Дихотомія «герой/монстр» в античній та середньовічній парадигмі: до витоків західноєвропейського розуміння самотності

  • А. О. Дранніков аспірант, асистент кафедри зарубіжної літератури Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0002-0099-7360
Ключові слова: дискурс самотності, античність, середньовіччя, міф, епос, герой, монстр

Анотація

У статті представлено один із можливих підходів до концептуалізації феномену самотності в західній світоглядній парадигмі в діахронічному аспекті. Запропонованою хронологічною точкою відліку для аналізу постає доба Античності. Ключову роль у розумінні самотності відіграє теза Арістотеля про над- або не(до)-людську природу усамітнення, що кодує образну дихотомію героїв і монстрів. На думку автора статті, саме самотність є основним поетикальним фактором, що зумовлює внутрішній онтологічний зв’язок у межах зазначеної бінарної опозиції. Встановлено, що образи героя та монстра постають як взаємозумовлені та взаємозалежні аксіологічні полюси Іншого. Обидва характеризуються такими рисами як амбівалентність і лімінальність, адже повсякчас перебувають на межі над- і не(до)- людського. Так, в античному міфодискурсі герої здебільшого розглядаються як нащадки богів, напівбоги, а монстри можуть бути цілковито химерними або ж антропоморфними, себто займати проміжне становище між людиною і не-людиною. Доба Середньовіччя ж поступово адаптує цю дихотомію в біблійному контексті, пов’язуючи категорії над- і не(до)-людськості з наближенням чи, навпаки, віддаленням від трансцендентного. Визначено, що спільною для образів героя та монстра характеристикою також є трансгресивність, відкидання або порушення суспільних норм, яке фіксує інакшість, а отже, і самотність обох. Чільне місце у становленні героя посідає мотив самотньої смерті-самопожертви як апофеозу надлюдської частини його природи. Для монстра ж важливі модифікації простору, що постає як маргінальний, антисоціальний та фізично ізольований на відміну від простору цивілізації, у якому функціонує герой.

Посилання

References
1. Aristotle (2000). Polityka [Politics]. (O. Kysliuk, Trans.). Kyiv: Osnovy. URL: http://litopys.org.ua/aristotle/arist02.htm (Last accessed: 15.03.2024) [in Ukrainian].
2. Biletsky, A.O. Mifolohiia i mify antychnoho svitu [Mythology and myths of the ancient world]. URL: http://litopys.org.ua/slovmith/slovm02.htm (Last accessed: 15.03.2024) [in Ukrainian].
3. Svendsen, L. (2017). Filosofiia samotnosti [The Philosophy of Loneliness]. (S. Volkovetska, Trans.). Lviv: Vydavnytstvo Anetty Antonenko; Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
4. Arieti, J. (1985). Achilles’ Guilt. The Classical Journal. 80(3), 193-203.
5. Ariety, J. (1986). Achilles’ Alienation in «Iliad 9». The Classical Journal. 82(1), 1-27.
6. Baider, L., Goldzweig, G. (2022). The Landscapes of Loneliness: An Introspective Experience of Support and Depression in Older People Diagnosed with Cancer, Israel. In M. Silberman and A. Berger (Eds.), Global Perspectives in Cancer Care: Religion, Spirituality, and Cultural Diversity in Health and Healing (pp. 99-106). Oxford: Oxford University Press.
7. Bound Alberty, F. (2019). A Biography of Loneliness: The History of an Emotion. Oxford: Oxford University Press.
8. Cohen, J. (1996). Monster Culture (Seven Theses). In J. Cohen (Ed.), Monster Theory: Reading Culture (pp. 3-25). Minneapolis: University of Minnesota Press.
9. Gilmore, D. (2003). Monsters: Evil Beings, Mythical Beasts, and All Manner of Imaginary Terrors. Philadelphia, Pennsylvania: University of Pennsylvania Press.
10. Matuszewski, R. (2021). When a Man Is an Island: Introductory Remarks on Being alone in Antiquity. In R. Matuszewski (Ed.), Being Alone in Antiquity: Greco Roman Ideas and Experiences of Misanthropy, Isolation and Solitude (pp. 1-19). Berlin/Boston: Walter de Gruyter GmbH.
11. Mijuskovic, B. (2012). Loneliness in Philosophy, Psychology, and Literature. Bloomington: iUniverse.
12. Nido, A. (2013). Grendel: Boundaries of Flesh and Law. In A. Stasiewicz Bienkowska and K. Graham (Eds.), Monstrous manifestations: Realities and the Imaginings of the Monster (pp. 41-52). Freeland, Oxfordshire: Inter-Disciplinary Press.
13. Aquinas, T. (1920). The Summa Theologiæ of St. Thomas Aquinas. (Fathers of the English Dominican Province, Trans.). (2nd rev. ed.). London: Burns Oates and Washbourne. URL: https://www.newadvent.org/summa/3188.htm (Last accessed: 15.03.2024).
14. Trocha,B. (2013). The Loneliness of the Ancient Greek Hero. In B. Trocha, A. Rzyman and T. Ratajczak (Eds.), In the Mirror of the Past: Of Fantasy and History (pp. 83-104). Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing.
15. White, J. (2004). Hero-ego in Search of Self: a Jungian reading of Beowulf. New York: Peter Lang.

Переглядів анотації: 34
Опубліковано
2024-05-02
Як цитувати
Дранніков, А. Дихотомія ‘герой/монстр’ в античній та середньовічній парадигмі: до витоків західноєвропейського розуміння самотності. Література та культура Полісся, Vol 110, no 24f, May 2024, pp 123-34, doi:10.31654/2520-6966-2024-24F-110-123-134.
Розділ
Літературознавство та мовознавство