Художні переклади в інтерпретації українських і польських авторів (Леся Степовичка, Тадей Карабович, Володимир Дячун, Мілош Бєджицький)
DOI:
https://doi.org/10.31654/2520-6966-2024-24F-110-143-152Ключові слова:
українсько-польське літературне пограниччя, переклад, книжки-білінгви, тропи, інтерпретаціяАнотація
Історія українсько-польського літературного пограниччя має глибокі корені. Віддавна обидва народи, переживши трагічні події у своїй історії, прагнули знайти порозуміння у слові, яке дає можливість навіть у найтрагічніших моментах зберегти свою гідність. Сучасна література – багатоаспектне явище. Ми хочемо у цій статті розглянути її перекладацьку частину. Можемо констатувати позитив у пропаганді творів польськомовних авторів у нашій державі і навпаки. Прикладів можна навести чимало. Зокрема таким із них є книга віршів Мілоша Бєджицького «Пил лип» (переклад на українську мову В. Дячуна) та Лесі Степовички «Серце в полоні» (переклад на польську мову Т. Карабовича). Спробу окреслити художню своєрідність цих книг-білінгвів і ставлять перед собою автори статті.
Посилання
1. Biedzhytskyi, Milosh. (2022). Pyl/lyp. Trans./into Ukrianian by V. Diachun. Ternopil: «Krok»: Instityt Literatury Publ. 64 p. [in Ukrainian]
2. Stepowyczka, Łesia. (2022). Serce w niewoli. Lublin: Naracje. 168 s.
3. Radyshevskyi, R. (2001). Peredzvony polskoi liutni [The Sounds of Polish Lute]. Piat stolit polskoi poezii: poetychna antolohiia – Five Centuries of Polish Poetry: Poetic Anthology. Trans. Inot Ukrainian by V. Hutsalenko. Kyiv. 592 p. [in Ukrainian]
