конфіденційних відомостей у ході рецензування  рукописів. Рецензенти також мають право на конфіденційність, що повинно підтримуватись редактором. Конфіденційність може бути порушена, якщо має місце нечесність або шахрайство, але в інших випадках повинна дотримуватись.

Редакція не повинна розголошувати інформацію про рукописи (включаючи їх отримання, зміст, статус у процесі розгляду, критику рецензентів або остаточну долю) іншим особам, окрім авторів та рецензентів. Це включає запити на використання матеріалів для законних дій.

Редакція повинна чітко пояснити своїм рецензентам, що рукописи, що надсилаються на розгляд, є привілейованими і приватною власністю авторів. Тому рецензенти та члени редакції повинні поважати права авторів, не обговорюючи публічно їх роботу та не привласнюючи їх ідеї до публікації рукопису. Рецензентам не дозволяється робити копії рукописів для своїх файлів, а також забороняється передавати їх іншим особам, за винятком наявності дозволу редактора. Рецензенти повинні повернути або знищити копії рукописів після подання відгуків. Редакція не повинна зберігати копії відхилених рукописів.

Коментарі рецензентів не можуть бути опубліковані або оприлюднені іншим чином без дозволу рецензента, автора та редактора.

Думки різняться щодо того, чи слід рецензентам залишатися анонімними. Автори повинні ознайомитися з Інформацією для авторів журналу, до якого вони вирішили подати рукопис, щоб з’ясувати, чи відгуки є анонімними. Якщо коментарі не підписані, особи рецензентів не повинні розкриватися автору чи комусь іншому без дозволу рецензентів.

Деякі журнали публікують відгуки рецензентів разом з рукописом. Така процедура не допускається без згоди авторів та рецензентів. Проте, коментарі рецензентів надсилаються  іншим особам, які рецензують той самий рукопис, що допомагає рецензентам зрозуміти процес розгляду. Рецензенти також можуть бути повідомлені про рішення редактора прийняти або відхилити рукопис.

Автор надає згоду (відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”) на оприлюднення інформації про його особисті дані (відомості про авторів) з метою забезпечення реалізації відносин у сфері науки.